Про со­ціо­ло­гію і «ефект Трам­па»

«Рі­вень до­ві­ри укра­їн­ців до ці­єї на­у­ки ста­но­вить орі­єн­тов­но 55%, і він є до­сить ста­біль­ним», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Дми­тро ПЛАХТА, Львів­ський на­ціо­наль­ний уні­вер­си­тет ім. Іва­на Фран­ка

Про­тя­гом ни­ні­шньо­го ро­ку укра­їн­ці пиль­но сте­жи­ли, як мі­ні­мум, за трьо­ма го­ло­су­ва­н­ня­ми за кор­до­ном, що їх пря­мо чи по­бі­чно сто­су­ва­ли­ся. Йде­ться про ре­фе­рен­дум у Ні­дер­лан­дах, Brexit і ви­бо­ри у США. У всіх трьох ви­пад­ках спо­ді­ва­ли­ся на один ре­зуль­тат, а в кін­це­во­му ра­хун­ку отри­му­ва­ли про­ти­ле­жний під­су­мок. Роз­ча­ру­ва­н­ня бу­ло най­силь­ні­шим у тих ви­пад­ках, ко­ли очі­ку­ва­н­ня спи­ра­ли­ся не ли­ше на ба­жа­н­ня, а й на від­по­від­ні до­слі­дже­н­ня гро­мад­ської дум­ки. Со­ці­о­ло­ги про­гно­зу­ва­ли, що яв­ка ви­бор­ців бу­де мен­шою від не­об­хі­дно­го мі­ні­му­му на ре­фе­рен­ду­мі в Ні­дер­лан­дах. Рі­ше­н­ня бри­тан­ців ви­йти з ЄСбу­ло пе­ред­ба­че­но пра­виль­но. Однак пе­ре­мо­га До­наль­да Трам­па на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах у США ста­ла пев­ним «хо­ло­дним ду­шем». Утім пі­сля ого­ло­ше­н­ня по­пе­ре­дніх ре­зуль­та­тів ви­бо­рів аме­ри­кан­ці та весь світ по­чу­ли са­ме пе­ре­мо­жну про­мо­ву про «Make America Great Again». У цей мо­мент ба­га­то хто зі зди­во­ва­ним ви­ра­зом облич­чя та пи­та­н­ням «Як так?» по­гля­нув у бік со­ціо­ло­гів.

АМЕ­РИ­КАН­СЬКИЙ КОНТЕКСТ

«Клін­тон ви­пе­ре­джає Трам­па на n-ну кіль­кість від­со­тків» — з та­ки­ми за­го­лов­ка­ми з’яв­ля­ли­ся но­ви­ни за пів­ро­ку, мі­сяць, ти­ждень, де­кіль­ка днів до аме­ри­кан­ських ви­бо­рів. Є твер­дже­н­ня, мов­ляв, укра­їн­ські (і не тіль­ки) ЗМІ ви­сві­тлю­ва­ли не ті со­ціо­ло­гі­чні до­слі­дже­н­ня, про­те факт по­мил­ко­во­го про­гно­зу ви­зна­ють у ко­лах са­мих со­ціо­ло­гів. Тут від­ра­зу ж на­го­ло­шу­ють, що не­ко­ре­ктно ста­ви­ти за­пи­та­н­ня «Чо­му не­пра­виль­но був пе­ред­ба­че­ний ре­зуль­тат?». «Со­ці­о­ло­ги про­гно­зу­ють не ре­зуль­тат, а ві­ро­гі­дність. Усі на­ші до­слі­дже­н­ня ба­зу­ю­ться на те­о­рії ймо­вір­но­сті з вра­ху­ва­н­ням мо­жли­вої по­хиб­ки», — від­зна­чає за­сту­пник ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту со­ціо­ло­гії НАН Укра­ї­ни Єв­ген ГОЛОВАХА, про­дов­жу­ю­чи ана­лі­зу­ва­ти со­ціо­ло­гі­чні до­слі­дже­н­ня під час пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у США. — Со­ці­о­ло­ги з біль­шою ймо­вір­ні­стю від­да­ва­ли пе­ре­мо­гу Гіл­ла­рі Клін­тон за 10 днів до ви­бо­рів. Від­по­від­но до да­них рі­зних опи­ту­вань, її пе­ре­ва­га скла­да­ла 5—7%. Однак ви­рі­шаль­ною, на мою дум­ку, ста­ла заява ФБР про від­кри­т­тя чер­го­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня у спра­ві з еле­ктрон­ним ли­сту­ва­н­ням Гіл­ла­рі».

