«Ком­про­мі­си» Пін­чу­ка як сце­на­рій ка­пі­ту­ля­ції?

«Ми мо­же­мо звіль­ни­ти Крим і оку­по­ва­ні те­ри­то­рії Дон­ба­су, якщо до­не­се­мо до на­ших за­хі­дних пар­тне­рів про­сту істи­ну — Ро­сія є за­гро­зою не ли­ше для Укра­ї­ни, а й для За­хо­ду», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Ста­т­тя укра­їн­сько­го олі­гар­ха Ві­кто­ра Пін­чу­ка в аме­ри­кан­сько­му ви­дан­ні Wall Street Journal з так зва­ни­ми «бо­лі­сни­ми ком­про­мі­са­ми» ма­ла ве­ли­кий ре­зо­нанс в су­спіль­стві. Че­рез два ти­жні во­на все ще під­три­мує ви­со­ку «тем­пе­ра­ту­ру обго­во­ре­н­ня». Про­по­зи­ції «бі­зне­сме­на та фі­лан­тро­па», як він се­бе під­пи­сав, роз­кри­ти­ку­ва­ли ві­до­мі по­лі­ти­ки, гро­мад­ські ді­я­чі і жур­на­лі­сти. Адже в цій пу­блі­ка­ції олі­гарх фа­кти­чно ви­вів фор­му­лу ком­про­мі­су за­ра­ди до­ся­гне­н­ня «ми­ру» в Укра­ї­ні. Тоб­то, умов­но ви­зна­ю­чи укра­їн­ські те­ри­то­рії за Укра­ї­ною, де-фа­кто він про­по­нує від­мо­ви­тись від них на ко­ристь оку­пан­та до кра­щих ча­сів.

«...Крим — це Укра­ї­на і має по­вер­ну­ти­ся. Але Крим не має ста­ти на за­ва­ді до­ся­гнен­ню уго­ди, яка за­кін­чить вій­ну на схо­ді на ба­зі спра­ве­дли­во­сті. Ми­не 15—20 ро­ків, щоб за­без­пе­чи­ти до­ста­тнє еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, ста­бі­лі­зу­ва­ти ін­фра­стру­кту­ру, со­ці­аль­ну за­хи­ще­ність і фі­нан­со­ву си­сте­му. То­ді усі в Кри­му за­хо­чуть жи­ти в Укра­ї­ні. ...Кон­флікт на схо­ді іні­ці­йо­ва­ний з-за кор­до­ну і не є бо­роть­бою за ав­то­но­мію або гро­ма­дян­ською вій­ною. Не бу­де умов для че­сних ви­бо­рів, по­ки Укра­ї­на не ві­зьме під кон­троль всю її те­ри­то­рію. Але нам, мо­жли­во, вар­то не звер­та­ти на це ува­ги і про­ве­сти мі­сце­ві ви­бо­ри. ...І да­вай­те ви­зна­є­мо, що Укра­ї­на не при­єд­на­є­ться до НАТО ні най­ближ­чим ча­сом, ні в се­ре­дньо­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві», — пи­ше Ві­ктор Пін­чук.

За­сту­пник го­ло­ви Адмі­ні­стра­ції Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Ко­стян­тин Єлі­сє­єв в то­му ж WSJ дав від­по­відь Ві­кто­ру Пін­чу­ку, де по­яснив, що по­зи­ція укра­їн­ської вла­ди є ді­а­ме­траль­но про­ти­ле­жною по­зи­ції Пін­чу­ка. «Не мо­жу по­го­ди­ти­ся із йо­го (Пін­чу­ка) за­кли­ком до ком­про­мі­су, який ба­зу­є­ться на по­бо­ю­ва­н­нях. Страх та слаб­кість — по­га­ні ра­дни­ки во­ни ли­ше ро­зі­грі­ва­ють апе­ти­ти Ро­сії. ...Ні роз­во­ро­ту єв­ро­пей­ської та єв­ро­а­тлан­ти­чної ін­те­гра­ції. Це бу­ло би зда­чею не­за­ле­жно­сті та су­ве­ре­ні­те­ту Укра­ї­ни. Ні — тор­гів­лі те­ри­то­рі­єю Укра­ї­ни, чи то Дон­бас, чи Крим. Ці те­ри­то­рії не мо­жуть бу­ти пре­дме­том тор­гів­лі за мир», — за­явив Єлі­сє­єв.

