Гру­зин­ська стра­те­гія мир­ної де­о­ку­па­ції:

Шанс для Укра­ї­ни по­вер­ну­ти Крим та Дон­бас без вій­ни чи пу­ста тра­та ча­су та сил?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - На­та­ля ІЩЕНКО

Про­гра­ма мир­ної ре­ін­те­гра­ції Аб­ха­зії, роз­по­ча­та вла­дою Гру­зії за під­трим­ки ЄС та НАТО, три­ває вже сьо­мий рік. За­хі­дні ди­пло­ма­ти, ек­спер­ти-кон­флі­кто­ло­ги, гру­зин­ські уря­дов­ці актив­но про­су­ва­ють в Укра­ї­ні «тбі­лі­сько-су­хум­ський» кейс як ді­є­вий та успі­шний. То­му не див­но, що офі­цій­ні до­ку­мен­ти укра­їн­сько­го уря­ду що­до де­о­ку­па­ції «не­під­кон­троль­них те­ри­то­рій» ба­зу­ю­ться са­ме на іде­о­ло­гії та під­хо­дах, які мі­стя­ться в гру­зин­ських роз­роб­ках.

Але як на­справ­ді йдуть спра­ви з ре­а­лі­за­ці­єю мир­но­го пла­ну у Тбі­лі­сі?

Перш ніж по­чи­на­ти роз­би­ра­ти­сяіз пи­та­н­ням, як про­су­ва­є­ться від­нов­ле­н­ня­гру­зин­сько-аб­хазь­кої дру­жби, ма­є­мо зга­да­ти, як по­чи­на­ла­ся во­ро­жне­ча.

■ Гру­зин­сько-аб­хазь­ка вій­на роз­по­ча­ла­ся14 сер­пня1992 ро­ку, три­ва­ла 13 мі­ся­ців та 13 днів і за­вер­ши­ла­ся­на­при­кін­ці ве­ре­сня1993 ро­ку па­ді­н­ням сто­ли­ці Аб­ха­зії, мі­ста Су­ху­мі, та втра­тою Гру­зі­єю кон­тро­лю над сво­єю ав­то­но­мі­єю.

В 2008 ро­ці, одно­ча­сно із га­ря­чою фа­зою кон­флі­кту в Пів­ден­ній Осе­тії, де про­ти гру­зин­ських військ на бо­ці осе­ти­нів від­кри­то ви­сту­пи­ла ро­сій­ська ар­мія, від­бу­ло­ся ло­каль­не за­го­стре­н­няі в одно­му з ра­йо­нів Аб­ха­зії, що ме­жує з Гру­зі­єю — Ко­дор­ській уще­ли­ні. Але су­пе­ре­чка за цю ви­со­ко­гір­ну ді­лян­ку за­кін­чи­ла­ся тим, що гру­зин­ські вій­сько­ві та офі­цій­на гру­зин­ська вла­да звід­ти пі­шли, Су­ху­мі по­чав кон­тро­лю­ва­ти всю те­ри­то­рію ко­ли­шньої «Аб­хазь­кої АРСР», вклю­чно з ра­ні­ше «ні­чий­ни­ми» або під­кон­троль­ни­ми Гру­зії ви­со­ко­гір­ни­ми ді­лян­ка­ми.

■ То­ді ж, в 2008 ро­ці, пі­сля­о­го­ло­ше­н­ня­не­за­ле­жно­сті Ко­со­ва та ви­зна­н­ня­но­вої дер­жа­ви про­від­ни­ми кра­ї­на­ми сві­ту, Ро­сі­я­ви­зна­ла Аб­ха­зію (і Пів­ден­ну Осе­тію). На­то­мість Гру­зі­я­о­фі­цій­но на­зва­ла свої ко­ли­шні ав­то­но­мії оку­по­ва­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми. Але одно­ча­сно, пі­сля­по­раз­ки 2008 ро­ку і в Пів­ден­ної Осе­тії, і в Аб­ха­зії, гру­зин­ська вла­да від­мо­ви­ла­ся­від ідей що­до по­вер­не­н­ня­цих ре­гіо­нів си­ло­вим шля­хом. Роз­по­ча­ла­ся фа­за «де­о­ку­па­ції оку­по­ва­них те­ри­то­рій ди­пло­ма­ти­чним шля­хом».

