«За­лі­зна ма­ска» Мель­по­ме­ни

Про­ект на По­до­лі не обго­во­ри­ли з гро­ма­дою. Те­пер «ла­ма­ю­ться спи­си» у ра­пто­вій бур­хли­вій дис­ку­сії. А ке­рів­ни­цтву те­а­тру — по­до­ба­є­ться...

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ін­на ЛИХОВИД, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

Бун­кер, кре­ма­то­рій, мав­зо­лей, енер­го­блок, пам’ ятник кон­тей­не­ру — так ки­я­ни на­зва­ли но­ву бу­дів­лю... Те­а­тру на По­до­лі. На йо­го до­бу­до­ву мі­стя­ни че­ка­ли по­над 20 ро­ків. Утім, на­вряд чи очі­ку­ва­ли та­ко­го ре­зуль­та­ту: ве­ли­че­зний дво­яру­сний кон­тей­нер чор­но­го ко­льо­ру важ­ко з пер­шо­го по­гля­ду на­зва­ти при­мі­ще­н­ням те­а­тру. Якщо це но­ві ві­я­н­ня ар­хі­те­кту­ри, то во­ни аж ні­як не впи­су­ю­ться у за­галь­ний стиль Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу, де біль­шість бу­дин­ків зве­де­ні у сти­лі ки­їв­ської це­гля­ної за­бу­до­ви ( на по­ча­тку ХХ сто­лі­т­тя цукро­за­вод­чи­ки вкла­да­ли за­ро­бле­ні ко­шти у бу­дів­ни­цтво, ко­пі­ю­ю­чи кра­щі зраз­ки Ро­сій­ської ім­пе­рії).

29 ли­сто­па­да мі­ська вла­да уро­чи­сто пред­ста­ви­ла мі­стя­нам, як ви­гля­дає фа­сад но­во­го при­мі­ще­н­ня, а для ЗМІ про­ве­ли огля­до­ву екс­кур­сію і ще по­ка­за­ли спро­е­кто­ва­не фойє, як ви­гля­дає сце­на та гля­да­цька за­ла Ки­їв­сько­го ака­де­мі­чно­го дра­ма­ти­чно­го те­а­тру на По­до­лі. Го­лов­не пи­та­н­ня, яке став­ля­ть­вла­ді, — не ко­што­рис те­а­тру та йо­го ре­пер­ту­ар, а як допу­сти­ли у цен­трі мі­ста на ле­ген­дар­ній, одній з най­по­е­ти­чні­ших ву­ли­цьКи­є­ва по­яву та­ко­го мон­стра?

Ав­тор про­е­кту, ар­хі­те­ктор Олег Дро­здов, жи­ве та пра­цює у Хар­ко­ві. Во­че­видь, щоб ство­рю­ва­ти про­е­кти для се­ре­дмі­стя Ки­є­ва, вар­то хо­ча б пев­ний час по­жи­ти тут — щоб зро­зу­мі­ти, на що очі­ку­ю­тьки­я­ни та як від­ре­а­гу­ю­тьна та­кий смі­ли­вий екс­пе­ри­мент. Мо­жли­во, мі­сто під­ку­пи­ла ре­пу­та­ція Оле­га Дро­здо­ва, то­му і до­ру­чи­ли до­бу­до­ву те­а­тру са­ме йо­му. Як роз­по­вів йо­го ко­ле­га, ар­хі­те­ктор Олег Гре­чух, хар­ків’янин пра­цює з єв­ро­пей­ськи­ми екс­пер­та­ми, спів­ро­бі­тни­ки йо­го май­стер­ні ча­сто ста­жу­ю­ться у Єв­ро­пі, та й на які­стьпо­пе­ре­дніх про­е­ктів Дро­здо­ва ні­хто не на­рі­кав. Так са­мо не бу­ло за­ува­жень, що бе­ре участь у яки­хо­сьтем­них спра­вах чи ма­хі­на­ці­ях. Однак, як від­зна­чає Олег Гре­чух, на осо­би­сто­му сай­ті хар­ків­сько­го ко­ле­ги не зна­йшов пу­блі­ка­цій про ки­їв­ський про­ект те­а­тру, хо­ча усі свої ро­бо­ти той за­зви­чай ви­кла­дає у пу­блі­чну пло­щи­ну.

Ки­я­ни бу­ли пе­ре­ко­на­ні, що « за­лі­зна ма­ска » те­а­тру — це тим­ча­со­ве яви­ще і пі­сля за­вер­ше­н­ня бу­дів­ни­цтва усі по­ба­ча­тьце­гля­ні фа­са­ди, спів­зву­чні зі сти­лем Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу. У то­му, що во­ни та­ки є під ку­бі­чним ме­та­ле­вим при­кри­т­тям, пе­ре­ко­ну­ю­тьу кор­по­ра­ції « Ро­шен » . Са­ме во­на ста­ла ме­це­на­том до­бу­до­ви те­а­траль­но­го при­мі­ще­н­ня, ви­ді­лив­ши на це по­над 165 міль­йо­нів гри­вень.

