У «за­тін­ку» ба­тьків­ських фон­дів

Чо­му з по­бо­рів у шко­лах і сад­ках до­сі фор­му­ю­ться міль­йон­ні бю­дже­ти

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ін­на ЛИХОВИД, «День»

Ко­ли вла­што­ву­ва­ла мен­шу донь­ку у ди­тса­док, зга­да­лось, як бу­ло про­сті­ше, при­найм­ні, зро­зумі­лі­ше, зро­би­ти це три ро­ки то­му для стар­шої. Роз­мо­ва з ди­ре­кто­ром, па­кет не­об­хі­дних до­ку­мен­тів та опла­та бла­го­дій­но­го вне­ску на спе­ці­аль­ний ра­ху­нок — і все, ди­тя офіційно за­ра­хо­ва­не. Прав­да, по­шу­кав­ши ре­кві­зи­ти бла­го­дій­но­го фон­ду, ко­трий ні­би­то від­кри­тий для са­до­чка, ні­чо­го, крім адре­си та но­ме­ру те­ле­фо­ну, не зна­йшла.

За­раз у сто­ли­ці та ба­га­тьох мі­стах Укра­ї­ни існує еле­ктрон­ний за­пис до до­шкіль­них на­вчаль­них за­кла­дів. Ба­тьки ре­є­стру­ю­ться на спе­ці­аль­но­му сай­ті, вно­сять не­об­хі­дні да­ні про ди­тя та ба­чать своє мі­сце у дов­же­ле­зній чер­зі. Однак уже два мі­ся­ці ки­їв­ський сайт «ле­жить». Як по­ясню­ють у Ки­їв­ській мі­ській дер­жав­ній адмі­ні­стра­ції, він про­хо­дить те­хні­чне онов­ле­н­ня і від­но­вить ро­бо­ту на­при­кін­ці ли­сто­па­да. Мі­сяць то­му обі­ця­ли те са­ме до кін­ця жов­тня.

Та чи має сенс та­кий шлях еле­ктрон­ної ре­є­стра­ції? У при­ва­тних бе­сі­дах з ма­ту­ся­ми з’ясо­ву­є­ться, що, як і три ро­ку то­му, ефе­ктив­ні­ше спра­цьо­вує зга­да­на схе­ма: спіл­ку­ва­н­ня з за­ві­ду­ва­чем та опла­та бла­го­дій­но­го ра­хун­ку. Хі­ба що за­раз ці­кав­ля­ться, чи ре­є­стру­ва­лись на від­по­від­но­му пор­та­лі. А ство­рю­вав­ся він якраз для то­го, щоб не існу­ва­ло жо­дних по­бо­рів при за­ра­ху­ван­ні ди­ти­ни. На за­пи­та­н­ня «Дня», як по­бо­ро­ла ко­ру­пцій­ну скла­до­ву еле­ктрон­на ре­є­стра­ція, у Де­пар­та­мен­ті осві­ти і на­у­ки, мо­ло­ді та спор­ту КМДА від­по­ві­ли, що та­ка си­сте­ма до­зво­ляє ба­тькам кон­тро­лю­ва­ти про­цес при­йо­му ді­тей до ДНЗ. За не­об­хі­дно­сті освітній де­пар­та­мент про­во­дить від­по­від­ні пе­ре­вір­ки, а ще еле­ктрон­на чер­га по­ка­за­ла ре­аль­ну кар­ти­ну з не­ста­чею місць у до­шкіль­них за­кла­дах.

АДЕКВАТНІСТЬ ЦІНОЮ В ТРИ ТИСЯЧІ ГРИ­ВЕНЬ

Бла­го­дій­ні фон­ди, ра­хун­ки та вне­ски існу­ють і при шко­лах. Так, ма­ту­ся пер­шо­кла­сни­ці при­ва­тно роз­по­ві­ла, що ко­ли при­не­сли до­ку­мен­ти на вступ до шко­ли, се­кре­тар пе­ред­усім звер­ну­ла ува­гу на те, чи є се­ред них кви­тан­ція на опла­ту бла­го­дій­но­го вне­ску. Йо­го роз­мір ні­де не про­пи­су­є­ться, бо спра­ва «до­бро­віль­на». У зга­да­но­му ви­пад­ку ди­ре­ктор за­ува­жив, що роз­ра­хо­вує на адекватність бать- ків. Ви­мі­рю­ва­лась во­на су­мою від одної до трьох ти­сяч гри­вень.

