«Ми не мо­же­мо зі­рва­ти га­стро­лі і спро­во­ку­ва­ти між­на­ро­дний скан­дал»

Оле­ксандр Гор­но­стай — про за­о­ке­ан­ський во­яж, бренд та імідж На­ціо­наль­но­го сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру Укра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

На­га­да­є­мо, на­ша га­зе­та 31 жов­тня пер­шою по­ві­до­ми­ла про те, що «Без­пре­це­ден­тні га­стро­лі На­ціо­наль­но­го сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру Укра­ї­ни по США — під за­гро­зою зри­ву» (див. «День» https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/bezprecede ntni-gastroli-symfonichnogo-orkestru-ukrayinypo-ssha-pid-zagrozoyu-zryvu) — про­слав­ле­ний ко­ле­ктив за­про­си­ла ві­до­ма ком­па­нія Columbia ArtistManagement ви­сту­пи­ти з по­над чо­тир­ма де­ся­тка­ми кон­цер­тів по Аме­ри­ці (!), але в на­ших ор­ке­стран­тів під ору­дою В. Сі­рен­ка не­має гро­шів на кви­тки, а то­му тур­не, яке бу­ло б ду­же пре­сти­жним для Укра­ї­ни, мо­же не від­бу­ти­ся. І му­зи­кан­ти звер­та­ю­ться до всіх не­бай­ду­жих ме­це­на­тів та спон­со­рів до­по­мог­ти з ці­єю про­бле­мою...

І от ми­нув мі­сяць. Чи змі­ни­ло­ся щось на краще? Зна­йшли­ся ко­шти і чи від­бу­ду­ться га­стро­лі — про це на­ша роз­мо­ва з ге­не­раль­ним ди­ре­кто­ром На­ціо­наль­но­го за­слу­же­но­го ака­де­мі­чно­го сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру Укра­ї­ни — Оле­ксан­дром ГОРНОСТАЄМ.

«МИ ПІДГОТУВАЛИ П’ЯТЬ ПРО­ГРАМ, У ЯКИХ ПРОЗВУЧАТЬ ТВОРИ НА­ШИХ СУЧАСНИКІВ»

— За­про­ше­н­ня ми отри­ма­ли від по­від­ної аме­ри­кан­ської аген­ції Columbia ArtistManagement, яка пра­цює на арт-рин­ку по­над 70 ро­ків і з якою спів­пра­цю­ють про­від­ні ко­ле­кти­ви й со­лі­сти ака­де­мі­чної му­зи­ки сві­ту. Тур­не за­пла­но­ва­но з 17 сі­чня до 26 бе­ре­зня, і за цей час наш На­ціо­наль­ний сим­фо­ні­чний ор­кестр має ви­сту­пи­ти з 43 кон­цер­та­ми по США та одним у Ка­на­ді, в То­рон­то, — роз­ка­зав О. ГОР­НО­СТАЙ. — Пер­ший ви­ступ від­бу­де­ться 18 сі­чня у Фло­ри­ді, а остан­ній — 26 бе­ре­зня в Сан-Фран­ци­ско. Ми підготували п’ять про­грам, у яких прозвучать твори на­ших сучасників — Ми­ро­сла­ва Ско­ри­ка та Єв­ге­на Стан­ко­ви- ча, а та­кож сві­то­ва кла­си­ка зі спад­щи­ни Пе­тра Чай­ков­сько­го, Сер­гія Про­коф’єва, Дми­тра Шо­ста­ко­ви­ча, Сер­гія Ра­хма­ні­но­ва, Ан­то­ні­на Двор­жа­ка, Джу­зеп­пе Вер­ді і Ро­бер­та Шу­ма­на. Та­ких мас­шта­бних га­стро­лей за оке­а­ном з ве­ли­ки­ми твор­чи­ми ко­ле­кти­ва­ми ще не бу­ло.

— Оле­ксан­дре Ва­си­льо­ви­чу, ко­шти на це тур­не вже зна­йшли?

— За умо­ва­ми аген­ції Columbia ArtistManagement, во­ни пов­ні­стю за­без­пе­чу­ють ко­ле­ктив на те­ри­то­рії США (бе­руть на се­бе про­жи­ва­н­ня ар­ти­стів у го­те­лях, пе­ре­їзд по кон­ти­нен­ту, ре­клам­на ком­па­нія) — це при­бли­зно $1 млн 200 тис. плюс ди­ре­кція за­лів, у яких ми бу­де­мо ви­сту­па­ти, бе­руть на се­бя за­без­пе­че­н­ня кон­цер­тів, і це ще при­бли­зно $1 млн 400 тис., а все тур­не обі­йде­ться аме­ри­кан­ській сто­ро­ні у $2 млн 600 тис. на ор­га­ні­за­цію на­ших кон­цер­тів. Ми ма­є­мо зна­йти $90 тис. на до­ро­гу до Аме­ри­ки і щоб при­вез­ти з со­бою свої ін­стру­мен­ти.