Дер­жав­на стра­те­гі­я­під на­звою «За­лу­че­н­ня­шля хом спів­пра­ці» діє в Гру­зії з 27 сі­чня2010 ро­ку. До­ку­мент де­кла­рує «не­у­хиль­не рі­ше­н­ня Гру­зії» «до­сяг­ти пов­ної де­о­ку­па­ції Аб­ха­зії і Цхін­валь­сько­го ре­гіо­ну/Пів­ден­ної Осе­тії» і «ре­ін­те­гру­ва­ти да­ні те­ри­то­рії і на­се­ле­н­няв єди­ний кон­сти­ту­цій­ний про­стір Гру­зії». На­го­ло­шу­є­ться, що «гру­зин­ська вла­да пра­гне до­сяг­ти по­став­ле­них ці­лей тіль­ки мир­ни­ми і ди­пло­ма­ти­чни­ми шля­ха­ми, що ви­клю­чає мо­жли­вість ви­рі­ше­н­ня кон­флі­кту вій­сько­вим шля­хом».

■ Для­вті­ле­н­ня­стра­те­гії в жи­т­тя­Гру­зі­я­по­ча­ла пра­цю­ва­ти одра­зу по кіль­ком на­прям­кам, в основ­но­му гу­ма­ні­тар­ним та со­ці­аль­но-еко­но­мі­чним. Тут тре­ба на­га­да­ти, що ще у 1996 р. СНД прийняв рі­ше­н­ня, що за­бо­ро­няє здій­сне­н­ня тор­го­во-еко­но­мі­чних, фі­нан­со­вих, транс­порт­них та ін­ших зв’яз­ків з Аб­ха­зі­єю по дер­жав­ній лі­нії. На сьо­го­дні всі кра­ї­ни СНД, за ви­ня­тком Ро­сії, Бі­ло­ру­сі і Тур­кме­нії до­три­му­ю­ться­ре­жи­му сан­кцій що­до Аб­ха­зії. То­му гру­зин­сько-аб­хазь­кі кон­та­кти в рам­ках ре­ін­те­гра­цій­но­го пла­ну Тбі­лі­сі від­бу­ва­ю­ться­на не­уря­до­вій осно­ві — ни­ні­шня­вла­да в Аб­ха­зії про­дов­жує за­ли­ша­ти­ся­для­Гру­зії не­ле­гі­тим­ною.

■ Най­біль­шим до­ся­гне­н­ням гру­зин­ської про­гра­ми ре­ін­те­гра­ції ста­ло впро­ва­дже­н­ня­ме­ди­чно­го про­е­кту — лі­ку­ва­н­ня­ме­шкан­ців Аб­ха­зії в Гру­зії. Не­зва­жа­ю­чи на зви­ну­ва­че­н­няв зра­ді, які ін­ко­ли отри­му­ють від спів­гро­ма­дян аб­ха­зи, що звер­та­ю­ться­до лі­ка­рів в гру­зин­ських мі­стах, про­гра­ма пра­цює і ко­ри­сту­є­ться­по­пу­ля рні­стю. Але чи на­дов­го? Спра­ва в то­му, що бу­кваль­но в ці дні Ро­сі­яв­про­ва­джує в Аб­ха­зії про­ект обов’ яз­ко­во­го за­галь­но­го ме­ди­чно­го стра­ху­ва­н­ня. На­яв­ність та­ко­го по­лі­са дасть змо­гу ме­шкан­цям Аб­ха­зії отри­ма­ти лі­ку- ва­н­няв Ро­сії — і обі­йти­ся­без кри­вих по­гля­дів.

