«По­зи­ція Укра­ї­ни – над­зви­чай­но силь­на»

Про зна­че­н­ня слу­хань у Мі­жна­ро­дно­му су­ді ООН

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Учо­ра в Мі­жна­ро­дно­му су­ді ООН від­бу­ли­ся за­вер­шаль­ні слу­ха­н­ня у спра­ві «Укра­ї­на про­ти Ро­сії» в ча­сти­ні мо­жли­во­го за­про­ва­дже­н­ня на про­ха­н­ня Ки­є­ва тим­ча­со­вих по­пе­ре­джу­валь­них за­хо­дів для Мо­скви. На­га­да­є­мо, Укра­ї­на звер­ну­лась до суду з при­во­ду по­ру­ше­н­ня Ро­сі­єю двох кон­вен­цій: з про­ти­дії фі­нан­су­ва­н­ня те­ро­ри­зму і за­бо­ро­ни ра­со­вої дис­кри­мі­на­ції.

За­сту­пник мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Оле­на Зер­каль у сво­є­му ви­сту­пі за­зна­чи­ла, що Укра­ї­на ви­ма­гає від суду ухва­ли­ти рі­ше­н­ня про за­сто­су­ва­н­ня тим­ча­со­вих за­хо­дів, які зо­бов’язу­ють РФ утри­ма­ти­ся від дій, на­слід­ком яких є по­ру­ше­н­ня кон­вен­цій. Зокре­ма у по­зо­ві Укра­ї­ни йде­ться про не­об­хі­дність спо­ну­ка­н­ня Ро­сії при­пи­ни­ти по­тік зброї та до­по­мо­ги че­рез свій кор­дон для груп, які вда­ю­ться до те­ро­ри­сти­чних атак про­ти ци­віль­них та при­пи­не­н­ня кам­па­нії куль­тур­но­го ви­ни­ще­н­ня в не­за­кон­но ане­ксо­ва­но­му Кри­му та окре­мих те­ри­то­рі­ях Лу­ган­ської та До­не­цької обла­стей.

За сло­ва­ми па­ні Зер­каль, отри­ма­н­ня рі­ше­н­ня про за­сто­су­ва­н­ня тим­ча­со­вих за­хо­дів ста­не вкрай ва­жли­вою пе­ре­мо­гою у від­сто­ю­ван­ні на­ших прав і одно­зна­чно ви­зна­чить від­по­від­аль­ність сто­рін та уне­мо­жли­вить ма­ні­пу­ля­ції Ро­сії.

«День» звер­нув­ся до стар­шо­го на­у­ко­во­го спів­ро­бі­тни­ка ін­сти­ту­ту дер­жа­ви та пра­ва іме­ні Ко­ре­цько­го

Ми­ко­ли СІРОГО з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти по­ча­ток слу­хань по­зо­ву Укра­ї­ни про­ти Ро­сії у Мі­жна­ро­дно­му су­ді ООН і за­яву ре­чни­ка пре­зи­ден­та РФ, що Ро­сія го­то­ва ви­ко­на­ти рі­ше­н­ня цьо­го суду.

«МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКЕ ВИКОРИСТОВУЄ РО­СІЯ, НЕ ПРА­ЦЮЄ В РЕЖИМІ СУДОВОЇ МІЖ­НА­РО­ДНОЇ ПРОЦЕДУРИ»

— Перш за все, ду­же до­бре, що ці слу­ха­н­ня від­бу­ли­ся. Хо­ча рі­ше­н­ня суду бу­де спо­ну­каль­ним і ма­ти­ме за­галь­ний ха­ра­ктер, але слу­ха­н­ня є зна­чу­щи­ми, бо во­ни да­ють мо­жли­вість Укра­ї­ні сфор­му­ва­ти пра­во­ву по­зи­цію і при­му­си­ли Ро­сію та­кож сфор­му­ва­ти свою пра­во­ву по­зи­цію. Це ду­же сер­йо­зний крок до ви­зна­че­но­сті в то­му кон­флі­кті, який ми ма­є­мо. Ін­ши­ми сло­ва­ми, це — пе­ре­хід від гі­бри­дно­сті до ви­зна­че­но­сті.

