«Рух»... по ко­лу

Лев­ко ЛУК’ЯНЕНКО: «Cво­го ча­су В’яче­слав Чор­но­віл пі­шов на спів­пра­цю з Ле­о­ні­до­мКучм ою, що зре­штою сер­йо­зно за­шко­ди­ло Укра­ї­ні»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Ва­лен­тин ТОРБА, «День» ФОТО РЕЙТЕР

Вне­ді­лю в Ки­є­ві від­був­ся мі­тинг но­вої по­лі­ти­чної си­ли, ство­ре­н­ня якої іні­ці­ю­вав Ми­хе­їл Са­а­ка­шві­лі, під про­мо­ви­стою на­звою «Рух но­вих сил». Сим­во­лі­чно та­кож і те, що сам захід від­був­ся бі­ля пам’ятни­ка В’яче­сла­ву Чор­но­во­лу. Тоб­то бу­ла апе­ля­ція як до са­мо­го На­ро­дно­го Ру­ху, так і до осо­би­сто­сті го­ло­ви ці­єї пар­тії, який за­ги­нув в бе­ре­зні 1999- го ро­ку. «По­трі­бно змі­ни­ти олі­гар­хі­чний пар­ла­мент і по­ка­за­ти чер­во­ну кар­тку те­пе­рі­шній Вер­хов­ній Ра­ді, — за­кли­кав під час ви­сту­пу екс-го­ло­ва Оде­щи­ни. — Ми ви­ма­га­є­мо при­зна­чи­ти но­ві по­за­чер­го­ві ви­бо­ри, з но­вим ЦВК, з но­вим за­ко­ном про ви­бо­ри». Ра­зом з Са­а­ка­шві­лі на мі­тин­гу ви­сту­пи­ли пред­став­ни­ки «оде­ської ко­ман­ди», зокре­ма, Юлія Ма­ру­шев­ська та екс-го­ло­ва На­ц­агент­ства з пи­тань держ­слу­жби Де­нис Брод­ський, які не­що­дав­но в уні­сон з Са­а­ка­шві­лі за­ли­ши­ли дер­жав­ні по­сти зо­се­ре­див­шись на по­лі­ти­чній бо­роть­бі.

Не вар­то за­бу­ва­ти, що пер­ши­ми кро­ка­ми Ми­хе­ї­ла Са­а­ка­шві­лі на по­са­ді го­ло­ви Оде­ської ОДА, бу­ли пов’яза­ні не стіль­ки з го­спо­дар­ською ді­яль­ні­стю, скіль­ки з уча­стю в по­лі­ти­чних роз­бо­рах, в то­му чи­слі, про­ти Іго­ря Ко­ло­мой­сько­го. Вла­сне, він за­мі­нив на по­са­ді — Іго­ря Па­ли­цю, чле­на «УКРОПу». А да­лі, Са­а­ка­шві­лі не со­ро­мив­ся, на­при­клад, бра­ти участь в агі­та­ції про­ти Ген­на­дія Кор­ба­на у ви­бо­рах на Чер­ні­гів­щи­ні, ви­сту­па­ю­чи на сто­ро­ні про­пре­зи­дент­сько­го кан­ди­да­та Сер­гія Бе­ре­зен­ка.

