«Ні­ко­ли ні­ко­му не ка­жи... прав­ди»

Den (Ukrainian) - - Культура - Ві­кто­рія КОТЕНОК, те­а­тро­зна­вець Алі­са АНТОНЕНКО

Оста­н­ня прем’єра Ки­їв­сько­го не­за­ле­жно­го Ди­ко­го те­а­тру «Том на фер­мі» на­ле­жить до ви­став, на які не ра­дять при­хо­ди­ти лю­дям із нев­рів­но­ва­же­ною пси­хі­кою... Ідея по­ста­нов­ки п’єси «Том на фер­мі» ві­до­мо­го ка­над­сько­го дра­ма­тур­га та сце­на­ри­ста Мі­ше­ля Мар­ка Бу­ша­ра ви­ни­кла у Пав­ла Ар’є — укра­їн­сько­го дра­ма­тур­га, а від­не­дав­на і ху­до­жньо­го ке­рів­ни­ка Львів­сько­го ака­де­мі­чно­го те­а­тру іме­ні Ле­сі Укра­їн­ки. П’єса вра­зи­ла сво­є­ю­гли­би­но­юі ба­га­то­ша­ро­ві­стю, а та­кож тим, до яко­го люд­сько­го не­ща­стя при­зво­дять по­двій­ні стан­дар­ти і не­прав­да.

■ — Це був «най­ди­кі­ший» ви­пуск і най­екс­тре­маль­ні­ший. За ти­ждень бу­ло про­ве­де­но актор­ський ка­стинг. Ва­жли­во, що «Ми­сте­цький Ар­се­нал» під­три­мав нас, — роз­ка­за­ла «Дню» за­снов­ни­ця і ке­рів­ник Ди­ко­го те­а­тру Яро­сла­ва КРАВЧЕНКО. — У цьо­му про­е­кті ба­га­то від­крит­тів: впер­ше ко­про­ду­кція Ди­ко­го те­а­тру з дер­жа­вою, впер­ше ви­ста­ва, що ре­зо­нує з ЛГБТ-пи­та­н­ням, впер­ше ав­тор п’єси М. Бу­шар за­ві­тав до Укра­ї­ни...

■ Пе­ред вхо­дом до ада­пто­ва­но­го сце­ні­чно­го па­віль­йо­ну сто­я­ла... за­кри­та тру­на, на якій бу­ли роз­ки­да­ні жуй­ки з на­пи­сом Love is. Тож пер­ше, що спа­дає на дум­ку: ви­ста­ва про фа­таль­не ко­ха­н­ня. І дій­сно, вже з пер­ших хви­лин пе­ре­гля­ду стає зро­зумі­лим, що один із го­лов­них ге­ро­їв — Том (Роб Фель­дман) — при­їхав на похо­рон ду­же близь­кої йо­му лю­ди­ни. Про­те ні про ньо­го, ні про йо­го сто­сун­ки із за­ги­блим Гі­йо­мом ні­хто з рі­дних не знає. І про­тя­гом усьо­го дій­ства Том пе­ре­бу­ває в не­стер­пних фі­зи­чних і пси­хо­ло­гі­чних му­ках, бо ні­як не мо­же ви­рі­ши­ти — роз­ка­за­ти прав­ду чи да­лі бре­ха­ти?

■ Ви­ста­ва «Том на фер­мі» ду­же то­ле­ран­тно під­ні­має пи­та­н­ня рів­но­сті, се­ксу­аль­но­сті, одно­ста­те­вих сто­сун­ків. Го­лов­ним ме­се­джем ці­єї пси­хо­ло­гі­чної дра­ми стає фі­наль­на фра­за То­ма «Ні­ко­ли ні­ко­му не ка­жи... прав­ди», яка за­кли­кає звіль­ня­ти­ся від стра­хів, бре­хні та со­ці­аль­них сте­ре­о­ти­пів.