■ З осві­тою ще важ­че — че­рез мов­ний бар’єр вчи­ти­сяв Гру­зії ма­ють мо­жли­вість ду­же ма­ло ме­шкан­ців Аб­ха­зії. На­то­мість Ро­сі­я­на­дає аб­ха­зам піль­го­ві умо­ви дляв­сту­пу до про­від­них «ви­шів» кра­ї­ни, при чо­му не тре­ба вчи­ти мо­ву (ро­сій­ська по­ряд з аб­хазь­кою є дру­гою дер­жав­ною в Аб­ха­зії).

За­охо­че­н­ня­ме­шкан­ців ко­ли­шніх ав­то­но­мій до отри­ма­н­ня­гру­зин­ських до­ку­мен­тів теж про­су­ва­є­ться­не ду­же вда­ло. Ідея2011 ро­ку що­до ви­да­чі Гру­зі­єю аб­ха­зам та осе­ти­нам т.зв. «ней­траль­них па­спор­тів» (без згад­ки про гру­зин­ське гро­ма­дян­ство) не зу­стрі­ла ро­зу­мі­н­ня, і та­кі до­ку­мен­ти отри­ма­ли ли­ше кіль­ка де­ся­тків лю­дей. Пі­сля­схва­ле­н­ня­Єв­ро­со­ю­зом без­ві­зо­во­го ре­жи­му для­гро­ма­дя н Гру­зії на по­ча­тку лю­то­го цьо­го ро­ку очіль­ни­ки кра­ї­ни по­ча­ли ре­кла­му вже пов­но­цін­них гру­зин­ських па­спор­тів. Але на­штов­хну­ли­ся­на від­січ з Су­ху­мі.

■ Го­ло­ва МЗС Гру­зії Ми­са­їл Джа­не­лі­дзе не­що­дав­но на­го­ло­сив: «Бе­зві­зо­вим ре­жи­мом з ЄС змо­жуть ско­ри­ста­ти­сяі ті гро­ма­дя­ни Гру­зії, які про­жи­ва­ють на не­під­кон­троль­них вла­ді кра­ї­ни те­ри­то­рі­ях». Але МЗС (де-фа­кто МЗС) Аб­ха­зії у від­по­відь за­зна­чив: «Не­має сум­ні­вів, що ця­но­ва спро­ба Тбі­лі­сі втя­гну­ти гро­ма­дян на­шої кра­ї­ни до Гру­зії, як і всі по­пе­ре­дні, на­пе­ред при­ре­че­на на про­вал».

■ При­чи­на та­ко­го не­га­тив­но­го став­ле­н­ня­Су­ху­мі є аб­со­лю­тно про­зо­рою — 80% ме­шкан­ців Аб­ха­зії вже з по­ча­тку 2000-х ро­ків ма­ють ро­сій­ські па­спор­ти і є гро­ма­дя­на­ми РФ. Це дає їм змо­гу від­ві­ду­ва­ти як Ро­сію, так і усі без­ві­зо­ві — для­ро­сій­ських гро­ма­дян — кра­ї­ни. Що­до ЄС... За­над­то ма­ло у пе­ре­сі­чних ме­шкан­ців Аб­ха­зії ко­штів для­то­го, щоб проблема отри­ма­н­ня­віз до Єв­ро­пи бу­ла в прі­о­ри­те­ті.

Ще один прі­о­ри­те­тний на­пря­мок гру­зин­сько­го пла­ну мир­ної ре­ін­те­гра­ції — за­без­пе­че­н­ня­віль­но­го пе­ре­су­ва­н­ня­на­се­ле­н­няі то­ва­рів че­рез лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня.

