«Не існує «стан­дар­тних» рі­шень»

Но­вий ди­ре­ктор Цен­тру ін­фор­ма­ції та до­ку­мен­та­ції НАТО в Укра­ї­ні Бар­бо­ра МАРОНКОВА — про прі­о­ри­те­ти на сво­їй ро­бо­ті

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

1 бе­ре­зня цьо­го ро­ку по­са­ду ди­ре­кто­ра Цен­тру ін­фор­ма­ції та до­ку­мен­та­ції НАТО в Укра­ї­ні (ЦІДНУ) обійня­ла сло­ва­чка Бар­бо­ра Маронкова. Во­на з 2006 ро­ку пра­цює в НАТО і до­бре обі­зна­на з ро­бо­тою гро­мад­ської ди­пло­ма­тії і тим, як пра­цю­ють не­уря­до­ві ор­га­ні­за­ції. За тра­ди­ці­єю но­ва очіль­ни­ця ЦІДНУ обра­ла га­зе­ту «День», щоб да­ти пер­ше ін­терв’ю укра­їн­ським ЗМІ. Оскіль­ки се­ред ча­сти­ни укра­їн­ців, що­прав­да, де­да­лі мен­шої, існує міф про НАТО як агре­сив­ний блок, то роз­мо­ву з па­ні Ма­рон­ко­вою ми роз­по­ча­ли з про­ха­н­ня кіль­ко­ма ре­че­н­ня­ми по­ясни­ти, чо­му Ор­га­ні­за­ція Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го до­го­во­ру є акту­аль­ною сьо­го­дні та яка ме­та її існу­ва­н­ня, а та­кож що ро­бить Від­діл пу­блі­чної ди­пло­ма­тії НАТО для по­лі­пше­н­ня імі­джу Альян­су у сві­ті.

«НАТО ДОВЕЛО СВОЮ ЗДАТНІСТЬ АДАПТУВАТИСЯ»

— Із мо­мен­ту сво­го ство­ре­н­ня 1949 ро­ку НАТО бу­ло по­кли­ка­но га­ран­ту­ва­ти мир і без­пе­ку сво­їх дер­жав-чле­нів і їхнє на­се­ле­н­ня. Втім, НАТО та­кож ево­лю­ціо­ну­ва­ло і ада­пту­ва­ло­ся до но­ві­тніх ви­кли­ків у га­лу­зі без­пе­ки: на зра­зок на­ших опе­ра­цій із вре­гу­лю­ва­н­ня криз у 1990-х на за­хі­дних Бал­ка­нах, на­шої мі­сії в Аф­га­ні­ста­ні, пі­сля те­ро­ри­сти­чних на­па­дів 11 ве­ре­сня, опе­ра­ції з бо­роть­би з пі­рат­ством по­бли­зу узбе­реж­жя Афри­кан­сько­го Ро­гу, роз­бу­до­ви по­тен­ці­а­лу в га­лу­зі кі­бер­за­хи­сту й енер­ге­ти­чної без­пе­ки та ба­га­то ін­шо­го. От­же, НАТО довело свою здатність адаптуватися.

Пі­сля за­вер­ше­н­ня хо­ло­дної вій­ни НАТО про­стя­гну­ло ру­ку дру­жби ко­ли­шнім чле­нам Вар­шав­сько­го до­го­во­ру, пра­гну­чи роз­ви­ва­ти пар­тнер­ство, до­по­мог­ти їм у здій­снен­ні ре­фор­му­ва­н­ня обо­рон­них і без­пе­ко­вих стру­ктур, а та­кож за­про­по­ну­ва­ти мо­жли­вість всту­пу до Альян­су тим із них, що ба­жа­ли на­бу­ти член­ства і бу­ли го­то­ві до­кла­сти зу­силь для до­ся­гне­н­ня кри­те­рі­їв ор­га­ні­за­ції. Сьо­го­дні до скла­ду НАТО вхо­дять 28 дер­жав-чле­нів, не­вдов­зі до Альян­су при­єд­на­є­ться 29-й член, Чор­но­го­рія. На­ша ме­ре­жа пар­тнер­ських від­но­син охо­плює весь світ. До то­го ж НАТО роз­ви­ває ті­сні ро­бо­чі від­но­си­ни з ба­га­тьма між­на­ро­дни­ми та ре­гіо­наль­ни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми — та­ким, як ЄС, ООН, ОБСЄ, Афри­кан­ський Со­юз то­що.