Українська сто­ро­на за­яви­ла про свої ви­мо­ги, ви­хо­дя­чи з ро­зу­мі­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня обме­же­них мо­жли­во­стей тим­ча­со­вих за­хо­дів. І від­так ви­мо­ги Укра­ї­ни на та­кій ста­дії сто­су­ю­ться ли­ше двох мо­мен­тів. По-пер­ше, за­крі­пи­ти по­зи­цію в то­му, що Ро­сія пря­мо при­че­тна до укра­їн­сько-ро­сій­сько­го кон­флі­кту, а не сто­ро­на, яка збо­ку до­по­ма­гає розв’язан­ню цьо­го кон­флі­кту. По-дру­ге, Укра­ї­на ствер­джує про актив­ні дії Ро­сії, спря­мо­ва­ні на роз­па­лю­ва­н­ня і по­гли­бле­н­ня кон­флі­кту. Від­по­від­но тим­ча­со­ві за­хо­ди спря­мо­ва­ні на те, щоб Мі­жна­ро­дний суд сво­їм ав­то­ри­те­том спо­ну­кав Ро­сію зна­чно змен­ши­ти свою актив­ність, хо­ча ба­жа­но, аби во­на її при­пи­ни­ли пов­ні­стю.

Ва­жли­ве зна­че­н­ня має і по­зи­ція ро­сій­ської сто­ро­ни, яка зму­ше­на у цьо­му про­це­сі юри­ди­чно сфор­му­лю­ва­ти свою по­зи­цію, від­по­від­но юри­ди­чно ви­зна­чи­ти по­гляд на по­дії, які роз­ви­ва­лись в Укра­ї­ні в 2013—2014 ро­ках і в подаль­ший час. Ро­сія ствер­джує, що в Укра­ї­ні від­був­ся пе­ре­во­рот, і це між­на­ро­дно-пра­во­ва по­зи­ція Ро­сії. Але тре­ба ска­за­ти, що жо­дних ознак пе­ре- во­ро­ту якраз не бу­ло. Якщо оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти по­дії, що від­бу­ва­лись в Укра­ї­ні під час Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, то во­ни не від­по­від­а­ють кри­те­рі­ям дер­жав­но­го пе­ре­во­ро­ту. Від­по­від­но, до­бре, що Ро­сія за­яви­ла свою по­зи­цію, а ми мо­же­мо ска­за­ти, що ар­гу­мен­тів на її під­крі­пле­н­ня у Мо­скви май­же не­має.

— Ін­ши­ми сло­ва­ми, ви по­го­джу­є­тесь із дум­кою мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Пав­ла Клім­кі­на, який на прес-кон­фе­рен­ції з гла­вою фран­цузь­ко­го зов­ні­шньо­по­лі­ти­чно­го ві-

дом­ства Жан-Мар­ком Еро за­явив, що Укра­ї­на у Мі­жна­ро­дно­му су­ді змо­же до­ве­сти по­ру­ше­н­ня Ро­сі­єю двох між­на­ро­дних кон­вен­цій?

— Аб­со­лю­тно зго­ден з цим. По­зи­ція Укра­ї­ни у Мі­жна­ро­дно­му су­ді ООН — над­зви­чай­но силь­на, і ва­жли­во, щоб у від­сто­ю­ван­ні ці­єї по­зи­ції не від­бу­вав­ся роз­мін на тим­ча­со­ві по­лі­ти­чні успі­хи. Тож во­на має бу­ти твер­дою, чі­ткою і по­слі­дов­ною без за­хо­пле­н­ня по­лі­ти­чни­ми чин­ни­ка­ми ко­ро­тко­стро­ко­вої дії.

— Ви, ма­буть, чу­ли, як ро­сій­ська сто­ро­на за­яв­ля­ла про те, що во­на не є сто­ро­ною кон­флі­кту і що са­ма Укра­ї­на вин­на в то­му, що зброя по­тра­пляє на її те­ри­то­рію. Хо­ча зро­зумі­ло всім, що цю ді­лян­ку Ки­їв якраз не мо­же кон­тро­лю­ва­ти. То як укра­їн­ській сто­ро­ні тре­ба від­по­від­а­ти на та­кі «ар­гу­мен­ти»?