Про не­які­сну ро­бо­ту ни­ні­шньо­го скла­ду пар­ла­мен­ту го­во­ри­лось ба­га­то, але як пра­ви­ло ті, хто за­кли­ка­ють до пе­ре­ви­бо­рів, ча­сто са­мі сум­ні­ва­ю­ться в на­яв­но­сті які­сної аль­тер­на­ти­ви. Більш то­го, ко­ли лу­на­ють за­кли­ки про «змі­ну олі­гар­хі­чно­го пар­ла­мен­ту», ви­ни­кає за­ко­но­мір­не пи­та­н­ня — чи не олі­гар­хи сто­ять за основ­ною ма­сою всіх ін­ших актив­них по­лі­ти­ків? Без­умов­но, фра­зи із вуст Са­а­ка­шві­лі про «олі­гар­хі­чний пар­ла­мент» лу­на­ють то­му, що сам ко­ли­шній пре­зи­дент Гру­зії пра­гне асо­ці­ю­ва­ти се­бе як лю­ди­ну, яка ні­яких сто­сун­ків з олі­гар­ха­ми не має. Свої ж ру­ко­сти­ска­н­ня і обійми з Ку­чмою він по­яснює дав­ньою дру­жбою з остан­нім, а від кри­ти­ки во­ро­гів ни­ні­шньо­го Пре­зи­ден­та на по­са­ді гла­ви Оде­ської ОДА, на­ма­га­є­ться від­хре­сти­тись. Що­прав­да, якщо про­сте­жи­ти основ­ні «при­ці­ли» Са­а­ка­шві­лі, то всі во­ни спря­мо­ва­ні не ли­ше на По­ро­шен­ка, але й на йо­го опо­нен­тів. Без­умов­но, для то­го що­броз­гор­ну­ти актив­ну по­лі­ти­чну ком­па­нію, йо­му бу­дуть по­трі­бні со­ю­зни­ки.

І, зда­є­ться, один з ва­рі­ан­тів со­ю­зу вже про­гля­да­є­ться. На­ро­дний де­пу­тат від «БПП» Сер­гій Ле­щен­ко не ви­клю­чив об’єд­на­н­ня пар­тії «Де­мАльянс» з но­вою по­лі­тси­лою Са­а­ка­шві­лі. «Ще на­ве­сні по­ча­ли­ся пе­ре­го­во­ри про об’єд­на­н­ня, то­му як окре­мо ми на­бе­ре­мо хто 4 від­со­тки, а хто і 2. До­сяг­ти ре­зуль­та­ту мо­жна тіль­ки об’єд­на­н­ням», — роз­по­вів Ле­щен­ко «strana.ua». Вра­хо­ву­ю­чи, ре­гу­ляр­ні ві­зи­ти Ле­щен­ка (і як жур­на­лі­ста, і як де­пу­та­та) на за­хо­ди Ку­чми-Пін­чу­ка (Ял­тин­ський фо­рум YES. Укра­їн­ський сні­да­нок в Да­во­сі), то те­плі ві­та­н­ня Са­а­ка­шві­лі з дру­гим пре­зи­ден­том ма­ють пев­ні по­ясне­н­ня.

«Вплив Са­а­ка­шві­лі на си­ту­а­цію по­ки що ду­же не­зна­чний з рей­тин­гом в кіль­ка від­со­тків, — ко­мен­тує по­лі­то­лог Ми­хай­ло БАСАРАБ. — Те, що він ро­бить гу­чні за­яви, ще не озна­чає, що він са­мо­стій­но зда­тен збу­ри­ти су­спіль­ний про­тест. Хо­ча Са­а­ка­шві­лі кри­ти­кує Пре­зи­ден­та і йо­го ото­че­н­ня, а та­кож олі­гар­хів, — пев­ний час він сам грав за пра­ви­ла­ми По­ро­шен­ка і йо­го ко­ман­ди. І пі­сля від­став­ки ви­знав це».

Ро­змо­ви про до­стро­ко­ві ви­бо­ри до пар­ла­мен­ту під­ні­ма­ють ще одне пи­та­н­ня — мо­жли­во­сті ре­ван­шу про­ро­сій­ських сил. Якщо ще рік то­му ба­га­то екс­пер­тів не ві­ри­ли у мо­жли­вість та­ко­го ре­ван­шу, то ни­ні, пі­сля про­ва­лів но­вої вла­ди (яка зде­біль­шо­го ви­йшла із ло­на ста­рої) на єв­ро­ін­те­гра­цій­но­му фрон­ті та низ­ки ін­ших про­ва­лів, та­ка ймо­вір­ність ста­ла ре­аль­ною. Більш то­го, на­віть зов­ні­шньо­по­лі­ти­чна кон’юн­кту­ра до­сить спри­я­тли­ва для про­ро­сій­ських сил. І це тор­ка­є­ться не ли­ше кра­їн Єв­ро­пи.

