За два ро­ки – мі­нус 80 бан­ків

Екс­перт: «Новації ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти кра­ї­ні роз­ви­ток»

Den (Ukrainian) - - Економіка - Ві­та­лій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»

Мі­жна­ро­дне рей­тин­го­ве агент­ство Fitch Ratings дня­ми ви­ста­ви­ло Укра­ї­ні по­зи­тив­ну оцін­ку, якої дав­но че­ка­ли, від­зна­чив­ши по­сла­бле­н­ня за­ле­жно­сті на­шої кра­ї­ни від зов­ні­шньо­го фі­нан­су­ва­н­ня. « Мі­жна­ро­дні ре­зер­ви Укра­ї­ни за ра­ху­нок під­трим­ки дво­сто­рон­ніх і ба­га­то­бі­чних кре­ди­то­рів, по­лі­пше­н­ня пев­них екс­порт­них цін, змі­цне­н­ня до­ві­ри на вну­трі­шньо­му рин­ку і під­ви­ще­н­ня гну­чко­сті змін­но­го кур­су, до­ся­гли об­ся­гу, який по­кри­ває близь­ко 3,5 мі­ся­ця по­то­чних пла­те­жів в іно­зем­ній ва­лю­ті», — кон­ста­ту­ють ек­спер­ти агент­ства. Во­ни та­кож на­го­ло­шу­ють, що на­яв­ність на ра­хун­ку дер­жав­ної скар­бни­ці близь­ко $1,5 мі­льяр­да «дає змо­гу Укра­ї­ні по­кри­ва­ти не­ста­чу ко­штів під час зов­ні­шніх ви­плат у ко­ро­тко­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві».

Во­дно­час агент­ство звер­тає ува­гу, що по­ка­зник лі­кві­дно­сті Укра­ї­ни за­ли­ша­є­ться слаб­ким. Йо­го ана­лі­ти­ки вва­жа­ють, що подаль­ше за­лу­че­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня від Між­на­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду та ін­ших між­на­ро­дних пар­тне­рів за­ле­жа­ти­ме від про­гре­су вла­ди у стру­ктур­них ре­фор­мах, ре­а­лі­за­ція яких сти­ка­є­ться з ри­зи­ком.

Тим ча­сом ре­фор­ма ре­гу­лю­ва­н­ня фі­нан­со­во­го се­кто­ра по­ки що бу­ксує, хо­ча в ли­пні цьо­го ро­ку Вер­хов­на Ра­да ухва­ли­ла в пер­шо­му чи­тан­ні про­ект за­ко­ну, по­кли­ка­но­го кон­со­лі­ду­ва­ти фун­кції дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ків фі­нан­со­вих по­слуг. До­ку­мент пе­ред­ба­чає, що пі­сля йо­го ухва­ле­н­ня біль­шість фун­кцій ре­гу­лю­ва­н­ня від­по­від­них рин­ків ( стра­хо­ві ком­па­нії, кре­ди­тні спіл­ки, лом­бар­ди то­що) пе­ре­йдуть до Нац­бан­ку. Ін­ша ча­сти­на фі­нан­со­во­го рин­ку (не­дер­жав­ні пен­сій­ні фон­ди, фон­ди опе­ра­цій з не­ру­хо­мим май­ном) ді­ста­не­ться На­ціо­наль­ній ко­мі­сії з цін­них па­пе­рів і фон­до­во­го рин­ку (НКЦПФР).

Во­дно­час ек­спер­ти Ін­сти­ту­ту су­спіль­но-еко­но­мі­чних від­но­син за­зна­ча­ють, що у сві­ті не існує єди­но­го під­хо­ду до ви­зна­че­н­ня ре­гу­лю­валь­ни­ків рин­ку фі­нан­со­вих по­слуг. Ко­жна кра­ї­на фор­мує вла­сну си­сте­му ре­гу­лю­ва­н­ня з огля­ду на осо­бли­во­сті сво­їх рин­ків, їх об­ся­гів та істо­ри­чних осо­бли­во­стей. На­при­клад, у Ні­меч­чи­ні від­окрем­ле­но фун­кції Бун­дес­бан­ку (як цен­тро­бан­ку кра­ї­ни) і BAFIN (здій­снює кон­со­лі­до­ва­ний дер­жав­ний на­гляд за бан­ка­ми, стра­хо­ви­ми ком­па­ні­я­ми, пен­сій­ни­ми та ін­ве­сти­цій­ни­ми фо­на­ми і так да­лі).