Ще рік то­му зда­ва­ло­ся, що на ре­а­лі­за­цію за­пла­но­ва­но­го є шанс. Що­дня рі­чку Ін­гу­рі, що роз­ді­ляє Галь­ський (Аб­ха­зія) і Зу­гдід­ський (Гру­зія) ра­йо- ни, пе­ре­ти­на­ли по­над 1500 осіб. В при­кор­дон­но­му ра­йо­ні Гру­зії спе­ці­аль­но для­ме­шкан­ців Аб­ха­зії бу­ло від­кри­то тор­го­вель­ний центр, роз­по­ча­то бу­дів­ни­цтво ме­ди­чно­го цен­тру... Але вла­да Аб­ха­зії, на­то­мість, ви­рі­ши­ла за­кри­ти пун­кти про­пу­ску че­рез кор­дон. 4 бе­ре­зня­бу­дуть лі­кві­до­ва­ні чер­го­ві два КПП, і їх за­ли­ши­ться­тіль­ки два. Всьо­го з 6 КПП, що пра­цю­ва­ли ра­ні­ше, у під­сум­ку має пра­цю­ва­ти ли­ше один. От­же, про віль­не пе­ре­су­ва­н­няв умо­вах та­кої мі­зер­ної кіль­ко­сті пун­ктів пе­ре­ти­ну лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня­не мо­же бу­ти і мо­ви.

■ На­справ­ді на­ба­га­то успі­шні­ше від­бу­ва­є­ться­не ре­ін­те­гра­ці­я­Аб­ха­зії до Гру­зії, а ін­те­гра­ці­я­Аб­ха­зії до Ро­сії. Цей про­цес акти­ві­зу­вав­ся­пі­сля ане­ксії Кри­му. І хо­ча аб­хазь­ка вла­да від­мо­ви­ла­ся­від за­пу­ску «крим­сько­го сце­на­рію» з ре­фе­рен­ду­мом що­до при­єд­на­н­ням до РФ, фа­кти­чне на­бли­же­н­ня­до ста­ту­су «ро­сій­сько­го ре­гіо­ну» все ж та­ки від­бу­ло­ся.

У ли­сто­па­ді 2014 р. РФ і Аб­ха­зія під­пи­са­ли до­го­вір «Про со­ю­зни­цтво і стра­те­гі­чне пар­тнер­ство», роз­ра­хо­ва­ний на 10 ро­ків. Згі­дно з уго­дою, основ­ни­ми на­пря­ма­ми роз­ви­тку со­ю­зни­цтва стра­те­гі­чно­го пар­тнер­ства, зокре­ма, є:

про­ве­де­н­ня­ско­ор­ди­но­ва­ної зов­ні­шньої по­лі­ти­ки;

ство­ре­н­ня­за­галь­но­го про­сто­ру обо­ро­ни і без­пе­ки;

фор­му­ва­н­ня­за­галь­но­го со­ці­аль­но­го і еко­но­мі­чно­го про­сто­ру.

22 лю­то­го 2017 р. мі­ністр за­кор­дон­них справ Гру­зії, ви­сту­па­ю­чи на де­ба­тах Ра­дбе­зу ООН, за­явив, що «Ро­сій­ська Фе­де­ра­ці­я­про­дов­жує по­лі­ти­ку фа­кти­чної ане­ксії ре­гіо­нів Гру­зії Аб­ха­зії та Цхін­валь­сько­го ре­гіо­ну/Пів­ден­ної Осе­тії шля­хом під­пи­са­н­няз де-фа­кто вла­дою не­за­кон­них угод про ін­те­гра­цію».

