Пе­ре­ві­ре­но – діє!

«Ре­цепт» по­смі­шки — у чи­тан­ні хо­ро­ших книг

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» - Ва­лен­ти­на АСЕКРІТОВА, Ки­їв

Ма­ле як ста­ре, ста­ре як ма­ле. Пер­ше зву­чить, як зди­ву­ва­н­ня, а дру­ге — мов­ляв, не ди­вуй­те­ся. Але оби­два ві­ко­ві ста­ни по­вин­ні ви­кли­ка­ти за­хо­пле­н­ня і за­чу­ду­ва­н­ня, то­му що це най­чи­сті­ші пе­рі­о­ди в жит­ті лю­ди­ни. По­ча­ток пі­зна­н­ня жи­т­тя і, по­при «всі ці пі­зна­н­ня», зда­тність ди­ву­ва­ти­ся і пі­зна­ва­ти до без­ко­не­чно­сті. Ста­ре, як і ма­ле, по­тре­бує не ли­ше за­хи­сту, а й ро­зу­мі­н­ня. Ма­ло­го обра­жає, ко­ли йо­му під­кре­слю­ють йо­го «ма­лість». Все, що від­бу­ва­є­ться в жит­ті ди­ти­ни, най­справ­жні­сінь­ке, це не під­го­тов­ка до жи­т­тя, а вже жи­т­тя. На жаль, ми ін­ко­ли не зав­жди це ро­зу­мі­є­мо. Лю­ди­на лі­тньо­го ві­ку, ста­те­чно­го, зрі­ло­го, тре­тьо­го ві­ку, по­ва­жно­го, на­две­чір’я, «я ще лі­то, а в ба­тьків уже зи­ма». На­то­мість чу­є­мо: «бо­жі куль­баб­ки», «му­зей­ні ба­бу­сі», «фі­лар­мо­ній­ні ба­бу­сі». Це викликає не ли­ше обу­ре­н­ня, а й спів­чу­т­тя до тих, хто по­ра­див ці «пер­ли», і до тих, хто ни­ми по­слу­го­ву­є­ться. Мо­жли­во, ті ба­бу­сі впро­довж всьо­го жи­т­тя хо­ди­ли в му­зеї і фі­лар­мо­нії і за­раз не мо­жуть зни­жу­ва­ти гра­дус жи­т­тя. Мо­жли­во, з тих ба­бусь уже ви­пи­то ді­тьми й ону­ка­ми все, що мо­жна, і во­ни ли­ше за­раз ма­ють мо­жли­вість до­бра­ти, бо літа ж ле­тять, «ба­ски­ми кінь­ми їх не на­здо­же­неш і не при­йдуть во­ни як да­ле­кі ро­ди­чі в го­сті». І ще та­ких «мо­жли­во» ду­же ба­га­то. Оті ба­бу­сі і ді­ду­сі — не вчо­ра. Во­ни — сьо­го­дні, во­ни не ви­тра­ча­ють ін­те­рес до жи­т­тя, не при­ту­плю­ють смак до ньо­го.

Та­ким не­при­ту­плю­ва­чем, пі­гул­ко­ю­по­смі­шки, ре­це­птом від сму­тку, вла­сно­руч ство­ре­ної ра­до­сті є чи­та­н­ня книг. Сьо­го­дні я хо­чу ви­сло­ви­ти своє за­чу­ду­ва­н­ня дво­ма з них. Так, зго­дна, во­ни не но­вин­ки. Кни­га Га­ли­ни Кир­пи «Ну й гар­но все при­ду­мав Бог» у 2015 ро­ці ви­три­ма­ла уже дру­ге ви­да­н­ня, я пев­на, що бу­дуть і на­сту­пні. Кни­ги ж шве­да Све­на Норд­кві­ста ви­да­ю­ться з 1984 ро­ку. А пе­ре­кла­ла їх усі 10 укра- їн­сько­ю­Га­ли­на Кирпа. Роз­кі­шно, зі сма­ком. На жаль, я не во­ло­ді­ю­швед­ською , то­му й не мо­жу пов­но­ю­мі­ро­ю­зна­йти фа­хо­ві сло­ва для оцін­ки пе­ре­кла­ду.

Я за­здрю­тим, хто чи­та­ти­ме «Ну й гар­но все при­ду­мав Бог» — вір­ші для двох (а двоє ті: ди­ти­на й Бог). Ні­я­ко­го мо­ра­лі­за­тор­ства й сю­сю­ка­н­ня. Про­сто про скла­дне і ду­хов­не.

Ра­єм для ма­лих і не зов­сім бу­дуть ілю­стра­ції до кни­ги Г. Кир­пи, які ство­ри­ла Ві­кто­рія Ко­валь­чук. Ди­тя­че ви­да­н­ня вір­шів Лі­ни Ко­стен­ко «Бу­зи­но­вий цар» ілю­стру­ва­ла та­кож В. Ко­валь­чук. Тоб­то аби­що во­на не ілю­стру­ва­ти­ме.

