Про спіль­ні зна­мен­ни­ки

Іза­бель ДЮМОН: «Ми до­бре зна­є­мо, що Укра­ї­на ду­же силь­на ін­те­ле­ктом»

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

ВУкра­ї­ні остан­нім ча­сом Фран­ція асо­ці­ю­є­ться, зокре­ма, як уча­сни­ця «нор­манд­сько­го» фор­ма­ту. Крім то­го, ба­га­то хто спо­сте­рі­гає із за­не­по­ко­є­н­ням за тим, чи не по­ши­ри­ться на цю кра­ї­ну хви­ля по­пу­лі­зму, що ба­га­то в чо­му охо­пи­ла Єв­ро­пу й Аме­ри­ку. Та­кі по­бо­ю­ва­н­ня не без­під­став­ні — адже не ви­клю­че­но, що у Фран­ції пре­зи­ден­том мо­же ста­ти екс-прем’єр Фран­суа Фі­йон, який дру­жить з ро­сій­ським пре­зи­ден­том Во­ло­ди­ми­ром Пу ті ним і дня ми на пи сав у Twitter, що він «не вва­жає Ро­сію за­гро­зою». У дру­гий тур, згі­дно з про­гно­за­ми, крім Фі­йо­на та­кож мо­же ви­йти Ма­рін Ле Пен, лі­дер край­ньої пра­вої пар­тії, яка отри­ма­ла кре­дит від ро­сій­сько­го бан­ку.

Са­ме то­му нам хо­ті­ло­ся отри­ма­ти від­по­віді на ці за­пи­та­н­ня з пер­ших вуст — від по­сла Фран­цузь­кої ре­спу­блі­ки Іза­бель ДЮМОН. Про­те ди­пло­мат чі­тко за­яви­ла, що згі­дно з по­са­до­ви­ми ін­стру­кці­я­ми во­на не мо­же ко­мен­ту­ва­ти по­дії у сво­їй кра­ї­ні.

«День» по­чав роз­мо­ву з не­дав­ньої ва­жли­вої по­дії, що від­бу­ла­ся в Ки є ві, — від крит тя пам’ ят ни ка «Ан­на Ки­їв­ська. Ко­ро­ле­ва Фран­ції», на­скіль­ки фран­цу­зи обі­зна­ні про її роль в істо­рії Фран­ції:

— Про Ан­ну знає ба­га­то фран­цу­зів. Тим па­че що її у Фран­ції звуть Ан­на Ки­їв­ська, то­му зна­ють, що во­на з Ки­є­ва. Зві­сно, не всім фран­цу­зам ві­до­мо про неї, але ті, хто ці­ка­ви­ться істо­рі­єю, цим ре­гіо­ном, дав­но зна­ють про Ан­ну. І ко­ли я по­ча­ла за­йма­ти­ся Укра­ї­ною, то одра­зу зро­зумі­ла, що Ан­на Ки­їв­ська ві­ді­грає ва­жли­ву роль в істо­рії від­но­син між на­ши­ми кра­ї­на­ми.

Що сто­су­є­ться са­мо­го за­хо­ду, від­кри­т­тя пам’ятни­ка, то це бу­ла кра­си­ва, зво­ру­шли­ва по­дія. У сво­їй про­мо­ві я ска­за­ла, що це лан­ка в лан­цю­зі на­шої вза­єм­ної істо­рії. Для ме­не бу­ло ва­жли­во від­да­ти честь цій лан­ці.

Ме­не зди­ву­ва­ло й зво­ру­ши­ло те, що стіль­ки лю­дей бу­ло на цьо­му за­хо­ді. Я вам че­сно ка­жу це.

— Чи не зда­є­ться вам, що ця істо­ри­чна лан­ка в остан­ні де­ся­ти­лі­т­тя сла­бо від­чу­ва­є­ться у на­ших від­но­си­нах? Бо скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що біль­шість фран­цузь­кої елі­ти за інер­ці­єю про­дов­жує ди­ви­ти­ся на Укра­ї­ну крізь ро­сій­ські оку­ля­ри. На­при­клад, Жак Ши­рак у спіл­ку­ван­ні з Джор­джем Бу­шем-мо­лод­шим на­звав Укра­ї­ну ча­сти­ною Ро­сії. Про це аме­ри­кан­ський пре­зи­дент зга­дує у сво­їх ме­му­а­рах.