— Цей су­до­вий про­цес — гар­ний при­клад для по­рів­ня­н­ня. Одна спра­ва, ко­ли дер­жа­ва використовує зна­чні ме­дій­ні мо­жли­во­сті і на­пов­нює сві­то­вий ін­фор­ма­цій­ний про­стір не­прав­ди­вою ін­фор­ма­ці­єю, ма­ні­пу­лю­ю­чи рі­зно­ма­ні­тни­ми інформаційними при­во­да­ми. І Ро­сія під­твер­ди­ла, що в її роз­по­ря­джен­ні є мо­жли­во­сті маніпулювання свідомістю не тіль­ки в ме­жах те­ри­то­рії Ро­сії, але та­кож на більш ши- ро­ких між­на­ро­дних про­сто­рах. Ми ба­чи­мо, що мо­жуть бу­ти за­ді­я­ні ме­дій­ні мо­жли­во­сті, мо­жли­во­сті аген­тів впли­ву в рі­зно­ма­ні­тних со­ці­аль­них се­ре­до­ви­щах ін­ших кра­їн, за­сто­су­ва­н­ня під­мі­ни по­нять, пе­ре­мі­шу­ва­н­ня прав­ди­вої і не­прав­ди­вої ін­фор­ма­ції, ба­га­то рі­зно­ма­ні­тних мо­жли­во­стей і ре­сур­сів.

Всі ці чин­ни­ки не пра­цю­ють в режимі судової між­на­ро­дної процедури. То­му що в Мі­жна­ро­дно­му су­ді ООН мо­жна зро­би­ти будь-яку не­прав­ди­ву за­яву, але якщо во­на не бу­де під­крі­пле­на до­ка­за­ми, а не­прав­ди­ву за­яву не­мо­жли­во під­крі­пи­ти до­ка­за­ми, то во­на ду­же швид­ко пе­ре­тво­рю­є­ться в ні­кчем­ність — в юри­ди­чний фейк. І в цьо­му пла­ні шлях Ро­сії в Мі­жна­ро­дно­му су­ді бу­де над­зви­чай­но скла­дним. Че­рез те, що во­на вже ство­ри­ла пев­не ін­фор­ма­цій­не по­ле, то зму­ше­на в режимі Міжнародного суду ар­ти­ку­лю­ва­ти і де­кла­ру­ва­ти ті са­мі по­зи­ції, які ство­ре­ні в ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі, але у Ро­сії не­має ар­гу­мен­тів для юри­ди­чно­го під­крі­пле­н­ня цих по­зи­цій. І від­по­від­но це з ко­жним днем бу­де все більш оче­ви­дним для сві­то­во­го спів­то­ва­ри­ства.

«ШЛЯХ ДО ОСТАТОЧНОГО РІ­ШЕ­Н­НЯ — НАД­ЗВИ­ЧАЙ­НО ТРИ­ВА­ЛИЙ»

— До ре­чі, сьо­го­дні прес-се­кре­тар ро­сій­сько­го пре­зи­ден­та Дми­тро Пє­сков за­явив, що Ро­сія ви­знає рі­ше­н­ня цьо­го суду. Що це мо­же озна­ча­ти?

— Ця ста­дія дає мо­жли­вість для та­ких за­яв. Річ у тім, що ви­мо­га міжнародного суду ма­ти­ме ду­же за­галь­ний ха­ра­ктер і спо­ну­каль­ний ви­гляд, ін­ши­ми сло­ва­ми за­кли­ка­ти­ме Ро­сію не чи­ни­ти тих чи ін­ших дій. І від­по­від­но Мо­сква за­ли­ша­ти­ме за со­бою мо­жли­вість про­ко­мен­ту­ва­ти це рі­ше­н­ня суду і в то­му чи­слі при­ві­та­ти йо­го і ска­за­ти: ми та­кож за­йма­є­мо твер­ду по­зи­цію не­втру­ча­н­ня, але ми й ра­ні­ше не втру­ча­лись. Тоб­то мо­жли­во­сті ін­фор­ма­цій­но­го маніпулювання за­ли­ша­ться за Ро­сі­єю, але якщо вже суд на­зве Ро­сію зо­бов’язаль­ною, то з між­на­ро­дно-пра­во­вої то­чки зо­ру це бу­де до­сить ба­га­то зна­чи­ти в юри­ди­чно­му сен­сі. Во­дно­час це не бу­де на­стіль­ки зна­чи­мим у

пу­блі­ци­сти­чно­му за­галь­но­му ін­фор­ма­цій­но­му ро­зу­мін­ні. То­му є мо­жли­вість для про­дов­же­н­ня ма­ні­пу­ля­цій, ін­тер­пре­та­цій су­до­во­го рі­ше­н­ня, і цим ко­ри­сту­є­ться Ро­сія.