У Ки­таї окре­мо ді­ють Цен­траль­ний банк, ко­мі­сія з на­гля­ду за бан­ка­ми, ко­мі­сія з на­гля­ду за стра­хо­ви­ми уста­но­ва­ми, ко­мі­сія з цін­них па­пе­рів. З одно­го бо­ку, Банк Гре­ції ви­ко­нує як мо­не­тар­ні фун­кції цен­траль­но­го бан­ку, так і ве­де на­гляд за кре­ди­тни­ми уста­но­ва­ми та стра­хо­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми. Окре­мо діє ко­мі- сія з на­гля­ду за рин­ка­ми ка­пі­та­лу. У Ве­ли­ко­бри­та­нії з 2013 ро­ку фун­кції на­гля­ду за бан­ка­ми, кре­ди­тни­ми спіл­ка­ми, стра­хо­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми та ін­ве­сти­цій­ни­ми ком­па­ні­я­ми від Financial Services Authority пе­ре­да­ли Бан­ко­ві Ан­глії (де бу­ло спе­ці­аль­но ство­ре­но під­роз­діл пру­ден­цій­но­го кон­тро­лю).

В Укра­ї­ні мо­дель ни­ні­шньо­го фі­нан­со­во­го се­кто­ра істо­ри­чно скла­ла­ся як бан­ко­цен­три­чна. Адже бан­ків­ська си­сте­ма в на­шій кра­ї­ні, на час­тку якої, як за­зна­чає ста­ти­сти­ка, при­па­дає 75% акти­вів фі­нан­со­во­го се­кто­ра, до­мі­нує се­ред ін­ших йо­го се­гмен­тів. У ре­зуль­та­ті на ній на­сам­пе­ред по­зна­ча­ю­ться бу­дья­кі про­я­ви не­ста­біль­но­сті. Але, з дру­го­го бо­ку, від до­ві­ри до бан- ків за­ле­жить став­ле­н­ня населення і ста­біль­ність ро­бо­ти ре­шти се­кто­рів фі­нан­со­вої си­сте­ми.

Це осо­бли­во по­мі­тно за ни­ні­шніх умов, ко­ли за менш ніж два ро­ки з бан­ків­сько­го рин­ку пі­шло май­же 80 уста­нов. І це по­зна­чи­ло­ся не ли­ше на до­ві­рі до бан­ків, а й до ін­ших еле­мен­тів фі­нан­со­во­го рин­ку. До­сить ска- за­ти, що за цей же час кра­ї­на не­до­ра­ху­ва­ла­ся 84 стра­хо­вих ком­па­ній. У ре­зуль­та­ті зна­чно зни­зи­ли­ся мо­жли­во­сті всіх фі­нан­со­вих уста­нов вкла­да­ти ко­шти в еко­но­мі­ку. Не­дер­жав­ні пен­сій­ні фон­ди, стра­хо­ві ор­га­ні­за­ції, ін­сти­ту­ції спіль­но­го фі­нан­су­ва­н­ня в Укра­ї­ні за­раз фа­кти­чно не роз­ви­ва­ю­ться.

«Для ме­не пе­ред­усім ва­жли­вий за­хист прав спо­жи­ва­чів фі- нан­со­вих по­слуг, — за­зна­чає се­кре­тар пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань фі­нан­со­вої по­лі­ти­ки і бан­ків­ської ді­яль­но­сті Ма­ксим По­ля­ков», — ка­жу­чи про так зва­ний за­кон про «спліт» (по­діл) фун­кцій На­цком­фін­по­слуг, який Укра­ї­на зо­бов’яза­ла­ся ухва­ли­ти ці­єї осе­ні в рам­ках ме­мо­ран­ду­му з МВФ. Від­по­від­но до ньо­го фун­кції зга­да­ної ко­мі­сії ма­ють бу­ти роз­ді­ле­ні між НБУ і НКЦБФР. Він пе­ред­ба­чає, що до­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня на Нац­банк мо­же ство­ри­ти для фі­нан­со­во­го рин­ку ве­ли­кі про­бле­ми. Во­дно­час, у ньо­го не ви­кли­кає сум­ні­вів, що на­гляд за всі­ма кре­ди­тни­ми уста­но­ва­ми має бу­ти зо­се­ре­дже­ний са­ме в НБУ.

