«Ре­аль­на картина «пе­ре­д­ка»

Сві­тли­ни фрон­то­во­го фо­то­ко­ра, при­зе­ра ХVІІІ Міжнародного фо­то­кон­кур­су «Дня» Юрія Ве­ли­чка по­ка­жуть у Ли­тві

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Оле­ся ШУТКЕВИЧ, Він­ни­ця, фото надано ав­то­ром

Фо­то­ро­бо­та «До­ро­га гільз» (на фото) вра­зи­ла ба­га­тьох від­ві­ду­ва­чів ХVІІІ Між­на­ро­дної фо­то­ви­став­ки «Дня». Не­що­дав­но, у Дні «Дня» у Він­ни­ці, во­на бу­ла пред­став­ле­на До­не­цько­му на­ціо­наль­но­му уні­вер­си­те­ту іме­ні Ва­си­ля Сту­са. Ав­то­ром ці­єї сим­во­лі­чної та істо­ри­чної сві­тли­ни є бо­єць АТО, фрон­то­вий фо­то­кор 46-го окре­мо­го ба­таль­йо­ну спе­ці­аль­но­го при­зна­че­н­ня ЗСУ «Дон­бас-Укра­ї­на» Юрій ВЕЛИЧКО із прав­ди­вим по­зив­ним «Фо­то­граф». Уже два ро­ки він фо­то­гра­фує вій­ну, ство­рю­ю­чи свій ві­зу­аль­ний аль­бом істо­рії во­єн­ної Укра­ї­ни.

«Я не про­фе­сій­ний фо­то­граф, — одра­зу зі­зна­є­ться Юрій. — У мо­ло­до­сті фо­то­гра­фія бу­ла для ме­не про­сто хо­бі. Фо­то­гра­фу­ва­ти по­чав, ко­ли ку­пив які­сний апа­рат. Але, якщо бу­ти че­сним, зайня­ти­ся ці­єю спра­вою сер­йо­зно ме­не зму­си­ла вій­на. Я пі­шов во­ю­ва­ти, при­хо­пив­ши з со­бою фо­то­апа­рат. Спер­шу фо­то­гра­фу­вав усіх і все, бо ра­ні­ше ні­чо­го по­ді­бно­го не ба­чив. По­тім зо­се­ре­див­ся на бо­йо­вих по­бра­ти­мах, фі­ксу­вав їхні що­ден­ні спра­ви — вій­сько­ві і бу­дні» (на­га­да­є­мо, «День» пи­сав про вій­сько­ві фото Юрія Ве­ли­чка у №205206 від 11 ли­сто­па­да 2016 ро­ку. Зокре­ма, про на­го­ро­дже­ні на ХVІІІ Мі­жна­ро­дно­му фо­то­кон­кур­сі сві­тли­ни «По­зив­ний «Пі­а­ніст» і «По­зив­ний «Гал»).

Ко­жна сві­тли­на Юрія — це ні­би окре­ма істо­рія про хло­пців-бій­ців, зни­ще­ні мі­ста, не­за­сі­я­ні зем­лі, роз­би­ті го­рем люд­ські до­лі. «На них ма­ши­ни, на яких ба­таль­йон, ви­ко­нав­ши зав­да­н­ня, ви­хо­дить з Крим­сько­го; ось бо­єць з До­не­цька, який бо­ро­нить рі­дну зем­лю ра­зом зі сво­єю дру­жи­ною, а тут «Ко­бзар» Шев­чен­ка, який тіль­ки що чи­тав хтось з бій­ців, — ко­мен­тує фо­то­граф. — Фо­то­ро­бо­ту «До­ро­га гільз», яку на­ді­слав на фо­то­ви­став­ку «Дня», обрав не ви­пад­ко­во. На ній зо­бра­же­на край­ня ву­ли­ця роз­би­тої Мар’ян­ки, яка вщент усі­я­на гіль­за­ми від сна­ря­дів. Я зро­бив це фото ми­ну­ло­го лі­та. Хо­тів, щоб там, у Ки­є­ві, по­ба­чи­ли ре­аль­ну кар­ти­ну то­го, що від­бу­ва­є­ться на «пе­ре­д­ку». Ця до­ро­га — оста­н­ня на­ша ви­со­та, не «нуль» або на­віть мен­ше за «нуль», да­лі сє­па­ри... На фо­то­гра­фії не­має лю­дей, але мі­стить во­на гли­бо­кий зміст. Це ві­зу­аль­не свід­че­н­ня за­пе­клої бо­роть­би укра­їн­ських бій­ців, які що­дня три­ма­ють обо­ро­ну про­ти во­ро­жої ар­ти­ле­рії і ча­сто у не­рів­но­му бою».

За ро­ки вій­ни «Фо­то­граф» сфор­му­вав ко­ло­саль­ний ар­хів і вла­сний ав­тор­ський стиль — усі йо­го знім­ки не по­ста­но­во­чні, во­ни жи­ві. Пер­ше, що впа­дає у ві­чі, це по­гляд бій­ців — три­во­жний або рі­шу­чий, ра­ді­сний чи роз­па­чли­вий. Юрій вміє спі­йма­ти мо­мент у най­ви­рі­шаль­ну се­кун­ду. А все то­му, що свій фо­то­апа­рат не ви­пу­скає із рук на­віть під час об­стрі­лів.

Най­кра­щі свої ро­бо­ти вже не­за­ба­ром Юрій Величко пла­нує пред­ста­ви­ти у Ли­тві. Це бу­де йо­го пер­ша за­кор­дон­на пре­зен­та­ція, яку до­по­міг ор­га­ні­зу­ва­ти ли­тов­ський жур­на­ліст Ву­та­у­тас Бру­ве­ріс. Су­дя­чи з ко­мен­та­рів під пу­блі­ка­ці­єю Ву­та­у­та­са у Facebook, ли­тов­ці з не­тер­пі­н­ням че­ка­ють на зу­стріч з укра­їн­ським фо­то­гра­фом та йо­го фо­то­ро­бо­та­ми. Сам уча­сник АТО із по­зив­ним «Фо­то­граф» скром­но ка­же, що по­пу­ляр­но­сті не пра­гне, про­сто хо­че роз­по­ві­сти і по­ка­за­ти при­бал­там ре­аль­не жи­т­тя укра­їн­ських вій­сько­вих.

Від­кри­т­тя фо­то­ви­став­ки укра­їн­сько­го фрон­то­во­го фо­то­гра­фа Юрія Ве­ли­чка від­бу­де­ться у Віль­ню­сі 15 бе­ре­зня о 17.30 в при­мі­щен­ні на­ціо­наль­ної бі­блі­о­те­ки.

XVIII Мiжна­ро­дний фо­то­кон­курс

ФОТО —

-2016

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.