Йде­ться про но­вий від­го­мін ста­ро­го скан­да­лу, який ско­ли­хнув аме­ри­кан­ську гро­мад­ськість. Ще у бе­ре­зні 2015 ро­ку Клін­тон по­ча­ли за­ки­да­ти мо­жли­ве по­ру­ше­н­ня дер­жав­ної та­єм­ни­ці, адже, як ви­я­ви­ло­ся, во­на на по­са­ді держ­се­кре­та­ря ко­ри­сту­ва­ла­ся не слу­жбо­вим, а осо­би­стим облі­ко­вим за­пи­сом. Влі­тку цьо­го ро­ку си­ту­а­ція, зда­ва­ло­ся, бу­ла ви­чер­па­на. Однак на­при­кін­ці жов­тня гла­ва ФБР від­пра­вив у Кон­грес по­ві­дом­ле­н­ня про те, що ви­яв­ле­но но­ві ли­сти, то­му він по­чи­нає пе­ре­вір­ку. За два дні до ви­бо­рів ві­дом­ство по­ві­до­ми­ло, що не вва­жає за не­об­хі­дне ви­су­ну­ти їй обви­ну­ва­че­н­ня, про­те шко­ду для пе­ред­ви­бор­чої кам­па­нії Клін­тон вже не мо­жна бу­ло ви­пра­ви­ти. На цьо­му на­го­ло­шує со­ціо­лог Єв­ген Головаха: «Са­ме з за­яви ФБР по­ча­ло­ся стрім­ке ско­ро­че­н­ня від­ста­ва­н­ня між Клін­тон і Трам­пом. Па­ді­н­ня рей­тин­гу Гіл­ла­рі со­ці­о­ло­ги чі­тко фі­ксу­ва­ли. За два дні до ви­бо­рів рі­зни­ця ско­ро­ти­ла­ся до 1— 3% на ко­ристь Клін­тон. Ймо­вір­ність пе­ре­мо­ги бу­ла ви­щою, про­те цей від­со­тко­вий по­ка­зник якраз впи­су­вав­ся в рам­ки мо­жли­вої по­хиб­ки, а во­на бу­ла до­сить ве­ли­ка, адже під час со­ціо­ло­гі­чних до­слі­джень зде­біль­шо­го ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли те­ле­фо­ні опи­ту­ва­н­ня та скла­да­ли не­ве­ли­кі ви­бір­ки. А за два дні до ви­бо­рів вза­га­лі вже не опри­лю­дню­ва­ли ре­зуль­та­ти опи­ту­вань. Тим ча­сом, па­ді­н­ня рей­тин­гу Клін­тон про­дов­жу­ва­ло­ся і во­на про­гра­ла ці ви­бо­ри за інер­ці­єю».