« Скіль­ки б не го­во­ри­ли на цю те­му, але по­бо­ри існу­ють. Знаю, що в де­яких шко­лах на­шо­го мі­ста зби­ра­лись ве­ли­че­зні ко­шти, — роз­по­від­ає ма­ма дру­го­кла­сни­ка з Ва­силь­ко­ва Оль­га Єщен­ко. — Те са­ме у ди­тя­чих са­до­чках. Так, є гру­пи, де мі­ська вла­да зро­би­ла ре­мон­ти за со­тні ти­сяч гри­вень, але про­дов­жу­ють зби­ра­ти з ба­тьків ще по 300 гри­вень на ті са­мі ре­мон­ти. Ко­ли я вла­што­ву­ва­ла ди­ти­ну в са­док три ро­ки то­му, ме­ні ска­за­ли ку­пи­ти у гру­пу ша­фку для ігра­шок, на той пе­рі­од це ко­шту­ва­ло 1300 гри­вень».

«КЛЮЧОВА ФІГУРА — ДИ­РЕ­КТОР ШКО­ЛИ»

За під­ра­хун­ка­ми гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій, ли­ше у ки­їв­ських шко­лах з ба­тьків­ських ки­шень ви­йма­є­ться що­мі­ся­ця 50 міль­йо­нів гри­вень. Не­дав­но гро­мад­ські акти­ві­сти з Хер­со­на озву­чи­ли су­му у пів­то­ра мі­льяр­да гри­вень, це ті­ньо­вий ба­тьків­ський фонд усі­єї кра­ї­ни. За­о­дно за­кли­ка­ли ба­тьків об’ єд­ну­ва­тись у все­укра­їн­ський рух про­ти ко­ру­пції в осві­ті.

Мі­сце­ві ор­га­ни вла­ди за­яв­ля­ють, що на­ма­га­ю­ться по­до­ла­ти по­бо­ри в за­кла­дах осві­ти. Зга­да­ний пор­тал еле­ктрон­ної ре­є­стра­ції, про­фі­нан­со­ва­ний цьо­го ро­ку ре­монт у низ­ці шкіл Ки­є­ва і за­ява за­сту­пни­ці го­ло­ви КМДА Ган­ни Ста­ро­стен­ко, що впер­ше мі­сто ви­ді­ли­ло 85 міль­йо­нів гри­вень са­ме на при­дба­н­ня ма­ло­цін­них то­ва­рів для за­кла­дів осві­ти — все це в плюс... Про­те фі­нан­су­ва­н­ня з мі­сце­во­го бю­дже­ту має бу­ти ще біль­шим, щоб яко­мо­га мен­ший тя­гар ля­гав на ба­тьків.

«Клю­чо­вою фі­гу­рою у цій си­ту­а­ції є ди­ре­ктор шко­ли. Усе за­ле­жить від то­го, чи змі­нить він вла­сну по­ве­дін­ку що­до за­лу­че­н­ня ко­штів ба­тьків, — роз­мір­ко­вує Сві­тла­на Бла­го­дє­тє­лє­ва- Вовк, го­ло­ва ра­ди гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції « То­чка ро­сту: освіта і на­у­ка » . — Та є ще ін­ве­сти­цій­ні ви­тра­ти, пов’ яза­ні з пе­ре­пі­дго­тов­кою вчи­те­лів, фор­му­ва­н­ням ін­но­ва­цій­но­го се­ре­до­ви­ща на­вча­н­ня, і тут до­сі не ба­чи­мо сут­тє­во­го про­су­ва­н­ня, бо це на кіль­ка по­ряд­ків біль­ші ко­шти. З ін­шо­го бо­ку, гро­ші, на­да­ні ба­тька­ми, не ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться на ін­ве­сти­цій­ні по­тре­би шкіл. Якщо і да­лі існу­ва­ти­муть по­бо­ри, ди­ре­ктор має зві­ту­ва­ти пе­ред ба­тька­ми са­ме що­до ви­трат на роз­ви­ток шко­ли».