«Для то­го, щоб­сфор­му­ва­ти дум­ку про те — по­трі­бні пе­ре­ви­бо­ри у Вер­хов­ну Ра­ду чи ні, вар­то по­ди­ви­тись на ре­зуль­та­ти со­ціо­ло­гі­чних до­слі­джень і гля­ну­ти на тих, хто сфор­мує на­сту­пний склад пар­ла­мен­ту, — ка­же Ми­хай­ло Басараб. — Окрім то­го, що пар­тія Пре­зи­ден­та втра­ти­ла що­най­мен­ше по­ло­ви­ну ви­бор­ців, біль­шість у Ра­ді сфор­му­ють «Ба­тьків­щи­на», «Опо­блок» і «РПЛ». Та­кож тре­ба ро­зу­мі­ти за якою си­сте­мою бу­дуть від­бу­ва­тись ви­бо­ри. Якщо це бу­де змі­ша­на си­сте­ма, то ре­зуль­та­ти ви­бо­рів у ма­жо­ри­тар­них окру­гах бу­дуть при­бли­зно та­ки­ми ж, як і в 2014-му ро­ці. А мо­жли­во у Ра­ді бу­де ще біль­ше тих, хто прой­де за гре­чку. То­му ско­рі­ше за все біль­шість у пар­ла­мен­ті сфор­му­ють по­пу­лі­сти ра­зом з ко­ли­шні­ми ре­гіо­на­ла­ми і пра­гма­ти­чни­ми бі­зне­сме­на­ми».

«Я пе­ре­ко­на­ний, що пар­ла­мент­ські ви­бо­ри вже за­раз і сьо­го­дні не при­зве­дуть до сут­тє­во­го по­кра­ще­н­ня яко­сті прав­ля­чої елі­ти. Є шанс на­віть по­гір­ши­ти, — про­дов­жує екс­перт. — Про­бле­ми, які ми ма­є­мо сьо­го­дні, не в пар­ла­мен­ті. То ж ви­ни­кає пи­та­н­ня — ко­му ми ма­є­мо адре­су­ва­ти пре­тен­зії від­но­сно си­ту­а­ції, яку ма­є­мо сьо­го­дні? Пе­ре­ко­на­ний, що ці пре­тен­зії тре­ба адре­су­ва­ти Пре­зи­ден­ту, адже основ­ні пов­но­ва­же­н­ня для на­ве­де­н­ня по­ряд­ку сьо­го­дні зна­хо­дя­ться у По­ро­шен­ка. Са­ме у ньо­го зо­се­ре­джен­ні основ­ні ва­же­лі і ін­стру­мен­ти для си­стем­них змін в кра­ї­ні. Сьо­го­дні на­сту­паль­на та­кти­ка ко­ли­шніх «ре­гіо­на­лів» справ­ляє вра­же­н­ня мо­жли­во­го ре­ван­шу. І, якщо ні­чо­го не бу­де мі- ня­тись, то та­кий ре­ванш ціл­ком ймо­вір­ний, адже Кремль зу­пи­нив­шись на Дон­ба­сі, пе­ре­йшов до за­сто­су­ва­н­ня ін­шої та­кти­ки — не про­дов­же­н­ня зброй­ної агре­сії, а де­ста­бі­лі­за­ції все­ре­ди­ні Укра­ї­ни».