Є всі під­ста­ви вва­жа­ти (зга­да­є­мо остан­ні за­яви окре­мих екс­пер­тів в Ро­сії про не­об­хі­дність бом­бар­ду­ва­н­ня укра­їн­ських вій­сько­вих, або при­клад Аб­ха­зії та Пів­ден­ної Осе­тії), що РФ до­бро­віль­но не за­ли­шить оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. І сто­су­є­ться це не ли­ше Кри­му, а й Дон­ба­су, де вже дав­но сфор­мо­ва­ний по­ту­жний вій­сько­вий ан­клав. Важ­ко уяви­ти, що Кремль до­бро­віль­но ви­ве­де або за­ли­шить ма­су те­хні­ки ра­зом з бо­йо­ви­ка­ми. От­же ме­та Пу­ті­на — дер­жав­ність Укра­ї­ни. Тож про які «ком­про­мі­си» мо­же бу­ти мо­ва? Оче­ви­дно, що йде­ться не про ком­про­мі­си, а про одно­сто­рон­ні по­сту­пки. І ті, хто на­ші­птує всі­ля­кі на­ві­ю­ва­н­ня що­до при­ми­ре­н­ня, ви­сту­пає зов­сім не за мир, а за «до­го­вор­няк». Пер­со­на Пін­чу­ка в цьо­му пла­ні до­сить по­ка­зо­ва. Це не про­сто один з най­біль­ших пред­став­ни­ків олі­гар­хі­чної си­сте­ми Укра­ї­ни, це зять екс-пре­зи­ден­та Ле­о­ні­да Ку­чми. Остан­ній, до ре­чі, як тіль­ки Кремль оку­пу­вав крим­ський пів­острів бу­кваль­но одра­зу (в трав­ні 2014-го) за­явив: «Крим ми вже втра­ти­ли, і я вва­жаю, що по­вер­ну­ти йо­го не­ре­аль­но, адже Ро­сія пі­шла ва-банк».

По су­ті, Пін­чук пред­став­ляє ро­ди­ну, яка не­про­сто сво­го ча­су ство­ри­ла основ­ні про­бле­ми для державності Укра­ї­ни (Ку­чма най­дов­ше се­ред усіх ін­ших за­ймав най­ви­щі по­са­ди в дер­жа­ві — спо­ча­тку рік прем’єр­ства, а по­тім де­сять ро­ків пре­зи­дент­ства), во­на до­сі впли­ває на укра­їн­ську по­лі­ти­ку. Сьо­го­дні ма­ло хто зга­дує, що пер­ший май­дан зі­брав­ся са­ме про­ти Ку­чми, який спо­ча­тку хо­тів за­ли­ши­ти­ся на тре­тій тер­мін, а по­тім зро­би­ти сво­їм на­сту­пни­ком Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча. А дру­гий, вже кри­ва­вий май­дан, ви­йшов про­ти «учня» Ку­чми — Яну­ко­ви­ча, який пі­зні­ше та­ки при­йшов до вла­ди. Сьо­го­дні, Ку­чма вже тре­тій рік пред­став­ляє Укра­ї­ну на мін­ських пе­ре­го­во­рах, які на­сам­пе­ред за сво­їм фор­ма­том із са­мо­го по­ча­тку є про­гра­шни­ми для Укра­ї­ни, а по сво­їй су­ті про­во­дять по­зи­цію Крем­ля по фа­кти­чно­му кон­тро­лю ним оку­по­ва­них те­ри­то­рій Кри­му і ча­сти­ни Дон­ба­су. Як тут не зга­да­ти, що «Мінськ» під­пи­сав са­ме Ку­чма. Від­по­від­но, про­по­зи­ції Пін­чу­ка — це по су­ті за­ко­но­мір­ний крок по­пе­ре­дньої ді­яль­но­сті ці­єї ро­ди­ни.

