«Май­стер па­ра­до­ксаль­ної есте­ти­ки»

У Льво­ві екс­по­ну­ють тво­ри Оле­га Мінь­ка, ко­трі ра­ні­ше не пред­став­ля­ли пу­блі­ці

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Те­тя­на КОЗИРЄВА, Львів

Ви­став­ка на­ро­дно­го ху­до­жни­ка Укра­ї­ни, яскра­во­го пред­став­ни­ка львів­ської ми­сте­цької шко­ли має на­зву «Гра­фі­ка», і роз­гор­ну­то її у га­ле­реї Ге­рі Бо­у­ме­на. У за­лах арт-про­сто­ру пред­став­ле­но ро­бо­ти Оле­га Мінь­ка (1938 — 2013), ко­трі пу­блі­ка ще не ба­чи­ла. Ек­спо­зи­цію при­уро­че­но до тре­тіх ро­ко­вин від­хо­ду у за­сві­ти Оле­га Те­рен­ті­йо­ви­ча, і це вже тре­тя по­смер­тна ви­став­ка ми­тця.

«Він пер­шою чер­гою — естет, есте­ти­ка яко­го па­ра­до­ксаль­на, — вва­жає друг Оле­га Мінь­ка — на­ро­дний ху­до­жник Укра­ї­ни, про­фе­сор, ака­де­мік АМУ Лю­бо­мир МЕД

ВІДЬ. — Мо­жна ска­за­ти, що Мінь­ко — май­стер па­ра­до­ксаль­ної есте­ти­ки, осо­би­стість, яка спри­йма­ла і ре­фле­ксії сво­єї до­би, і па­ра­до­ксаль­ні при­кме­ти все­люд­сько­го Ва­ви­ло­на крі­зьо­пти­ку від­мін­но­го есте­ти­чно­го на­ла­шту­ва­н­ня. Це йо­го на­ла­шту­ва­н­ня не має ні­чо­го спіль­но­го із естет­ською по­зою, ма­не­рою, сві­то­гля­дною ма­скою — во­но в ньо­го вро­дже­не, ін­ту­ї­тив­но прийня­те ним — як оче­ви­дна і при­ро­дна ре­а­кція на брид­ке й кра­си­ве, зло і до­бро, ве­ли­чне і ни­це. Світ у чут­тє­во­му об’єкти­ві Мінь­ка — над­щер­бле­ний, по­дря­па­ний, роз­кра­я­ний світ пер­во­з­дан­ної ці­лі­сно­сті та не­бе­сної до­ско­на­ло­сті — зав­жди за­ли­ша­є­ться на­стіль­ки дра­ма­ти­чним, на­скіль­ки спов­не­ним осо­бли­вої ці­лю­щої гар­мо­нії. Ра­ни­мі­стьць ого сві­ту воск- ре­сна, жи­ва, від­ку­пна; кра­са, по­кли­ка­на ря­ту­ва­ти світ — до­ре­чна і не­об­хі­дна, а гар­мо­нія про­яв­ляє се­бе єди­ною під­не­бе­сною прав­дою».

Олег Мінь­ко на­ро­див­ся у мі­сті Ма­кі­їв­ка, що на До­неч­чи­ні. 1959-го всту­пив до Львів­сько­го ін­сти­ту­ту при­кла­дно­го та де­ко­ра­тив­но­го ми­сте­цтва на від­діл ху­до­жньо­го тка­цтва (за­раз — Львів­ська на­ціо­наль­на ака­де­мія ми­стецтв). Йо­го ви­кла­да­ча­ми бу­ли ви­да­тні ху­до­жни­ки Ро­ман Сель­ський та Кар­ло Зві­рин­ський.

Мінь­ко пра­цю­вав у сти­лях ре­а­лізм, по­стмо­дер­нізм, екс­пре­сіо­нізм. Від 1982 ро­ку — ви­кла­дач. Зго­дом — про­фе­сор, за­ві­ду­вач ка­фе­дри текс­ти­лю Львів­ської ака­де­мії ми­стецтв.

Ім’я Оле­га Мінь­ка уві­йшло до під­ру­чни­ків з істо­рії укра­їн­ської та за­ру­бі­жної куль­ту­ри ХХ сто­лі­т­тя та основ есте­ти­ки. Ми­сте­цтво­знав­ці на­зи­ва­ю­тьсти­льМінь ка «слов’ян­ською гіл­кою» єв­ро­пей­сько­го екс­пре­сіо­ні­зму.

Ство­рив по­над 600 ху­до­жніх тво­рів, які по­сі­да­ю­тьпо­че­сне мі­сце у му­зе­ях Укра­ї­ни, США, Ка­на­ди, Ро­сії, Ні­меч­чи­ни, Бель­гії й у при­ва­тних ко­ле­кці­ях. Є ав­то­ром чи­слен­них го­бе­ле­нів і те­а­траль­них за­віс. Одна з цих уні­каль­них ро­біт при­кра­шає Бу­ди­нок ху­до­жни­ка у Ки­є­ві.

Ви­став­ку з до­сі не екс­по­но­ва­них тво­рів Оле­га Мінь­ка мо­жна огля­ну­ти в га­ле­реї Ге­рі Бо­у­ме­на до 18 гру­дня.

ФОТО ПАВЛА ПАЛАМАРЧУКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.