«ПРОФАНАЦIЯ-2»

Чи­нов­ни­ки про­по­ну­ють роз­ді­ли­ти осві­ту на «фор­маль­ну» і «не­фор­маль­ну». Пі­сля та­кої «ре­фор­ми» ти­ся­чі ді­тей не ма­ти­муть шан­су роз­кри­ти свій та­лант

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

На­га­да­є­мо, ще у кві­тні 2013 ро­ку «День» № 64 у ма­те­рі­а­лі «Профанацiя» по­ру­шу­вав пи­та­н­ня про «но­ва­ції» чи­нов­ни­ків, які пла­ну­ва­ли зруй­ну­ва­ти си­сте­му по­ча­тко­вої ми­сте­цької осві­ти, яка ви­зна­на одні­єю з най­кра­щих у сві­ті. Про бо­лю­чу те­му, зокре­ма, го­во­ри­ли то­ді­шній го­ло­ва Все­укра­їн­ської ра­ди ди­ре­кто­рів шкіл есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня, ди­ре­ктор Ки­їв­ської ДМШ № 35 Оле­ксандр Ша­літ, Ал­ла Че­ре­дни­чен­ко, ви­кла­дач Ви­шнев­ської ди­тя­чої шко­ли ми­стецтв, ба­тьки учнів... То­ді не бу­ли та­ки­ми актив­ни­ми в со­цме­ре­жах пе­да­го­ги й ба­тьки. Та все ж, зав­дя­ки на­шій пу­блі­ка­ції чи­нов­ни­ки тро­хи від­сту­пи­ли і хоч під­ня­ли пла­ту за на­вча­н­ня, але кар­ди­наль­но не зла­ма­ли си­сте­ми по­ча­тко­вої лан­ки про­фе­сій­ної ми­сте­цької осві­ти. Тре­ба за­зна­чи­ти, що як­би нас то­ді ма­со­во під­три­ма­ли ко­ле­ги, пе­да­го­ги й ба­тьки, бо­дай у тих же со­цме­ре­жах, до­ся­гну­ти мо­жна бу­ло б біль­шо­го. Не ста­ло­ся... За­те від­був­ся но­вий ви­ток ре­фор­му­ва­н­ня. Але та­кий, що мо­же про­сто лі­кві­ду­ва­ти си­сте­му ди­тя­чої есте­ти­чної осві­ти. І ось чо­му...

Сьо­го­дні в Укра­ї­ні май­же 1300 дер­жав­них шкіл есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня. До 1 сі­чня 2015 ро­ку ді­я­ла так зва­на су­бвен­ція на куль­ту­ру, від­по­від­но до якої бу­ло пе­ред­ба­че­но пев­ну су­му на есте­ти­чно-куль­тур­ний роз­ви­ток учня. Із по­ча­тком ре­фор­ми де­цен­тра­лі­за­ції фі­нан­су­ва­н­ня шкіл ми­стецтв час­тко­во спу­сти­ли на ра­йон­ний рі­вень — уста­но­ви в се­лах фун­кціо­ну­ва­ли як фі­лії ра­йон­них шкіл. Пи­та­н­ня: скіль­ки ко­штів на­да­ва­ти та­ким шко­лам по­вин­на гро­ма­да, і чи на­да­ва­ти­ме во­на гро­ші? Вчи­те­лі пе­ре­ко­на­ні, що че­рез не­до­ста­чу фі­нан­су­ва­н­ня не­ве­ли­кі ху­до­жні шко­ли пе­ре­ста­нуть нор­маль­но фун­кціо­ну­ва­ти, і це мо­же при­зве­сти до їх за­кри­т­тя.