«Ця ста­т­тя не ви­пад­ко­ва, — ко­мен­тує «Дню» го­лов­ний ре­да­ктор про­е­кту BlackSeaNews, крим­ча­нин Ан­дрій Кли­мен­ко. — Є дві скла­до­ві при­чин її по­яви. Пер­ше. Го­лов­не не те, як по­ча­ти роз­мо­ву, а те, як з неї ви­йти. Пін­чук та­ким чи­ном фа­кти­чно на­га­дує Трам­пу, що во­ни зна­йо­мі. Він роз­по­від­ає всьо­му сві­ту, що він зна­йо­мий з Трам­пом і на­віть вми­кав йо­го по скай­пу на одно­му з сво­їх фо­ру­мів YES. Дру­ге. Бе­зу­мов­но, по­ді­бно­го ро­ду ре­чі є пев­ною мі­рою зон­да­жем — офі­цій­них ду­мок, гро­мад­ської ре­а­кції. Не мо­же не ви­кли­ка­ти ін­те­рес те, що це вже дру­гий по­ту­жний зон­даж на цю те­му. Пер­ша спро­ба про­мо­ні­то­ри­ти ре­а­кцію бу­ла то­ді, ко­ли свої за­яви зро­бив Кіс­сін­джер. Йо­го сло­ва май­же іден­ти­чні то­му, що на­пи­сав Пін­чук. Мо­жна зро­би­ти при­пу­ще­н­ня, що ве­ли­кі ді­ло­ві кру­ги сто­ми­лись від вій­ни і сан­кцій. Ці ко­ла є, як в РФ, так і по­за нею. Во­ни на­ма­га­ю­ться роз­по­ча­ти ро­бо­ту з де­нон­са­ції сан­кцій, а зро­би­ти це мо­жна ли­ше за умов то­го роз­кла­ду, який опи­сав Пін­чук. Че­сно ка­жу­чи, я ду­маю, що го­ту­є­ться не Мінськ-3, а Мюн­хен-2017».

«Пін­чук на­ма­гав­ся змо­де­лю­ва­ти со­бі пев­ну ре­аль­ність. Тре­ба ро­зу­мі­ти, що Пін­чук на­ма­га­є­ться дав­но при­йма­ти участь у ве­ли­кій по­лі­ти­ці, — ко­мен­тує «Дню» бло­гер, те­ле­ве­ду­чий, лу­ган­ча­нин Сер­гій Іва­нов. — Але йо­го мо­дель і про­гно­зи не ре­а­лі­зу­ва­ли­ся. Про­йшли ви­бо­ри в США і ре­зуль­та­ти ви­яви­лись не ти­ми, на які він роз­ра­хо­ву­вав і в який він ін­ве­сту­вав. Те­пер він, як будь-який при­сто­су­ва­нець, на­ма­га­є­ться тер­мі­но­во пе­ре­фор­ма­ту­ва­ти по­ря­док ден­ний. При цьо­му цю лю­ди­ну не ці­кав­лять ін­те­ре­си дер­жа­ви і те, що укра­їн­ці во­ю­ють. Чо­му він вза­га­лі має да­ва­ти нам по­ра­ди? В стат­ті на­пи­са­но, що він є бі­зне­сме­ном і фі­лан­тро­пом, але тре­ба чі­тко вка­за­ти, що він є олі­гар- хом і зя­тем лю­ди­ни, яка пі­до­зрю­є­ться в за­мов­но­му вбив­стві жур­на­лі­ста. Більш то­го, йо­го тесть зба­га­тив­ся ви­клю­чно зав­дя­ки ко­ру­пції. Не зро­зумі­ло, чо­му це Пін­чук бе­ре на се­бе роль ви­зна­ча­ти зов­ні­шньо­по­лі­ти­чні ве­кто­ри дер­жа­ви?».

Про­по­зи­ції Пін­чу­ка ви­яви­ли­ся не­по­оди­но­ки­ми. Своє ба­че­н­ня з при­во­ду да­ної про­бле­ми ви­клав у ін­тер­нет-ви­дан­ні «Апо­строф» ди­пло­мат, го­ло­ва прав­лі­н­ня МЦПД Ва­силь Фі­лі­пчук. В ній він по­кро­ко­во опи­сує ще один «ком­про­мі­сний» сце­на­рій, який він на­зи­ває най­більш кон­стру­ктив­ним. Ма­те­рі­ал на­зи­ва­є­ться «Ро­змін­на мо­не­та чи по­ле бою: що бу­де з Укра­ї­ною у 2017 ро­ці. 9 кро­ків до вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­кту з Ро­сі­єю».