Дру­гий мо­мент по­ля­гає в то­му, що Ро­сія ду­же до­бре ро­зу­міє, що шлях до остаточного рі­ше­н­ня — над­зви­чай­но три­ва­лий. То­му сьо­го­дні мо­жна ро­би­ти будь-які за­яви, ро­зу­мі­ю­чи, що оста­то­чне рі­ше­н­ня бу­де че­рез 5—7 ро­ків, а мо­же, й дов­ше.

— За­сту­пник мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Оле­на Зер­каль за­яви­ла в ін­терв’ю укра­їн­ським ЗМІ, що Ро­сія ста­не дер­жа­вою-ізго­єм, якщо не ви­ко­нає рі­ше­н­ня суду. Чи не по­спі­шна та­ка заява?

— Я пе­ре­ко­на­ний, що по­зи­тив­не для Укра­ї­ни рі­ше­н­ня має бу­ти ви­не­се­но, якщо Мі­жна­ро­дний суд по­чує оче­ви­дні та до­сто­вір­ні і фа­кти­чно під­крі­пле­ні ар­гу­мен­ти укра­їн­ської сто­ро­ни. Це рі­ше­н­ня сфор­мує чі­ткий фор­мат оцін­ки подаль­шої по­ве­дін­ки Ро­сії. Тоб­то ко­ли Ро­сія і на­да­лі бу­де пе­ре­прав­ля­ти че­рез не­кон­тро­льо­ва­ний на­ми кор­дон чер­го­ві по­тя­ги зі збро­єю, во­на в ко­жно­му та­ко­му ви­пад­ку во­на бу­де по­ру­шни­ком. Ко­ли не­кон­тро­льо­ва­ний кор­дон бу­дуть пе­ре­ти­на­ти зброй­ні си­ли Ро­сії, боє­при­па­си, те­хні­ка та будь-яка про­ду­кція вій­сько­во­го

при­зна­че­н­ня, то во­на бу­де по­ру­шни­ком не тіль­ки за­галь­них ви­мог міжнародного пра­ва, але й кон­кре­тно­го рі­ше­н­ня Міжнародного суду ООН.

— А які пер­спе­кти­ви по­зи­тив­но­го рі­ше­н­ня по­зо­ву до Ро­сії за по­ру­ше­н­ня нею кон­вен­ції із за­бо­ро­ни ра­со­вої дис­кри­мі­на­ції в Кри­му? Ро­сія за­яв­ляє, що там си­ту­а­ція іде­аль­на, а Укра­ї­на вин­на в то­му, що не до­пу­скає ОБСЄ на не­за­кон­но ане­ксо­ва­ний пів­острів.

— Ду­маю, що для си­ту­а­ції в Кри­му рі­ше­н­ня Міжнародного суду ООН бу­де ма­ти над­зви­чай­но ва­жли­ве зна­че­н­ня. Твер­да по­слі­дов­на об­ґрун­то­ва­на по­зи­ція і в між­на­ро­дно­пра­во­во­му пла­ні Укра­ї­ни ґрун­ту­є­ться не тіль­ки на ви­мо­гах що­до су­ве­рен­но­сті та ці­лі­сно­сті те­ри­то­рії Укра­ї­ни, але й та­кож на пра­ві на­ро­дів, які тра­ди­цій­но про­жи­ва­ли на крим­сько­му пів­остро­ві. На­то­мість з про­ти­ле­жної ро­сій­ської сто­ро­ни — якраз не­має чин­ни­ка за­хи­сту прав на­ро­ду. То­му що в Кри­му ін­ше на­се­ле­н­ня має ли­ше ста­тус ча­сти­ни на­се­ле­н­ня. Від­по­від­но ду­же зна­чи­ми­ми бу­дуть ви­мо­ги за­без­пе­че­н­ня куль­тур­них прав, на­при­клад, крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду, не­мо­жли­вість збе­рі­га­ти цьо­му на­ро­ду са­мо­бу­тність та іден­ти­чність, ма­ти свої ін­стру­мен­ти со­ці­аль­но­го жи­т­тя, зокре­ма яким є ме­джліс. Як тіль­ки Ро­сія бу­де вчи­ня­ти будь-які на­сту­пні дії, спря­мо­ва­ні на обме­же­н­ня прав крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду, то ав­то­ма­ти­чно ста­ва­ти­ме по­ру­шни­ком не тіль­ки за­галь­но­мі­жна­ро­дних пра­во­вих ви­мог, але й кон­кре­тно­го рі­ше­н­ня суду ООН.

— А все-та­ки ко­ли ре­аль­но очі­ку­ва­ти рі­ше­н­ня про за­сто­су­ва­н­ня тим­ча­со­вих по­пе­ре­джу­валь­них за­хо­дів що­до Ро­сії?

