Про дві ін­три­ги і «го­ло­го ко­ро­ля»

Екс­перт: «За сьо­го­дні­шньо­го роз­ви­тку по­дій до дру­го­го ту­ру пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у Фран­ції про­хо­дять Ем­ма­ну­ель Ма­крон та Ма­рін Ле Пен»

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

УФран­ції на­би­ра­ють обер­тів ко­ру­пцій­ні скан­да­ли дов­ко­ла фа­во­ри­тів пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нів. Тро­хи більш ніж за мі­сяць до пер­шо­го ту­ру ви­бо­рів, які від­бу­ду­ться 23 кві­тня, екс-прем’єро­ві, 63-рі­чно­му Фран­суа Фі­йо­ну, і лі­де­ро­ві уль­тра­пра­во­го На­цфрон­ту, 48-рі­чній Ма­рін Ле Пен, «сві­тить» кри­мі­наль­ний тер­мін за роз­кра­да­н­ня держ­ко­штів і роз­тра­ти. Фі­йо­на зви­ну­ва­чу­ють у фі­ктив­но­му вла­шту­ван­ні дру­жи­ни Пе­не­ло­пи по­мі­чни­ком у пар­ла­мен­ті під час йо­го пе­ре­бу­ва­н­ня де­пу­та­том. З дру­го­го бо­ку, стрім­ко зро­ста­ють рей­тин­ги 39-рі­чно­го Ем­ма­ну­е­ля Ма­кро­на, який ство­рив рух En marche!, що ви­сту­пає, на від­мі­ну від Ле Пен, за збе­ре­же­н­ня ЄС.

«День» звер­нув­ся до ди­ре­кто­ра ро­сій­сько­го бю­ро жур­на­лу Politique Diplomatic, Па­риж, Га­лі АККЕРМАН з про­ха­н­ням роз­по­ві­сти про осо­бли­во­сті ни­ні­шньої пре­зи­дент­ської кам­па­нії і шан­си кан­ди­да­тів на пе­ре­мо­гу.

«ФІЙОН ПОВ­НІ­СТЮ СЕ­БЕ СКОМПРОМЕТУВАВ»

— Я вва­жа­ю­ни­ні­шню­пре­зи­дент­ську кам­па­ні­ю­за­хо­пли­во­ю­та ці­ка­вою. І тут я б ви­окре­ми­ла дві ін­три­ги. По-пер­ше, всі кар­ти, які, як зда­ва­ло­ся, вже роз­кла­де­но на сто­лі, ви­яви­ли­ся не­спо­ді­ва­но пе­ре­мі­ша­ни­ми. Річ у тім, що, ко­ли фран­цузь­кі пра­ві го­ло­су­ва­ли на прай­ме­риз за Фран­суа Фі­йо­на, во­ни не зна­ли ще, що спа­ла­хне скан­дал дов­ко­ла фі­ктив­ної ро­бо­ти дру­жи­ни та ді­тей Фі­йо­на. А цей скан­дал по­си­лю­є­ться ще й ті­є­ю­об­ста­ви­ною , що Фійон за­про­по­ну­вав фран­цу­зам ду­же жорс­тку ре­фор­му си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’я і збіль­ше­н­ня ро­бо­чо­го ча­су в рам­ках ро­бо­чо­го ти­жня без від­по­від­ної ком­пен­са­ції. І при цьо­му він сам се­бе пред­ста­вив як взі­рець по­ря­дно­сті і че­сно­сті слу­жі­н­ня Фран­ції. А з’ясу­ва­ло­ся, що він слу­жив Фран­ції, по­клав­ши один міль­йон єв­ро до ки­ше­ні.