■ — Ви­ста­ва — це по­шук: чи го­то­ві ми жи­ти за прав­дою, де ме­жа — між на­силь­ством і при­му­сом, між при­му­сом і ти­ми до­гма­ми, які нам ди­ктує су­спіль­ство, — на­го­ло­шує ре­жи­сер Пав­ло АР’Є. — Спо­ді­ва­ю­ся, що лю­дям ви­ста­чить ро­зу­му в будь-якій си­ту­а­ції за­ли­ша­ти­ся лю­дьми. І ро­зу­мі­ти, якщо ми хо­че­мо жи­ти в ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті, хо­че­мо бу­ти Єв­ро­пою, пра­гне­мо бу­ти віль­ни­ми, то сво­бо­да має сто­су­ва­ти­ся усіх тем і лю­дей...

■ Основ­ні по­дії ви­ста­ви від­бу­ва­ю­ться в до­мі за­ги­бло­го, де ме­шкає йо­го ма­ти Ага­та (Те­тя­на Фро­ло­ва) зі стар­шим бра­том Фран­сі­сом (Ан­дрій Си­до­рен­ко), і на фер­мі, яку три­має ро­ди­на. Сце­ні­чний про­стір ви­рі­ше­но до­сить умов­но і сим­во­лі­чно: по цен­тру стіл-по­ді­ум, спо­ру­дже­ний із де­рев’яних па­ле­тів і спре­со­ва­них тю­ків со­ло­ми, по­руч — на­пу­вал­ка для ко­рів та кіль­ка та­бу­ре­тів, вгли­би­ні — тро­хи по­хи­ле­ні де­рев’яні две­рі (ху­до­жник — Ар­тем Мо­кре­нець). За­пах со­ло­ми і де­ре­ва до­дає по­ста­нов­ці сіль­ської атмо­сфе­ри, а об’єм­не при­мі­ще­н­ня «Ар­се­на­лу» — по­за­ча­со­во­сті дій­ства.

■ Акто­ри гра­ють стри­ма­но, без зай­во­го пе­да­лю­ва­н­ня на те­мі; в де­яких сце­нах ви­бу­ха­ють емо­ці­я­ми — від ша­ле­ної ра­до­сті до не­стер­пно­го бо­лю. Осо­бли­вих ова­цій за­слу­го­вує гра актри­си Львів­сько­го те­а­тру ім. Ле­сі Укра­їн­ки Те­тя­ни Фро­ло­вої. Її ге­ро­ї­ня є вті­ле­н­ням без­ко­ри­сної і все­ро­зу­мі­ю­чої (ча­сто за­слі­пле­ної) лю­бо­ві усіх ма­те­рів сві­ту. Чут­тє­вий му­зи­чний ряд до ви­ста­ви ство­ри­ла ком­по­зи­тор Лє­на Ре­брик, пла­сти­чним ви­рі­ше­н­ням за­ймав­ся хо­ре­о­граф Ан­тон Ов­чін­ні­ков, про­дю­се­ра­ми ви­сту­пи­ли Яро­сла­ва Кравченко та Оле­ксій Ана­нов. Про­ект вті­ле­ний за під­трим­ки По­соль­ства Ка­на­ди в Укра­ї­ні, Фран­цузь­ко­го ін­сти­ту­ту в Укра­ї­ні, Canada Council for the Arts. Пе­ред прем’єро­юу «Ми­сте­цько­му Ар­се­на­лі» від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція книж­ки «Том на фер­мі» з п’єса­ми М. Бу­ша­ра (пе­ре­клад укра­їн­ською— Ро­сти­сла­ва Нєм­це­ва), яка то­рік ви­йшла у «Ви­дав­ни­цтві Анет­ти Антоненко».

■ На­сту­пні по­ка­зи ви­ста­ви «Том на фер­мі» від­бу­ду­ться 16 і 17 бе­ре­зня в Ки­їв­ській Ма­лій опе­рі.

Ди­кий те­атр пред­ста­вив пси­хо­ло­гі­чну дра­му

«Том на фер­мі»

ФОТО ЛІЗИ ЩЕПІНОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.