За та­кою про­стою фор­му­лою пра­цю­ють усі най­ві­до­мі­ші ко­ле­кти­ви сві­ту. За кор­до­ном на­ші ко­ле­ги ма­ють по­ту­жну фі­нан­со­ву під­трим­ку (спон­сор­ську чи дер­жав­ну), то у них не ви­ни­кає про­блем. А в нас ще не вре­гу­льо­ва­ні за­ко­ни і не пра­цює си­сте­ма ме­це­нат­ства та спон­сор­ства, а то­му актив­но шу­ка­є­мо пар­тне­рів, не­бай­ду­жих лю­дей, ме­це­на­тів і до­бро­зи­члив­ців, які змо­жуть до­по­мог­ти. Ни­ні спра­ва ру­ха­є­ться, але не так швид­ко, як хо­ті­лось би. Є за­гро­за, що че­рез брак ко­штів нам до­ве­де­ться ско­ро­чу­ва­ти склад му­зи­кан­тів (ско­ро­ти­ти струн­ні гру­пи), і це бу­де не пов­но­цін­ний ко­ле­ктив із 90 осіб, а із 75 чи 72... Бо не се­крет, що чим біль­ше му­зи­кан­тів, тим кра­щою є якість зву­ча­н­ня. А ми ма­є­мо бренд — На­ціо­наль­ний сим­фо­ні­чний ор­кестр Укра­ї­ни і сво­ї­ми ви­сту­па­ми пред­став­ля­є­мо ми­сте­цтво на­шої кра­ї­ни за кор­до­ном. Тре­ба не за­бу­ва­ти про імідж Укра­ї­ни!

На­при­клад, авіа­ком­па­нія AustrianAirlines є спон­со­ром зна­ме­ни­то­го Ві­ден­сько­го фі­лар­мо- ні­чно­го ор­ке­стру. У них на­віть є спе­цлі­так, який роз­ма­льо­ва­ний зо­бра­же­н­ня­ми му­зи­чних ін­стру­мен­тів. У ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту ве­ли­кі ор­ке­стри ма­ють сво­їх спон­со­рів. Про та­ке ми мо­же­мо ли­ше мрі­я­ти. Зна­є­те, ми по­ча­ли пе­ре­го­во­ри про га­стро­лі в США ще 2014 ро­ку. То­ді від­бу­ва­ла­ся Ре­во­лю­ція Гі­дно­сті, і зда­ва­ло­ся, що по­пе­ре­ду на на­шу кра­ї­ну че­ка­ють по­зи­тив­ні змі­ни. Ми по­го­ди­ли­ся на умо­ви про­мо­у­те­рів, оскіль­ки ві­ри­ли, що в на­шій кра­ї­ні став­ле­н­ня до фі­нан­су­ва­н­ня ака­де­мі­чної му­зи­ки змі­ни­ться і бу­дуть ство­ре­ні умо­ви, за яких на­ціо­наль­ні ор­ке­стри змо­жуть не ви­жи­ва­ти, а пов­но­цін­но пра­цю­ва­ти. Але, на жаль, кар­ди­наль­них змін і до­сі не ста­ло­ся... От і хо­ди­мо сьо­го­дні з про­тя­гну­тою ру­кою, про­си­мо за­мо­жних лю­дей та бі­зне­сме­нів до­по­мог­ти на­шо­му ко­ле­кти­ву, бо від­мов­ля­ти­ся від та­ких пре­сти­жних га­стро­лей не ма­є­мо пра­ва. Те, що на­ші му­зи­кан­ти пре­кра­сно ви­сту­плять, я не сум­ні­ва­ю­ся ані на мить, бо за­раз НСОУ — один із кра­щих сим­фо­ні­чних ор­ке­стрів Укра­ї­ни.

«ЯКЩО ТУР­НЕ ПРОЙДЕ ВДА­ЛО, ТО НА­СТУ­ПНО­ГО РА­ЗУ ЗМО­ЖЕ­МО ДИКТУВАТИ УЖЕ НА­ШІ УМО­ВИ»

— Як скла­да­ла­ся про­гра­ма? Вклю­ча­ти твори тих чи ін­ших ком­по­зи­то­рів про­по­ну­ва­ли ви з ху­до­жнім ке­рів­ни­ком НСОУ Во­ло­ди­ми­ром Сі­рен­ком, чи це бу­ла за­яв­ка ор­га­ні­за­то­рів га­стро­лей?

