«По­трі­бна які­сна альтернатива ста­ро­му»

Рів­нен­ці — про те, як впли­ну­ти на де­пу­та­тів­про­гуль­ни­ків і як чи­ном по­лі­ські клон­дай­ки та не­ле­галь­ний ви­до­бу­ток бур­шти­ну ста­ли об’єктом для твор­чо­сті

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Те­тя­на ІЛЬНИЦЬКА, Рів­не

Свя­то­слав КЛІЧУК, го­ло­ва прав­лі­н­ня ГО «Рів­нен­ський центр «Со­ці­аль­не пар­тнер­ство»:

— По­зи­ти­вом вва­жа­ю­іні­ці­а­ти­ву гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій об’єд­на­ти­ся за­ра­ди то­го, щоб пра­цю­ва­ти на ко­ристь мі­ста. Так, у нас не­що­дав­но ство­ре­но гро­мад­ську пла­тфор­му під на­звою«Ра­да ре­форм Рів­но­го». До неї уві­йшли біль­ше 10 ор­га­ні­за­цій. Уча­сни­ки об’єд­на­н­ня є екс­пер­та­ми у рі­зних га­лу­зях — від мо­ні­то­рин­гу пу­блі­чних фі­нан­сів, впро­ва­дже­н­ня еле­ктрон­них по­слуг до під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті. На сьо­го­дні «Ра­да ре­форм Рів­но­го» на­пра­цю­ва­ла пер­ші про­по­зи­ції.

Вза­га­лі ж бу­ли ви­пад­ки, ко­ли гро­мад­ськість, не­за­до­во­ле­на ді­я­ми вла­ди, ви­хо­ди­ла на про­те­сти, бо хо­ті­ла зруй­ну­ва­ти ста­ру си­сте­му. Але май­же ні­чо­го но­во­го на­то­мість за­про­по­но­ва­но не бу­ло і все по­вер­та­ло­ся на кру­ги своя. Тим часом но­во­ство­ре­не об’єд­на­н­ня гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій Рів­но­го на­ла­што­ва­не на те, щоб шу­ка­ти які­сну аль­тер­на­ти­ву на за­мі­ну ста­ро­му, що не за­до­воль­няє. А ідей­ним на­тхнен­ни­ком утворення на­шої гро­мад­ської пла­тфор­ми ста­ла ко­а­лі­ція ор­га­ні­за­цій та екс­пер­тів «Ре­а­ні­ма­цій­ний па­кет ре­форм», за­по­ча­тко­ва­на пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, яка на сьо­го­дні роз­ро­би­ла та су­про­во­джу­ва­ла біль­ше 100 за­ко­но­про­е­ктів. Вла­сне, схо­жи­ми на­пря­ма­ми ді­яль­но­сті за­йма­ти­ме­мо­ся і ми, але на мі­сце­во­му рів­ні.

Ну а не­га­ти­вом вва­жа­ю­те, що за­кін­чи­ла­ся зи­ма і ра­зом зі сні­гом зі­йшов асфальт. До­ро­ги за­раз у жа­хли­во­му ста­ні. І си­ту­а­ція по­вто­рю­є­ться з ро­ку в рік. А це озна­чає, що в цій сфе­рі тре­ба щось кар­ди­наль­но змі­ню­ва­ти. Ми­ну­ло­го ро­ку ство­ри­ли так зва­ний до­ро­жній фонд. Він по­чи­нає пра­цю­ва­ти у 2017-му. Та­ким чи­ном цьо­го­річ у держ­бю­дже­ті на до­ро­ги пе­ред­ба­че­но вдві­чі біль­ше ко­штів. Тоб­то за­ко­но­дав­чі пе­ред­умо­ви ство­ре­ні. Але пи­та­н­ня в то­му, чи ви­ко­ри­ста­ють ці ко­шти більш які­сно.