Що ж про­по­нує Мі­ні­стер­ство куль­ту­ри? Розв’яза­ти цю про­бле­му за до­по­мо­гою, так би мо­ви­ти, «куль­тур­них ко­ши­ків» — мі­ні­маль­них спи­сків куль­тур­них по­слуг, не­об­хі­дних окре­мим гро­ма­дам. Цей спи­сок має фі­нан­су­ва­ти­ся з бю­дже­ту гро­ма­ди. Але на пра­кти­ці ця ідея мо­же й не спра­цю­ва­ти, бо гро­ма­да мо­же зве­сти фі­нан­су­ва­н­ня спи­ску по­слуг до мі­ні­му­му, а ле­во­ва час­тка ко­штів пі­де на адмі­ні­стра­тив­ні по­тре­би, ко­му­наль­ні пла­те­жі, зар­пла­ти пе­да­го­гам, а на са­му куль­ту­ру гро­шей про­сто не за­ли­ши­ться...

Ско­ро­че­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня з бо­ку вла­ди не­ми­ну­че при­зве­де до по­до­рож­ча­н­ня при­ва­тних уро­ків, вва­жа­ють вчи­те­лі й ке­рів­ни­ки шкіл есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня, і це мо­же зву­жу­ва­ти ко­ло ді­тей, які ни­ні на­вча­ю­ться в по­ча­тко­вих ми­сте­цьких за­кла­дах. У Мін­куль­ті за­пев­ня­ють, що дер­жа­ва не при­пи­нить фі­нан­су­ва­ти ми­сте­цькі шко­ли. Їх вклю­чать у за­галь­ну си­сте­му куль­тур­ної осві­ти. А за­раз ху­до­жні та му­зи­чні шко­ли вва­жа­ю­ться по­за­шкіль­ною осві­тою і не пов’яза­ні з си­сте­мою ви­щої осві­ти у сфе­рі ми­стецтв. У мі­ні­стер­стві про­по­ну­ють роз­ді­ли­ти есте­ти­чну осві­ту на «фор­маль­ну» і «не­фор­маль­ну»... Пер­ша бу­де по­трі­бною для подаль­шо­го на­вча­н­ня або ро­бо­ти за про­фе­сі­єю, а то­му пе­ред­ба­ча­ти­ме обов’яз­ко­ве лі­цен­зу­ва­н­ня, акре­ди­та­цію, зов­ні­шній ау­дит та акре­ди­та­цію осві­тніх про­грам. А дру­гий на­пря­мок має бу­ти спря­мо­ва­ний на роз­ви­ток у ді­тей твор­чо­го по­тен­ці­а­лу, і зав­дя­ки йо­му мо­жна бу­де за­лу­чи­ти до ху­до­жньо­го роз­ви­тку біль­ше ді­тей, за­пев­ня­ють чи­нов­ни­ки.

Чи­нов­ни­ки ствер­джу­ють. А вчи­те­лі й ба­тьки чо­мусь їм не ві­рять. І «бом­бар­ду­ють» Мі­ні­стер­ство куль­ту­ри, Ка­бмін, Вер­хов­ну Ра­ду ко­ле­ктив­ни­ми ли­ста­ми з га­сла­ми: «SOS — Чи­нов­ни­ки ви­що­го ран­гу — сха­ме­ні­ться! У ва­ших ру­ках — до­ля май­бу­тньо­го укра­їн­ських ді­тей!» Але від­по­віді на них від мо­жно­влад­ців до­сі не отри­ма­но. Про­тя­гом двох ти­жнів у «Фейс­бу­ці» три­ває фле­шмоб: «Бо­рі­те­ся — по­бо­ре­те!». Це не по­лі­ти­чна акція. Во­на від­бу­ва­є­ться у віль­ний від на­вча­н­ня час і з до­брої во­лі та з уча­стю бать- ків ді­тей, які ни­ні на­вча­ю­ться у шко­лах ми­сте­цько­го на­прям­ку, за­ра­ди при­пи­не­н­ня не­ком­пе­тен­тних дій ро­бо­чої гру­пи з пи­тань ре­фор­му­ва­н­ня шкіл есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня і за­кли­кає Мі­ні­стер­ство куль­ту­ри на­ре­шті роз­по­ча­ти від­кри­тий діа­лог з пе­да­го­га­ми, ке­рів­ни­ка­ми шкіл, тоб­то фа­хо­ви­ми пред­став­ни­ка­ми-пра­кти­ка­ми га­лу­зі есте­ти­чної осві­ти.

