Пен­сій­ний ма­ра­фон

Як фі­нан­со­вий тя­гар пе­ре­тво­ри­ти на ва­жіль роз­ви­тку кра­ї­ни

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Дар’я ТРАПЕЗНІКОВА

Ін­сти­тут су­спіль­но-еко­но­мі­чних до­слі­джень (ІСЕД) го­тує до ви­пу­ску ре­зуль­та­ти до­слі­джень під на­звою «По­лі­ти­ка со­ці­аль­но­го пра­гма­ти­зму». За ін­фор­ма­цій­ної під­трим­ки агент­ства «Укр­ін­форм» і га­зе­ти «День» ор­га­ні­за­ція та­кож за­пу­сти­ла се­рію фа­хо­вих он­лайн-дис­ку­сій про ре­фор­ми со­ці­аль­но­го бло­ку. У пря­мо­му ефі­рі пред­став­ни­ки рі­зних ор­га­ні­за­цій роз’ясню­ва­ти­муть те­ми, актив­но обго­во­рю­ва­ні су­спіль­ством. Пер­шою обго­во­ри­ли пен­сій­ну ре­фор­му.

До дис­ку­сії до­лу­чи­ли­ся ке­рів­ник су­спіль­них про­грам ІСЕД Ма­рі­ан­на Ону­фрик, го­ло­ва гро­мад­ської ра­ди при Пен­сій­но­му фон­ді Укра­ї­ни Га­ли­на Тре­тья­ко­ва, ди­ре­ктор­ка де­пар­та­мен­ту пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня ПФ Іри­на Ков­па­шко, на­ро­дний де­пу­тат від «На­ро­дно­го фрон­ту» Оле­ксандр Кірш та екс­перт із пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня Ві­та­лій Мель­ни­чук.

Пе­ред по­ча­тком обго­во­ре­н­ня ко­ман­да про­е­кту про­ве­ла опи­ту­ва­н­ня на ву­ли­цях Ки­є­ва. Дум­ку на­ро­ду без­по­се­ре­дньо на зу­стрі­чі пред­став­ля­ла бло­гер­ка Та­ту­ся Бо, яка від­сте­жу­ва­ла за­пи­та­н­ня, по­став­ле­ні на он­лайн­май­дан­чи­ках. За її сло­ва­ми, пен­сій­на те­ма хви­лює і мо­лодь, і лю­дей пе­ре­д­пен­сій­но­го ві­ку, і вла­сне пен­сіо­не­рів. Ор­га­ні­за­то­ри згру­пу­ва­ли най­по­пу­ляр­ні­ші пи­та­н­ня у три бло­ки: пен­сій­ний вік і йо­го під­ви­ще­н­ня, фун­кціо­ну­ва­н­ня на­ко­пи­чу­валь­ної пен­сій­ної си­сте­ми та до­ціль­ність існу­ва­н­ня Пен­сій­но­го фон­ду.

ДОБІГТИ ДО ПЕНСІЇ

Пен­сій­ний вік — бо­лю­че пи­та­н­ня для укра­їн­ців. Не­що­дав­но йо­го роз’ятри­ли чу­ткою про те, що но­ві ви­мо­ги Міжнародного ва­лю­тно­го фон­ду при­зве­дуть до чер­го­во­го під­ви­ще­н­ня цьо­го по­ка­зни­ка. Вла­да спро­сто­вує це, про­те лю­ди все одно обу­ре­ні і схви­льо­ва­ні. «Це ж з ро­бо­ти одра­зу на кла­до­ви­ще!», «Хи­тра пас­тка уря­ду», «А який то­ді сенс у пенсії?» — ка­за­ли гро­ма­дя­ни під час опи­ту­ва­н­ня.