Управ­лі­н­ня гро­мад­ської ди­пло­ма­тії НАТО за­про­ва­джує про­гра­ми, які по­кли­ка­ні охо­пи­ти міль­йо­ни гро­ма­дян як в кра­ї­нах-чле­нах, так і в дер­жа­ва­хпар­тне­рах, ма­ю­чи на ме­ті на­да­ти ін­фор­ма­цію про НАТО і її по­лі­ти­ку, мі­сії й опе­ра­ції. У штаб-квар­ти­рі НАТО в Брюс­се­лі здій­сню­є­ться над­зви­чай­но актив­на про­гра­ма ві­зи­тів. До то­го ж ми ор­га­ні­зо­ву­є­мо прес-ту­ри для жур­на­лі­стів до штаб-квар­ти­ри Альян­су і на­да­є­мо пред­став­ни­кам ЗМІ змо­гу взя­ти участь у вій­сько­вих на­вча­н­нях і спо­сте­рі­га­ти за вій­сько­ви­ми опе­ра­ці­я­ми під про­во­дом НАТО. Ми ви­ді­ля­є­мо гран­ти гро­мад­ським ор­га­ні­за­ці­ям у по­над 40 рі­зних кра­ї­нах, щоб спри­я­ти обго­во­рен­ню те­ма­ти­ки НАТО із за­лу­че­н­ням фа­хів­ців, на­у­ков­ців і мо­ло­ді. Про­во ди мо кон фе рен ції, літ ні шко ли НАТО то­що. Ми та­кож актив­но ді­є­мо в ін­тер­не­ті й у со­ці­аль­них ме­ре­жах.

Усі ці за­хо­ди спря­мо­ва­ні на те, щоб під­ви­щи­ти до­ступ до ін­фор­ма­ції і обі­зна­ність з НАТО і на­шою ді­яль­ні­стю.

«УПЕР­ШЕ ЗА БА­ГА­ТО РО­КІВ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ ВІЙСЬКОВА ПРИСУТНІСТЬ США В ЄВРОПІ»

— Ду­же до­бре, що не­що­дав­но пре­зи­дент США До­нальд Трамп за­явив про під­трим­ку НАТО. А, як ми пам’ята­є­мо, в хо­ді сво­єї ви­бор­чої кам­па­нії він го­во­рив, що НАТО є за­ста­рі­лим. Як ви вва­жа­є­те, що змі­ни­ло йо­го дум­ку про Альянс, го­тов­ність єв­ро­пей­ських со­ю­зни­ків збіль­ши­ти ви­да­тки на обо­ро­ну, як цьо­го ви­ма­гав Трамп?

— США не­у­хиль­но від­да­ні НАТО. Пре­зи­дент Трамп не­о­дно­ра­зо­во під­кре­слю­вав це у сво­їх роз­мо­вах з Ген­се­кре­та­рем НАТО Стол­тен­бер­гом, що під­твер­ди­ли та­кож мі­ністр обо­ро­ни Мет­тіс, держ­се­кре­тар Тіл­лер­сон та ін­ші аме­ри­кан­ські ви­со­ко­по­са­дов­ці. Ми ба­чи­мо цю від­да­ність не ли­ше на сло­вах, а й та­кож в дії: впер­ше за ба­га­то ро­ків збільшується військова присутність США в Європі, й це ста­но­вить по­ту­жний си­гнал со­лі­дар­но­сті на під­трим­ку єв­ро­пей­ських чле­нів Альян­су.

