Со­лі­да­ри­зуй­мо­ся з укра­їн­ця­ми Кри­му!

Лі­те­ра­тур­ний кон­курс «Ми — ді­ти твої, Укра­ї­но!» цьо­го­річ три­ва­ти­ме під іме­нем не­за­бу­тньо­го по­е­та Да­ни­ла Ко­но­нен­ка

Den (Ukrainian) - - Пошта «дня» -

Три ро­ки жи­т­тя в оку­по­ва­но­му Ро­сій­сько­ю­Фе­де­ра­ці­єю ( РФ) Кри­му пе­ре­тво­ри­ли­ся для па­трі­о­тів Укра­ї­ни на справ­жнє пе­кло: ре­пре­сії, лі­кві­да­ція укра­їн­ських ор­га­ні­за­цій, за­кри­т­тя шкіл, ви­дань, цер­ков. Цей ша­баш оку­пан­та і йо­го мі­сце­вих по­плі­чни­ків був спря­мо­ва­ний як на крим­ських та­тар, так і на укра­їн­ців, яких від­по­від­но на по­ча­ток оку­па­ції на­лі­чу­ва­ло­ся по­над 200 і 600 ти­сяч осіб. Ча­сти­на від­да­них Укра­ї­ні крим­чан, ря­ту­ю­чись від оку­пант­сько­го ре­жи­му, ви­їха­ла на те­ри­то­рі­ю­віль­ної Укра­ї­ни. Про­те із рі­зних мір­ку­вань не менш па­трі­о­ти­чна ча­сти­на крим­чан за­ли­ши­ла­ся у сво­їх до­мів­ках. Сьо­го­дні во­ни опи­ни­ли­ся не ли­ше у ма­те­рі­аль­но­му, ай в ду­хов­но­му гет­то. Укра­їн­ська вла­да ціл­ком від­сто­ро­ни­ла­ся від про­блем на­ших спів­ві­тчи­зни­ків у Кри­му, хо­ча за весь пе­рі­од не­за­ле­жно­сті во­на ве­ла се­бе так са­мо бай­ду­же, що й умо­жли­ви­ло бли­ска­ви­чну оку­па­ці­ю­ці­єї укра­їн­ської те­ри­то­рії РФ.

Від­су­тність дер­жав­ної стратегії по­вер­не­н­ня Кри­му в ло­но Укра­ї­ни зу­мо­ви­ла па­сив­ність вла­ди, не­ро­зу­мі­н­ня не­ю­по­треб укра­їн­ців, які опи­ни­ли­ся в пов­ній ізо­ля­ції від сво­єї Ба­тьків­щи­ни, від сво­єї куль­ту­ри, рі­дно­го сло­ва, істо­рії ми­ну­лої й су­ча­сної. До сьо­го­дні бо­лить образ ста­рень­кої за­пла­ка­ної жін­ки, якій не до­зво­ли­ли по­кла­сти кві­ти до пам’ятни­ка Ве­ли­ко­му Ко­бза­ре­ві в Сім­фе­ро­по­лі у по­ми­наль­ні бе­ре­зне­ві дні. При­кро вразило не­да­ле­ко­гля­дне, зра­дни­цьке рі­ше­н­ня ки­їв­ських мо­жно­влад­ців за­бра­ти остан­ній фор­пост укра­їн­ства в Кри­му, йо­го ру­пор — « Крим­ську сві­тли­цю » . Як мо­жна бу­ло зруй­ну­ва­ти та­кий па­трі­о­ти­чний, про­фе­сій­ний ко­ле­ктив одно­дум­ців, який де­ся­тка­ми ро­ків три­мав ви­со­ко план­ку Укра­їн­сько­го сло­ва в Кри­му? Як мо­жна бу­ло рі­за­ти гіл­ку, на якій три­ма­ла­ся, без пе­ре­біль­ше­н­ня, укра­їн­ська ду­ша остро­ва? « Крим­ську сві­тли­цю » чи­та­ли в усій Укра­ї­ні і за її ме­жа­ми, її ав­то­ра­ми бу­ли ви­зна­чні постаті укра­їн­ської куль­ту­ри з рі­зних ку­то­чків дер­жа­ви. Цей во­гник укра­їн­сько­го сер­ця, укра­їн­ської ду­ші жи­ве й сьо­го­дні зав­дя­ки най­більш від­да­ним і від­ва­жним спо­дви­жни­кам укра­їн­ської спра­ви в оку­по­ва­но­му Кри­му.

Не так дав­но ві­ді­йшов у ві­чність укра­їн­ський крим­ський по­ет, жур­на­ліст, пе­ре­кла­дач Да­ни­ло Ко­но­нен­ко, який за­по­ча­тку­вав у Кри­му Все­укра­їн­ський лі­те­ра­тур­ний кон­курс «Ми — ді­ти твої, Укра­ї­но!» для учнів 8—11 кла­сів. Не зва­жа­ю­чи на скла­дну си­ту­а­цію, акти­ві­сти-сві­тли­ча­ни Кри­му ого­ло­си­ли й цьо­го­річ та­кий кон­курс, на­звав­ши йо­го іме­нем не­за­бу­тньо­го по­е­та-крим­ча­ни­на Да­ни­ла Ко­но­нен­ка ( тер­мін по­да­чі ро­біт — до 1 кві­тня на еле­ктрон­ну адре­су kr_svit@meta.ua). Впер­ше іні­ці­а­то­ри кон­кур­су звер­ну­ли­ся до не­бай­ду­жих укра­їн­ців до­по­мог­ти у йо­го про­ве­ден­ні фі­нан­со­во й актив­но­ю­у­ча­стюв кон­кур­сі учнів­ської мо­ло­ді з рі­зних ку­то­чків Укра­ї­ни. Тож від­гу­кні­мо­ся на про­ха­н­ня на­ших спів­ві­тчи­зни­ків, які си­ло­ю­об­ста­вин опи­ни­ли­ся в оку­па­ції на рі­дній зем­лі. Не дай­мо їм чу­ти­ся по­ки­ну­ти­ми, від­рі­за­ни­ми від ду­хов­них укра­їн­ських дже­рел, від сво­єї Ве­ли­кої Укра­ї­ни. Бу­дьмо ми­ло­сер­дні! Бу­дьмо со­лі­дар­ні! Ду­май­мо про по­вер­не­н­ня Кри­му в Укра­ї­ну! Пле­кай­мо укра­їн­ську іден­ти­чність крим­ської мо­ло­ді!

На­та­ля ГУМНИЦЬКА, Львів

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.