Іри­на БАКОВЕЦЬКА-РАЧКОВСЬКА, го­ло­ва Рів­нен­ської ор­га­ні­за­ції На­ціо­наль­ної спіл­ки пи­сьмен­ни­ків:

— Ми­ну­ло­го ти­жня у Рівному ми пред­ста­ви­ли «Кни­гу з по­лі­ських клон­дай­ків, або Ден­ни­ки лі­те­ра­тур­них бур­шти­но­ко­па­чів». Це аль­ма­нах, до яко­го уві­йшли тво­ри 8 ав­то­рів. Про­ект є своє­рі­дним куль­тур­но­ми­сте­цьким про­те­стом, це наша со­ці­аль­на по­зи­ція від­но­сно «бур­шти­но­вої» те­ми. Го­ту­ю­чи ви­да­н­ня, ми не їзди­ли в екс­пе­ди­ці­ю­на по­лі­ські клон­дай­ки. До­ста­тньо бу­ло від­гу­ків про те, як та­ке яви­ще впли­ває на сві­то­гляд окре­мих лю­дей. Так, ді­ти ки­да­ють шко­лу і йдуть ко­па­ти бур­штин, мо­лодь, яка мо­гла б здо­бу­ва­ти осві­ту, «за­би­ває» на все і йде на клон­дайк. Тоб­то це ви­гля­дає, як со­ці­аль­на і мо­раль­на де­гра­да­ція. Ми ж хо­ті­ли по­ста­ви­ти на те­мі куль­тур­но­ми­сте­цький на­го­лос. Не зна­є­мо, до ко­го кон­кре­тно звер­та­є­мо­ся — до по­лі­ти­ків, до бур­шти­но­ко­па­чів... Ми про­сто ма­є­мо на ме­ті акцен­ту­ва­ти на не­без­пе­ці цьо­го яви­ща. За­га­лом в аль­ма­на­сі пред­став­ле­ні тво­ри, де по­ру­ше­на про­бле­ма сім’ї, ко­ха­н­ня, вій­ни, але об’єд­нує їх те­ма бур­шти­ну. Йо­го пре­зен­та­ція у Рівному бу­ла не пер­шою. Так, ми пред­ста­ви­ли «Кни­гу з по­лі­ських клон­дай­ків, або Ден­ни­ки лі­те­ра­тур­них бур­шти­но­ко­па­чів» на Фо­ру­мі ви­дав­ців у Льво­ві, в «Тюр­мі на Лон­цько­го». А ще бу­ла пре­зен­та­ція, вла­сне, на клон­дай­ку — у Кле­со­ві. У Рівному дій­ство від­бу­ва­ло­ся у «Му­зеї бур­шти­ну». Тим часом пла­ну­є­мо про­ве­сти пре­зен­та­ці­ю­аль­ма­на­ху в Ки­є­ві. А ще в кон­текс­ті про­е­кту куль­тур­но-ми­сте­цько­го шар­жу хо­че­мо ви­да­ти те­ма­ти­чний ка­лен­дар. Там бу­де фо­то пи­сьмен­ниць, гро­мад­ських ді­я­чок і фра­гмен­ти текс­тів. Пла­ну­є­мо пре­зен­ту­ва­ти та­кий ка­лен­дар мі­ні­стру куль­ту­ри і, мо­жли­во, пре­зи­ден­ту.

Ві­та­лій ПРИМАК, ре­гіо­наль­ний ко­ор­ди­на­тор гро­мад­сько­го ру­ху «Че­сно»:

