«Ро­сія – оку­пант». 73 – «За»

Ек­спер­ти «Дня» — про ухва­ле­н­ня в ООН ре­зо­лю­ції «Си­ту­а­ція з пра­ва­ми лю­ди­ни в Ав­то­ном­ній Ре­спу­блі­ці Крим та мі­сті Се­ва­сто­по­лі (Укра­ї­на)», іні­ці­йо­ва­ної Укра­ї­ною

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка -

Ек­спер­ти «Дня» — про ухва­ле­н­ня в ООН ре­зо­лю­ції « Си­ту­а­ція з пра­ва­ми лю­ди­ни в Ав­то­ном­ній Ре­спу­блі­ці Крим та мі­сті Се­ва­сто­поль (Укра­ї­на) », іні­ці­йо­ва­ної Укра­ї­ною

По­за­вчо­ра пі­зно в но­чі в Тре­тьо­му ко­мі­те­ті, який фо­ку­су­є­ться на те­ма­ти­ці прав лю­ди­ни, ГА ООН бу­ла ухва­ле­на ре­зо­лю­ція «Си­ту­а­ція з пра­ва­ми лю­ди­ни в Ав­то­ном­ній Ре­спу­блі­ці Крим та мі­сті Се­ва­сто­по­лі (Укра­ї­на)», іні­ці­йо­ва­на Укра­ї­ною. Цей до­ку­мент під­три­ма­ли 73 дер­жа­ви, про­ти го­ло­су­ва­ли 23, уто­му­чи­слі Ро­сія, Бі­ло­русь, Вір­ме­нія, Ка­зах­стан, Ки­тай, Ін­дія, Бра­зи­лія. 76 утри­ма­лись.

Осо­бли­вість ці­єї ре­зо­лю­ції по­ля­гає в то­му, що впер­ше в офі­цій­них до­ку­мен­тах ООН Ро­сію ви­зна­но дер­жа­вою-оку­пан­том, а Ав­то­ном­ну­Ре­спу блі­ку­Крим та мі­сто Се­ва­сто­поль — тим­ча­со­во оку­по­ва­ною те­ри­то­рі­єю. Крім то­го, в ре­зо­лю­ції під­твер­джу­є­ться те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність Укра­ї­ни та не­ви­зна­н­ня ане­ксії укра­їн­сько­го пів­остро­ва.

До­ку­мент та­кож за­кли­кає Ро­сію на­да­ти між­на­ро­дним пра­во­за­хи­сним ме­ха­ні­змам, на­сам­пе­ред Мі­сії ООН з мо­ні­то­рин­гу­за до­три­ма­н­ням прав лю­ди­ни в Укра­ї­ні, без­пе­ре­шко­дний до­ступ в Крим, щоб за­без­пе­чи­ти мо­ні­то­ринг си­ту­а­ції з пра­ва­ми лю­ди­ни, а та­кож про­сить Управ­лі­н­ня Вер­хов­но­го ко­мі­са­ра ООН з прав лю­ди­ни під­го­ту­ва­ти окре­мий те­ма­ти­чний звіт що­до си­ту­а­ції на пів­остро­ві.

«Під­три­мав­ши до­ку­мент, світ за­явив дер­жа­ві-оку­пан­то­ві: «ні — сі­рій зо­ні без­за­ко­н­ня і сва­ві­л­ля в укра­їн­сько­му Кри­му», — так про­ко­мен­ту­вав це рі­ше­н­ня гла­ва МЗС Укра­ї­ни Пав­ло Клім­кін.

«День» звер­нув­ся до екс­пер­тів з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти зна­че­н­ня ці­єї ре­зо­лю­ції і роз­по­ві­сти, як цей до­ку­мент мо­жна ви­ко­ри­ста­ти в між­на­ро­дних су­дах.