Апе­ля­ція Са­а­ка­шві­лі до На­ро­дно­го Ру­ху В’яче­сла­ва Чор­но­во­ла теж ви­кли­кає чи­ма­ло пи­тань. Про­бле­ма тут по­ля­гає не в ство­рен­ні но­вих пар­тій, а в то­му, що ці но­ві пар­тії не фор­му­ють но­вий по­ря­док ден­ний. І якщо вже «Рух но­вих сил» апе­лює до На­ро­дно­го Ру­ху, то про це вар­то по­го­во­ри­ти окре­мо. «Пар­тія «Рух но­вих сил» яв­на апе­ля­ція до чор­но­во­лів­сько­го На­ро­дно­го ру­ху Укра­ї­ни, — пи­ше Ма­ри­на Да­ни­люк-Яр­мо­ла­є­ва у Фейс­бу­ці. — У спі­чі він кіль­ка раз під­кре­слив, що був дру­гом Чор­но­во­ла. Що го­ло­су­вав за не­за­ле­жність в 1991-му. Про­по­ную роз­ши­ри­ти ле­ген­ду, що Мі­хо вза­га­лі був основ­ним бор­цем за не­за­ле­жну Укра­ї­ну і чі­пляв си­ньо-жов­ті пра­по­ри по кра­ї­ні спіль­но з Чор­но­во­лом. ... Оці ша­пі­то і ка­зо­твор­ці зай­ве за­сте­ре­же­н­ня (в то­му чи­слі По­ро­шен­ко), що не мо­жна ви­да­ва­ти па­спор­ти укра­їн­ців ко­му по­па­ло. Бо во­но по­тім 100 раз збре­ше і ска­же, що го­ло­су­ва­ло за не­за­ле­жність, дру­жи­ло з Ко­бза­рем/Бан­де­рою і хре­сти­ло Русь. І обов’яз­ко­во зна­йду­ться віль­ні ву­ха, які у це по­ві­рять».

Зви­чай­но, у ба­га­тьох «Рух» асо­ці­ю­є­ться з на­ціо­наль­ни­ми і дер­жав­ни­цьки­ми по­зи­ці­я­ми, хо­ча якраз «НР» на пев­них ета­пах скла­дної до­би 90-х ро­ків, до­зво­ляв со­бі до­сить не­кон­стру­ктив­ні ре­чі. Як ві­до­мо, на зо­рі не­за­ле­жно­сті пер­ший пре­зи­дент Ле­о­нід Крав­чук про­по­ну­вав Чор­но­во­лу сфор­му­ва­ти уряд ра­зом, але остан­ній від­мо­вив­ся від та­кої про­по­зи­ції. Пі­зні­ше, роз­ко­ло­тий «Рух» став в при­го­ді Ку­чмі на ви­бо­рах 99-го ро­ку. За­мість то­го, щоб­по­ста­ви­ти на кан­ди­да­та-дер­жав­ни­ка, оби­два «Ру­хи» де-фа­кто до­по­ма­га­ли за­ли­ши­тись Ку­чмі на дру­гий строк. До ре­чі, в одно­му із сво­їх остан­ніх ін­терв’ю Бо­г­дан Гав­ри­ли­шин на­звав мрій­ни­ків на по­ча­тку 90-х «дур­ня­ми», ар­гу­мен­ту­вав­ши це тим, що де­які з них пі­шли на ви­бо­ри окре­мо, тим са­мим «роз­по­ро­шу­ва­ли го­ло­си» (iamir.info).