— У Рівному акти­ві­сти гро­мад­сько­го ру­ху «Че­сно» про­ана­лі­зу­ва­ли ро­бо­ту де­пу­та­тів мі­ської ра­ди за тим, скіль­ки за­сі­дань се­сій та про­філь­них ко­мі­сій во­ни пропу­сти­ли. Тоб­то ми ви­зна­ча­ли най­біль­ших про­гуль­ни­ків та кан­ди­да­тів на від­кли­ка­н­ня. При про­ве­ден­ні мо­ні­то­рин­гу ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли та­ку ме­то­до­ло­гію: якщо де­пу­тат пропу­стив по­над 50 від­со­тків за­сі­дань се­сії чи по­стій­ної ко­мі­сії про­тя­гом ро­ку, йо­го, згі­дно з за­ко­но­дав­ством, мо­жна по­зба­ви­ти ман­да­ту. А про­гуль­ни­ка­ми гро­мад­ський рух «Че­сно» на­зи­ває тих де­пу­та­тів, які не бу­ли на 25 від­со­тках се­сій чи ко­мі­сій. Та­ким чи­ном се­ред мі­ських обран­ців Рів­но­го є троє кан­ди­да­тів на від­кли­ка­н­ня та де­ся­ток де­пу­та­тів-про­гуль­ни­ків. Як акти­ві­сти, ми хо­че­мо, щоб та­ку ін­фор­ма­ці­ю­ма­ли ви­бор­ці, бо на­справ­ді це ва­жли­во. А та­кож ма­є­мо на ме­ті до­не­сти до де­пу­та­тів, що за ни­ми сте­жать і пу­блі­чно опри­лю­дню­ють ана­ліз їх ро­бо­ти, при­найм­ні за по­ка­зни­ком від­ві­ду­ва­но­сті се­сій. По су­ті, це до­слі­дже­н­ня до­зво­ли­ло си­сте­ма­ти­зу­ва­ти да­ні. Зро­зумі­ло, що є ін­ші ін­ди­ка­то­ри, за яки­ми мо­жна до­слі­джу­ва­ти ро­бо­ту мі­ських обран­ців. Від­по­від­но то­ді і ре­зуль­та­ти мо­ні­то­рин­гу бу­дуть ін­ши­ми. Але цей мо­ні­то­ринг у Рівному ми про­во­ди­мо вже вдру­ге і ба­чи­мо, що до йо­го да­них є ін­те­рес. Лю­дям ці­ка­во по­ди­ви­ти­ся, хто хо­дить на се­сії та ко­мі­сії, а де­пу­та­там — на­віть трі­шки ля­чно. Во­ни за­раз го­во­рять про те, що по­трі­бно змі­ню­ва­ти про­це­ду­ру ре­є­стра­ції на ко­мі­сі­ях та се­сі­ях. Бо бу­ва­ють рі­зні мо­мен­ти, на­при­клад, хтось із них не всти­гав на по­ча­ток, на­то­мість при­хо­див пі­зні­ше і та­ки брав участь у ро­бо­ті за­сі­да­н­ня.

Ра­зом із тим, за ре­зуль­та­та­ми на­шо­го ана­лі­зу, Рів­не ви­рі­зня­є­ться з-по­між ін­ших міст. Так, у нас є два де­пу­та­ти, які ма­ють від­кри­ті кри­мі­наль­ні про­ва­дже­н­ня. І це зна­чний не­га­тив, який впли­ває на ав­то­ри­тет мі­ста.

Та­рас МАКСИМЕНКО, на­чаль­ник Рів­нен­сько­го мі­сько­го управ­лі­н­ня куль­ту­ри і ту­ри­зму:

— По­ра­ду­ва­ло те, що останнім часом в Укра­ї­ні зріс ін­те­рес до істо­ри­ко-куль­тур­ної спад­щи­ни. На­при­клад, на Тер­но­піль­щи­ні, Во­ли­ні та Рів­нен­щи­ні актив­но до­слі­джу­ють, зокре­ма, під­зе­ме­л­ля. І ро­би­ться це не про­сто за­ра­ди ви­вче­н­ня істо­рії, а ще й для збіль­ше­н­ня ту­ри­сти­чної при­ва­бли­во­сті ре­гіо­ну. Тоб­то в цьо­му аспе­кті вже змі­ню­є­ться сві­до­мість. Ма­ю­на ува­зі, що це вже не мистецтво за­ра­ди ми­сте­цтва. Тут ро­би­ться пра­кти­чна спра­ва. Як го­во­рять по­ля­ки, ство­рю­є­ться атра­кція нав­ко­ло істо­рії. На­при­клад, ми хо­че­мо зро­би­ти ча­сти­ну під­зе­мель, які не­що­дав­но від­на­йшли на те­ри­то­рії пар­ку Шев­чен­ка, до­сту­пни­ми і ці­ка­ви­ми для ту­ри­стів. Це бу­де «фі­шка», яка до­зво­лить про­па­гу­ва­ти їх у кон­текс­ті твор­чо­сті пи­сьмен­ни­ка Во­ло­ди­ми­ра Ко­ро­лен­ка, зокре­ма йо­го «Ді­тей під­зе­ме­л­ля» (адже дії по­ві­сті від­бу­ва­ю­ться у мі­сті, яке є про­обра­зом Рів­но­го). Спо­ді­ва­ю­ся, що тих, ко­трі при­їзди­ти­муть у на­ше мі­сто, мі­сце­ві зна­йо­мі чи дру­зі пи­та­ти­муть: «Ти був у Рів­нен­ських під­зе­ме­л­лях? То­ді пі­шли!».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.