«ПОТУЖНИЙ ІНСТРУМЕНТ, ЯКИЙ УКРА­Ї­НА МО­ЖЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ В МІЖ­НА­РО­ДНИХ СУ­ДАХ» Ган­на ГОПКО, го­ло­ва ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди у за­кор­дон­них спра­вах:

— На­справ­ді, ре­зо­лю­ція ООН — це до­сить потужний інструмент, який Укра­ї­на мо­же в подаль­шо­му ви­ко­ри­сто­ву ва­ти в між­на­ро­дних су­дах. Зокре­ма, і в Мі­жна­ро­дно­му­су ді ООН, і в Мі­жна­ро­дно­му кри­мі­наль­но­му­су ді ми мо­же­мо, ви­су­ва­ю­чи по­зо­ви дер­жа­ві-оку­пан­ту, який втор­гнув­ся на те­ри­то­рію на­шої кра­ї­ни, ви­ма­га­ти ком­пен­са­ції за зав­да­ні еко­но­мі­чні зби­тки. Всі ці по­зо­ви ма­ло б по­да­ва­ти Мі­ні­стер­ство юсти­ції. Але про­бле­ма в то­му, що в Укра­ї­ни не­має ко­ор­ди­на­ції між Мі­ні­стер­ством юсти­ції та зов­ні­шньо­по­лі­ти­чним ві­дом­ством, а та­кож ін­ши­ми клю­чо­ви­ми ін­сти­ту­ці­я­ми, які ма­ли б роз­ро­би­ти стра­те­гію за­хи­сту на­ших на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів у між­на­ро­дних су­дах.

Адже про всі фа­кти ро­сій­ських вій­сько­вих зло­чи­нів до­бре ві­до­мо. Ра­ні­ше в ре­зо­лю­ції ПАРЄ йшло­ся про те, що Ро­сія має ком­пен­су­ва­ти зби­тки за всі ці зло­чи­ни і вбив­ства лю­дей. А те­пер уцій ре­зо­лю­ції ООН окрім юри­ди­чно­го ком­по­нен­ту­і­сну є пункт, який зо­бов’язує Ро­сію допу­сти­ти до Кри­му спо­сте­рі­га­чів ко­мі­те­туз прав лю­ди­ни ООН, Ра­ди Єв­ро­пи та ін­ших між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій.

То­му­пі­сля всіх цих зло­чи­нів, ско­є­них Ро­сі­єю в Гру­зії, При­дні­стров’ї, на Дон­ба­сі і в Кри­му, ми ма­є­мо всю цю до­ка­зо­ву­ба­зу ви­ко­ри­ста­ти в юри­ди­чній пло­щи­ні, ко­ли від­бу­де­ться мі­жна­ро­дний три­бу­нал над ти­ми лю­дьми, які да­ва­ли ко­ман­ди що­до здій­сне­н­ня вій­сько­во­го втор­гне­н­ня в Укра­ї­ну.

Що сто­су­є­ться ви­хо­ду РФ із під юрис­ди­кції Рим­сько­го ста­ту­ту Мі­жна­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го су­ду. Оче­ви­дно, Пу­тін хо­че по­ка­за­ти, що пі­сля всіх цих без­чинств він хо­че жи­ти усві­ті, де не­має жо­дних пра­вил.

Укра­ї­на, зі сво­го бо­ку, від­по­від­но до про­го­ло­со­ва­них змін до Кон­сти­ту­ції, при­єд­ну­є­ться до Рим­сько­го ста­ту­ту че­рез три ро­ки.

2 черв­ня цьо­го ро­ку­Вер­хов­на Ра­да за­крі­пи­ла в Кон­сти­ту­ції мо­жли­вість ви­зна­н­ня юрис­ди­кції Мі­жна­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го су­ду в Га­а­зі з від­стро­чкою на три ро­ки. Згі­дно з ухва­ле­ним за­ко­но­про­е­ктом № 3524, дія ча­сти­ни 6 стат­ті 124 (Укра­ї­на мо­же ви­зна­ти юрис­ди­кцію Мі­жна­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го су­ду на умо­вах, ви­зна­че­них Рим­ським ста­ту­том Мі­жна­ро­дно­го кри­мі­наль­но­го су­ду.) у ре­да­кції За­ко­ну Укра­ї­ни від 02.06.2016 р. N 1401-VIII на­би­рає чин­но­сті з 30.06.2019 р.).