«День» дав змо­гу ви­сло­ви­ти свої дум­ки з цьо­го при­во­ду рі­зним сто­ро- нам, що­би по­чу­ти ар­гу­мен­ти «за» і «про­ти», а та­кож ра­зом по­шу­ка­ти шля­хи ви­хо­ду із си­ту­а­ції.

«НЕ БУ­ДЕ УЧНІВ — НЕ БУ­ДЕ ШКІЛ»

— Чи­нов­ни­ки про­по­ну­ють змі­ни­ти на­зву за­кла­дів на «ми­сте­цькі шко­ли». Це фор­му­лю­ва­н­ня ні­чо­го не озна­чає. Хоч за­раз у нас є чі­тка на­зва — «по­за­шкіль­ні спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ми­сте­цькі на­вчаль­ні за­кла­ди» (ПСМНЗ), а в ла­пках при­пи­со­чка — «шко­ли есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня», і ці за­кла­ди ма­ють ши­ро­кий спектр на­вчаль­ної ро­бо­ти: му­зи­чні, ху­до­жні, те­а­траль­ні, хо­ре­о­гра­фі­чні, цир­ко­ві та ін. Змі­на на­зва — це ду­же сер­йо­зна про­бле­ма, — вва­жає Сві­тла­на СУХОМЛИНОВА, ди­ре­ктор Ки­їв­ської му­зи­чної шко­ли №28, пре­зи­дент Міжнародного бла­го­дій­но­го фон­ду «ВІВАТ АРТ» , яка за­по­ча­тку­ва­ла і про­во­дить та­кі пре­сти­жні кон­кур­си, як Стан­ко­ви­ча, Бор­тнян­сько­го та PREMIER (до ре­чі, остан­нє твор­че між­на­ро­дне зма­га­н­ня з ака­де­мі­чно­го во­ка­лу та кла­си­чної хо­ре­о­гра­фії від­бу­ва­ло­ся вже всьо­ме із 3 до 5 бе­ре­зня. — Т. П.). — Ми­сте­цька шко­ла — це, рад­ше, клуб, а не по­за­шкіль­ний спе­ці­а­лі­зо­ва­ний ми­сте­цький на­вчаль­ний за­клад, і то­ді там не по­трі­бні пе­да­го­ги, а за­ня­т­тя мо­жуть про­во­ди­ти ке­рів­ни­ки рі­зних гур­тків. Це бу­де як хо­бі для ді­тей, а не шко­ла з на­вчаль­ни­ми пла­на­ми, зав­да­н­ня­ми, іспи­та­ми.

Пла­ну­є­ться по­діл на два на­прям­ки: пер­ший — спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ми­сте­цькі шко­ли, і дру­гий — роз­ва­жаль­но­го ха­ра­кте­ру. Хто бу­де ви­рі­шу­ва­ти, де на­вча­ти­ме­ться ди­ти­на? За­раз, згі­дно з Кон­сти­ту­ці­єю, ко­жен на­вчаль­ний за­клад має пра­во пра­цю­ва­ти за сво­єю, за­твер­дже­ною в Мін­куль­ті й Мі­но­сві­ти про­гра­мою. На­га­даю, що у ПСМНЗ є рі­зні гра­да­ції: для ма­ле­чі, шко­ля­рів і на­віть до­ро­слих, які ви­яв- лять ба­жа­н­ня здо­бу­ти ми­сте­цьку по­ча­тко­ву осві­ту. На­ві­що змі­ню­ва­ти на­ла­го­дже­ний про­цес? Кра­ще не ста­не — це не ли­ше моя дум­ка, а й ко­лег-пе­да­го­гів із усіх ре­гіо­нів на­шої кра­ї­ни.