Що­до Се­ва­сто­по­ля — Фі­лі­пчук про­по­нує: «Укра­ї­на по­го­ди­ться на­да­ти йо­го в орен­ду РФ на 99 ро­ків за зраз­ком орен­ди Гон­кон­гу Бри­та­ні­єю у Ки­таю». Да­лі: «Се­ва­сто­поль ви­зна­є­ться під фор­маль­ним укра­їн­ським су­ве­ре­ні­те­том, але від­ді­ля­є­ться адмі­ні­стра­тив­ним кор­до­ном від Кри­му, управ­ля­є­ться при­зна­че­ним РФ гу­бер­на­то­ром (!!! — Ред.) і є ро­сій­ською вій­сько­вою ба­зою». Чи­тай — де­фа­кто Укра­ї­на має від­мо­ви­ти­ся від вла­сної те­ри­то­рії і не ви­зна­ти її оку­по­ва­ною. Остан­ній мо­мент вкрай ва­жли­вий, адже са­ме ви­зна­н­ня оку­па­ції по­кла­дає на агре­со­ра від­по­від­ні зо­бов’яза­н­ня. При цьо­му пи­та­н­ня сан­кцій про­ти РФ, зви­чай­но, має бу­ти зня­те.

На­сту­пний не менш на­їв­ний пункт сто­су­є­ться всьо­го крим­сько­го пів­остро­ву. «Сто­ро­ни за­про­ва­джу­ють мо­дель Пів­ні­чно-Ір­ланд­сько­го вре­гу­лю­ва­н­ня (Уго­да Стра­сної П’ятни­ці від 1998 ро­ку) для ви­зна­че­н­ня ста­ту­су крим­сько­го пів­остро­ва, — за­зна­ча­є­ться в зга­да­ній

стат­ті. — На 20 ро­ків вста­нов­лю­є­ться мо­ра­то­рій що­до ста­ту­су Кри­му. Пів­острів за­ли­ша­є­ться під укра­їн­ським су­ве­ре­ні­те­том, але усі дер­жав­ні пов­но­ва­же­н­ня і фун­кції за ви­ня­тком зов­ні­шньої, без­пе­ко­вої по­лі­ти­ки, гро­шо­во­го обі­гу пе­ре­да­ю­ться мі­сце­вим ор­га­нам вла­ди». І це пі­сля за­яв Пу­ті­на про те, що пи­та­н­ня Кри­му для ньо­го ви­рі­ше­но оста­то­чно. Тож про який су­ве­ре­ні­тет в та­ко­му ра­зі йде­ться? При­кме­тно, що ав­тор стат­ті зга­дує не ли­ше про су­ве­ре­ні­тет, а й на­ціо­наль­ну без­пе­ку. А са­ме «Укра­ї­на за­без­пе­чує управ­лі­н­ня пи­та­н­ня­ми на­ціо­наль­ної безпеки, зов­ні­шніх зно­син, гро­шо­во­го обі­гу в Кри­му». Чи не че­рез крим­сько­го «князь­ка» Аксьо­но­ва бу­де ре­а­лі­зо­ву­ва­тись цей пункт?

Зга­дав ди­пло­мат і про газ — одві­чне дже­ре­ло зба­га­че­н­ня укра­їн­ських олі­гар­хів. Фі­лі­пчук про­по­нує впро­ва­дже­н­ня «тре­тьо­го енер­го­па­ке­ту» ЄС і на­да­н­ня до­пу­ску «до про­да­жу га­зу кін­це­вим спо­жи­ва­чам, які від­по­від­а­ють ви­зна­чен­ню ЄС що­до ква­лі­фі­ко­ва­но­го опе­ра­то­ра». Укра­ї­на має по­го­ди­тись ви­ста­ви­ти на про­даж акції ком­па­нії «Укр­транс­газ» за умо­ви за­без­пе­че­н­ня рів­но­го до­сту­пу усіх сто­рін до ви­ко­ри­ста­н­ня ГТС. На дум­ку Фі­лі­пчу­ка, усі ці за­хо­ди усу­нуть «енер­ге­ти­чні» по­дра­зни­ки у дво­сто­рон­ніх від­но­си­нах з РФ.