Екс­пер­ти на­по­ля­га­ють, що цю те­му не мо­жна роз­гля­да­ти окре­мо від ін­ших чин­ни­ків. Адже, з одно­го бо­ку, під­ви­ще­н­ня пен­сій­но­го ві­ку зеко­но­мить зна­чні ко­шти і ви­рів­няє спів­від- но­ше­н­ня пен­сіо­не­рів і пра­цю­ю­чих, яке стає за­гроз­ли­вим для еко­но­мі­ки. Але цей ре­сурс тре­ба ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ро­зум­но, іна­кше та­кі за­хо­ди да­дуть ко­ро­тко­стро­ко­вий ефект. З дру­го­го, рі­вень за­без­пе­че­но­сті пен­сіо­не­рів низь­кий, то­му ча­сти­на з них за­ли­ша­є­ться на сво­їх ро­бо­чих мі­сцях, щоб ви­жи­ва­ти. Гро­ма­дя­нам пе­ре­д­пен­сій­но­го ві­ку, що з яки­хось при­чин втра­ти­ли ро­бо­ту, ду­же важ­ко зна­йти но­ву. До то­го ж, з ві­ком здо­ров’я не до­да­є­ться, а от­же те­за «з ро­бо­ти на кла­до­ви­ще» не над­то да­ле­ка від ре­аль­но­сті.

Тож спо­ча­тку тре­ба під­ви­щи­ти очі­ку­ва­ну три­ва­лість жи­т­тя, рі­вень за­без­пе­че­но­сті гро­ма­дян, ро­зі­бра­ти­ся із зайня­ті­стю лю­дей, які ви­йдуть на пен­сію пі­зні­ше, ніж очі­ку­ва­ли. Є й ін­ші ре­сур­си для вста­нов­ле­н­ня ба­лан­су — ско­ро­че­н­ня спи­ску про­фе­сій, для яких пе­ред­ба­че­но ран­ній ви­хід на пен­сію, по­сту­по­ве змен­ше­н­ня ро­бо­чо­го ча­су, са­мо­стій­не ви­зна­че­н­ня пен­сій­но­го ві­ку то­що. Про­те го­лов­не зав­да­н­ня сьо­го­дні — за­вер­ше­н­ня роз­по­ча­тої пен­сій­ної ре­фор­ми і за­пуск усіх пе­ред­ба­че­них нею ме­ха­ні­змів, зокре­ма на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми

ВІДСУТНЯ СХОДИНКА

Пен­сій­на си­сте­ма Укра­ї­ни скла­да­є­ться з трьох рів­нів. Сьо­го­дні усе три­ма­є­ться на пер­шо­му, со­лі­дар­но­му рів­ні — пра­цю­ю­чі спла­чу­ють вне­ски, а ни­ні­шні пен­сіо­не­ри з цих ко­штів отри­му­ють свої ви­пла­ти. Ледь роз­ви­не­ний тре­тій рі­вень — не­дер­жав­не пен­сій­не стра­ху­ва­н­ня. За­раз у дер­жа­ві існує 63 фон­ди, які при­йма­ють від гро­ма­дян до­бро­віль­ні вне­ски та ін­ве­сту­ють їх, при­но­ся­чи вла­сни­кам ра­хун­ків при­бу­ток. Та­ка уста­но­ва, тіль­ки дер­жав­на, скла­дає дру­гий рі­вень пен­сій­ної си­сте­ми, про впро­ва­дже­н­ня яко­го на­ра­зі тіль­ки го­во­рять.

Ця схе­ма має низ­ку пе­ре­ваг. Вне­ски лю­ди­ни є її вла­сні­стю. Во­на мо­же ви­ко­ри­ста­ти ці гро­ші на лі­ку­ва­н­ня важ­ких хво­роб, їх мо­жуть успад­ку­ва­ти ро­ди­чі пі­сля смер­ті вкла­дни­ка. Ча­сти­на пенсії, сфор­мо­ва­на на цьо­му рів­ні, за­ле­жа­ти­ме ви­клю­чно від то­го, як дов­го лю­ди­на пра­цю­ва­ла і скіль­ки гро­шей кла­ла на ра­ху­нок. По­пу­ліст­ські допла­ти та під­ви­ще­н­ня ви­клю­ча­ю­ться. Екс­пер­ти очі­ку­ють, що це ста­не до­да­тко­вою мо­ти­ва­ці­єю до про­ду­ктив­ної пра­ці та від­мо­ви від зар­плат «у кон­вер­тах».