Якщо на йо­го де­пу­тат­ські ко­шти чи­сли­ла­ся дру­жи­на, яка, за всі­ма ві­до­мо­стя­ми, аб­со­лю­тно ні­ко­ли ні­чо­го не ро­би­ла і не пра­цю­ва­ла, її ні­хто не ба­чив, от­же, він сам як де­пу­тат ні­чо­го не ро­бив. І гро­ші, які при­зна­ча­ли­ся для по­мі­чни­ків, про­сто при­хо­пи­ла ро­ди­на. То що ж мо­жна че­ка­ти від та­кої лю­ди­ни, ко­ли во­на ста­не пре­зи­ден­том ре­спу­блі­ки. Яких та­єм­них опе­ра­цій, яких кон­тра­ктів під сто­лом, від­ка­тів то­що мо­жна че­ка­ти від ньо­го. Іна­кше ка­жу­чи, ця лю­ди­на пов­ні­стю­се­бе ском­про­ме­ту­ва­ла, і ни­ні три­ває ду­же стрім­кий від­хід від Фі­йо­на де­да­лі но­вих лю­дей. Від ньо­го від­хо­дять най­ближ­чі при­бі­чни­ки, і йо­го за­тя­тість, від­мо­ва ви­йти з пе­ре­го­нів змен­шу­ва­ти­ме фа­кти­чно шан­си пра­вих ви­гра­ти ці ви­бо­ри, які, зда­ва­ло­ся, бу­ли аб­со­лю­тно не­по­ру­шни­ми.

«МА­КРОН Є КОНСОЛІДУЮЧОЮ КАН­ДИ­ДА­ТУ­РОЮ»

— Дру­га ін­три­га по­ча­сти пов’яза­на з пер­шою. Це те, що не- стрим­но на­би­рає рей­тин­ги Ем­ма­ну­ель Ма­крон, який як Пи­лил із ко­но­пель ви­ско­чив не­ві­до­мо звід­ки. Він був спо­ча­тку бан­ків­ським пра­ців­ни­ком, по­тім пра­цю­вав у мі­ні­стер­стві еко­но­мі­ки, був мі­ні­стром еко­но­мі­ки в уря­ді Фран­суа Ол­лан­да. Мо­жна ска­за­ти так, він був та­ла­но­ви­тим мо­ло­дим ам­бі­тним по­лі­ти­ком, в яко­го кіль­ка мі­ся­ців то­му ні­чо­го, окрім йо­го ам­бі­цій, не бу­ло. І ось за кіль­ка мі­ся­ців ця лю­ди­на ство­рює вла­сний рух En marche! — «Фран­ціє, упе­ред». Оскіль­ки се­ред со­ці­а­лі­стів екс- прем’ єр-мі­ністр Вальс, який за­ймав лі­во­цен­трис­тсь- кі по­зи­ції, про­грав на прай­ме­рис со­ці­а­лі­стів, по­сту­пив­шись Бе­нуа Амон, який пред­став­ляє лі­ве кри­ло со­цпар­тії, то ви­яви­ло­ся, що весь центр пов­ні­стю­віль­ний.

Іна­кше ка­жу­чи, між пра­вим кри­лом ре­спу­блі­кан­ців, що йо­го пред­став­ляє Фійон, і лі­вим кри­лом со­цпар­тії ви­яви­ла­ся ве­ли­че­зна ді­ра, яку за­пов­нив 39-рі­чний Ма­крон. Він ди­на­мі­чний і дій­сно ви­явив­ся на­ра­зі від­по­від­но­ю­лю ди­ною. Учо­ра, (ін­терв’ю за­пи­су­ва­ло­ся 3 бе­ре­зня. — Авт.) Ма­крон пре­зен­ту­вав сво­ю­про­гра­му. І оскіль­ки при­ро­да не лю­бить по­ро­жне­чі, то до ньо­го пе­ре­хо­дять ду­же рі­зні лю­ди і злі­ва, і спра­ва. І за­га­лом ви­яви­ло­ся, що він є консолідуючою кан­ди­да­ту­рою, здо­був­ши під­трим­ку від фран­цузь­ко­го по­лі­ти­ка, лі­де­ра ру­ху «Мо­дем» Фран­суа Бей­ру, який чо­ти­ри ра­зи ба­ло­ту­вав­ся у пре­зи­ден­ти.

«ФІЙОН, НАЙІМОВІРНІШЕ, ВИЯВИТЬСЯ «ГОЛИМ КОРОЛЕМ»

— І те­пер уже ва­га­є­ться ін­ша цен­трист­ська пар­тія, яка ви­сту­пи­ла одним флан­гом із пра­ви­ми, але те­пер во­ни теж від­мо­ви­ли­ся від сво­єї спів­пра­ці з Фі­йо­ном. І ви­хо­дить, що Фійон, найімовірніше, виявиться «голим королем». А Ма­крон, згі­дно з опи­ту­ва­н­ням, за­раз вже ду­же впев­не­но пе­ре­бу­ває на дру­го­му мі­сці, хо­ча це змі­ню­є­ться що­дня.