Дня­ми у прес-слу­жбі ком­па­нії по­ясни­ли, що чор­ні сті­ни — це ли­ше об­шив­ка, а все­ре­ди­ні є це­гля­ні фа­са­ди. Оскіль­ки бу­ди­нок те­а­тру роз­та­шо­ва­ний на схи­лі, а йо­го вну­трі­шнє облад- на­н­ня має ве­ли­ку ва­гу, під час ре­став­ра­ції ви­ни­кла по­тре­ба в укрі­плен­ні ґрун­ту та ма­кси­маль­но­му по­лег­шен­ні кон­стру­кції, до­да­ю­тьу « Ро­шен » . Для цьо­го ви­ко­ри­ста­ли лег­кий ма­те­рі­ал райн­цинк, ко­трий і ви­кли­кав силь­не роз­дра­ту­ва­н­ня ки­ян.

На­ра­зі у ком­па­нії міз­ку­ють, як при­кра­си­ти тем­ні фа­са­ди те­а­тру. Мо­жли­во, ро­сли­на­ми на зра­зок плю­ща, які пле­ту­ться. Або афі­ша­ми май­бу­тніх прем’єр. Однак екс­пер­ти не ма­ю­тьчі­ткої від­по­віді, що те­пер мо­жна зро­би­ти з те­а­тром- мон­стром.

— Цей про­ект з’явив­ся зне­на­цька, при цьо­му ні­хто на спо­лох не бив, — роз­мір­ко­вує Олег ГРЕ­ЧУХ. — Якщо бу­дів­ни­цтво три­ва­ло кіль­ка мі­ся­ців, і ні­хто ні­чо­го не за­пи­ту­вав, то те­пер про­сто не­має під­став ви­ма­га­ти від вла­ди по­яснень. Тут пи­та­н­ня не в ін­ве­сто­рах та за­бу­дов­ни­ках, а в то­му, хто да­вав по­го­дже­н­ня. Пев­ні ін­спе­кції пе­ре­ві­ря­ють, як ве­де­ться бу­дів­ни­цтво, як це впи­су­є­ться в за­бу­до­ву істо­ри­чно­го цен­тру. Тоб­то не мо­жна бу­ло не по­мі­ти­ти цьо­го. І не бу­ло чу­ти, щоб три­ва­ли які­сьроз­слі­ду­ва­н­ня, су­ди чи про­те­сти. Що те­пер із цим ро­би­ти, на­ві­тьне знаю. Пре­тен­зій до ар­хі­те­кто­ра не мо­же бу­ти, то­му що які­сть­йо­го про­е­ктів від­по­від­ає єв­ро­пей­ським нор­мам, але як так ви­йшло — не­зро­зумі­ло. Це псує імідж са­мо­го узво­зу, бо ця спо­ру­да ви­гля­дає не­до­ре­чно на­ві­ть­при єв­ро­пей­ських ме­то­дах бу­дів­ни­цтва.

Пі­сля скан­да­лу си­ту­а­цію взя­ли­сько­мен­ту­ва­ти ки­їв­ські чи­нов­ни­ки, чим ще біль­ше збу­ри­ли ки­ян. Так, ке­рів­ник апа­ра­ту Ки­їв­ської мі­ської дер­жав­ної адмі­ні­стра­ції Во­ло­ди­мир Бон­да­рен­ко по­яснив, що у 2010 ро­ці за­твер­джу­вав­ся зов­сім ін­ший про­ект те­а­тру, на ньо­го зна­йшли ме­це­нат­ські ко­шти. Але на­ра­зі кон­це­пція те­а­тру зро­зумі­ла ли­ше йо­го ав­то­ру. Олег Дро­здов на кри­ти­ку у со­цме­ре­жах по­про­сив до­че­ка­тись, ко­ли зі спо­ру­ди зні­му­тьчо­хли, а по­тім ді­ли­ти­сьв­ра­же­н­ня­ми. Офі­цій­не від­кри­т­тя те­а­тру пла­ну­є­ться на­ве­сні 2017 ро­ку.

Під час пре­зен­та­ції онов­ле­но­го фа­са­ду бу­дів­лі Те­а­тру на По­до­лі мі­ський го­ло­ва Ки­є­ва Ві­та­лій Кли­чко на­го­ло­сив, що ар­хі­те­ктур­ний ан­самбль Ан­дрі­їв­сько­го узво­зу по­ви­нен бу­ти збе­ре­же­ний. «Без вра­ху­ва­н­ня дум­ки фа­хів­ців і узго­дже­н­ня з гро­мад­ські­стю ця бу­дів­ля не бу­де зда­на в екс­плу­а­та­цію. По­трі­бно до­о­пра­цю­ва­ти зов­ні­шній ви­гляд бу­дів­лі, щоб во­на не ви­би­ва­ла­ся з ан­сам­блю бу­дин­ків на узво­зі, і ма­ють бу­ти вра­хо­ва­ні ре­ко­мен­да­ції мі­сто­бу­дів­ної ра­ди», — ци­тує сто­ли­чно­го ме­ра сайт КМДА.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.