Сьо­го­дні на­ша шко­ла отри­мує 900 грн на мі­сяць, які пла­тять ба­тьки з груп ді­тей, що є на са­мо­оку­пно­сті (за дер­жав­ною про­гра­мою: дві­чі на ти­ждень ви­кла­да­є­ться спе­ці­аль­ність і раз на ти­ждень — соль­фе­джіо та хор — це за­ня­т­тя в під­го­тов­чій гру- пі), — ця су­ма ни­ні вже не ви­рі­шує фі­нан­со­вих пи­тань за­кла­ду. Ро­стуть ко­му­наль­ні та­ри­фи, орен­дна пла­та — плюс дер­жа­ва під­ви­щи­ла зар­пла­ту вчи­те­лям, тож ви­хо­дить, що ці­єї опла­ти з га­ман­ця ба­тьків не ви­ста­чає. До кін­ця ро­ку у нас не ви­ста­чить на­віть на зар­пла­ту пе­да­го­гам. Якщо по­ра­ху­ва­ти всі пла­те­жі, то стра­шно ска­за­ти, в які су­ми ви­л­лє­ться для ба­тьків на­вча­н­ня в на­шій му­зи­чній шко­лі. Ду­маю, що це бу­де чо­ти­рип’ять ти­сяч гри­вень, а хто змо­же стіль­ки пла­ти­ти? Не бу­де учнів — не бу­де шкіл!

Низ­ка за­ко­нів про осві­ту і де­цен­тра­лі­за­цію — плюс про­же­кти Мін­куль­ту про ре­фор­му ПСМНЗ да­ють у ре­зуль­та­ті гри­му­чу су­міш, яка схо­жа на де­то­на­тор, що мо­же пі­ді­рва­ти на­ла­го­дже­ний на­вчаль­ний про­цес. Ми про­си­мо ке­рів­ни­цтво мі­ні­стер­ства і чле­нів ро­бо­чої гру­пи ви­слу­ха­ти нас, а го­лов­не — по­чу­ти, аби не зро­би­ти ве­ли­кої шко­ди.

Ду­же ва­жли­во не руй­ну­ва­ти то­го, що до­бре пра­цює, бо че­рез п’ять-де- сять ро­ків у нас не бу­де про­фе­сій­ної по­ча­тко­вої ми­сте­цької осві­ти. Я ка­те­го­ри­чно про­ти то­го, щоб ді­ли­ти ді­тей на гру­пи. За ба­га­то ро­ків пе­да­го­гі­чної ді­яль­но­сті мо­жу ска­за­ти, що ко­жна ди­ти­на має та­лант, про­сто він у ко­гось про­яв­ля­є­ться в шість-сім ро­ків, а є ді­ти, які роз­кри­ва­ю­ться у 12 — 13 ро­ків. Учи­тель не зав­жди мо­же одра­зу роз­гле­ді­ти цю іскрин­ку, у ко­гось із ді­тей по­сту­по­во при­хо­дить ба­жа­н­ня на­вча­ти­ся му­зи­ки, ма­лю­ва­н­ня, співу, тан­ців та ін. І нам ва­жли­во до­по­мог­ти учню роз­кри­ти своє твор­че «я». Не ма­ю­чи ба­зо­вої осві­ти, ди­ти­на не змо- же про­я­ви­ти се­бе, і на­віть якщо роз­кри­є­ться її та­лант, то на­здо­га­ня­ти спе­ці­а­лі­зо­ва­ну гру­пу їй уже бу­де ду­же важ­ко. Як ор­га­ні­за­то­ру між­на­ро­дних кон­кур­сів, ме­ні ві­до­мо, які зір­ко­ві та­лан­ти при­їжджа­ють ви­сту­па­ти на на­ші твор­чі зма­га­н­ня! Скіль­ки є зі­ро­чок із ма­лень­ких мі­сте­чок, на­віть сіл, не ка­жу­чи про ді­тей і мо­лодь із сто­ли­ці та обла­сних міст. Скіль­ки сил і ча­су від­да­ють пе­да­го­ги сво­їм учням! Якщо шко­ли по­ча­тко­во­го есте­тич- но­го ви­хо­ва­н­ня за­кри­ю­ться, це ста­не ка­та­стро­фою. Ми по­вин­ні не зни­жу­ва­ти ви­со­кої на­вчаль­ної план­ки, бо ско­ти­мо­ся ду­же швид­ко, а цьо­го не мо­жна допу­сти­ти.