Ди­ре­ктор фон­ду «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви» Іри­на БЕКЕШКІНА у свою чер­гу на­го­ло­шує на не­на­дій­но­сті ме­то­дів, які ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли­ся під час мо­ні­то­рин­гу впо­до­бань аме­ри­кан­ських ви­бор­ців: «По­гля­ну­ла на сайт одні­єї з про­від­них ор­га­ні­за­цій, яка за­йма­ла­ся ци­ми опи­ту­ва­н­ня­ми. Во­на да­ва­ла ре­зуль­та­ти ко­жно­го дня. Уя­віть ли­ше, як це ко­жно­го дня ро­би­ти опи­ту­ва­н­ня? В Аме­ри­ці 50 шта­тів, а во­ни що­дня опи­ту­ють ти­ся­чу осіб по те­ле­фо­ну. Хі­ба це на­дій­ний ме­тод? Аб­со­лю­тно не­на­дій­ний. Скіль­ки ж осіб опи­та­но в ко­жно­му шта­ті за та­ких умов? Тим па­че, що тут ва­жли­во вра­хо­ву­ва­ти спе­ци­фі­ку ви­бор­чої си­сте­ми, у якій не так ва­жли­вий за­галь­ний ре­зуль­тат, адже по аб­со­лю­тній кіль­ко­сті го­ло­сів пе­ре­мо­гла са­ме Клін­тон. Це не на­дій­ний ме­тод не тіль­ки для США, а й для Укра­ї­ни. Якщо ми опи­ту­є­мо ти­ся­чу осіб, то це озна­чає, що на­віть не всі обла­сті бу­дуть пред­став­ле­ні. Чо­му аме­ри­кан­ці обра­ли та­кий ме­тод? Для то­го, щоб ко­жно­го дня да­ва­ти онов­ле­ні ре­зуль­та­ти. І за та­ким ша­бло­ном пра­цю­ва­ли всі ор­га­ні­за­ції. Як­би со­ці­о­ло­ги по­вов­ту­зи­ли­ся та­ким чи­ном, аби все бу­ло на­дій­но, то опи­ту­ва­н­ням по всій Аме­ри­ці тре­ба бу­ло за­йма­ти­ся хо­ча б днів де­сять, опи­ту­ю­чи де­таль­но ко­жен штат. Ре­зуль­та­ти пу­блі­ку­ва­ли­ся б із за­пі­зне­н­ням у де­сять днів, але це бу­ло б справ­ді на­дій­но та оба­чно».

«У ВИ­ПАД­КУ З ТРАМ­ПОМ ТЕОРІЯ «СПІРАЛІ ЗАМОВЧУВАННЯ» МАЛА ЗНА­ЧНИЙ ВПЛИВ»

Та­кож со­ці­о­ло­ги схо­дя­ться на то­му, що під час опи­ту­вань у США мав мі­сце ефект «спіралі замовчування » — те­о­рії, за­про­по­но­ва­ної ні­ме­цькою до­слі­дни­цею Елі­за­бет Но­ель-Но­йманн. Йде­ться про си­ту­а­цію, ко­ли лю­ди­на від­чу­ває по­тре­бу при­хо­ва­ти свою дум­ку, якщо во­на не під­три­му­є­ться біль­ші­стю. Тоб­то на за­пи­та­н­ня ін­терв’ юе­ра опи­ту­ва­ний, зна­ю­чи, що до­мі­ну­ю­ча дум­ка рі­зни­ться від її по­гля­ду, во­ліє не ви­слов­лю­ва­ти свою по­зи­цію. «У ви­пад­ку з Трам­пом ця теорія мала зна­чний вплив, — роз­мір­ко­вує ди­ре­ктор КМІС, про­фе­сор Ки­є­во-Мо­ги­лян­ської ака­де­мії Во­ло­ди­мир ПАНІОТТО. — До­нальд ви­гля­дав у за­со­бах ма­со­вої ін­фор­ма­ції, як лю­ди­на до­сить одіо­зна та скан­даль­на. Йо­го образ та ідеї по­до­ба­ли­ся ба­га­тьом, про­те не всі хо­ті­ли в цьо­му зі­зна­ва­ти­ся. Ефект « спіралі замовчування » , на­при­клад, мав мі­сце в укра­їн­ських со­ціо­ло­гі­чних до­слі­дже­н­нях у ви­пад­ку з Яну­ко­ви­чем. Йо­го ре­аль­ний ре­зуль­тат під час ви­бо­рів на За­хі­дній Укра­ї­ні зав­жди був ви­щим за по­пе­ре­дні со­ціо­ло­гі­чні про­гно­зи. То­му що ті жи­те­лі За­хо­ду, хто йо­го під­три­му­вав, не зі­зна­ва­ли­ся в цьо­му під час опи­ту­вань. Втім це не за­ва­жа­ло їм ста­ви­ти мі­тку нав­про­ти йо­го прі­зви­ща у ви­бор­чо­му бю­ле­те­ні». «Се­ред на­ших со­ціо­ло­гів цю те­о­рію та­кож на­зи­ва­ють «фе­но­ме­ном Жи­ри­нов­сько­го», ко­ли лю­дям про­сто не хо­ті­ло­ся зі­зна­ва­ти­ся, що во­ни бу­дуть го­ло­су­ва­ти за цьо­го кло­у­на » , — до­дає Іри­на Бекешкіна.

