Між­на­ро­дний день чо­бо­та­рів

26 ли­сто­па­да — про­фе­сій­не свя­то для знав­ців ду­же дав­ньо­го ре­ме­сла — ви­го­тов­ле­н­ня взу­т­тя

Den (Ukrainian) - - 25 - Ан­на ГАВРИЛЮК

У на­ші ча­си про чо­бо­та­рів зде­біль­шо­го зга­ду­ють зрід­ка — ли­ше ко­ли улю­бле­на па­ра по­тре­бує ре­мон­ту. А да­рем­но, адже чо­бо­тар не ли­ше ре­мон­тує взу­т­тя, він і те­хно­лог, і ди­зай­нер. А по­де­ку­ди й пси­хо­лог — бо ши­ю­чи взу­т­тя на за­мов­ле­н­ня, так чи іна­кше пі­зна­єш лю­дей краще: не тіль­ки їхній стиль та уні­каль­ну фор­му стоп, а й ха­ра­ктер, ти­по­ві ри­си, осо­би­стість за­га­лом.

Ви­го­тов­ле­н­ня взу­т­тя дав­но зі­йшло на «про­ми­сло­ві рей­ки», про­фе­сія ста­ла менш за­тре­бу­ва­ною, і мо­же зда­ва­ти­ся, за­не­па­дає. Але на ща­стя для чо­бо­та­рів та для по­ці­но­ву­ва­чів які­сно­го взу­т­тя но­ві трен­ди на ру­чні ре­ме­сла вди­хну­ли жи­т­тя і у чо­бо­тар­ство. Сві­том ши­ри­ться сен­ти­мен­таль­на лю­бов до уні­каль­них та го­лов­не — дов­го­ві­чних ре­чей. Ма­со­вість хоч і ли­ша­є­ться за­галь­ною, але уні­каль­ність від­во­йо­вує со­бі мі­сце під сон­цем. З’яв­ля­є­ться без­ліч ма­лень­ких ма­ну­фа­ктур та ло­каль­них брен­дів, які не хо­ва­ю­ться за лей­ба­ми та не же­ну­ться за над­при­бу­тка­ми. Во­ни ши­ють взу­т­тя на ро­ки, взу­т­тя із ду­шею, та­ке, яке мо­же ста­ти взу­т­тям із ва­шо­ю­осо­би­сто­ю­і­сто­рі­єю .

Тож чо­бо­тар­ство хоч і не є над­то по­пу­ляр­ним ре­ме­слом, але до­сі ли­ша­є­ться у трен­ді. За­раз ні­хто вже не зга­дає, хто са­ме здо­га­дав­ся ви­ро­бля­ти взу­т­тя із тва­рин­них шкур і зго­дом ви­га­дав під­бо­ри... Але як­би не ці най­пер­ші шев­ці та їхні су­ча­сні по­слі­дов­ни­ки — ми б не ма­ли та­кої за­па­мо­ро­чли­вої рі­зно­ма­ні­тно­сті взу­т­тя.

МА­ЛЮ­НОК АВ­ТО­РА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.