ДАР

По­дії філь­му «При­бу­т­тя» під­по­ряд­ко­ва­ні двом пи­та­н­ням: що люд­ство мо­гло б отри­ма­ти від ві­зи­ту при­буль­ців та як жи­ти, зна­ю­чи своє май­бу­тнє на­пе­ред

Den (Ukrainian) - - Культура - Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День»

Одно­го дня над кіль­ко­ма кра­ї­на­ми в різ них кін цях сві ту з’ яв­ля ють ся іно пла нет ні ко раб лі, що на ви гляд на га ду ють ве ле - тен­ське на­сі­н­ня. Во­ни про­сто за­ви­са­ють у кіль­кох ме­трах над зем­лею, але на­пру­га зро­стає: ні­хто не ро­зу­міє, що на ме ті у при буль ців. « При бут тя » (Arrival, ре­жи­сер — ка­на­ді­єць Де­нис Віль­нев) зня­то за опо­віда­н­ням аме­ри­кан­сько­го пи­сьмен­ни­ка Те­да Ча­на « Істо рії тво го жит тя » ( 1998). « Істо - рії...» — спо­відь лін­гвіс­тки, якій ви­па ло пе ре кла да ти мо ву при буль ців. Текст по­бу­до­ва­но на зі­став­лен­ні ми­ну­ло­го й май­бу­тньо­го ча­со­вих пла­нів. По­між «лін­гві­сти­чни­ми» фра­гмен­та­ми ав тор у до віль но му по ряд ку ви - кла­дає іна­кший сю­жет: за­ну­рив­шись в іно пла нет ний спо сіб мис лен ня, ге­ро­ї­ня по­чи­нає ба­чи­ти урив­ки вла­сно­го май­бу­тньо­го, де ста­не ма­тір’ю і не змо­же вбе­рег­ти донь­ку від смер­ті.

Ре жи сер ско ро чує цю не лі ній - ність до низ ки флеш бе ків — « спо - га­дів » про ще не на род же ну, та вже по­мер­лу донь­ку — пе­ре­ва­жно на по­чат ку й на при кін ці філь му. Основ - на ін т ри га — спро би діа ло гу з іно - пла не­тя на ми.

В істо­рії кі­но є більш ніж до­ста­тньо філь­мів, де по­за­зем­ні ство­рі­н­ня всту­па­ють у смер­тель­ну би­тву з на­шою ци­ві­лі­за­ці­єю. Віль­нев пе­ре­кон­ли­во по­ри­ває з цим ша­бло­ном. Зві­сно, до­во­ди­ться якось під­три­му­ва­ти дра­ма­тур­гі­чну го­стро­ту, і для цьо­го у ка­дрі ме­ту­ша­ться на­тов­пи вій­сько­вих, а най­під­сту­пні­ші з них не­спо­ді­ва­но вла­што­ву­ють ці­лу змо­ву; в но­ви­нах до­да­є­ться ще й су­во­рий ки­тай­ський ге­не­рал, го­то­вий роз­по­ча­ти ма­ло не між­зо­ря­ну вій­ну. Та ру­ші­єм опо­віді за­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня: «Чо­му во­ни тут?»

« При бут тя » ви гід но від різ ня - єть ся від біль шос ті зраз ків жан ру тим, що на зи ва ють ат мо сфе рою. За- вдя ки ре тель ній ро бо ті опе ра то ра Бред­фор­да Ян­га, ди­зай­не­рів і май­стрів спе це фек тів весь не об хід ний ан - ту раж — кос міч ні ко раб лі, прос тір все ре ди ні них і са мі геп та по ди ( так ге рої на зи ва ють при буль ців) — ви - гля­дає дій­сно як на­ле­жний до ціл­ко­ви­то іна­кшо­го сві­ту. Осо­бли­вої ува­ги вар­та й му­зи­ка Йо­хан­на Йо­ханн­со­на, кот рий зі штов хує у са унд-тре ках контр ас т ні елек т рон ні струк ту ри — від низь­ких апо­ка­лі­пти­чних труб до пта­ши­но­го співу. Важ­ко при­га­да­ти, ко ли во стан нє ви хо див фан тас тич - ний фільм із на­стіль­ки по­ту­жною на­стро­є­вою до­мі­нан­тою.

Не­ти­по­ву для жан­ру емо­цій­ність бли­ску­че роз­ви­ває 42-рі­чна іта­ло-аме­ри­кан­ка Емі Адамс, яка за цю роль яв­но отри­має, що­най­мен­ше, чер­го­ву но­мі­на­цію на «Оска­ра». Із за­во­ро­жли­вою ви­тон­че­ні­стю й ба­гат­ством ню­ан­сів во­на пе­ре­дає змі­ни в ста­ні ге­ро­ї­ні — від до­слі­дни­цької зо­се­ре­дже­нос ті до при страс ті пер шо від к ри ва - ча, від пе­ре­ля­ку пе­ред не­ві­до­мим до усві дом лен ня гли би ни май бут ньої втра ти. А пас ток ме лод ра ма тиз му, що пе­ре­ва­жає у сце­нах із до­чкою, актор ці вда єть ся уник ну ти за вдя ки точ но за да но му тра гіч но му ре гіс т - ру— во­на ні­би під­ні­має сво­го пер­со - на­жа на ко­тур­ни.

Зреш тою, гля дач от ри мує обі - ця­ні від­по­віді. Най­го­лов­ні­шим по­да­рун­ком стає, вла­сне, іно­пла­не­тна мо­ва, ко­тра до­по­ма­гає ми­сли­ти не сло - ва­ми, а обра­за­ми, від­чу­ва­ти час не як по слі дов ність епі зо дів, а у всій йо го ці ліс нос ті. А знан ня про влас ну при­йде­шню до­лю, що мо­гло би зда­ва­ти­ся тор­ту­ра­ми для сві­до­мо­сті, врів­но­ва­жує те, чо­го пе­ред­ба­чи­ти не­мо­жли­во, — пов­но­та і си­ла по­чут­тів, що зав­жди ма­є­мо тіль­ки тут і за­раз.

Ви яв ля єть ся, ми здат ні та ки по­ро­зу­мі­ти­ся: і лю­ди, і при­буль­ці. З будь- яко го від чу жен ня є ви хід — до­по­ки ми за­ли­ша­є­мо­ся зда­тни­ми до спіл­ку­ва­н­ня.

ФОТО З САЙТА KINOPOISK.RU

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.