«ВЛАДА НЕДОСТАТНЬО ЗВЕРТАЄТЬСЯ ДО СО­ЦІО­ЛО­ГІЇ»

Від «спіралі замовчування» Трам­па й аме­ри­кан­сько­го кон­текс­ту роз­ду­ми екс­пер­тів про со­ціо­ло­гію по­сту­по­во пе­ре­йшли до укра­їн­ських ре­а­лій. «Со­ці­о­ло­гія ста­ла за­тре­бу­ва­ною та по­ча­ла актив­но роз­ви­ва­ти­ся в Укра­ї­ні, по­чи­на­ю­чи з 90-х ро­ків, ко­ли ви­ник ри­нок, а от­же, й по­тре­ба в мар­ке­тин­го­вих до­слі­дже­н­нях. Крім то­го, з’яви­ли­ся ре­аль­ні по­лі­ти­чні ви­бо­ри. Ба­га­то до­слі­джень про­во­дя­ться й сьо­го­дні. На­ша ор­га­ні­за­ція, на­при­клад, про­во­дить близь­ко 150 до­слі­джень на рік, але пу­блі­ку­є­мо тіль­ки де­кіль­ка з них. Ре­шта є вла­сні­стю тих, хто їх за­мо­вив», — від­зна­чає ди­ре­ктор КМІС Во­ло­ди­мир Паніотто.

Со­ці­о­ло­ги зі­зна­ю­ться, що ро­бо­ти їм не бра­кує. За рік про­во­дя­ться ти­ся­чі до­слі­джень. Та чи звер­тає ува­гу на цю на­у­ку влада? Чи за­мов­ляє для дер­жа­ви до­слі­дже­н­ня про стан кра­ї­ни? За­сту­пник ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту со­ціо­ло­гії НАН Укра­ї­ни Єв­ген Головаха по­зи­тив­ної від­по­віді да­ти не мо­же: «На пре­ве­ли­кий жаль, влада недостатньо звертається до со­ціо­ло­гії, вба­ча­ю­чи в ній ли­ше ін­стру­мент для ви­мі­рю­ва­н­ня сво­їх рей­тин­гів. Со­ці­о­ло­гія — це дзер­ка­ло, в яко­му прав­ля­чий клас мо­же, але не хо­че по­ба­чи­ти ре­аль­ний стан су­спіль­ства. Оскіль­ки це дзер­ка­ло де­мон­струє не ду­же при­ва­бли­ву кар­ти­ну, до ньо­го во­лі­ють не звер­та­ти­ся. Со­ці­о­ло­гія до­по­ма­гає зма­лю­ва­ти ре­аль­ну кар­ти­ну та да­ти об’єктив­ну ін­фор­ма­цію, про­те влада не го­рить ба­жа­н­ням її отри­му­ва­ти. Хо­ча ця ін­фор­ма­ція потрібна для то­го, аби гра­мо­тно фор­му­ва­ти вну­трі­шню по­лі­ти­ку. По­тен­ці­ал со­ціо­ло­гії дер­жа­ва спов­на не ви­ко­ри­сто­вує. По­лі­ти­ки фо­ку­су­ю­ться на рей­тин­гах. Во­ни спів­пра­цю­ють не з со­ціо­ло­га­ми-на­у­ков­ця­ми, а з по­літ­те­хно­ло­га­ми, зав­да­н­ня яких — бу­ти ко­ри­сни­ми вла­ді. Як на­слі­док, со­ці­о­ло­гія зво­ди­ться у гро­мад­ській дум­ці до одних ли­ше рей­тин­гів, хо­ча їх ви­мі­рю­ва­н­ня — не так зав­да­н­ня зви­чай­них со­ціо­ло­гів, як спе­ці­аль­них пол­стер­ських ор­га­ні­за­цій. Со­ці­о­ло­гія ба­га­то­гран­на у сво­їх ме­то­дах і не обме­жу­є­ться тіль­ки ма­со­ви­ми опи­ту­ва­н­ня­ми. На­при­клад, оцін­ні до­слі­дже­н­ня у всьо­му сві­ті ко­ри­сту­ю­ться по­пи­том, су­про­во­джу­ю­чи будь-які про­е­кти та змі­ни, де­мон­стру­ю­чи їх від­дзер­ка­ле­н­ня у су­спіль­стві. Зав­дя­ки цьо­му мо­жна оці­ню­ва­ти ефе­ктив­ність дій вла­ди, ке­рів­ництв ком­па­ній і т.д. За­мов­ле­н­ня є тіль­ки в ме­жах са­мої На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук. Тут ро­зу­мі­ють, що ва­жли­во ви­ді­ля­ти ре­сурс за­для то­го, аби ба­чи­ти ґрун­тов­ні да­ні що­до ста­ну су­спіль­ства. Ака­де­мія над­зви­чай­но обме­же­на в мо­жли­во­стях, але все-та­ки на­ма­га­є­ться зна­хо­ди­ти ко­шти».