— Ду­маю, що рі­ше­н­ня не бу­де швид­ким. Аб­со­лю­тно то­чно цьо­го рі­ше­н­ня не бу­де ухва­ле­но про­тя­гом двох мі­ся­ців. На мою дум­ку, суд ві­зьме ма­кси­маль­но мо­жли­вий час для де­таль­но­го обго­во­ре­н­ня всіх об­ста­вин пред­став­ле­них сто­ро­на­ми. По­спі­шно­сті то­чно не бу­де, а якщо ре­а­лі­сти­чно ди­ви­тись на по­дії, то суду бу­де по­трі­бно три—п’ять мі­ся­ців для ви­не­се­н­ня цьо­го рі­ше­н­ня.

— Де­які екс­пер­ти за­яв­ля­ють, що Укра­ї­ні вар­то бу­ло за­кцен­ту­ва­ти ува­гу на ви­знан­ні Мі­жна­ро­дним су­дом фа­кту ро­сій­ської агре­сії, а то­ді ви­рі­шу­ва­ти ін­ші пи­та­н­ня. А що ви ду­ма­є­те з цьо­го при­во­ду?

— Спе­ци­фі­ка ор­га­нів між­на­ро­дної юрис­ди­кції по­ля­гає в то­му, що, як пра­ви­ло, має бу­ти зго­да двох сто­рін, аби роз­по­чав­ся мі­жна­ро­дний су­до­вий про­цес. За­сто­су­ва­н­ня Укра­ї­ною ін­стру­мен­тів до­три­ма­н­ня за­зна­че­них двох кон­вен­цій є аб­со­лю­тно пра­виль­ним. Річ у то­му, що у са­мих кон­вен­ці­ях ви­зна­че­на юрис­ди­кція суду. Якщо українська сто­ро­на звер­тає ува­гу на те, що ро­сій­ська сто­ро­на на укра­їн­ській те­ри­то­рії по­ру­шує ці дві кон­вен­ції, то в са­мих кон­вен­ці­ях уже на­пе­ред за­зна­че­но ме­ха­нізм су­до­во­го роз­гля­ду, тоб­то звер­не­н­ня до Міжнародного суду ООН. Від­по­від­но ро­сій­ська сто­ро­на са­ме в цьо­му ви­пад­ку не має юри­ди­чної мо­жли­во­сті від­мо­ви­тись від уча­сті в та­кій спра­ві. А якщо б Укра­ї­на ста­ви­ла пи­та­н­ня, яке сто­су­ва­лось те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті, то Ро­сія ма­ла б мо­жли­вість від­мо­ви­тись бу­ти сто­ро­ною цьо­го про­це­су.

— Що, на ва­шу дум­ку, ро­би­ти Укра­ї­ні до по­ча­тку роз­гля­ду ці­єї спра­ви по су­ті?

— В Укра­ї­ни є час у ме­жах 4— 5 мі­ся­ців на фор­му­ва­н­ня і пред­став­ле­н­ня суду основ­ної по­зи­ції. На­ша сто­ро­на ба­чи­ти­ме, які акцен­ти тре­ба бу­де ста­ви­ти і яким пи­та­н­ням тре­ба при­ді­ли­ти осо­бли­ву ува­гу. Окрім то­го, Укра­ї­на ма­ти­ме біль­ше мо­жли­во­стей чі­ткі­ше сфор­му­лю­ва­ти свою по­зи­цію і по ін­шим спір­ним си­ту­а­ці­ям, які сто­су­ю­ться мор­сько­го пра­ва, по­ру­ше­н­ня прав лю­ди­ни, ви­зна­че­них за­галь­ною Де­кла­ра­ці­єю прав лю­ди­ни.

ФОТО TWITTER МІЖНАРОДНОГО СУДУ ООН

ФОТО РЕЙТЕР

Укра­ї­на пе­ре­дасть до Міжнародного суду ООН як «до­каз ро­сій­ської агре­сії про­ти Укра­ї­ни» ма­те­рі­а­ли роз­слі­ду­ва­н­ня об­стрі­лу ав­то­бу­са під Вол­но­ва­хою 13 сі­чня 2015 ро­ку, до яко­го при­че­тний пол­ков­ник зброй­них сил Ро­сії Ана­то­лій Си­нель­ни­ков і вна­слі­док яко­го за­ги­ну­ло 12 ци­віль­них

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.