— Це спіль­не рі­ше­н­ня. Оскіль­ки за про­гра­мою тур­не пе­ред­ба­че­но ба­га­то кон­цер­тів по рі­зних мі­стах, а укра­їн­ську му­зи­ку не ду­же до­бре зна­ють пе­ре­сі­чні аме­ри­кан­ці (бо ор­кестр ви­сту­па­ти­ме не ли­ше пе­ред ді­а­спо­рою, а й пе­ред ма­со­вою пу­блі­кою США), то ми вклю­чи­ли у про­гра­му твори слов’ян­ської та за­кор­дон­ної кла­си­ки. Ми за­про­по­ну­ва­ли ви­ко­на­ти Тре­тій кон­церт Б. Ля­то­шин­сько­го, але ор­га­ні­за­то­ри гас- тро­лей ска­за­ли, що це не­ві­до­мий для аме­ри­кан­ців твір, і то­му ви­би­ра­ли тих ав­то­рів, чиї про­слав­ле­ні іме­на збе­руть пов­ні за­ли. Ни­ні за кор­до­ном зна­ють на­ших ком­по­зи­то­рів-сучасників Ми­ро­сла­ва Ско­ри­ка та Єв­ге­на Стан­ко­ви­ча, і ми із за­до­во­ле­н­ням вклю­чи­ли до афі­ші їхні твори. Нам тре­ба при­їха­ти і по­ка­за­ти за­кор­дон­ним слу­ха­чам, що ми мо­же­мо. Ми ви­ко­на­є­мо кла­си­чні ше­дев­ри, які на слу­ху в ме­ло­ма­нів, і во­ни са­мі змо­жуть по­рів­ня­ти, на­скіль­ки зву­ча­н­ня На­ціо­наль­но­го сим­фо­ні­чно­го ор­ке­стру краще, ніж Лон­дон­ський чи Бер­лін­ський ор­ке­стри... Якщо тур­не пройде вда­ло, то на­сту­пно­го ра­зу змо­же­мо диктувати уже на­ші умо­ви, про­су­ва­ю­чи укра­їн­ську ака­де­мі­чну му­зи­ку. Із тво­рів Стан­ко­ви­ча ви­ко­на­є­мо три­птих із ба­ле­ту «Рі­здвя­на ніч» і Дру­гий скри­пко­вий кон­церт, а Ско­ри­ка — мі­ні­а­тю­ри, які підготували на «біс». На пер­шо­му мі­сці в на­шій про­гра­мі бу­дуть сим­фо­нії Чай­ков­сько­го, Двор­жа­ка, Шо­ста­ко­ви­ча і Ра­хма­ні­но­ва.

В Аме­ри­ку ми по­ле­ти­мо в будь-яко­му ра­зі. Ми не мо­же­мо зі­рва­ти га­стро­лі і спро­во­ку­ва­ти між­на­ро­дний скан­дал. Але якщо не зна­йде­мо ко­штів, то по­жер­тву­є­мо які­стю і в тур­не по­їде ско­ро­че­ний склад ор­ке­стру. Ме­ні, як ке­рів­ни­ко­ві ко­ле­кти­ву, і на­шим ди­ри­ген­там — В. Сі­рен­ку і Т. Ку­ча­ру ду­же хо­че­ться до­стой­но ви­сту­пи­ти в США.

— 30 ли­сто­па­да НСОУ ви­сту­пить у Фі­лар­мо­нії під ору­дою Те­о­до­ра Ку­ча­ра (США), і цей кон­церт мо­жна на­зва­ти ре­пе­ти­ці­єю пе­ред мас­шта­бни­ми га­стро­ля­ми за оке­ан — лу­на­ти­ме «Па­те­ти­чна» (Сим­фо­нія № 6) П. Чай­ков­сько­го...

— З Те­о­до­ром Ку­ча­ром наш ко­ле­ктив має дав­ні твор­чі вза­є­ми­ни. Ма­е­стро при­їхав у Ки­їв, аби обі­гра­ти­ся з му­зи­кан­та­ми. До ре­чі, Шо­ста сим­фо­нія П. Чай­ков­сько­го під час га­стро­лей лу­на­ти­ме 56 — 57 ра­зів! Цей твір Сі­рен­ко та Ку­чар ди­ри­гу­ва­ти­муть по чер­зі.

«НА­ШИМ ЧИНОВНИКАМ НЕ ТРЕ­БА НІ­ЧО­ГО ВИГАДУВАТИ, А ОРІЄНТУВАТИСЯ НА СВІТОВИЙ ДО­СВІД»

— Схо­же, що укра­їн­ських олі­гар­хів не мо­жна на­зва­ти за­хо­пле­ни­ми ме­ло­ма­на­ми, по­за­як во­ни не ква­пля­ться вкла­да­ти гро­ші в ака­де­мі­чну му­зи­ку, а в Мі­ні­стер­стві куль­ту­ри зав­жди не ви­ста­чає ко­штів...