«ПОЛЕГШЕНИЙ РІ­ВЕНЬ НА­ВЧА­Н­НЯ ПЕРЕТВОРИТЬ ШКОЛУ ЕСТЕ­ТИ­ЧНО­ГО ВИ­ХО­ВА­Н­НЯ НА КЛУБ»

— Ре­фор­ма, яку го­тує Мін­культ, здій­сню­є­ться в за­кри­то­му режимі, без по­пе­ре­дньо­го обго­во­ре­н­ня в ко­лі спе-

ці­а­лі­стів, і вза­га­лі ве­ду­ться роз­мо­ви про те, що кар­ди­наль­но хо­чуть змі­ни­ти всю стру­кту­ру. То­му се­ред ке­рів­ни­ків та пе­да­го­гі­чних пра­ців­ни­ків зро­стає за­не­по­ко­є­н­ня з при­во­ду подаль­шої до­лі ми­сте­цьких шкіл, — роз­по­ві­ла «Дню» Юлія ТЕМЧЕНКО, ди

ре­ктор Чер­ка­ської ДМШ №1. — Діа­ло­гу не­має. Шко­ли есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня — це ши­ро­ка га­лузь, яка є не тіль­ки осві­тян­ською, а й ми­сте­цькою.

Ця ре­фор­ма — як сніг на го­ло­ву! При Мін­куль­ті ство­ри­ли ро­бо­чу гру­пу, до якої вве­ли лю­дей, про яких у на­шій га­лу­зі ма­ло хто знає. Ця «гру­па» вже два мі­ся­ці пра­цює, але ні з ким не кон­суль­ту­є­ться. Ми про­си­мо, щоб нам по­ка­за­ли до­ку­мен­таль­ні на­пра­цю­ва­н­ня, аби бу­ло зро­зумі­ло, за яки­ми на­прям­ка­ми від­бу­ва­ти­ме­ться ре­фор­ма і в чо­му по­ля­га­ти­муть змі­ни. Чо­му все три­ма­ють у та­єм­ни­ці? Ми звер­та­ли­ся до ке­рів­ни­цтва Мі­ні­стер­ства куль­ту­ри, до Ка­бмі­ну, Вер­хов­ної Ра­ди, але та­ке вра­же­н­ня, що нас не чу­ють. Уже ти­ждень три­ває фле­шмоб, ти­ся­чі лю­дей ви­слов­лю­ють свою по­зи­цію в со­цме­ре­жах, а у вер­хах — ти­ша...

Си­ту­а­ція скан­даль­на, по­трі­бно сі­да­ти за стіл пе­ре­го­во­рів, аби по­тім «не ру­ба­ти дро­ва»... Бо так зва­на ре­фор­ма мо­же ста­ти руй­нів­ною для на­шої га­лу­зі. Ска­жі­мо, не на­стіль­ки прин­ци­по­ве пи­та­н­ня, як пе­ре­йме­ну­ва­н­ня за­кла­дів. Але во­но до­сить ва­жли­ве, бо ми не ро­зу­мі­є­мо, на­ві­що це ро­би­ти? По­ча­тко­вий спе­ці­а­лі­зо­ва­ний ми­сте­цький на­вчаль­ний за­клад (шко­ла есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня) — ПСМНЗ — ця на­зва з’яви­ла­ся ще 1992 ро­ку. «Но­ві ре­фор­ма­то­ри» за­ки­да­ють, що це «со­вок» і тре­ба змі­ни­ти на­зву. Але ж то­ді від­бу­де­ться лан­цю­го­ва реакція, бо до­ве­де­ться пе­ре­ро­блю­ва­ти всі до­ку­мен­ти на­ших за­кла­дів. На­зва ПСМНЗ ни­ні фі­гу­рує в усіх нор­ма­тив­них актах, зокре­ма що­до опла­ти пра­ці пра­ців­ни­ків, со­ці­аль­них га­ран­тій, та­ри­фної сі­тки та ін­ших пи­тань. Во­на про­пи­са­на в усіх чин­них за­ко­нах, у то­му чи­слі про осві­ту. У мне та­ке вра­же­н­ня, що у нас зно­ву ви­на­хо­дять ве­ло­си­пед. На­ві­що?