«УХВА­ЛЕ­НА ООН РЕ­ЗО­ЛЮ­ЦІЯ — ЦЕ ПЕРЕМОГА І УКРА­Ї­НИ, І МІ­ЖНА­РО­ДНО­ГО ПРАВОПОРЯДКУ» Ми­ко­ла СIРИЙ, кан­ди­дат юри­ди­чних на­ук, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник нсти­ту­ту дер­жа­ви та пра­ва ім. В.М. Ко­ре­цько­го НАН Укра­ї­ни:

— Ми ма­є­мо офі­цій­не під­твер­дже­н­ня, що низ­ка між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій вба­ча­ють утих по­ді­ях, які ма­ють мі­сце уві­дно­си­нах між Укра­ї­ною і Ро­сі­єю остан­ні два ро­ки, оче­ви­дні озна­ки мі­жна­ро­дно­го зброй­но­го кон­флі­кту. На­то­мість, у нас до­сі за­сто­со­ву­є­ться де­що ін­ше тра­кту­ва­н­ня — АТО. Від­так ми ма­є­мо спе­ци­фі­чну­си­ту ацію...

Чі­тке ви­зна­че­н­ня кон­флі­кту по­ро­джує в між­на­ро­дно-пра­во­во­му пла­ні чі­ткі пра­ва і обов’яз­ки уча­сни­ків цьо­го кон­флі­кту. То­му, без­пе­ре­чно, ухва­ле­на ООН ре­зо­лю­ція — це перемога і Укра­ї­ни, і між- на­ро­дно­го правопорядку. То­му що уцьо­му­до­ку мен­ті від­зна­ча­є­ться, що мі­жна­ро­дний пра­во­по­ря­док до­три­му­є­ться цих прин­ци­пів, на яких він збу­до­ва­ний. А один з них сто­су­є­ться те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті і не­до­тор­кан­но­сті дер­жав, а та­кож за­без­пе­че­н­ня їх су­ве­рен­но­сті.

Те, що де­що мен­ша кіль­кість кра­їн про­го­ло­су­ва­ли за да­ну ре­зо­лю­цію, аніж два ро­ки то­му­за ре­зо- лю­цію що­до під­трим­ки те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті і су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни, по­ясню­є­ться ін­шою спря­мо­ва­ні­стю рыше­н­ня. Я в остан­ній де­кла­ра­ції йде­ться про чі­тке ви­зна­че­н­ня кра­ї­ни агре­со­ра-оку­пан­та, то, без­пе­ре­чно, та­ке твер­дже­н­ня по­тре­бує біль­шої від­кри­то­сті кра­їн і, зві­сно, мен­ша кіль­кість кра­їн хо­ті­ли про­я­ви­ти та­ку­від­кри­тість і за­яви­ти про кон­флі­ктність з Ро­сі­єю.

По­пе­ре­дня ре­зо­лю­ція бу­ла у цьо­му­пла­ні більш м’якою і то­му біль­ша кіль­кість кра­їн її під­три­ма­ла. Нам, без­пе­ре­чно, по­трі­бно роз­ви­ва­ти цю по­зи­цію в ООН і по всім на­прям­ках, не змен­шу­ю­чи при цьо­му­зу си­л­ля. І при цьо­му по­трі­бно ро­зу­мі­ти, що ро­бо­та в ООН — це тіль­ки ча­сти­на мі­жна­ро­дної по­лі­ти­ки і ча­сти­на на­шої зов­ні­шньої по­лі­ти­ки. Оскіль­ки най­ва­жли­ві­ші для нас спря­му­ва­н­ня та орі­єн­ти­ри пе­ре­бу­ва­ють уЄв­ро­пі, то тре­ба ма­кси­маль­но на єв­ро­пей­ський кон­ти­нент пе­ре­не­сти си­лу­ці­єї ре­зо­лю­ції ООН.

«ДІЄВІСТЬ МІЖ­НА­РО­ДНИХ ТРИБУНАЛІВ НАДЗВИЧАЙНО НИЗЬКА. ВО­НИ Є ДИПЛОМАТИЧНОЮ ФОРМОЮ ВПЛИВУ»

— А хі­ба не по­трі­бно її си­лу пе­ре­но­си­ти і в Азію, та Афри­ку чи ту ж Ла­тин­ську Аме­ри­ку?

— ООН є ор­га­ні­за­ці­єю, яка по­кри­ває всю пла­не­ту. То­му це надзвичайно ва­го­мий ре­зуль­тат. Але всю ро­бо­ту, яка ве­де­ться ООН нав­ко­ло цьо­го пи­та­н­ня, на мою дум­ку, ва­жли­во пов’язу­ва­ти з ти­ми про­це­са­ми, які від­бу­ва­ю­ться на єв­ро­пей­сько­му рів­ні, уто­му­чи­слі уди­ску сії з при­хиль­ни­ка­ми Ро­сії чи при­хиль­ни­ка­ми роз­хи­ту­ва­н­ня сві­то­во­го по­ряд­ку.