ХТО ПРОФІНАНСУЄ РОЗ­ВИ­ТОК?

Ба­тьки ма­ють пра­во не спла­чу­ва­ти жо­дних вне­сків, адже Кон­сти­ту­ція га­ран­тує без­ко­штов­ну се­ре­дню осві­ту. Ін­ша спра­ва, як не під­да­ти­ся ти­ску ба­тьків­сько­го ко­мі­те­ту, а іно­ді це пе­ре­хо­дить і на став­ле­н­ня пе­да­го­гів до ді­тей. Опла­чу­ва­ти ви­клю­чно бла­го­дій­ні ра­хун­ки — теж не па­на­цея. Гро­мад­ські акти­ві­сти за­яв­ля­ють, що кон­тро­лю­ва­ти обігг ро­шей на них не­про­сто. Та й ство­рю­є­ться та­кий ра­ху­нок на са­док чи шко­лу, а як бу­ти з фон­да­ми гру­пи чи кла­су?

« За остан­ній рік у ба­тьків змі­ни­ло­ся став­ле­н­ня до бла­го­дій­них фон­дів. Якщо спо­ча­тку ста­ви­лось пи­та­н­ня про кон­троль за ни­ми, спіль­не з ба­тька­ми управ­лі­н­ня, то на­ра­зі во­ни сто­ять на по­зи­ції, що дер­жав­не фі­нан­су­ва­н­ня му­сить бу­ти біль­шим, а да­лі по­трі­бен кон­троль за ви­ко­ри­ста­н­ням бю­дже­тних ко­штів. Але все це за­без­пе­чує по­то­чне ви­жи­ва­н­ня шко­ли. А є ще по­тре­би роз­ви­тку, про що за­га­лом ні­хто не го­во­рить», — до­дає Сві­тла­на Бла­го­дє­тє­лє­ва-Вовк.

ПІД­ТРИМ­КА БА­ТЬКІВ ЯК АКСІОМА

Де­хто з осві­тян роз­ме­жо­вує по­бо­ри та ба­тьків­ську до­по­мо­гу, за­ува­жу­ю­чи, що без фі­нан­со­вої під­трим­ки ба­тьків шко­ла про­сто не ви­жи­ве. При­найм­ні на да­но­му ета­пі, ко­ли фі­нан­су­ва­н­ня з бю­дже­ту не­до­ста­тнє.

«На­справ­ді іде­аль­них рі­шень не існує. Дер­жа­ва не мо­же взя­ти на се­бе фі­нан­су­ва­н­ня на­вчаль­но­го за­кла­ду сто­від­со­тко­во, бо є не­пе­ре­дба­чу­ва­ні ви­тра­ти. На­при­клад, офі­сний па­пір, ре­монт орг­те­хні­ки то­що, — ко­мен­тує за­сту­пник ди­ре­кто­ра лі­цею «Уні­вер­сум» Марк Бо­бров­ський. — Не зав­жди мі­сце­ва вла­да чи ра­йон­ні управ­лі­н­ня мо­жуть на це зре­а­гу­ва­ти, то­му все одно ба­тьків­ська до­по­мо­га має бу­ти. З ін­шо­го бо­ку, ба­тьків­ські до­бро­віль­ні вне­ски теж не мо­жна вва­жа­ти нор­маль­ним яви­щем. Тре­тій ва­рі­ант — пе­ре­хід за­кла­дів на са­мо­фі­нан­су­ва­н­ня. Але са­мо­фі­нан­су­ва­н­ня ча­сто озна­чає еко­но­мію сві­тла, те­пла то­що».

У бю­дже­ті-2017 на осві­ту за­кла­да­є­ться біль­ше ко­штів, ніж то­рік, але пе­ред­ба­ча­є­ться ско­ро­че­н­ня ма­ло­ком­пле­ктних шкіл, змен­ше­н­ня кіль­ко­сті пед­пра­ців­ни­ків — тоб­то пла­ну­є­ться так зва­на опти­мі­за­ція осві­ти. Як зав­жди, ді­ли­мо той са­мий пи­рі­гна рі­зні ча­сти­ни, за­мість аб­со­лю­тної за­мі­ни ін­гре­ді­єн­тів.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.