Три­ко­лір­на пе­ре­мо­га Фі­йо­на

На прай­ме­різ ре­спу­блі­кан­ці обра­ли кан­ди­да­том у пре­зи­ден­ти кон­сер­ва­то­ра­уль­тра­лі­бе­ра­ла з ро­сій­ським при­сма­ком

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Оле­ся ТИТАРЕНКО, Па­риж, спе­ці­аль­но для «Дня»

«Швид­ко, не­до­ре­чно, кон­фі­ден­цій­но», — так при­слів­ни­ко­во від­по­від­а­ють на за­пи­та­н­ня про сво­го кан­ди­да­та у по­ча­тко­вій шко­лі, тим­ча­со­во ви­бор­чій діль­ни­ці 15-го окру­гу Па­ри­жа. На цій же діль­ни­ці, що за один кі­ло­метр від Ей­фе­ле­вої ве­жі, на ву­ли­ці Фон­де­рі, ін­ші «пра­ві» ви­бор­ці кан­ди­да­та на­зи­ва­ють, про­те «не вба­ча­ють не­об­хі­дно­сті по­ясню­ва­ти свій ви­бір». Най­мен­ший від­со­ток го­ло­су­валь­ни­ків кан­ди­да­та не тіль­ки де­ву­а­лює, а й ар­гу­мен­тує пра­виль­ність йо­го по­мір­ко­ва­ної про­гра­ми, яку, однак, ла­тен­тно-ра­ди­каль­на біль­шість у ре­зуль­та­ті не під­три­ма­ла, бо пе­ре­міг Фі­йон.

Дру­гий тур прай­ме­різ пра­вих та цен­тру 27 ли­сто­па­да за­вер­шив­ся очі­ку­ва­ною пе­ре­мо­гою про­гра­ми еко­но­мі­чних та со­ці­аль­них транс­фор­ма­цій з ро­сій­ським при­сма­ком Фран­суа Фі­йо­на, яко­го під­три­ма­ли 66,5% ви­бор­ців. «Це моя пе­ре­мо­га, пе­ре­мо­га пе­ре­ко­нань та цін­но­стей», — «скром­но» ре­зю­мує ре­зуль­та­ти прай­ме­різ Фі­йон. Нав­ко­ло ці­єї ідеї, на йо­го дум­ку, Фран­ція має об’єд­на­ти­ся за­для ж сво­го ре­не­сан­су на чо­лі Єв­ро­пи та про­ти «про­валь­них лі­вих та уль­тра­пра­вих кан­ди­да­тів».

Ви­бор­чі діль­ни­ці ву­ли­ці Фон­де­рі, пло­щі Пан­те­о­ну та Лув­ру, як і 10 334 ін­ші, у сво­їй біль­шо­сті, вне­сли «пе­ре­ко­на­н­ня та цін­но­сті» Фі­йо­на до про­гра­ми пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів-2017. Про те, хто й чо­му за ці цін­но­сті го­ло­су­вав та чим во­ни від­рі­зня­ю­ться від «жюп­пе­їстів», кан­ди­дат яких Ален Жюп­пе фі­ні­шу­вав дру­гим, — да­лі.