■ Чо­му ре­ін­те­гра­цій­ний гру­зин­ський план не при­но­сить за­пла­но­ва­но­го ефе­кту, зокре­ма не став на за­ва­ді ін­те­гра­цій­них про­це­сів між Аб­ха­зі­єю та Ро­сі­єю, і, во­дно­час, не на­бли­зив Аб­ха­зію до Гру­зії? Все ду­же про­сто: гру­зин­ська про­гра­ма по­вер­не­н­ня­о­ку­по­ва­них те­ри­то­рій є одно­сто­рон­ньою. Її схва­ли­ли ЄС та НАТО, про­те не під­три­ма­ли Аб­ха­зі­яі Ро­сія. А мир­на ре­ін­те­гра­ці­я­мо­же ста­ти ре- аль­ні­стю тіль­ки пі­сля­то­го, як оби­дві сто­ро­ни кон­флі­кту по­го­дя­ться на про­ве­де­н­ня­ре­ін­те­гра­цій­них за­хо­дів ра­зом і бу­дуть пов­ні­стю до­три­му­ва­ти­ся­до­мов­ле­но­стей. Пов­но­цін­на мир­на ре­ін­те­гра­ці­яв одно­сто­рон­ньо­му, «пар­ти­зан­сько­му» по­ряд­ку є не­мо­жли­вою. На від­мі­ну від вій­сько­во­го ме­то­ду ре­ін­те­гра­ції, для­мир­но­го шля­ху по­трі­бне схва­ле­н­ня­та під­трим­ка, а не спро­тив дру­гої сто­ро­ни.

■ Чи має шанс на успіх гру­зин­ська стра­те­гі­я­для­Укра­ї­ни? Так, якщо укра­їн­ська вла­да, по-пер­ше, по­го­ди­ла про­гра­ми со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної та гу­ма­ні­тар­ної ре­ін­те­гра­ції не­під­кон­троль­них те­ри­то­рій не тіль­ки із Ва­шинг­то­ном та Брюс­се­лем, а й з Мо­сквою, і, по-дру­ге, якщо ре­ін­те­гра­цій­ні пла­ни укра­їн­сько­го уря­ду під­три­мує біль­шість, на­сам­пе­ред, по­лі­ти­чно актив­них гро­ма­дян Укра­ї­ни.

«ЖОДЕН ПЛАН МИР­НО­ГО ВРЕ­ГУ­ЛЮ­ВА­Н­НЯ НЕ БУВ УСПІШНИМ»

Гри­го­рій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, до­ктор по­лі­ти­чних на­ук, кон­флі­кто­лог, про­фе­сор Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т.Шев­чен­ка:

— Я ви­вчав всі кон­флі­кти пі­сля­за­кін­че­н­ня­хо­ло­дної вій­ни, по­чи­на­ю­чи з кон­флі­кту в Та­джи­ки­ста­ні, на Кав­ка­зі, Бал­ка­нах, Аф­га­ні­ста­ні... За пе­рі­од 25-рі­чно­го до­слі­дже­н­ня­я­мо­жу ска­за­ти, що жоден кон­флікт не був вре­гу­льо­ва­ний мир­ним шля­хом. Мо­жна зга­да­ти Кіпр, де та­кож бу­ли бо­йо­ві дії, вій­на й оку­па­ці­я­ту­ре­цьки­ми вій­ська­ми пів­ні­чно­го Кі­пру. До цьо­го ча­су цей кон­флікт не вре­гу­льо­ва­ний. Пів­ні­чний Кіпр від­окрем­ле­ний і жи­ве як не­ви­зна­на те­ри­то­рія, не­зва­жа­ю­чи на те, що Кіпр є чле­ном ЄС і має до­ста­тньо роз­ви­ну­ту еко­но­мі­ку. Там теж за­ли­ша­є­ться­зо­ни без­пе­ки з усі­ма на­ле­жни­ми на­слід­ка­ми. Так, тур­ки­кі­прі­о­ти мо­жуть при­їзди­ти на віль­ну те­ри­то­рію Кі­пру на ро­бо­ту. Але яка це ро­бо­та? Пі­дмі­та­ти ву­ли­ці, ви­чи­ща­ти ту­а­ле­ти та при­би­ра­ти пля­жі. Ось та­ка їхня­до­ляв­не­ску в роз­ви­ток Кі­пру. Все ін­ше — це те­ри­то­рія, оку­по­ва­на ту­ре­цьки­ми вій­ська­ми.