Сьо­го­дні ПСМНЗ — це по­ча­тко­ва лан­ка про­фе­сій­ної ми­те­цької осві­ти ді­тей. Пі­сля за­кін­че­н­ня шко­ли ді­ти ма­ють мо­жли­вість по­сту­па­ти в му­зи­чні та ху­до­жні учи­ли­ща (це ті, хто хо­че ма­ти ми­сте­цьку про­фе­сію), а ча­сти­на ви­пу­скни­ків — це лю­ди, які гар­мо­ній­но та есте­ти­чно роз­ви­ну­ті. Зав­дя­ки за­ня­т­тям ді­ти роз­ши­рю­ють свій сві­то­гляд, зна­йом­ля­ться із взір­ця­ми на­ціо­наль­ної та сві­то­вої куль­ту­ри. Во­ни мо­жуть ма­ти рі­зні спе­ці­аль­но­сті, але це ін­те­лі­ген­тні осо­би­сто­сті. За остан­ні три ро­ки десь 20 — 25% ді­тей про­дов­жи­ли своє про­фе­сій­не на­вча­н­ня в му­зи­чних учи­ли­щах. Хо­ча ми не ста­ви­мо та­кої ме­ти, щоб усі на­ші ви­пу­скни­ки ста­ва­ли му­зи­кан­та­ми або вчи­те­ля­ми му­зи­ки та співу... У Ки­є­ві най­більш му­зи­чно обда­ро­ва­ні ді­ти на­вча­ю­ться у Шко­лі ім. М. Ли­сен­ка, пі­сля за­кін­че­н­ня на­вча­н­ня во­ни по­сту­па­ють у кон­сер­ва­то­рії та ака­де­мії ми­стецтв. У нас же ді­ти на­вча­ю­ться за­зви­чай для сво­го гар­мо­ній­но­го роз­ви­тку.

Ми про­си­мо Мі­ні­стер­ство куль­ту­ри по­ясни­ти, яким чи­ном здій­сню­ва­ти­му­ться лі­цен­зу­ва­н­ня і дер­жав­на ате­ста­ція. Є пи­та­н­ня й до подаль­шо­го на­вча­н­ня ді­тей ми­сте­цьких шкіл, бо про­по­ну­є­ться не ви­да­ва­ти сві­до­цтва. По­ки не­зро­зумі­ло, чи бу­де ін­ший, і який са­ме, до­ку­мент про за­кін­че­н­ня ШЕВ. Яким чи­ном ми змо­же­мо за­охо­чу­ва­ти ді­тей про­тя­гом во­сьми ро­ків учи­ти­ся му­зи­ки, і який до­ку­мент во­ни отри­ма­ють пі­сля цьо­го? Нас за­пев­ня­ють, що ре­фор­ма здасть змо­гу за­лу­чи­ти біль­ше ді­тей, а ми вва­жа­є­мо, що но­ва­ції зруй­ну­ють на­ла­го­дже­ний на­вчаль­ний про­цес і шко­ли втра­тять учнів. За ака­де­мі­чни­ми ви­мо­га­ми на­вча­ти­му­ться оди­ни­ці, а біль­шість хо­ди­ти­ме, як у гур­ток... Полегшений рі­вень на­вча­н­ня перетворить шко­ли есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня на клуб, тоб­то ама­тор­ський ко­ле­ктив, а не фа­хо­вий на­вчаль­ний за­клад.