ПЕРЕКОНЛИВИЙ ДО­СВІД

Основ­ною пе­ре­ва­гою го­лов­но­го кан­ди­да­та від «пра­вих», з то­чки зо­ру ви­бор­ців, є пе­ре­кон­ли­ві­ший уря­до­вий до­свід, який до­зво­лить йо­му ре­зуль­та­тив­но ре­гу­лю­ва­ти вну­трі­шні про­бле­ми. На дум­ку пе­ре­кла­да­ча Жю­стін, «йо­му вда­сться зна­хо­ди­ти ком­про­міс як із уча­сни­ка­ми тра­ди­цій­них для Фран­ції ма­ні­фе­ста­цій, так і з пред­став­ни­ка­ми вла­ди. Змо­же він і не до­пу­ска­ти кон­флі­ктів на зра­зок цьо­го­рі­чно­го, пов’яза­но­го із за­ко­ном про пра­цю». Про­те, якщо зга­да­ти одні з на­ймас­шта­бні­ших за остан­ні 20 ро­ків про­те­сти про­ти пен­сій­ної ре­фор­ми2003 мі­ні­стра Фі­йо­на та ана­ло­гі­чні 2010-го ро­ку, уже за йо­го го­ло­ву­ва­н­ня уря­дом, ма­ні­фе­ста­ції зу­пи­ня­ти йо­му не над­то вда­є­ться. До то­го ж з про­по­зи­ці­я­ми на кшталт ско­ро­че­н­ня 500 тис. дер­жав­них слу­жбов­ців за ра­ху­нок збіль­ше­н­ня ро­бо­чо­го ти­жня до 39 го­дин не­вдо­во­ле­н­ня мас Фі­йо­ну на­вряд чи уни­кну­ти. То­му не див­но, що пі­сля остан­ніх де­ба­тів «со­ці­аль­но по­мір­ко­ва­ні­ші ідеї Жюп­пе» під­штов­хну­ли при­ва­тно­го під­при­єм­ця Жу­лі змі­ни­ти свою дум­ку що­до Фі­йо­на та го­ло­су­ва­ти за ме­ра Бор­до. Остан­ньо­му, однак, це не до­по­мо­гло, оскіль­ки на прай­ме­різ переконливий до­свід у вну­трі­шній по­лі­ти­ці жін­кам та чо­ло­ві­кам по­хи­ло­го ві­ку ім­по­ну­вав біль­ше.

УРІВНОВАЖЕНА ХАРИЗМАТИЧНІСТЬ

По­ши­ре­на дум­ка, що за Фі­йо­на го­ло­су­ва­ли ка­то­ли­ки, се­ля­ни та про­він­ці­а­ли, де­якою мі­рою справ­ди­ла- ся, до них ще вар­то до­да­ти жі­нок се­ре­дньо­го ві­ку, які ко­жно­го ра­зу від­зна­ча­ли йо­го ха­ри­зму та урів­но­ва­же­ність. Для бі­бліо­те­ка­ря Ма­рі «йо­го зда­тність бу­ти фі­ло­со­фом та пси­хо­ло­гом одно­ча­сно спри­я­ти­муть вну­трі­шньо­му змі­цнен­ню Фран­ції та її істо­ри­чних цін­но­стей». А ось фі­нан­сист Але­ксі в ха­ри­зма­ти­чно­му спо­кої Фі­йо­на вба­чає «на­дмір­ні на­ціо­на­лі­сти­чність та за­гра­ва­н­ня з іде­єю «над­дер­жа­ви». То­му го­лос свій від­дав за Жюп­пе, який на остан­ніх де­ба­тах ви­сту­пив нав­па­ки за Фран­цію муль­ти­куль­тур­ну. На дум­ку опи­та­них ви­бор­ців, що го­ло­су­ва­ли за Фі­йо­на, йо­го урів­но­ва­же­ність — кра­щий со­ю­зник у ре­фор­мах та бо­роть­бі з ра­ди­ка­лі­зо­ва­ни­ми ісла­мі­ста­ми. Про­те, зга­ду­ю­чи не­ви­ко­на­ні обі­цян­ки про пов­не по­до­ла­н­ня бю­дже­тно­го де­фі­ци­ту в 2008 ро­ці, уні­вер­си­тет­ську ре­фор­му-2007 та еко­но­мі­чну кри­зу-2008, ре­зуль­та­тив­ність ре­а­лі­за­ції ре­форм мо­жна одра­зу ста­ви­ти під сум­нів. Сту­ден­тку Но­е­мі та­кож ля­кає йо­го «ка­то­ли­цька по­зи­ція, осо­бли­во в пи­та­н­нях прав жі­нок та дов­кі­л­ля, які в про­гра­мі пра­кти­чно від­су­тні». До то­го ж від Ма­рін Ле Пен, на дум­ку Но­е­мі та вза­га­лі мо­ло­до­го по­ко­лі­н­ня, йо­го від­рі­зняє ли­ше еко­но­мі­чна про­гра­ма — в ін­шо­му во­ни одна­ко­во не­без­пе­чні, бо по­вер­та­ють на­зад, у 70-ті.