І за­га­лом, ціл­ком оче­ви­дно, що за сьо­го­дні­шньо­го роз­ви­тку по­дій до дру­го­го ту­ру про­хо­дять Ма­рін Ле Пен і Ем­ма­ну­ель Ма­крон. І ав­то­ма­том у цьо­му ви­пад­ку ви­грає Ма­крон. Але фей­ле­тон теж на цьо­му не скін­ча­є­ться. То­му що за­раз се­ред ре­спу­блі­кан­ців вже лу­на­ють ду­же на­по­ле­гли­ві го­ло­си за те, аби по­вер­нув­ся до сво­єї пе­ре­р­ва­ної пе­ред­ви­бор­ної кам­па­нії Ален Жюп­пе, який по­сів дру­ге мі­сце на прай­ме­риз. Він до­сі від­мов­ляв­ся, ка­жу­чи, що про­грав прай­ме­рис. А сьо­го­дні, 3 бе­ре­зня, він за­явив, що у прин­ци­пі не від­мов­ля­ти­ме­ться, ви­су­нув­ши дві умо­ви. По-пер­ше, до­бро­віль­на від­мо­ва Фі­йо­на від уча­сті у ви­бо­рах, і, по-дру­ге, аб- со­лю­тна під­трим­ка ке­рів­ни­цтва ре­спу­блі­кан­ської пар­тії, аби він зно­ву ви­су­вав­ся за­мість Фі­йо­на.

У цьо­му ра­зі роз­по­діл сил тро­хи змі­ню­є­ться. То­му що Жюп­пе і Ма­крон за­га­лом є не та­ки­ми вже й да­ле­ки­ми один від одно­го. Жюп­пе — лі­во­цен­трист­ський фланг ре­спу­блі­кан­ської пар­тії. І в Ма­кро­на з’яви­ться ре­аль­ний су­пер­ник. І вар­то за­зна­чи­ти, що Жюп­пе до то­го як про­грав прай­ме­риз, був не­аби­як по­пу­ляр­ним се­ред фран­цу­зів. Я не впев­не­на, що він мо­же ви­гра­ти пер­ший тур, то­му що ди­на­мі­ка пі­шла не на йо­го ко­ристь. Але з дру­го­го бо­ку, оскіль­ки в нас і так ціл­ко­ви­та не­пев­ність, то й це є ціл­ком мо­жли­вим.

«НІ ЖЮП­ПЕ, НІ МА­КРОН АПРІОРІ НЕ Є ПРОРОСІЙСЬКИМИ ПОЛІТИКАМИ»

— Що це все озна­чає для Укра­ї­ни? Ні Жюп­пе, ні Ма­крон апріорі не є проросійськими політиками на від­мі­ну від Фі­йо­на і Ма­рін Ле Пен та Ме­лан­шо­на. Але й тут на нас мо­жуть че­ка­ти сюр­при­зи. То­му що у Фран­ції в пе­ред­ви­бор­ній кам­па­нії те­ма зов­ні­шньої по­лі­ти­ки зав­жди зву­чить ду­же сла­бо, фран­цу­зи, як у будь-якій кра­ї­ні, біль­ше ці­кав­ля­ться тим, що кан­ди­да­ти про­по­ну­ють, які ре­фор­ми, як це по­зна­чи­ться на їх га­ман­ці то­що — про­сти­ми ре­ча­ми. А під­три­му­ва­ти­муть ці кан­ди­да­ти Ро­сію чи ні, це має зна­че­н­ня не для зна­чної кіль­ко­сті лю­дей.