Якщо по­ди­ви­тись на Аб­ха­зію, то там са­ме та­ка си­ту­а­ція. На від­мі­ну від нас, Гру­зія за­крі­пи­ла ста­тус Аб­ха­зії, як оку­по­ва­ної те­ри­то­рії з усі­ма на­слід­ка­ми. І во­на до­три­му­є­ться­цьо­го ре­жи­му за ви­ня­тком на­да­н­ня гу­ма­ні­тар­ної до­по­мо­ги, що пе­ред­ба­ча­є­ться між­на­ро­дним гу­ма­ні­тар­ним пра­вом. Тоб­то Гру­зі­я­ви­ко­на­ла всі умо­ви від­но­сно Аб­ха­зії як оку­по­ва­ної те­ри­то­рії, яка зна­хо­ди­ться під пов­ним про­те­кто­ра­том Ро­сії. Ро­сі­я­фа­кти­чно ке­рує ці­єю зем­лею, не зва­жа­ю­чи на те, що ви­зна­ла її як не­за­ле­жну дер­жа­ву. Стан ці­єї те­ри­то­рії жа­лю­гі­дний. Пе­ре­ва­жна біль­шість аб­ха­зів ви­їха­ло звід­ти, там за­ли­ши­лось в основ­но­му не­пра­це­зда­тне на­се­ле­н­ня, яке ве­де же­бра­цький спо­сіб жи­т­тя.

Що­до Пів­ні­чної Осе­тії — там теж був гру­зин­ський план ре­ін­те­гра­ції, який за­про­ва­див Са­а­ка­шві­лі. Ось там цей план був най­більш успішним, але то­му що там жи­ве ба­га­то гру­зи­нів. І то Ро­сі­я­сво­єю агре­сі­єю не да­ла ре­а­лі­зу­ва­ти ці мир­ні кон­стру­ктив­ні на­мі­ри. План Са­а­ка­шві­лі по­ля­гав в то­му, щоб обла­шту­ва­ти на звіль­не­них те­ри­то­рі­ях умо­ви для про­жи­ва­н­ня на­се­ле­н­ня з оку­по­ва­ної те­ри­то­рії, на­да­ти їм ро­бо­ту, щоб цей край ста­не про­цві­та­ю­чим. Та­ким чи­ном оку­по­ва­ні осе­тин­ські се­ла бу­дуть ба­чи­ти, що в Гру­зії кра­ще, від­по­від­но осе­ти­ни зро­блять ви­сно­вок, що кра­ще жи­ти ра­зом із Гру­зі­єю. І дій­сно Гру­зі­я­ви­ді­ли­ла ве­ли­кі гро­ші для­цьо­го. Там бу­ду­ва­лась со­ці­аль­на сфе­ра, до­ро­ги, жи­тло­ві ко­те­джі, обла­што­ву­ва­лись ди­тя­чі са­до­чки і так да­лі. Але Ро­сія, як я вже ска­зав, зруй­ну­ва­ла цей план сво­їм на­сту­пом.

От­же, жоден план мир­но­го вре­гу­лю­ва­н­ня­ні на Бал­ка­нах, ні на Кав­ка­зі, ні в Цен­траль­ній Азії не був успішним. І якщо по­ди­ви­тись на по­вер­не­н­ня­ки­тай­ських те­ри­то­рій Тай­ва­ню в КНД, то там та­кож ні­чо­го з цьо­го не ви­йшло. Та­кі те­ри­то­рії, на жаль, мо­жуть бу­ти по­вер­ну­ти ли­ше во­єн­ним шля­хом, що про­де­мон­стру­ва­ла Хор­ва­ті­я­що­до Серб­ської Кра­ї­ни, і що про­де­мон­стру­ва­ла РФ що­до Че­чні.

Те, що ни­ні про­по­нує вла­да що­до оку­по­ва­них те­ри­то­рій Дон­ба­су — це сце­на­рій При­дні­стров’я. Тоб­то ці зем­лі бу­де все одно кон­тро­лю­ва­ти Ро­сія, але бу­дуть збе­ре­же­ні бі­знес-від­но­си­ни Укра­ї­ни і оку­по­ва­них те­ри­то­рій.

ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.