Фі­лі­пчук пи­ше, що «Укра­ї­на та РФ ма­ють по­го­ди­тись по­вер­ну­ти­ся до існу­ю­чої дво­сто­рон­ньої до­го­вір­но-пра­во­вої ба­зи, у то­му чи­слі і до так зва­но­го Ве­ли­ко­го до­го­во­ру, який має бу­ти про­лон­го­ва­ний». Укра­ї­на на дум­ку Фі­лі­пчу­ка має по­го­ди­тись «про­да­ти або від­да­ти у кон­це­сію ті за­во­ди ВПК, які пра­цю­ють ли­ше на ро­сій­сько­му рин­ку, акціо­ну­ва­ти з мо­жли­ві­стю ку­пів­лі акцій Ро­сі­єю ін­ших під­при­ємств». Ро­сія, в свою чер­гу, га­ран­ту­ва­ти­ме кон­троль Укра­ї­ни над ви­ко­ри­ста­н­ням про­ду­кції ВПК, яка ви­ро­бля­ти­ме­ться на на­шій те­ри­то­рії. Га­ран­тії РФ, схо­же має за­без­пе­чу­ва­ти за­ве­зе­ни­ми на Дон­бас «гра­да­ми» та тан­ка­ми.

Не менш див­но в цьо­му пла­ні ви­гля­дає про­по­зи­ція Фі­лі­пчу­ка про «зго­ду РФ ви­ве­сти усіх сво­їх аген­тів впли­ву з Дон­ба­су». Зга­да­ні озбро­є­ні до зу­бів «Мо­то­ро­ли», ма­буть, до­бро­віль­но ма­ють роз­ка­я­тись і вте­кти геть. Ре­зю­му­ю­чим пун­ктом у Фі­лі­пчу­ка зву­чить абзац про «нор­ма­лі­за­цію укра­їн­сько-ро­сій­ських вза­є­мин». Те­ро­ри­сти, які до дня «Д» не за­ли­шать укра­їн­ську те­ри­то­рію, бу­дуть зни­ще­ні без пе­ре­го­во­рів. Ці­ка­во, що в та­ко­му ви­пад­ку за­ва­жає зни­щи­ти те­ро­ри­стів за­раз? Не оми­нув ди­пло­мат і тер­мін «стра­те­гія ре­ін­те­гра­ції ОРДЛО», при цьо­му жо­дним сло­вом не обмо­вив­шись про де­о­ку­па­цію.

«Якщо ви­хо­ди­ти з ін­те­ре­сів дер­жа­ви, то за­про­по­но­ва­ні в зга­да­них ста­т­тях ком­про­мі­си є не­прийня­тни­ми, — ко- мен­тує «Дню» екс-мі­ністр за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир Огриз­ко. — При­чо­му йде­ться не ли­ше про одну ста­т­тю Пін­чу­ка і вже ці­лу се­рію пу­блі­ка­цій. Якщо ви­хо­ди­ти з ін­те­ре­сів кон­кре­тно­го бі­зне­су чи кон­кре­тної за­ле­жно­сті, то ні про які дер­жав­ни­цькі ін­те­ре­си тут не йде­ться. Зре­штою, тре­ба від­рі­зня­ти бі­знес і на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си. Якщо вла­сни­ки бі­зне­су вва­жа­ють, що їм кра­ще пра­цю­є­ться з во­ро­гом, то то­ді ним тре­ба про­сто пе­ре­би­ра­тись до РФ і там пра­цю­ва­ти. Я за­раз че­каю Да­во­са і з ці­ка­ві­стю по­див­лю­ся, хто бу­де зу­стрі­ча­тись з Пін­чу­ком, пі­сля йо­го стат­ті в WSJ. Це бу­де те­стом для на­шо­го по­лі­ти­чно­го кла­су. Ду­же сум­но, що один з фон­дів (Мі­жна­ро­дний фонд «Ві­дро­дже­н­ня». —

Ред.), по­при те, що він за­явив, що не по­го­джу­є­ться з по­зи­ці­єю Пін­чу­ка, однак бу­де про­дов­жу­ва­ти з ним ро­би­ти спіль­ні про­е­кти».