Жюп­пе ви­слов­лю­вав­ся за те, що тре­ба за­кли­ка­ти Ро­сі­ю­до здо­ро­во­го глу­зду і ве­сти з не­ю­діа­лог. Але він жо­дних ан­ти­ро­сій­ських за­яв не ро­бив. Ма­крон, пе­ре­бу­ва­ю­чи в Мо­скві як мі­ністр еко­но­мі­ки, зу­стрі­ча­ю­чись із фран­цузь­ки­ми під­при­єм­ця­ми, ка­зав, що так, зви­чай­но, до­бре бу­ло б зня­ти сан­кції. Для фран­цузь­кої еко­но­мі­ки це бу­ло б кра­ще. Але при цьо­му він ду­же сер­йо­зно за­су­джу­вав по­лі­ти­ку Ро­сії в Си­рії і, за­га­лом, ні­ко­ли не ви­слов­лю­вав­ся за щось, що бу­ло б схо­жим на ба­жа­н­ня ви­зна­ти Крим чи оку­па­ці­ю­Дон­ба­су.

«МА­КРОН — ЦЕ ВІЛЬ­НИЙ ЕЛЕКТРОН»

— Сьо­го­дні я ді­зна­ла­ся, що, на­при­клад, до Ма­кро­на при­єд­нав­ся ко­ли­шній мі­ністр за­кор­дон­них справ Фран­ції за Жа­ка Ши­ра­ка До­мі­нік Віль­пен. А він є ду­же про­ро­сій­сько­ю­лю ди­ною. Чи ма­ти­ме він ре­аль­ний вплив, ми не зна­є­мо, але ко­ли по­чи­на­ють ті­ка­ти лю­ди з то­ну­чо­го ко­ра­бля Фі­йо­на, се­ред них, по­за сум­ні­вом, є і бу­дуть про­ро­сій­ські лю­ди, які те­пер пра­гну­ти­муть ін­філь­тру­ва­ти­ся в ото­че­н­ня май­бу­тньо­го пе­ре­мож­ця. Цей ро­сій­ський «со­фтвер па­у­ер» не си­ді­ти­ме склав­ши ру­ки. То­му зро­зумі­ло, що мо­жли­во, що са­ме про­ро­сій­ські по­лі­ти­ки пе­ре­бі­жать вча­сно до Ма­кро­на, аби йо­го облі­пи­ти з усіх бо­ків і спро­бу­ва­ти схи­ли­ти на свій бік. Ви­ни­кає пи­та­н­ня, якою бу­де за ці­єї си­ту­а­ції ре­а­кція Ма­кро­на, чи на­дасть він їм якісь сер­йо­зні по­са­ди.

Ма­крон — це віль­ний електрон. Про ньо­го ду­же ма­ло ві­до­мо. Та­кож ду­же ма­ло зро­зумі­ло, які в ньо­го мо­жуть бу­ти прі­о­ри­те­ти при фор­му­ван­ні сво­го ка­бі­не­ту, сво­їх адмі­ні­стра­цій і в орі­єн­та­ції зов­ні­шньої по­лі­ти­ки.

Учо­ра я ува­жно про­чи­та­ла йо­го про­гра­му на трьох га­зе­тних шпаль­тах. Але там окрім кіль­кох фраз, що тре­ба ве­сти кон­стру­ктив­ну по­лі­ти­ку, жо­дної осо­бли­вої ін­фор­ма­ції не­має про йо­го прі­о­ри­те­ти в зов­ні­шній по­лі­ти­ці. Йо­го ре­аль­ні прі­о­ри­те­ти — ре­фор­му­ва­н­ня пен­сій­ної си­сте­ми, яка є ве- ли­че­зно­ю­про­бле­мою , гну­чкі­ший ре­жим на­йму на ро­бо­ту, ско­ро­че­н­ня пев­них по­да­тків, збіль­ше­н­ня ін­ших. Усе це — до­сить со­ці­аль­но орі­єн­то­ва­на про­гра­ма. А як він по­ве­де­ться, ко­ли опи­ни­ться віч-на-віч із Пу­ті­ним, що ці­єї ми­ті ста­не­ться, ми не зна­є­мо.