Є ще одне бо­лю­че пи­та­н­ня: скіль­ки для ба­тьків ко­шту­ва­ти­ме на­вча­н­ня їхніх ді­тей? Якщо це бу­де пер­ша — так зва­на ака­де­мі­чна про­гра­ма, то ми так ду­ма­є­мо, що во­на бу­де на бю­дже- ті (на­го­ло­шую: чле­ни ро­бо­чої гру­пи все три­ма­ють у се­кре­ті й ні­чо­го нам не по­ясню­ють), а дру­га — «за­галь­но­ми­сте­цька під­го­тов­ка» — це ін­ший ко­што­рис. Є в пла­нах та­кож тре­тя осві­тня про­гра­ма... За­раз у Чер­ка­сах ба­тьки пла­тять 1500 грн на мі­сяць (за са­мо­оку­пні­стю), а в мен­ших мі­сте­чках су­ма ще біль­ша. Хто змо­же з ба­тьків пла­ти­ти та­кі гро­ші?

Ми, пе­да­го­ги та ке­рів­ни­ки по­ча­тко­вих спе­ці­а­лі­зо­ва­них ми­сте­цьких на­вчаль­них за­кла­дів, про­си­мо роз’яснень від Мі­ні­стер­ства куль­ту­ри, бо не ба­чи­мо чі­ткої про­гра­ми ре­форм. По­трі­бно опри­лю­дни­ти «про­же­кти», що­би спе­ці­а­лі­сти обго­во­ри­ли пи­та­н­ня, роз­ро­би­ли спіль­ну про­по­зи­цію, і ли­ше пі­сля цьо­го по­да­ва­ти де­пу­та­там ВР для ухва­ле­н­ня За­ко­ну вже у дру­го­му чи­тан­ні.

«МІНІМАЛЬНИЙ «КОШИК

КУЛЬ­ТУР­НИХ ПО­СЛУГ»

Сві­тла­на ФОМЕНКО, пер­ший за

сту­пник мі­ні­стра куль­ту­ри, ка­же, що в про­е­кті За­ко­ну Укра­ї­ни «Про осві­ту» про­по­ну­є­ться роз­гля­да­ти ми­сте­цькі шко­ли та си­сте­му ми­сте­цької осві­ти. І на сай­ті мі­ні­стер­ства вкрай сти­сло ци­ту­ють її сло­ва про те, що «про­ект за­ко­ну «Про осві­ту» ухва­ле­но в пер­шо­му чи­тан­ні, і змі­ни, які ми мо­же­мо вне­сти до ньо­го на­пе­ре­до­дні дру­го­го чи­та­н­ня, мо­жуть бу­ти ли­ше ре­да­кцій­но­го, уто­чню­валь­но­го ха­ра­кте­ру. Цей про­ект За­ко­ну ре­гла­мен­тує спе­ці­а­лі­зо­ва­ну осві­ту, тоб­то збе­рі­гає си­стем­ність осві­тньо­го про­це­су, мі­стить ви­зна­че­н­ня «ми­сте­цької осві­ти», стан­дар­тів, ате­ста­ції пра­ців­ни­ків у цій сфе­рі...»