За­яви Кіс­сін­дже­ра, ста­т­тя Пін­чу­ка, про­по­зи­ції Фі­лі­пчу­ка... ви­гля­да­ють ба­га­то­рів­не­вим зон­да­жем укра­їн­сько­го су­спіль­ства та сві­то­вої спіль­но­ти. Та­ким чи­ном нас на­ма­га­ю­ться під­го­ту­ва­ти до «м’якої» ка­пі­ту­ля­ції, ко­ли сто­ро­на, на яку на­па­ли, за­мість то­го, щоб на­зва­ти ре­чі сво­ї­ми іме­на­ми, ро­бить ви­гляд, що ні­чо­го не тра­пи­лось. А це вже удар по ба­зо­вій ін­сти­ту­ції державності — су­ве­ре­ні­те­ту. Так ін­те­ре­си окре­мих осіб фа­кти­чно під­мі­ня­ють ін­те­ре­си дер­жа­ви Укра­ї­на, що є пря­мим уда­ром по на­ціо­наль­ній без­пе­ці. Ви­ни­кає за­ко­но­мір­не пи­та­н­ня — чо­му окре­мі олі­гар­хи до­зво­ля­ють со­бі го­во­ри­ти від іме­ні Укра­ї­ни, тим са­мим бе­ру­чи на се­бе пи­та­н­ня вре­гу­лю­ва­н­ня зов­ні­шньої по­лі­ти­ки?

От­же, якою мо­же бу­ти аль­тер­на­ти­ва, яка контр-стра­те­гія? «Не­об­хі­дно ре­чі на­зи­ва­ти сво­ї­ми іме­на­ми, — на­го­ло­шує Во­ло­ди­мир Огриз­ко. — Не­ви­зна­че­ність в тер­мі­нах спо­ну­кає до спе­ку­ля­цій. На­пів­вій­на, на­пів­АТО, на­пів­пе­ре­го­во­ри, на­пів­кон­суль­та­ції. Зре­штою, це при­зво­дить до від­сту­пу і по­раз­ки, а во­ро­га за­охо­чує до на­сту­пу. Та­ка гі­бри­дність шко­дить Укра­ї­ні. Ні­хто не за­ва­жає вла­ді не обме­жу­ва­тись фор­маль­ни­ми за­ява­ми, а юри­ди­чно роз­ста­ви­ти то­чки над «і». Ні­ко­ли не пі­зно ви­прав­ля­ти свої по­мил­ки, так са­мо, як не пі­зно роз­ри­ва­ти ди­пло­ма­ти­чні від­но­си­ни з агре­со­ром. Ми мо­же­мо звіль­ни­ти Крим і оку­по­ва­ні те­ри­то­рії Дон­ба­су, якщо до­не­се­мо до на­ших за­хі­дних пар­тне­рів ду­же про­сту істи­ну — Ро­сія є за­гро­зою не ли­ше для Укра­ї­ни, а й для За­хо­ду. Якщо ми не об’єд­на­є­мо­ся про­ти ці­єї за­гро­зи, то во­на бу­де шко­ди­ти ін­те­ре­сам ци­ві­лі­зо­ва­но­го сві­ту. Якщо ми хо­че­мо не кон­ста­ту­ва­ти, а ді­я­ти, то му­си­мо ду­ма­ти не про фор­ма­ти, а про об’єд­на­н­ня і стри­му­ва­н­ня РФ. Якщо ж ми бу­де­мо ли­ше ро­би­ти за­яви та ви­слов­лю­ва­ти за­не­по­ко­є­н­ня, то ситуація бу­де роз­гор­та­тись на ко­ристь агре­со­ра».

ФО­ТО НАТАЛІЇ КРАВЧУК

«Ан­ге­ли та де­мо­ни»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.