Так же гар­но вам бу­де, як ви ві­зьме­те в ру­ки кни­гу С. Норд­кві­ста « Як Фін­дус за­блу­див­ся » . « Жив со­бі ді­ду­ньо, і зва­ли йо­го Пе­тсон. Він ме­шкав у сво­є­му не­ве­ли­чко­му бу­ди­но­чку на ху­то­рі й мав чи не все, чо­го мо­же пра­гну­ти ду­ша ста­рень­ко­го чо­ло­ві­ка. Єди­на при­крість бу­ла у то­му, що ін­ко­ли він по­чу­вав се­бе са­мо­тнім». А ви, ша­нов­ний чи­та­чу, не від­чу­є­те ні са­мо­тно­сті, ні сму­тку, не бу­де­те у по­га­но­му гу­мо­рі. Адже кни­га­ми С. Норд­кві­ста «за­хо­плю­ю­ться всі — і ті, ко­му 3 ро­ки, і ті, ко­му 99». Це твер­дже­н­ня не тіль­ки ав­то­ра ано­та­ції до одні­єї з 10 книг « Фін­дус іде з до­му » , а й мо­єї ше­сти­рі­чної ону­ки ( а чи­та­є­мо С. Норд­кві­ста з 5- ти ро­ків), й мої, хоч 99 ще не маю.

Про ав­то­ра. На­ро­див­ся пи­сьмен­ник в м. Гель­син­бор­зі, на пів­дні Шве­ції. За фа­хом — ар­хі­те­ктор. У 1983 ро­ці йо­го кни­га для ді­тей «Ага­тон Еман й абе­тка» пе­ре­мо­гла у кон­кур­сі на най­кра­щу книж­ко­ву ілю­стра­цію. Від­то­ді Свен Норд­квіст стає пи­сьмен­ни­ком та ілю­стра­то­ром в одній осо­бі. Ілю­стра­ції бар­ви­сті й ви­пи­са­ні до най­мен­ших де­та­лей. Не зна­єш, чо­му на­да­ти пе­ре­ва­гу — текс­ту чи ілю­стра­ці­ям.

Ху­ті­рець, в яко­му жи­ли Пе­тсон з Фін­ду­сом, С. Норд­квіст на­се­лив до­бро­зи­чли­ви­ми людьми, які на Рі­здво не за­ли­ши­ли Пе­тсо- на з Фін­ду­сом са­мо­тні­ми й го­ло­дни­ми, а на­кри­ли роз­кі­шний стіл («Рі­здво у Пе­тсо­на»). І ва­ші ді­ти й ону­ки ві­зьмуть хо­ро­ший урок до­бро­ти. « По­лю­ва­н­ня на Ли­са » на­вчить і ста­ро­го, і ма­ло­го, що шкі­дли­во­го Ли­са мо­жна за­ли­ши­ти в жи­вих, але від­учи­ти ро­би­ти шкоду. А во­гни­ще мо­жна роз­кла­да­ти не на роз­кі­шній га­ля­ви­ні і цим по­ра­ни­ти її на­дов­го, а на стеж­ці, по­си­па­ній жор­ствою. І та­ке ще­дре до­бро, яке пе­ре­ма­гає, на ко­жній сто­рін­ці, в ко­жно­му ма­люн­ку. І так пе­ре­кон­ли­во, з та­ко­ю­щи­ро­ю­по­смі­шкою ...

Чи на­дов­го ця лю­бов до Кир­пи і Свен­со­на? Спер­шу ону­ка, ко­ли ще не вмі­ла чи­та­ти, лю­би­ла слу­ха­ти, роз­гля­да­ти ма­люн­ки. А за­раз са­ма чи­тає, ко­мен­тує ілю­стра­ції або ми це ро­би­мо по чер­зі. Тоб­то кла­си­чним спосо­бом ще­пле­н­ня ін­те­ре­су до кни­ги. Мо­жна й так, як про­по­нує Все­укра­їн­ська хви­ля «До­ро­слі чи­та­ють ді­тям», як про це пи­сав «День».

Се­крет вір­шів Г. Кир­пи в то­му, що скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що се­кре­ту твор­чо­сті зов­сім не­має. Ві­зьму й на­пи­шу са­ма. Моя ону­ка скла­ла сво­го « вір­ша » , свій твор­чий ма­лю­нок про сніг з до­щем. Як на ме­не, є образ, є й вра­же­н­ня.

А ще ду­же ва­жли­во: фор­мат книг ду­же зру­чний для ко­ри­сту­ва­н­ня. Чо­го не ска­жеш про, без­пе­ре­чно, роз­кі­шно й до­ро­го ви­да­ний по­да­рун­ко­вий три­том­ник на­ро­дних казок видавництва «А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА». Ди­ти­на са­ма їх не втри­має, не зні­ме з по­ли­ці. А хо­че­ться, щоб ди­ти­на не тіль­ки «взя­ла в ру­ки кни­гу», а й не ви­пу­ска­ла її, в пря­мо­му і пе­ре­но­сно­му сен­сах. Чи­тай­те тво­ри Г. Кир­пи, С. Норд­кві­ста у пе­ре­кла­ді Г. Кир­пи і бу­де­те пев­ні, що зро­би­ли щось, щоб ді­ти й ону­ки по­ба­чи­ли рай у сі­мей­но­му ко­лі.

Укра­їн­ці, чи­тай­те « День » , який « на­ди­хає на подаль­ший роз­ви­ток як окре­му осо­бу, так і на­цію». Чи­тай­те. Пе­ре­ві­ре­но — діє!

ФО­ТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.