Ми з Пол­ка­ном іде­мо до шко­ли

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - На­та­лія ФІНКЛЕР, із Поль­щі

Про до­го­те­ра­пію в поль­ських ін­те­гра­цій­них шко­лах

«До­мі­ні­ку, скіль­ки в те­бе паль­ців на ру­ці? — П’ять. — До­бре. А скіль­ки у со­ба­ки? — Раз, два, три, чо­ти­ри. — То в ко­го біль­ше паль­ців?» Хло­пчи­ко­ві 13 ро­ків, однак че­рез ге­не­ти­чні ва­ди він вчи­ться ра­ху­ва­ти в цьо­му ві­ці. Ла­бра­дор Ксан­тія охо­че до­зво­ляє ди­ти­ні до­тор­ка­ти­ся до лап, обні­ма­ти се­бе, гла­ди­ти. Ла­гі­дність та лю­бов до лю­дей — це го­лов­ні яко­сті, що їх по­ви­нен ма­ти пес для ро­бо­ти з ді­тьми, — вва­жає Мар­тін Ка­мінь­скі, до­го­те­ра­певт шко­ли № 2 в Хол­мі.

«Со­ба­ка по­ви­нен ба­га­то чо­го до­зво­ля­ти ді­тям, бу­ти від­кри­тим, дру­же­лю­бним. Мо­ти­ву­ва­ти їх, щоб вчи­ли­ся ра­ху­ва­ти, роз­мов­ля­ти, по­вто­рю­ва­ти рі­зні ру­хи. За до­по­мо­гою тва­ри­ни до­го­те­ра­певт на­вчає шко­ля­ра, як по­во­ди­ти­ся в су­спіль­стві, ске­ро­ва­но­сті ру­хів, ко­ли ма­ле­ча роз­чі­сує чи гла­дить со­ба­ку, або го­тує її до про­гу­лян­ки. То­ді тре­ба одя­гну­ти на­ший­ник, взя­ти­ся за по­во­док. Ці дії, лег­кі для ба­га­тьох здо­ро­вих ді­тей, ідуть на ва­гу зо­ло­та для ді­тей з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми».

Однак са­ма по со­бі до­го­те­ра­пія ні­чо­го б не да­ла, — вва­жає пан Мар­тін. — По­трі­бно спів­пра­цю­ва­ти з учи­те­ля­ми, шкіль­ним ло­го­пе­дом і пси­хо­ло­гом. Зав­да­н­ня, які во­ни да­ють ді­тям, до­го­те­ра­певт на­ма­га­є­ться вті­ли­ти з до­по­мо­гою со­ба­ки. За­зви­чай ме­тод вда­лий — не­слу­хня­на ди­ти­на по­чи­нає ро­би­ти пев­ні ру­хи, які ти­жня­ми від неї не мі­гдо­би­ти­ся фі­зіо­те­ра­певт, або по­вто­рю­ва­ти сло­ва, які ви­ма­гав ви­мов­ля­ти ло­го­пед.

«Ці уро­ки ді­ти по­лю­бля­ють ли­ше то­му, що біль­шість із них обо­жнює со­бак, — го­во­рить до­го­те­ра­певт. — Бу­ває, на «су­хих» за­ня­т­тях ди­ти­на не хо­че слу­ха­тись, а при­сут- ність со­ба­ки до­по­ма­гає мо­ти­ву­ва­ти ди­ти­ну до рі­зних те­ра­пев­ти­чних дій. Хо­ча не раз бу­ва­ло так, що всі 45 хви­лин до­го­те­ра­пії ма­ле­ча про­сто си­ді­ла і гла­ди­ла пса. Ін­ко­ли ди­ти­ні тре­ба за­спо­ко­ї­ти­ся. По­руч з те­плим, м’яким ство­рі­н­ням за­спо­ко­ї­ти­ся зав­жди лег­ше. Осо­бли­во та­кий «ре­лакс» ва­жли­вий у ро­бо­ті з гі­пе­р­актив­ни­ми, не­по­си­дю­чи­ми ді­тьми. Зму­си­ти їх по­си­ді­ти ти­хо хо­ча б де­сять хви­лин рід­ко ко­ли вда­є­ться».

До­го­те­ра­пію ви­ко­ри­сто­ву­ють і в ро­бо­ті зі здо­ро­ви­ми ді­тьми. Ба­га­то з них спо­ча­тку бо­я­ться со­бак. Зав­да­н­ня до­го­те­ра­пев­та в та­ко­му кла­сі — з одно­го бо­ку, зня­ти стрес від зу­стрі­чі з со­ба­кою, а з дру­го­го — на­вчи­ти ма­ле­чу пра­виль­но ре­а­гу­ва­ти на не­зна­йо­мих со­бак. «Не мо­жна ро­би­ти різ­ких ру­хів, краще не гла­ди­ти не­зна­йо­мо­го пса, — го­во­рить пан Ка­мінь­скі. — Не мо­жна тяг­ти пса за хвіст, це бо­лить. Не мо­жна силь­но сти­ска­ти, обні­ма­ю­чи тва­ри­ну. Та­кож по­ка­зую ді­тям, як до­гля­да­ти со­ба­ку, як йо­го го­ду­ва­ти, як ви­гу­лю­ва­ти. Не­по­втор­ні вра­же­н­ня за­ли­шає та­кий урок».

Єди­не про­ти­по­ка­за­н­ня для до­го­те­ра­пії — це алер­гія на шерсть у де­яких ді­тей, ка­же за­ві­ду­вач шкіль­но­го мед­пун­кту Пе­тро Ри­бак. «До­го­те­ра­пія під­хо­дить ді­тям з рі­зни­ми від­хи­ле­н­ня­ми. Це мо­же бу­ти лег­кий ау­тизм чи хво­ро­ба Да­у­на — тут не­має обме­жень. Крім до­го­те­ра­пії, ми про­по­ну­є­мо ді­тям за­ня­т­тя з іпо­те­ра­пії (ка­та­н­ня на ко­ні). По-хо­ро­шо­му за­здри­мо вам, укра­їн­цям, що ви ма­є­те для ро­бо­ти з ді­тьми дель­фі­нів. У нас, на жаль, по­ки що цьо­го не­має».

Ефект від та­ких за­нять з тва­ри­на­ми не ви­мі­рю­є­ться оцін­ка­ми. Але за­спо­ко­ю­ва­ти і при­но­си­ти ді­тям ра­дість — чи це зав­да­н­ня не є для пе­да­го­гів осно­вою, на якій вла­сне да­ють зна­н­ня?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.