За­про­по­но­ва­но два ти­пи по­ча­тко­вої ми­сте­цької осві­ти: — по­ча­тко­ва про­фе­сій­на осві­та для тих, хто пла­нує в май­бу­тньо­му всту­па­ти до ми­сте­цьких осві­тніх за­кла­дів ви­що­го рів­ня; — за­галь­но­ми­сте­цька під­го­тов­ка для тих, хто пра­гне роз­ви­ва­ти­ся. Що це озна­чає? «Осві­тні про­гра­ми пер­шо­го ти­пу ба­зу­ва­ти­му­ться на ни­ні­шніх ти­по­вих пла­нах ПСМНЗ (ШЕВ), які увій­дуть до них у пов­но­му об­ся­зі. Осві­тні про­гра­ми дру­го­го ти­пу — «полегшений ва­рі­ант» ти­по­вих на­вчаль­них пла­нів. До ньо­го вхо­ди­ти­муть чо­ти­ри скла­до­ві: фах, соль­фе­джіо, істо­рія ми­сте­цтва та ко­ле­ктив­не му­зи­ку­ва­н­ня (пле­не­ри, по­ста­нов­ки то­що), — по­яснює пред­став­ни­кам ЗМІ ра­дник мі­ні­стра куль­ту­ри Іри­на ФРЕНКЕЛЬ. —З огля­ду на тен­ден­ції по­стін­ду­стрі­аль­но­го су­спіль­ства, ви­кли­ки ча­су, іде­о­ло­гі­чне про­ти­сто­я­н­ня та гео­по­лі­ти­чні роз­ко­ли, Мі­ні­стер­ство куль­ту­ри ни­ні пра­цює над вне­се­н­ням змін до пев­них за­ко­но­дав­чих актів, роз­ро­бляє «мінімальний кошик куль­тур­них по­слуг», який має за­без­пе­чи­ти фор­му­ва­н­ня гу­ма­ні­тар­ної кре­а­тив­ної осо­би­сто­сті.

Із 1996 р. (остан­ні 20 ро­ків) по­за­шкіль­ні ми­сте­цькі на­вчаль­ні за­кла­ди на 100% утри­му­ю­ться за ра­ху­нок мі­сце­вих бю­дже­тів. То­му сум­ні­ви та по­бо­ю­ва­н­ня ви­кла­да­чів без­під­став­ні...»

P.S.

Які ж шля­хи ви­хо­ду із си­ту­а­ції? Річ у то­му, що по­пра­вок до За­ко­ну «Про осві­ту» ду­же ба­га­то, а це свід­чить про те, що фа­кти­чно до­ку­мент по­трі­бно пе­ре­пи­су­ва­ти за­но­во! Так, Оле­ксандр Спі­ва­ков­ський, на­ро­дний де­пу­тат, пер­ший за­сту­пник го­ло­ви ко­мі­те­ту ВР з пи­тань на­у­ки і осві­ти, вва­жає не­до­ціль­ною змі­ну на­зви ПСМНЗ і пред­ста­вив свої за­ува­же­н­ня. А іні­ці­а­тив­на гру­па, до якої увій шли ди рек то­ри шкіл, про по­ну - ють три го­лов­них ме­си­джі, які по­трі­бно зро­би­ти, — це вне­сти змі­ни до Бю­дже­тно­го ко­де­ксу: 1. Від­но­ви­ти су­бвен­цію на утри­ма­н­ня шкіл есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня. 2. За­твер­ди­ти Дер­жав­ну про­гра­му роз­ви­тку шкіл есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня. 3. Ви­зна­чи­ти нор­ма­тив фі­нан­су­ва­н­ня шко­ли есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня з роз­ра­хун­ку на одно­го учня (фор­муль­ний ро­зра­ху­нок).

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

ФОТО З «ФЕЙС­БУК»-СТО­РІН­КИ ОЛЬГИ СТЕЛЬМАШЕВСЬКОЇ

Дру­гий ти­ждень три­ває все­укра­їн­ський фле­шмоб на за­хист шкіл есте­ти­чно­го ви­хо­ва­н­ня «Бо­рі­те­ся — по­бо­ре­те!». У со­ці­аль­них ме­ре­жах пе­да­го­ги, ви­хо­ван­ці му­зи­чних, ху­до­жніх шкіл та шкіл ми­стецтв, а та­кож ба­тьки ді­тей ви­став­ля­ють свої сві­тли­ни

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.