«ДЛЯ БІЛЬ­ШО­СТІ МА­РІН ЛЕ ПЕН Є НЕПРИЙНЯТНОЮ»

— За­раз Ма­рін Ле Пен про­ро­ку­ють у пер­шо­му ту­рі 25—27%, на­вряд чи во­на пе­ре­мо­же у дру­го­му ту­рі. До неї мо­же при­єд­на­ти­ся та­єм­но чи со­ром’язли­во про це не роз­по­від­а­ю­чи пев­на кіль­кість ре­спу­блі­кан­ців, роз­ча­ро­ва­них у сво­їй пар­тії. Ві­до­мо, що ре­спу­блі­кан­ці твер­до ви­сту­па­ють про­ти Ма­рін Ле Пен, яка для них пе­ре­д­усім су­пер­ник. І, окрім то­го, во­ни справ­ді ма­ють чи­ма­лі роз­бі­жно­сті.

І за неї мо­же про­го­ло­су­ва­ти пев­на кіль­кість край­ньо лі­вих, то­му що її про­гра­ма теж ду­же ра­ди­каль­на і до­сить со­ці­а­лі­сти­чна. Але для біль­шо­сті лю­дей, які го­ло­су­ва­ти­муть за Ме­лан­шо­на чи Бе­нуа Амо­на, Ма­рін Ле Пен є неприйнятною. То­му це не дасть ба­га­то від­со­тків Ле Пен. При­пу­сті­мо, во­на на­бе­ре не 30%, а 40% у дру­го­му ту­рі, і це вже бу­де для неї гран­діо­зний ре­зуль­тат. Але біль­ше їй на­шкреб­ти не­ма звід­ки. То­му су­то ма­те­ма­ти­чно во­на не по­вин­на ста­ти пре­зи­ден­том.

«ПО­КИ ЩО РОЗВАЛУ ЄС НЕ БУ­ДЕ»

— Що­до за­гро­зи зро­ста­н­ня по­пу­лі­зму у Фран­ції. Ма­рін Ле Пен — пред­став­ник ти­по­во по­пу­ліст­ської пар­тії. Але во­на на­вряд чи ви­грає ці ви­бо­ри. Во­на обі­ця­ла, в ра­зі ви­гра­шу, про­ве­сти ре­фе­рен­дум про ви­хід з ЄС.

Фран­ція ра­зом з Ні­меч­чи­ною ві­ді­грає цен­траль­ну роль в ЄС, і ці дві кра­ї­ни є пра­кти­чно дво­ма го­лов­ни­ми опо­ра­ми в ЄС. І фран­цу­зи це чу­до­во ро­зу­мі­ють. За­га­лом тут не­має яко­гось ве­ли­ко­го обу­ре­н­ня Єв­ро­со­ю­зом. Ця про­па­ган­да не діє на біль­шість на­се­ле­н­ня. Я га­даю, по­ки що розвалу ЄС не бу­де. За­раз, рад­ше, не Ма­рін Ле Пен, а Ма­крон,який є пе­ре­ко­на­ним єв­ро­пей­цем і вва­жає, що тре­ба по­си­лю­ва­ти ЄС, ви­грає ви­бо­ри.

P. S. Ко­ли вер­став­ся но­мер, ста­ло ві­до­мо, що ко­ли­шній прем’єр-мі­ністр Фран­ції, мер мі­ста Бор­до Ален Жюп­пе не ба­ло­ту­ва­ти­ме­ться в пре­зи­ден­ти Фран­ції від пар­тії «Ре­спу­блі­кан­ці». «За­раз вже за­над­то пі­зно ви­су­ва­ти мою кан­ди­да­ту­ру. Я оста­то­чно під­твер­джую, що не бу­ду кан­ди­да­том на цих ви­бо­рах», — за­зна­чив екс­прем’єр на ви­сту­пі в Бор­до. Ра­ні­ше ЗМІ по­ві­дом­ля­ли, що Жюп­пе го­то­вий за­мі­ни­ти в цій ро­лі Фран­суа Фі­йо­на, чий рей­тинг впав пі­сля скан­да­лу нав­ко­ло йо­го дру­жи­ни.

Зі сво­го бо­ку кан­ди­дат в пре­зи­ден­ти Фран­ції від пар­тії «Ре­спу­блі­кан­ці» Фран­суа Фійон за­явив в не­ді­люв ефі­рі France-2: «Ні­хто не мо­же пе­ре­шко­ди­ти ме­ні бра­ти участь у ви­бо­рах». І за­зна­чив, що він не ба­чить при­чин зні­ма­ти свою кан­ди­да­ту­ру.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.