Во­дно­час США здав­на за­яв­ля­ли про не­об­хі­дність за­без­пе­че­н­ня спра­ве­дли­ві­шо­го роз­по­ді­лу ви­трат усе­ре­ди­ні Альян­су, й це ста­ло прі­о­ри­те­тним зав­да­н­ням ген­се­ка, від­ко­ли він обійняв по­са­ду. 2016 ро­ку від­бу­ли­ся по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня що­до обо­рон­них ви­да­тків: пі­сля ба­га­тьох ро­ків ско­ро­че­н­ня во­ни збіль­ши­ли­ся на 3,8% у ре­аль­но­му ви­ра­жен­ні, тоб­то на 10 млрд до­ла­рів. Утім, ба­га­то ще на­ле­жить зро­би­ти. Це ста­не ва­го­мою те­мою для обго­во­ре­н­ня під час зу­стрі­чі лі­де­рів Альян­су в Брюс­се­лі в трав­ні цьо­го ро­ку.

«МИ СПРИЯТИМЕМО УКРА­Ї­НІ В РОЗБУДОВІ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ»

— Які зав­да­н­ня ви по­ста­ви­ли пе­ред со­бою на по­са­ді ди­ре­кто­ра Цен­тру ін­фор­ма­ції та до­ку­мен­та­ції НАТО в Укра­ї­ні?

— У трав­ні Центр ін­фор­ма­ції та до­ку­мен­та­ції НАТО в Укра­ї­ні від­зна­чить двад­ця­ту рі­чни­цю. Це ва­го­ма подія, яку ми від­зна­ча­ти­ме­мо і яка має слу­гу­ва­ти на­га­ду­ва­н­ням про ве­ли­че­зну ро­бо­ту, ко­тру ми здій­сни­ли в Укра­ї­ні ра­зом із на­ши­ми укра­їн­ськи­ми пар­тне­ра­ми — уні­вер­си­те­та­ми, гро­мад­ськи­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми й асо­ці­а­ці- ями, ЗМІ та офі­цій­ни­ми уста­но­ва­ми. Цьо­го ро­ку ми та­кож свя­тку­ва­ти­ме­мо двад­ця­ти­річ­чя Осо­бли­во­го пар­тнер­ства між Укра­ї­ною і НАТО. От­же, ма­є­мо на­мір зві­ту­ва­ти гро­мад­сько­сті про всю ве­ли­че­зну пра­кти­чну ро­бо­ту, яку ми спіль­но здій­сни­ли за остан­ні два де­ся­ти­лі­т­тя.

До то­го ж ми пра­гне­мо й на­да­лі спри­я­ти Укра­ї­ні з та­ко­го ва­жли­во­го аспе­кту, як роз­бу­до­ва стратегічних комунікацій. Ми на­да­ва­ти­ме­мо кон­суль­та­тив­ну до­по­мо­гу і за­без­пе­чу­ва­ти­ме­мо під­го­тов­ку фа­хів­ців, щоб під­ви­щи­ти спро­мо­жність Укра­ї­ни у га­лу­зі кри­зо­вих комунікацій, гро­мад­ської ди­пло­ма­тії, а та­кож з ін­ших ва­жли­вих аспе­ктів комунікацій.

— Па­ні Маронкова, ви пра­цю­ва­ли гі­дом у Гре­ції, бу­ли за­снов­ни­ком Цен­тру Єв­ро­пей­ських та Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чних справ, ко­ор­ди­на­то­ром-ме­не­дже­ром у авіа­лі­ні­ях SkyEurope. Але більш ніж 10 ро­ків то­му ви ви­рі­ши­ли пра­цю­ва­ти в НАТО. Що мо­ти­ву­ва­ло вас обра­ти кар’єру в цій вій­сько­во-по­лі­ти­чній ор­га­ні­за­ції?