Пар­ла­мен­та­рія під­три­мує до­цент ка­фе­дри фон­до­во­го рин- ку і кор­по­ра­тив­но­го управ­лі­н­ня Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го еко­но­мі­чно­го уні­вер­си­те­ту Сер­гій Бі­рюк, який та­кож ра­тує за те, аби в про­це­сі ре­фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­во­го рин­ку не бу­ло за­бу­то чи за­че­пле­но ін­те­ре­си спо­жи­ва­ча. «Адже ін­ко­ли під час ре­форм рі­жуть бу­кваль­но по жи­во­му, — ка­же він, і за­су­джує лю­дей, які спо­ді­ва­ю­ться, що під час ре­форм ду­ма­ють ли­ше про очи­ще­н­ня, про те, як ство­ри­ти умо­ви, щоб з’яви­ла­ся до­ві­ра. « На­ші ре­фор­ми ча­сто­гу­сто по­ля­га­ють у то­му, — про­дов­жує Бі­рюк, — що ( ре­фор­ма­то­ри) за­ли­ша­ють свої бан­ки, пра­цю­ють на ве­ли­ких суб’ єктів, на іно­зем­ців і за­ли­ша­ють ли­ше їх і держ­стру­кту­ри, за­ли­ша­ють близь­ких і бо­рю­ться з кон­ку­рен­та­ми».

У Ро­сії весь фі­нан­со­вий ри­нок під цен­тро­бан­ком, і там всі хо­дять стро­єм, за­зна­чає екс­перт, там у дер­жа­ви зов­сім ін­ша роль. Це одна мо­дель по­бу­до­ви рин­ку. Але по­ди­ві­ться, скіль­ки уста­нов тре­ба пе­ре­да­ти Нац­бан­ко­ві в Укра­ї­ні. Бі­рюк вва­жає, що не ва­жли­во, скіль­ки ор­га­нів за­йма­ю­ться ре­гу­лю­ва­н­ням, ва­жли­во, як во­ни це ро­блять, що про­по­ну­ють. У сві­ті є при­кла­ди, ко­ли пру­ден­цій­ний на­гляд здій­сню­є­ться окре­мо, а кон­троль — окре­мо, на­га­дує екс­перт. « Ва­жли­во, щоб ми у сво­їй ре­фор­мі роз­ро­би­ли та­ку мо­дель, щоб клі­єн­ти не по­стра­жда­ли, — на­по­ля­гає він. — Сьо­го­дні тур­бо­ту про них пе­ре­кла­ли на Фонд га­ран­ту­ва­н­ня вкла­дів, який ко­штом дер­жа­ви не­се від­по­від­аль­ність за роз­ра­хун­ки з фі­зи­чни­ми осо­ба­ми».

Бі­рюк про­по­нує по­гля­ну­ти на Аме­ри­ку ча­сів кри­зи, де у клі­єн­тів бан­ків гро­ші і за цих умов не про­па­ли, жо­ден клі­єнт не по­тер­пів. «Ось це теж ва­жли­ва ча­сти­на на­шої ре­фор­ми, — ствер­джує вче­ний, — то­му що про­сто пе­ре­да­ти фун­кції від одно­го ор­га­ну ін­шо­му — це не розв’яже про­бле­ми, якщо по­тер­па­ти­ме клі­єнт».

« А чи час сьо­го­дні вза­га­лі ре­фор­му­ва­ти ре­гу­лю­валь­ни­ків фі­нан­со­во­го рин­ку? — за­пи­тує го­ло­ва прав­лі­н­ня Ін­сти­ту­ту су­спіль­но-еко­но­мі­чних до­слі­джень Ана­то­лій Ма­ксю­та, — ко­ли на­ша еко­но­мі­ка на та­ко­му низь­ко­му рів­ні. Ко­ли рин­ки зро­ста­ють і все зро­стає, то ні­хто за­ко­но­дав­ство не чі­пає. А по­тім від­бу­ва­є­ться кри­за, і всі по­чи­на­ють ре­гу­лю­ва­ти, ко­ли ри­нок на низь­ко­му рів­ні. Чи не за­ре­гу­лю­є­мо ми йо­го і чи не при­зве­дуть ці змі­ни до то­го, що «ку­ри», як у то­му єв­рей­сько­му анек­до­ті, здо­хнуть, а ми за­ли­ши­мо­ся ли­ше з іде­я­ми?». Ма­ксю­та про­по­нує ухва­лю­ва­ти та­кі ва­жли­ві рі­ше­н­ня ли­ше пі­сля то­го, як ек­спер­ти пе­ре­ко­на­ю­ться в то­му, що ці новації за­без­пе­чу­ють кра­ї­ні роз­ви­ток. А по­ки що, на йо­го дум­ку, обго­во­рю­ва­ний за­кон не до кін­ця по­фі­ло­соф­ськи до­зрів.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.