Що сто­су­є­ться не­га­тив­но­го го­ло­су­ва­н­ня Ки­таю, у да­но­му ви­пад­ку­не йде­ться про пря­му­під­трим­ку Ро­сії. У пе­ре­лі­кукра­їн, які не го­ло­су­ва­ли на на­шу ко­ристь, ча­сти­на го­ло­су­ва­ла, ви­хо­дя­чи із сим­па­тій до Ро­сії, але зна­чна ча­сти­на кра­їн ви­хо­ди­ла з су­ве­рен­них ін­те­ре­сів. Ба­га­то кра­їн ма­ють рі­зно­ма­ні­тні про­бле­ми, уто­му­чи­слі те­ри­то­рі­аль­ні про­бле­ми, і ба­га­то з них від­сто­ро­ню­ю­ться від ви­рі­ше­н­ня то­го чи ін­шо­го пи­та­н­ня. Від­так не­го­ло­су­ва­н­ня на ко­ристь Укра­ї­ни озна­чає не­ба­жа­н­ня бу­ти уча­сни­ком роз­гля­ду­то­го чи ін­шо­го пи­та­н­ня.

— Пі­сля пу­блі­ка­ції зга­да­но­го зві­ту МКС і те­пер, пі­сля ухва­ле­н­ня ре­зо­лю­ції ООН що­до си­ту­а­ції в Кри­му, де­які огля­да­чі вва­жа­ють, що за­мість Ял­ти-2 на Пу­ті­на че­кає Га­а­га. Що тре­ба ро­би­ти Укра­ї­ні та між­на­ро­дній спіль­но­ті, яка нас під­три­мує, аби при­тя­гну­ти Ро­сію до Га­азь­ко­го су­ду за ско­є­ні нею зло­чи­ни?

— Мі­жна­ро­дні су­до­ві ін­сти­ту­ції кри­мі­наль­но­го спря­му­ва­н­ня чи ін­сти­ту­ції сфе­ри мі­жна­ро­дної кри­мі­наль­ної юсти­ції ре­аль­но пра­цю­ють то­ді, ко­ли йде­ться про або про роз­пад ті­єї чи ін­шої дер­жа­ви, або про по­раз­ку­ті­єї чи ін­шої дер­жа­ви умі­жна­ро­дних кон­флі­ктах, увій­нах. То­ді актив­но за­сто­со­ву­є­ться ці ін­стру­мен­ти. По­ки та чи ін­ша дер­жа­ва є актив­ним уча­сни­ком між­на­ро­дних від­но­син і має ре­аль­ні ре­сур­си се­бе за­хи­сти­ти, за­без­пе­чи­ти свою обо­ро­но­зда­тність і без­пе­ку­від зов­ні­шніх впли­вів, дієвість між­на­ро­дних трибуналів надзвичайно низька. Тоб­то во­ни є дипломатичною формою впливу, ти­ску. Від­так фор­ма мі­жна­ро­дної кри­мі­наль­ної юсти­ції мо­же бу­ти за­сто- со­ва­на тіль­ки уча­сти­ні май­но­вих стя­гнень, спря­мо­ва­них на вла­сність дер­жа­ви-по­ру­шни­ка мі­жна­ро­дно­го правопорядку, що пе­ре­бу­ває за кор­до­ном. Що сто­су­є­ться до при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті ви­со­ко­по­са­дов­ців, ду­маю, що більш від­да­ле­на пер­спе­кти­ва.

«РЕ­ЗО­ЛЮ­ЦІЯ ООН І ЗВІТ ПРОКУРОРА МКС СВІДЧАТЬ ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ПОСИЛЕННЯ ДІЇ НА­ЦІО­НАЛЬ­НОЇ КРИ­МІ­НАЛЬ­НОЇ ЮСТИ­ЦІЇ

— А чо­му, адже, як ми зна­є­мо, Мі­ло­ше­ви­ча, Ка­ра­джи­ча — ба­га­тьох юго­слав­ських лі­де­рів — бу­ло при­тя­гну­то до Га­а­ги?