« Рух, як « па­ра­соль­ко­ва » ор­га­ні­за­ція ві­ді­грав на­при­кін­ці 80-х ро­ків ве­ли­ку роль, — ко­мен­тує «Дню» ди­си­дент Лев­ко ЛУК’ЯНЕНКО. — По­тім він транс­фор­му­вав­ся в пар­тію і бу­ла по­мі­тна тен­ден­ція збли­же­н­ня з дру­гим Пре­зи­ден­том. Тоб­то Чор­но­віл пі­шов на спів­пра­цю з Ле­о­ні­дом Ку­чмою, що зре­штою сер­йо­зно за­шко­ди­ло «Ру­хо­ві» і Укра­ї­ні, адже « НР » міг ста­ти най­біль­шою аль­тер­на­тив­ною опо­зи­цій­ною си­лою до вла­ди пар­то­кра­тів. У Ку­чми, на­при­клад, був по­мі­чник Ва­дим Ра­бі­но­вич, який да­вав гро­ші для ру­хів­ської га­зе­ти «Ча­стайм». Га­зе­та бу­ла до­бра, але цей зв’ язок з Ку­чмою при­вів до не­га­тив­них на­слід­ків. Ко­ли бу­ло ство­ре­но дві гру­пи для ро­бо­ти над Кон­сти­ту­ці­єю ( ко­мі­сія Вер­хов­ної Ра­ди і пре­зи­дент­ська ко­мі­сія Ку­чми), то Чор­но­віл пі­шов до «гру­пи Ку­чми». Ко­мі­сія Вер­хов­ної Ра­ди ви­хо­ди­ла з то­го, що пар­ла­мент має бу­ти одно­па­ла­тним і са­му Кон­сти­ту­цію тре­ба при­йма­ти Вер­хов­ною Ра­дою. Ку­чмів­ська ж ко­мі­сія ви­сту­па­ла з тих по­зи­цій, що пар­ла­мент має скла­да­тись з двох па­лат і Кон­сти­ту­цію тре­ба ухва­ли­ти на ре­фе­рен­ду­мі. Ідея дво­па­ла­тно­го пар­ла­мен­ту від­но­си­лась до по­зи­ції Чор­но­во­ла про фе­де­ра­тив­ний устрій Укра­ї­ни. Я сто­яв зав­жди про­ти фе­де­ра­тив­но­го устрою, адже був зав­жди пе­ре­ко­на­ним, що це ви­гі­дно для Ро­сії — роз­ді­ли­ти нас і за­гар­ба­ти по один­ці. Більш то­го, як­би Кон­сти­ту­цію при­йма­ли на ре­фе­рен­ду­мі, то лю­ди мо­гли про­сто не при­йти на діль­ни­ці, адже на­род був вже до­сить втом­ле­ний. Тоб­то був ве­ли­кий ри­зик, що Кон­сти­ту­цію мо­гли вза­га­лі не прийня­ти, і Ро­сія з Поль­щею отри­ма­ли бар­гу­мент, мов­ляв, укра­їн­ська на­ція не є дер­жав­ни­цькою».

От­же, в Укра­ї­ні три­ва­ють по­лі­ти­чні хи­та­н­ня на тлі вла­дних нев­дач. По­лі­ти­ки вко­тре по­ри­на­ють в роз­бу­до­ву вла­сних про­е­ктів, зокре­ма, за до­по­мо­гою «за­їжджих га­стро­ле­рів», які зре­штою при­ре­че­ні ста­ти ли­ше еле­мен­та­ми в грі мі­сце­вих кла­нів. Си­стем­но­го і гли­бин­но­го ви­вче­н­ня при­чин де­стру­ктив­них про­це­сів, не див­ля­чись на на­яв­ність ве­ли­кої кіль­ко­сті екс­пер­тів та спе­ці­а­лі­зо­ва­них ін­сти­ту­тів, не­має, що й при­зво­дить до ру­ху по ко­лу ста­рих по­ми­лок. Ви­снов­ки з но­ві­тньої істо­рії не­об­хі­дно ро­би­ти, в то­му чи­слі й тим, хто тіль­ки по­чи­нає зна­йо­ми­тись з ре­а­лі­я­ми укра­їн­ської по­лі­ти­ки. І го­лов­не тут не по­вто­рю­ва­ти по­мил­ки ми­ну­ло­го до­сві­ду, при цьо­му ще й на­ма­га­ю­чись на­че­пи­ти на се­бе на­зви зни­ще­них пар­тій та ру­хів. Ни­ні пе­ред Укра­ї­ною сто­ять но­ві ви­кли­ки, а от­же й зро­стає ви­мо­ги до аде­ква­тних спосо­бів їх ви­рі­ше­н­ня.

В Укра­ї­ні три­ва­ють по­лі­ти­чні хи­та­н­ня на тлі вла­дних нев­дач. По­лі­ти­ки вко­тре по­ри­на­ють у роз­бу­до­ву вла­сних про­е­ктів, зокре­ма за до­по­мо­гою «за­їжджих га­стро­ле­рів», які зре­штою при­ре­че­ні ста­ти ли­ше еле­мен­та­ми в грі мі­сце­вих кла­нів. Си­стем­но­го та гли­бин­но­го ви­вче­н­ня при­чин де­стру­ктив­них про­це­сів, не зва­жа­ю­чи на на­яв­ність ве­ли­кої кіль­ко­сті екс­пер­тів та спе­ці­а­лі­зо­ва­них ін­сти­ту­тів, не­має, що й при­зво­дить до ру­ху по ко­лу ста­рих по­ми­лок

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.