«РІ­ВЕНЬ ДО­ВІ­РИ НАСЕЛЕННЯ ДО СО­ЦІО­ЛО­ГІВ — ОРІ­ЄН­ТОВ­НО 55%»

«Влада за­мов­ляє до­слі­дже­н­ня, але пов’яза­ні во­ни зде­біль­шо­го з по­лі­ти­чни­ми рей­тин­га­ми. У ін­ших сфе­рах со­ці­о­ло­гія ви­ко­ри­сто­ву­є­ться зде­біль­шо­го в тих ви­пад­ках, ко­ли умо­ви за­для отри­ма­н­ня гран­тів від іно­зем­них дер­жав чи фон­дів пе­ред­ба­ча­ють про­ве­де­н­ня со­ціо­ло­гі­чних до­слі­джень», — до­дає со­ціо­лог Во­ло­ди­мир Паніотто.

А як спра­ви з до­ві­рою до со­ціо­ло­гії? Пі­сля ви­бо­рів у США, зви­чай­но, бу­ло чи­ма­ло кри­ти­ки в бік ці­єї на­у­ки. По­стів у «Фейс­бу­ці» про не­до­ві­ру до со­ціо­ло­гії під час ко­жних ви­бо­рів ви­ста­чає, та яка їх ре­пре­зен­та­тив­ність? Чи до­ві­ря­ють со­ціо­ло­гам в Укра­ї­ні? Від­по­ві­сти на це за­пи­та­н­ня до­по­мо­же не «Фейс­бук», а са­ма ж со­ці­о­ло­гія. Во­ло­ди­мир Паніотто від­зна­чає, що КМІСчас від ча­су про­во­дить опи­ту­ва­н­ня на те­му до­ві­ри: «На­справ­ді рі­вень до­ві­ри населення до со­ціо­ло­гів ста­но­вить орі­єн­тов­но 55% і він є до­сить ста­біль­ним. За цим по­ка­зни­ком, со­ці­о­ло­ги на­ба­га­то ви­ще за вла­ду та всіх по­лі­ти­ків. Де­що біль­ше укра­їн­ці до­ві­ря­ють со­ціо­ло­гам, ніж за­со­бам ма­со­вої ін­фор­ма­ції. Однак най­ви­ще в цьо­му рей­тин­гу — цер­ква, во­лон­те­ри та гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції. Усе ло­гі­чно. Тен­ден­ції зни­же­н­ня до­ві­ри до со­ціо­ло­гі­чних до­слі­джень не­має і це не ди­вує. Остан­ні ре­зуль­та­ти укра­їн­ських со­ціо­ло­гів ідуть в ру­слі на­стро­їв су­спіль­ства, які во­ни чі­тко від­обра­жа­ють».

МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.