У си­сте­ми є і мі­ну­си. В умо­вах кри­зи ко­шти мо­жуть швид­ко зне­ці­ни­ти- ся. Ін­фля­ція та­кож мо­же під­то­чи­ти на­ко­пи­че­н­ня. Про­те на­ко­пи­чу­валь­ний рі­вень є най­біль­шою мо­жли­ві­стю для ін­ве­сти­цій в еко­но­мі­ку дер­жа­ви. Пен­сій­ні фон­ди США та Япо­нії вкла­да­ють у рі­зні сфе­ри триль­йо­ни до­ла­рів, ке­ній­ці під­три­му­ють свою еко­но­мі­ку міль­йо­на­ми пен­сій­них за­оща­джень. По­ля­ки, які роз­по­ча­ли ре­фор­му одно­ча­сно з на­ми, вже на­ко­пи­чи­ли близь­ко 140 мі­льяр­дів до­ла­рів, які пра­цю­ють на роз­ви­ток дер­жа­ви.

РОЗФОРМУВАТИ НЕ МО­ЖНА МОДЕРНІЗУВАТИ

Укра­ї­на бу­цім­то не використовує цю мо­жли­вість че­рез де­фі­цит Пен­сій­но­го фон­ду, який не­мо­жли­во по­га­си­ти. Тож у не­по­свя­че­ної лю­ди­ни за­ко­но­мір­но ви­ни­кає пи­та­н­ня: а чи по­трі­бна та­ка «ва­лі­за без ру­чки», що тіль­ки про­їдає бю­дже­тні ко­шти та при­ни­жує гі­дність пен­сіо­не­рів сво­їм сер­ві­сом?

Ви­яв­ля­є­ться, де­фі­цит має не сам Пен­сій­ний фонд, а со­лі­дар­на си­сте­ма. Во­на і так не­се ве­ли­ке на­ван­та­же­н­ня че­рез май­же одна­ко­ву кіль­кість пра­цю­ю­чих і пен­сіо­не­рів, а змен­ше­н­ня єди- но­го со­ці­аль­но­го вне­ску та по­лі­ти­чні ма­ні­пу­ля­ції з роз­мі­ра­ми пен­сій по­гір­шу­ють ста­но­ви­ще. Під­три­ма­ти та змі­цни­ти ба­зо­вий рі­вень і по­кли­ка­ні ви­ще­опи­са­ні на­ко­пи­чу­валь­ні схе­ми, які в Укра­ї­ні по­ки у за­род­ко­во­му ста­ні.

Лі­кві­да­ція Пен­сій­но­го фон­ду не­до­ціль­на, оскіль­ки він ли­ше ви­ко­нує дер­жав­ні зо­бов’яза­н­ня пе­ред міль­йо­на­ми укра­їн­ських пен­сіо­не­рів. На­віть якщо йо­го розформувати, пен­сій­ни­ми спра­ва­ми до­ве­де­ться за­йма­ти­ся ко­мусь ін­шо­му. Тож на­ра­зі йо­го на­ма­га­ю­ться зро­би­ти су­ча­сні­шим та зру­чні­шим. На­при­клад, гра­фік при­йом­них днів тепер у ми­ну­ло­му. За­мість цьо­го — одна дов­же­ле­зна чер­га до фронт-офі­су, де кіль­ка пра­ців­ни­ків ви­рі­шу­ють усі пи­та­н­ня во­дно­час. Чи ефе­ктив­ні та­кі мас­шта­бні змі­ни у ву­зень­ких ко­ри­до­рах і ка­бі­не­тних клі­тках ра­йон­них від­ді­лень фон­ду — вже ін­ше пи­та­н­ня.

За го­ди­ну дис­ку­сії не­мо­жли­во ґрун­тов­но обго­во­ри­ти основ­ні те­зи та да­ти від­по­віді на де­ся­тки хви­лю­ю­чих пи­тань. То­му пред­став­ни­ки ІСЕД по­обі­ця­ли роз’ясню­ва­ти де­які мо­мен­ти на сво­їй facebook-сто­рін­ці. А на­сту­пні зу­стрі­чі екс­пер­тів бу­дуть при­свя­че­ні піль­гам, ви­пла­там, суб­си­ді­ям, со­ці­аль­ним по­слу­гам та ін­шим пи­та­н­ням, до­слі­дже­ним у про­е­кті «По­лі­ти­ка со­ці­аль­но­го пра­гма­ти­зму».

ФОТО МИ­КО­ЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.