— Я мо­жу вам пря­мо від­по­ві­сти, хоч би що ро­би­ло­ся в цьо­му ре­гіо­ні, зав­жди є лю­ди, які хо­чуть ду­ма­ти, що Фран­ція про­ти Укра­ї­ни, що дов­ко­ла Укра­ї­ни са­мі во­ро­ги. Це див­но чу­ти, ко­ли Фран­ція є дру­гом Укра­ї­ни й ба­га­то ро­би­ла, ін­ве­сту­ва­ла ба­га­то ко­штів, на­да­ва­ла по­лі­ти­чну й фі­нан­со­ву під­трим­ку. Але все одно є лю­ди, які хо­чуть ду­ма­ти, що не ли­ше Фран­ція, а й на­віть дру­зі укра­їн­ців на­справ­ді не дру­зі.

На­при­клад, до рі­ше­н­ня про лі­бе­ра­лі­за­цію ві­зо­во­го ре­жи­му, прийня­то­го ми­ну­ло­го ти­жня, жур­на­лі­сти до остан­ньої хви­ли­ни про­дов­жу­ва­ли ме­ні го­во­ри­ти, що Фран­ція від­мов­ля­є­ться під­три­ма­ти це рі­ше­н­ня.

«ДОКУМЕНТ МІНСЬКА-2 ГОТУВАВСЯ НЕ 12 ГОДИН, А БІЛЬ­ШЕ ТИ­ЖНЯ»

— Але ми ж ба­чи­мо, що, на­при­клад, екс-пре­зи­дент Фран­ції Ні­ко­ля Сар­ко­зі на Пе­тер­бурзь­ко­му фо­ру­мі за­яв­ляв про не­об­хі­дність зня­т­тя сан­кцій про­ти Ро­сії. Те­пер ми ба­чи­мо за­яви екс-прем’єра Фран­суа Фі­йо­на, який та­кож за­кли­кає ска­су­ва­ти сан- кції. Не­по­ко­їть і те, що фран­цузь­кі де­пу­та­ти, не­зва­жа­ю­чи на за­сте­ре­же­н­ня зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно­го ві­дом­ства, їдуть до ане­ксо­ва­но­го Кри­му. Плюс пар­тія Ма­рін Ле Пен отри­ма­ла кре­дит у ро­сій­сько­му бан­ку. Як ви мо­же­те все це про­ко­мен­ту­ва­ти?

— У Фран­ції ба­га­то міль­йо­нів лю­дей, які ма­ють рі­зні по­зи­ції. За­зви­чай для оцін­ки дво­сто­рон­ніх від­но­син не­об­хі­дно ди­ви­ти­ся на офі­цій­ну по­зи­цію. І я мо­жу вам ска­за­ти, що Фран­ція під­три­мує Укра­ї­ну дав­но й про­дов­жить її під­три­му­ва­ти. Фран­цузь­ка зов­ні­шня по­лі­ти­ка за­зви­чай до­сить по­слі­дов­на.

— Па­ні По­сол, ві­до­мо, що ви бра­ли участь у скла­ді фран­цузь­кої де­ле­га­ції в са­мі­ті глав «нор­манд­сько­го фор­ма­ту» 12—13 лю­то­го 2015 ро­ку в Мін­ську. Мо­же­те роз­по­ві­сти про де­та­лі то­го дня й роль Фран­ції, зокре­ма пре­зи­ден­та Ол­лан­да, в під­го­тов­ці цьо­го до­ку­мен­та, ві­до­мо­го під на­звою «Мінськ-2»?

— Як ви пам’ята­є­те, то­ді си­ту­а­ція бу­ла ду­же на­пру­же­ною. Ми ра­зом з па­ні Мер­кель хо­ті­ли зу­пи­ни­ти кро­во­про­ли­т­тя. Це бу­ло най­го­лов­ні­ше зав­да­н­ня для нас. Усі за­зви­чай на­зи­ва­ють 12 лю­то­го, а ми по­ча­ли пра­цю­ва­ти ра­ні­ше над ці­єю уго­дою. Кан­цлер Мер­кель і пре­зи­дент Ол­ланд за ти­ждень до цьо­го бу­ли в Ки­є­ві, по­тім — у Мо­скві. Я хо­чу ска­за­ти, що цей документ готувався не за 12 годин, а більш як ти­ждень.

Ре­зуль­тат ви зна­є­те. Ми на­ма­га­ли­ся до­сяг­ти ці­лей, на­мі­че­них у цьо­му до­ку­мен­ті. І вже пів­то­ра ро­ку про­дов­жу­є­мо до­кла­да­ти зу­силь, щоб вій­на до кін­ця при­пи­ни­ла­ся й те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність Укра­ї­ни по­но­ви­ла­ся.