— Мо­лодь ча­сто пра­гне рі­зно­ма­ні­тно­го до­сві­ду і хо­че ви­про­бу­ва­ти се­бе в рі­зних про­фе­сі­ях. Ме­ні по­ща­сти­ло ма­ти до­свід як у при­ва­тно­му, так і не­уря­до­во­му се­кто­рах Але мо­єю мрі­єю зав­жди бу­ло пра­цю­ва­ти в між­на­ро­дній ор­га­ні­за­ції, і оскіль­ки моя гро­мад­ська ор­га­ні­за­ція актив­но опі­ку­ва­ла­ся під­ви­ще­н­ням обі­зна­но­сті на­се­ле­н­ня з НАТО у Сло­вач­чи­ні, ло­гі­чним про­дов­же­н­ням мо­єї кар’єри став пе­ре­їзд до Брюс­се­ля. Я бу­ла пер­шою гро­ма­дян­кою Сло­вач­чи­ни, яка здо­бу­ла по­са­ду в Мі­жна­ро­дно­му се­кре­та­рі­а­ті штаб-квар­ти­ри НАТО. Я ду­же цим пи­ша­ю­ся!

«СЛОВАЧЧИНА ПРОЙШЛА СВІЙ ШЛЯХ»

— Мо­же­те по­ді­ли­ти­ся до­сві­дом про­па­гу­ва­н­ня всту­пу Сло­вач­чи­ни в НАТО і ЄС? Що то­ді до­по­мо­гло сло­ва­кам змі­ни­ти дум­ку й від­да­ти пе­ре­ва­гу член­ству в НАТО і ЄС пі­сля то­го, як ва­ша кра­ї­на у ча­си прав­лі­н­ня Ме­чі­а­ра на­зи­ва­лась «хво­рою лю­ди­ною Єв­ро­пи»? І які із за­сто­со­ва­них ме­то­дів, ви­ко­ри­ста­них у той час, мо­жуть бу­ди ви­ко­ри­ста­ні в Укра­ї­ні для збіль­ше­н­ня під­трим­ки член­ства в НАТО?

— Здо­був­ши до­свід у Сло­вач­чи­ні, я зго­дом пра­цю­ва­ла з Ал­ба­ні­єю, Хор­ва­ті­єю і остан­нім ча­сом — Чор­но­го­рі­єю, на­ма­га­ю­чись до­по­мог­ти уря­дам цих кра­їн за­без­пе­чи­ти гро­мад­ську під­трим­ку що­до всту­пу до НАТО. Ґрун­ту­ю­чись на мо­є­му до­сві­ді, зро­зумі­ла, що ко­жна кра­ї­на є уні­каль­ною і не існує «стан­дар­тних» рі­шень.

Словаччина пройшла свій шлях. Пі­сля 1998 ро­ку ми пе­ре­жи­ли пе­рі­од бур­хли­вих змін, ко­ли бу­ло сфор­мо­ва­но но­вий уряд, і на­ша кра­ї­на пов­ним хо­дом пря­му­ва­ла до всту­пу до НАТО і ЄС, за­про­ва­джу­ю­чи ре­фор­ми, не­об­хі­дні для то­го, щоб до­сяг­ти кри­те­рі­їв член­ства в обох ор­га­ні­за­ці­ях. Це бу­ло ди­на­мі­чне де­ся­ти­лі­т­тя, про­тя­гом яко­го всі уря­до­ві уста­но­ви, гро­мад­ськість, ЗМІ — всі ра­зом, в уні­сон, до­кла­да­ли зу­силь для то­го, щоб до­сяг­ти цих ці­лей.

І по­при те, що де­які ви­крив­ле­ні сте­ре­о­ти­пи що­до НАТО все ще бу­ли по­ши­ре­ні се­ред на­ших гро­ма­дян, а са­ме: «НАТО — це за­ли­шок хо­ло­дної вій­ни», «НАТО — це військова ор­га­ні­за­ція, в якій ке­ру­ють Спо­лу­че­ні Шта­ти», «че­рез вступ до НАТО краї на втра чає кон т роль над сво ї ми зброй­ни­ми си­ла­ми» то­що, гро­ма­дя­ни за­га­лом бу­ли пе­ре­ко­на­ні в то­му, що слід ру­ха­ти­ся впе­ред і при­єд­на­ти­ся до двох най­пре­сти­жні­ших між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій на на­шо­му кон­ти­нен­ті. І це спри­я­ло по­до­лан­ню ба­га­тьох мі­фів про НАТО.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.