— Ко­ли при­хо­диш до бі­зне­сме­на, то він ува­жно слу­хає і ка­же, що зна­йти 50 — 90 тис. до­ла­рів — не про­бле­ма, бо є чи­ма­ло бла­го­дій­них фон­дів та проектів, і про­по­нує звер­ну­ти­ся до ко­гось ін­шо­го, а не до ньо­го кон­кре­тно... Са­ме так, ре­аль­но до­по­мог­ти укра­їн­ські олі­гар­хи не по­спі­ша­ють. Во­ни швид­ше під­три­ма­ють спорт чи естра­дних ви­ко­нав­ців, ніж ака­де­мі­чний ко­ле­ктив.

Я про­по­ну­вав ке­рів­ни­цтву Мін­куль­ту під­три­ма­ти нас, звер­тав­ся і до МЗС, бо під час на­шо­го пе­ре­бу­ва­н­ня в Аме­ри­ці (20 — 22 лю­то­го ма­є­мо бу­ти в Нью-Йор­ку) мо­жна бу­ло б про­ве­сти укра­їн­ські ве­чо­ри і при­свя­ти­ти їх пам’яті ге­ро­їв Не­бе­сної Со­тні. За­про­си­ти на кон­церт укра­їн­ських ви­ко­нав­ців. По­тім є ще одна ва­жли­ва по­лі­ти­чна по­дія: в лю­то­му 2017 ро­ку Укра­ї­на роз­по­чне го­ло­ву­ва­н­ня в Ра­ді Без­пе­ки ООН, і це мо­жна бу­ло б гар­но по­да­ти і при­уро­чи­ти до акції. Ми мо­гли б ци­ми акці­я­ми час­тко­во по­кри­ти свої ви­да­тки — у бю­дже­ті дер­жа­ви є ко­шти для по­ді­бних по­лі­ти­чно-імі­дже­вих за­хо­дів. На­при­клад, 2008 ро­ку НСОУ ра­зом із ка­пе­лою «Дум­ка» ви­ко­ну­вав ора­то­рію «Па­на­хи­ду за по­мер­ли­ми з го­ло­ду» Є. Стан­ко­ви­ча (у ме­жах ми­сте­цько­го мі­жна­ро­дно­го про­е­кту, при­свя­че­но­го жер­твам Ве­ли­ко­го го­ло­ду в Укра­ї­ні 1932 — 1933-х ро­ків, для вша­ну­ва­н­ня 75-х ро­ко­вин тра­гі­чних по­дій, який ор­га­ні­зо­ву­вав Мін­культ, пред­став­ля­ю­чи в 15 кра­ї­нах сві­ту, — для здій­сне­н­ня цих за­хо­дів бу­ло надано ве­ли­кі ко­шти, зокре­ма на чар­тер­ні рей­си — як дер­жав­не за­мов­ле­н­ня). Та­ким чи­ном, я хо­чу від­зна­чи­ти, що га­стро­лі на­шо­го ор­ке­стру — це не­пе­ре­сі­чна по­дія для Укра­ї­ни, і зав­дя­ки цьо­му тур­не мо­жна бу­ло б на пов­ний го­лос го­во­ри­ти про на­шу кра­ї­ну, пред­став­ля­ю­чи ви­со­ке ми­сте­цтво на­ціо­наль­но­го ко­ле­кти­ву. Але за­раз у дер­жа­ві все за­над­то не­ста­біль­но, тож ми не че­ка­є­мо на до­по­мо­гу, а са­мі шу­ка­є­мо мо­жли­во­сті, щоб розв’яза­ти фі­нан­со­ві про­бле­ми в ор­га­ні­за­ції на­шої по­до­ро­жі.

Я вва­жаю, що доки не за­пра­цю­ють за­ко­ни про ме­це­нат­ство та спон­сор­ство, ве­ли­ких зру­шень у по­пу­ля­ри­за­ції ака­де­мі­чної му­зи­ки в на­шій кра­ї­ні не від­бу­де­ться. На­при­клад, чверть бю­дже­ту Фі­ла­дель­фій­сько­го ор­ке­стру йде на по­пу­ля­ри­за­цію кла­си­чної му­зи­ки: це ви­сту­пи, зокре­ма, в шко­лах, і та­ки­ми кон­цер­та­ми за­охо­чу­ють мо­лодь, зав­дя­ки цим за­хо­дам від­бу­ва­є­ться ви­хо­ва­н­ня з ди­тин­ства лю­бо­ві до кла­си­ки. На­шим чиновникам не тре­ба ні­чо­го вигадувати, а орієнтуватися на світовий до­свід.

ФОТО КОСТЯНТИНА ГРИШИНА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.