— На ва­шу дум­ку, в чо­му го­лов­на про­бле­ма, що Мінська уго­да до­сі не ім­пле­мен­то­ва­на, — в са­мо­му до­ку­мен­ті чи в чо­мусь ін­шо­му?

— Я не ду­маю, що є про­бле­ма в до­ку­мен­ті. Лю­ди ба­га­то го­во­рять про Мінськ-2 як про щось про­бле­ма­ти­чне, але якщо ви по­ди­ви­те­ся на документ, то він є ба­зо­вим. Зви­чай­но, всі кон­флі­кти у сві­ті від­рі­зня­ю­ться, але го­лов­не у будь-яко­му з них — при­пи­не­н­ня во­гню, від­ве­де­н­ня важ­кої те­хні­ки й по­тім ре­а­лі­за­ція по­лі- ти­чних за­хо­дів. Це всім ві­до­мо, й ми над цим про­дов­жу­є­мо пра­цю­ва­ти.

— Ми ба­чи­ли цьо­го ро­ку актив­ні зу­си­л­ля фран­цузь­ко­го мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Еро, який дві­чі був у Ки­є­ві й на­ма­гав­ся до­да­ти ім­пуль­су ре­а­лі­за­ції Мін­ських угод. Чо­му, на ва­шу дум­ку, тут не­має про­су­ва­н­ня?

— На­справ­ді є. Ви зна­є­те, що в Бер­лі­ні 19 жов­тня бу­ло ви­рі­ше­но про­дов­жи­ти ро­бо­ту над «до­ро­жньою кар­тою». Ця ро­бо­та ве­де­ться, й на­справ­ді во­на не ду­же пу­блі­чна. Ко­жно­го ти­жня в Мін­ську зу­стрі­ча­ю­ться ро­бо­чі під­гру­пи Три­сто­рон­ньої кон­та­ктної гру­пи. Ін­ши­ми сло­ва­ми, ро­бо­та ве­де­ться, мо­же про­сто ма­ло го­во­ри­ться про це.

«САН­КЦІЇ ЗБЕРІГАТИМУТЬСЯ ДОТИ, ДОКИ МІНСЬКІ УГО­ДИ НЕ БУ­ДУТЬ ІМПЛЕМЕНТОВАНІ»

— Фран­цузь­кий екс­перт Ні­ко­ля Тен­зер за­зна­чив у ін­терв’ю на­шо­му ви­дан­ню: «...и пре­зи­дент Ол­ланд, і прем’єр-мі­ністр Вальс мо­гли б про­я­ви­ти біль­ше ро­зу­мі­н­ня до си­ту­а­ції в Укра­ї­ні й чі­ткі­ше за­яви­ти про пе­ре­шко­ди, які чи­нить пу­тін­ська Ро­сія для вста­нов­ле­н­ня ми­ру в Укра­ї­ні». Що ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду?

— Усім дав­но ві­до­мо, де про­бле­ма й над чим слід пра­цю­ва­ти.

— Як усе-та­ки, на ва­шу дум­ку, зму­си­ти Ро­сію ви­ко­на­ти три пер­ші пун­кти?

— Це все ро­би­ться. Са­ме в ді­а­ло­зі «нор­манд­сько­го фор­ма­ту». Там про все це го­во­ри­ться. Для цьо­го якраз го­ту­є­ться «до­ро­жня кар­та».

— Від чо­го за­ле­жить по­зи­ція Фран­ції що­до збе­ре­же­н­ня сан­кцій про­ти Ро­сії?

— Тут слід вра­хо­ву­ва­ти ва­жли­вий пункт, що на­справ­ді це не фран­цузь кі сан к ції, а Єв­ро пейсь ко го Со­ю­зу. А там 28 чле­нів, і рі­ше­н­ня про сан­кції при­йма­є­ться в Брюс­се­лі й ци­ми кра­ї­на­ми. По­зи­ція Єв­ро­со­ю­зу по­ля­гає в то­му, що сан­кції зберігатимуться доти, доки Мінські уго­ди не бу­дуть імплементовані.

«ЗАВ­ДЯ­КИ ФО­РУ­МУ ФРАН­ЦУЗЬ­КІ ПІДПРИЄМСТВА ЗМОГЛИ КРАЩЕ ПІЗНАТИ УКРА­Ї­НУ»

— В ін­терв’ю «Дню» ви ска­за­ли, що укра­їн­сько-фран­цузь­кий фо­рум, що від­був­ся на­при­кін­ці жов­тня в Па­ри­жі, дасть по­штовх до спів­пра­ці. Чи від­чу­ва­є­те ви йо­го?