МІЖНАРОДНА ТРИ­КО­ЛІР­НА НЕ­ЗА­ЛЕ­ЖНІСТЬ

При­хиль­ни­ки Фран­суа Фі­йо­на не над­то опі­ку­ю­ться пи­та­н­ня­ми зов­ні­шньої по­лі­ти­ки, най­ва­жли­ві­ше, з то­чки зо­ру пе­ре­кла­да­ча Жю­стін, «зро­би­ти Фран­цію від­но­сно не­за­ле­жною як від Спо­лу­че­них Шта­тів, так і від Ро­сії». Пен­сіо­нер Ален, на­при­клад, біль­шою мі­рою по­ді­ляє між­на­ро­дну по­зи­цію сво­го кан­ди­да­та та вва­жає, що з Ро­сі­єю тре­ба до­мов­ля­ти­ся і на­бли­жа­ти її до Єв­ро­пи без зго­ди США.

Що­до мі­сця Укра­ї­ни на гео­по­лі­ти­чній кар­ті сві­ту Жю­стін на­го­ло­си­ла, що знає тіль­ки, що оста­н­ня пе­ре­бу­ває в кон­флі­кті з Ро­сій­ською Фе­де­ра­цію та до­ся­гає між­на­ро­дних успі­хів у спор­ті. «Жюп­пе­їсти» більш ло­яль­ні та обі­зна­ні в укра­їн­сько­му пи­тан­ні, про­те кон­флікт на Дон­ба­сі та в Кри­му ча­сто на­зи­ва­ють «гро­ма­дян­ською вій­ною», яку роз­по­ча­ли про­ро­сій­ські укра­їн­ці та до якої мо­же бу­ти при­че­тною Ро­сія. Ви­зна­ва­ти при­єд­на­н­ня Кри­му до РФ, на дум­ку «жюп­пе­їстів» та їхньо­го кан­ди­да­та, у ХХІ сто­літ­ті за жо­дних умов не мо­жна. Для сту­ден­тки Но­е­мі, як­би та­ка ситуація ма­ла мі­сце у Єв­ро­пі, йшло­ся бне ли­ше про загрозу су­ве­ре­ні­те­ту кра­ї­ни, а й про загрозу ці­лі­сно­сті ЄС за­га­лом. Адво­кат Фран­суа вза­га­лі ре­зю­мує, що «Пу­тін — це не­без­пе­ка для всіх, яка в да­ний мо­мент ро­бить усе, що за­ба­жає, бо у сві­ті не­має силь­но­го лі­де­ра, яко­го мо­жна бу­ло б йо­му про­ти­ста­ви­ти».

Кан­ди­дат від ре­спу­блі­кан­ців Фран­суа Фі­йон (67%), за ре­зуль­та­та­ми до­слі­дже­н­ня Harris Interactive для те­ле­ка­на­лу Public Sqnat, у дру­гий тур пре­зи­дент­ських ви­бо­рів ви­йде ра­зом з уль­тра­пра­вою Ма­рін Ле Пен (33%). Якщо в пи­та­н­нях вну­трі­шньої по­лі­ти­ки їх по­зи­ції біль­шою мі­рою роз­хо­дя­ться, то зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно во­ни одно­стай­но «за» ко­о­пе­ра­цію з Ро­сі­єю. Для Укра­ї­ни, як і для Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу, ре­зуль­тат та­ких іде­о­ло­гі­чних во­я­жів один: «швид­ко, не­до­ре­чно, кон­фі­ден­цій­но» та ще й три­ко­лір­но.

РЕПУТАЦІЯ ДРУ­ГА ПУ­ТІ­НА

Ке­рів­ник цен­тру Ро­сія — ННД у Фран­цузь­ко­му ін­сти­ту­ті між­на­ро­дних від­но­син Те­тя­на КАСТУЄВА-ЖАН так про­ко­мен­ту­ва­ла «Дню» кан­ди­да­та у пре­зи­ден­ти від Ре­спу­блі­кан­ської пар­тії: «Репутація дру­га Пу­ті­на, кон­се­рва­тив­ний по­гляд на су­спіль­ство і уль­тра­лі­бе­раль­на про­гра­ма. І все це бу­ло під­три­ма­но фран­цу­за­ми, то­чні­ше не­ма­лою їх ча­сти­ною. Ди­во­ви­жний пе­рі­од в істо­рії, не знаю, що він про­ро­кує, зокре­ма для Укра­ї­ни».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.