— Так, це від­бу­ло­ся пі­сля то­го, як роз­па­лась Юго­сла­вія. В си­сте­мі кри­мі­наль­ної юсти­ції діє прин­цип прі­о­ри­те­тно­сті на­ціо­наль­но­го рів­ня. То­му­ме­ха­ні­зми мі­жна­ро­дної кри­мі­наль­ної юсти­ції вклю­ча­ю­ться ли­ше то­ді, ко­ли на­ціо­наль­ний рі­вень не спра­цьо­вує з тих чи ін­ших при­чин. А та­кою при­чи­ною мо­же бу­ти роз­пад дер­жа­ви або її над­зви­чай­на слаб­кість уті чи ін­ші пе­рі­о­ди.

Під­су­мо­ву­ю­чи мо­жна ска­за­ти на­сту­пне, на­зва­ні ви­ще рі­ше­н­ня: ре­зо­лю­ція ООН що­до Кри­муі звіт прокурора МКС вка­зу­ють на необхідність посилення дії на­ціо­наль­ної кри­мі­наль­ної юсти­ції. Ми все­ре­ди­ні кра­ї­ни ма­є­мо ма­кси­маль­но при­ве­сти в ро­бо­чий стан і на ви­со­кий рі­вень ро­бо­ти ор­га­ни кри­мі­наль­ної юсти­ції, які б аб­со­лю­тно чі­тко ді­я­ли і при­йма­ли рі­ше­н­ня убо­роть­бі з за­галь­но кри­мі­наль­ною зло­чин­ні­стю, але та­кож утих пи­та­н­нях, ко­ли в кри­мі­наль­них пра­во­по­ру­ше­н­нях є між­на­ро­дно-пра­во­вий аспект.

«ООН ВИЗНАЧИЛАСЯ... А НАШ ПРЕ­ЗИ­ДЕНТ?» Ан­дрій СЕНЧЕНКО, на­ро­дний де­пу­тат V, VI, VII скли­кань, го­ло­ва Все­укра­їн­сько­го ру­ху «Си­ла пра­ва»:

— Най­го­лов­ні­ше, що ООН визначилася устав­лен­ні до то­го, що ста­ло­ся в Кри­муі до по­ве­дін­ки оку­пан­тів на цій те­ри­то­рії. То­му я ду­маю, що ця ви­зна­че­ність впли­не на ін­ші мі­жна­ро­дні ор­га­ні­за­ції та на по­зи­цію ба­га­тьох кра­їн.

Але як тіль­ки при­йшла ця звіс­тка, уме­не від­ра­зуж ви­ни­кло пи­та­н­ня: а пре­зи­дент Укра­ї­ни, на­ре­шті, ви­зна­чи­ться з тим, що Ро­сія — дер­жа­ва-агре­сор чи йо­му ще чо­гось не ви­ста­чає для то­го, щоб при­йти до та­ко­го ви­снов­ку?

На мою дум­ку, основ­на за­слу­га в то­му, що та­ка ре­зо­лю­ція ухва­ле­на, пов’яза­на із зу­си­л­ля­ми Му­ста­фи Дже­мі­лє­ва. Не так укра­їн­ської ди­пло­ма­тії, як лі­де­ра крим­ських та­тар, який цим за­ймав­ся, остан­нім ча­сом пе­ре­бу­ва­ю­чи у Шта­тах, і сво­ї­ми кон­та­кта­ми до­ма­гав­ся ухва­ле­н­ня по­зи­тив­но­го рі­ше­н­ня.

Що­до мо­жли­вих юри­ди­чних на­слід­ків ухва­ле­н­ня цьо­го до­ку­мен­та в ООН. Якщо до то­го по­дії в Кри­муй Укра­ї­ні мо­жна бу­ло тра­кту­ва­ти по-рі­зно­му, то пі­сля ухва­ле­н­ня ці­єї ре­зо­лю­ції на­стає ви­зна­че­ність. Це не зу­мов­лює яки­хось пря­мих, без­по­се­ре­дніх на­слід­ків, що са­ме зав­тра це кон­вер­ту­є­ться в де­які зу­си­л­ля. Ця ре­зо­лю­ція до­зво­ляє укра­їн­ській вла­ді й укра­їн­ській ди­пло­ма­тії використовувати її як то­чку опо­ри для подаль­ших зу­силь що­до від­нов­ле­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті.

Пі­дго­ту­ва­ли Ми­ко­ла СІРУК, «День»; На­та­лія ПУШКАРУК

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.