— Я би ска­за­ла, що так. При­чо­му з обох бо­ків. Зав­дя­ки цьо­му фо­ру­му фран­цузь­кі підприємства змогли краще пізнати Укра­ї­ну, її мо­жли­во­сті. Ми ор­га­ні­зу­ва­ли цей фо­рум так, щоб бу­ли кон­кре­тні зу­стрі­чі між фран­цузь­ки­ми й укра­їн­ськи­ми під­при­єм­ця­ми. Пан Грой­сман зміг зу­стрі­ти­ся з прем’єром Валь­сом, а та­кож з мі­ні­стром еко­но­мі­ки й фі­нан­сів Са­пе­ном. Крім то­го, ми ор­га­ні­зу­ва­ли сні­да­нок Грой­сма­на з фран­цузь­ки­ми під­при­єм­ця­ми, для яких бу­ло ва­жли­во зу­стрі­ти­ся віч-на-віч з укра­їн­ським прем’єр-мі­ні­стром. Ор­га­ні­зо­ва­ні кру­глі сто­ли на те­му транс­пор­ту, сіль­сько­го го­спо­дар­ства та ай-ті бу­ли ду­же ко­ри­сни­ми.

Пі­сля фо­ру­му нам те­ле­фо­ну­ють до­сі й го­во­рять, що ми бу­ли на фо­ру­мі або чи­та­ли про ньо­го в пре­сі й хо­ті­ли б ін­ве­сту­ва­ти в Укра­ї­ну. Во­ни про­сять да­ти до­да­тко­ві роз’ясне­н­ня. Це кон­кре­тний при­клад, що та­кий за­хід був ко­ри­сним. Зви­чай­но, по­ки це кон­та­кти.

Вва­жаю, що цей фо­рум був ко­ри­сним і укра­їн­ській вла­ді, яка ду­же до­бре під­го­ту­ва­ла­ся до ньо­го. Са­ме за ти­ждень до фо­ру­му прем’єр Грой­сман зу­стрів­ся тут, у Ки­є­ві, з фран­цузь­ки­ми під­при­єм­ця­ми, щоб їх ви­слу­ха­ти, ді­зна­ти­ся, з яки­ми про­бле­ма­ми во­ни сти­ка­ю­ться.

Це да­ло мо­жли­вість зро­зу­мі­ти, що Фран­ція на­справ­ді грає ду­же ва­жли­ву роль в укра­їн­ській еко­но­мі­ці. Я не впев­не­на, що вла­да зна­ла про це до ці­єї зу­стрі­чі. На­при­клад, во­ни не зна­ли, що фран­цузь­кі підприємства є пер­ши­ми між­на­ро­дни­ми пра­це­дав­ця­ми в Укра­ї­ні. Ме­ні зда­є­ться, во­ни та­кож не зна­ли про те, якою мі­рою тут, в Укра­ї­ні, при­су­тні сві­то­ві лі­де­ри в рі­зних сфе­рах. То­му цей фо­рум був ко­ри­сний обом сто­ро­нам.

Ми тут у по­соль­стві ро­би­мо все для за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій. І про­дов­жу­ва­ти­ме­мо ро­би­ти це й на­да­лі. Ми та­кож вва­жа­є­мо, що за­раз тре­ба по­лі­пши­ти си­ту­а­цію для тих ком­па­ній, що при­су­тні тут. На жаль, є ще до­сить сер­йо­зні про­бле­ми. І ми ста­ра­є­мо­ся ін­фор­ма­цію про це до­не­сти укра­їн­ській вла­ді. Адже но­ві ін­ве­сто­ри перш ніж при­йма­ти рі­ше­н­ня за­пи­ту­ють ін­ве­сто­рів, які вже пра­цю­ють у кра­ї­ні, про си­ту­а­цію.

— Вам, на­пев­но, ві­до­мі мо­жли­во­сті укра­їн­ської про­ми­сло­во­сті з ви­ро­бни­цтва вузь­ко­фю­зе­ля­жних лі­та­ків, ра­кет-но­сі­їв, дви­гу­нів (для лі­та­ків, вер­то­льо­тів, ко­ра­блів). У ва­шій кра­ї­ні ви­ро­бля­є­ться ба­га­то ін­ших ре­чей, чо­му не вда­є­ться по­єд­на­ти мо­жли­во­сті, щоб на­ла­го­ди­ти спіль­не ви­ро­бни­цтво, що за­ва­жає цьо­му?

— Тут, у по­соль­стві, ми до­бре зна­є­мо, що Укра­ї­на, дій­сно, ду­же силь­на ін­те­ле­ктом. Усі нам про це го­во­рять. Укра­їн­ці — фа­хів­ці ви­со­ко­го рів­ня, осо­бли­во у сфе­рі ІТ.

Та­кож ро­бля­ться хо­ро­ші ре­чі в ін­ших сфе­рах. Але ви зна­є­те краще за ме­не, що тут не все про­сто. Ба­га­то що ро­би­ться у сфе­рі на­у­ко­вих до­слі­джень. Якщо вче­ні пра­цю­ють ра­зом, то ця спів­пра­ця мо­же по­тім про­дов­жи­ться в пра­кти­чній сфе­рі.

«БУДІВНИЦТВО АРКИ НАД ЧОРНОБИЛЬСЬКИМ РЕАКТОРОМ — ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОМИСЛОВИХ ПРОЕКТІВ У СВІ­ТІ »

— Ста­ло ві­до­мо, що 29 ли­сто­па­да над зруй­но­ва­ним реактором Чор­но­биль­ської АЕС бу­де вста­нов­ле­на ар­ка, спро­е­кто­ва­на фран­цузь­ким кон­цер­ном Novark. Що озна­чав для Фран­ції цей про­ект і яки­ми пер­спе­кти­ви подаль­шої спів­пра­ці між на­ши­ми кра­ї­на­ми у цій сфе­рі?

— Фран­ція є дру­гим на­ціо­наль­ним до­но­ром, вклав­ши в цей про­ект 188 млн єв­ро. І то­му для нас це ду­же ва­жли­во. При цьо­му наш вне­сок був фі­нан­со­вим і ін­же­нер­ним. До цьо­го кон­сор­ці­у­му вхо­ди­ли фір­ми зі сві­то­ви­ми іме­на­ми в га­лу­зі про­е­кту­ва­н­ня й бу­дів­ни­цтва. На­справ­ді, це один з найважливіших промислових проектів у сві­ті. І 29 ли­сто­па­да ця ар­ка бу­де пов­ні­стю вста­нов­ле­на над зруй­но­ва­ним реактором.

Я бу­ла на­го­рі ці­єї арки, й ме­не це ду­же вра­зи­ло. Я пам’ятаю, як у ме­не ду­же би­ло­ся сер­це, бо там бу­ло ду­же ви­со­ко. Це не про­сто ар­ка, її кон­стру­кцію зро­би­ли так, щоб пі­сля вста­нов­ле­н­ня ро­бо­ти мо­гли пра­цю­ва­ти все­ре­ди­ні й де­мон­ту­ва­ти зруй­но­ва­ний ре­актор. Ар­ка спро­е­кто­ва­на на сто ро­ків, щоб за цей час укра­їн­ська вла­да змо­гла зро­би­ти все не­об­хі­дне для де­мон­та­жу че­твер­то­го ре­акто­ра.

«МИ МА­Є­МО НАМІР ЗРО­БИ­ТИ ВСЕ, ЩОБ УКРА­Ї­НА ЗМІНИЛАСЯ НА КРАЩЕ»

— Учо­ра ( ін­терв’ю за­пи­су­ва­ло­ся 22 ли­сто­па­да. — Авт.) в Укра­ї­ні від­зна­ча­ли тре­тю рі­чни­цю Єв­ро­май­да­ну, що б ви по­ба­жа­ли укра­їн­цям у та­кий день?

— Ми ду­же за­не­по­ко­є­ні тим, що тут за­ги­ну­ло ба­га­то лю­дей. Я осо­би­сто тут не бу­ла в ли­сто­па­ді 2013 ро­ку, але сте­жи­ла то­ді за ци­ми по­ді­я­ми. І зав­жди зга­дую, що мо­лодь ви­йшла на ву ли цю, щоб за хи ща ти єв ро­пей­ський ви­бір. Моє по­ба­жа­н­ня, щоб у цій кра­ї­ні ро­би­ло­ся все, щоб ре­а­лі­зу­ва­ти мрії тих мо­ло­дих лю­дей. А для цьо­го слід про­дов­жу­ва­ти ре­а­лі­зо­ву­ва­ти ре­фор­ми. Фран­ція тут, щоб під­три­му­ва­ти ці ре­фор­ми. І ми хо­че­мо під­три­му­ва­ти Укра­ї­ну й уряд, який по­ста­вив ме­ту до­сяг­ти єв­ро­пей­ських стан­дар­тів. Ми ма­є­мо намір зро­би­ти все, щоб кра­ї­на змінилася, як про це мрі­я­ли ті, хто бив­ся й за­ги­нув у 2013—2015 ро­ках.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.