Як по­ши­ри­ти те­ри­то­рію ро­зу­му

Гліб Го­лов­чен­ко — про су­до­вий про­цес з «Пер­вым ка­на­лом» РФ та за­галь­но­на­ціо­наль­ний діа­лог, за­по­ча­тко­ва­ний «Днем»

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ва­дим ЛУБЧАК, «День»

Ди­ре­ктор Ми­ко­ла­їв­сько­го ко­ле­джу пре­си та те­ле­ба­че­н­ня, ге­не­раль­ний про­дю­сер ка­на­лу «ТАКTV » , се­кре­тар На­ціо­наль­ної спіл­ки жур­на­лі­стів Укра­ї­ни Гліб Го­лов­чен­ко го­тує по­зов до Єв­ро­пей­сько­го суду з прав лю­ди­ни про­ти «Пер­во­го ка­на­ла» РФ. Про­грав­ши фа­кти­чно всі су­до­ві ін­стан­ції в Укра­ї­ні, жур­на­ліст пла­нує про­дов­жи­ти бо­роть­бу на єв­ро­пей­сько­му рів­ні, що, в ра­зі успі­шно­го за­вер­ше­н­ня спра­ви, мо­же ста­ти пре­це­ден­том в про­ти­сто­ян­ні з крем­лів­ською про­па­ган­дою. Про це Гліб Го­лов­чен­ко екс­клю­зив­но роз­по­вів га­зе­ті «День», яка упро­довж всьо­го су­до­во­го про­це­су ін­фор­ма­цій­но під­три­му­ва­ла ко­ле­гу.

На­га­да­є­мо чи­та­чам, що 30 бе­ре­зня 2014 ро­ку в ефі­рі ро­сій­сько­го ка­на­лу в пе­ре­да­чі «Во­скре­сное Вре­мя. Ин­фор­ма­ци­он­но-ана­ли­ти­че­ская про­грам­ма» був про­де­мон­стро­ва­ний сю­жет під на­звою «В ин­тер­не­те по­яви­лись до­ку­мен­ты, до­ка­зыва­ю­щие, что бе­спо­ряд­ки на Май­да­не го­то­ви­лись за­ра­нее». Для ілю­стра­ції ро­сій­ські жур­на­лі­сти ви­ко­ри­ста­ли ка­дри з те­ле­пе­ре­да­чі «Те­ле­ві­зій­ний прес-клуб з Глі­бом Го­лов­чен­ком», що ви­хо­дить на ми­ко­ла­їв­сько­му те­ле­ка­на­лі «ТАКTV». Ви­ба­чи­ти­ся і да­ти спро­сту­ва­н­ня «Пер­вый ка­нал» від­мо­вив­ся.

— Вже три ро­ки три­ває су­до­ва тя­га­ни­на — Гліб Го­лов­чен­ко про­ти «Пер­во­го ка­на­ла» РФ. На яко­му ета­пі спра­ва за­раз, і чи є на­дія на по­зи­тив­не рі­ше­н­ня суду?

— Дя­кую укра­їн­ським жур­на­лі­стам, зокре­ма ко­ле­гам з «Дня», за ін­фор­ма­цій­ну під­трим­ку цьо­го важ­ко­го про­це­су. Тіль­ки вду­май­те­ся — 16 за­сі­дань на пер­шій ін­стан­ції, 2 — на дру­гій і 3 — на тре­тій. На­справ­ді ж це той ви­па­док, ко­ли ми очі­ку­ва­ли від дер­жа­ви всі­ля­кої під­трим­ки, зокре­ма від на­шої судової гіл­ки. І не отри­ма­ли її. Та­кож ми роз­ра­хо­ву­ва­ли, що укра­їн­ські гро­ма­дя­ни, за на­шим при­кла­дом, більш актив­но звер­та­ти­му­ться до суду в пер­со­наль­но­му по­ряд­ку. Але цьо­го теж не ві­дбу­ло­ся. Сьо­го­дні пра­кти­чно ко­жно­го дня в ефі­рах ро­сій­сько­го ТБ мо­жна фі­ксу­ва­ти ви­пад­ки не­фа­кти­чно­го ви­сві­тле­н­ня то­го, що на­справ­ді від­бу­ва­є­ться у на­шій кра­ї­ні. Ми ду­ма­ли, що наш при­клад по­ка­же до­ро­гу ти­ся­чам укра­їн­ців... і це ста­не ді­є­вим ін­стру­мен­том бо­роть­би з бре­хнею. Але ро­сій­ськи­ми ме­дій­ни­ка­ми юри­ди­чно ство­ре­но та­ку схе­му, що при­тя­гну­ти до від­по­від­аль­но­сті за озву­че­ну в ефі­рах фе­де­раль­них ка­на­лів бре­хню пра­кти­чно не­мо­жли­во. Ми не­о­дно­ра­зо­во на мі­жна­ро­дно­му рів­ні роз­по­від­а­ли про свій при­клад, про те, що це на­справ­ді ви­клик для всьо­го сві­ту, який по­тре­бує ви­ро­бле­н­ня ме­ха­ні­зму аде­ква­тної ре­а­кції на бре­хню в ЗМІ. Як ре­зуль­тат, про­грав­ши всі су­до­ві ін­стан­ції в Укра­ї­ні, на­ра­зі ми го­то­ви­мо всі не­об­хі­дні па­пе­ри для по­зо­ву в Єв­ро­пей­ський суд з прав лю­ди­ни.

Ми бу­де­мо про­дов­жу­ва­ти бо­ро­ти­ся да­лі. З по­зи­тив­но­го до­сві­ду ці­єї тя­га­ни­ни — ли­ше чі­тке ро­зу­мі­н­ня, що в Укра­ї­ні пра­кти­чно не­ре­аль­но за­хи­сти­ти свою честь і гі­дність у су­до­во­му по­ряд­ку, якщо сто­ро­на обви­ну­ва­че­н­ня — ро­сій­ські ЗМІ. І це па­ра­до­ксаль­но. По­при те, що той же «Пер­вый ка­нал» — це ін­фор­ма­цій­на зброя, пла­тфор­ма для ма­ні­пу­ля­ції.

У нас в су­ді «Пер­вый ка­нал» РФ до­во­дить, що йо­го си­гна­лу, мов­ляв, не­має на те­ри­то­рії Укра­ї­ні, то­му ні­хто не міг ба­чи­ти цей сю­жет. Однак на­справ­ді сю­жет, за який ми кон­кре­тно су­ди­мо­ся, й до­сі ви­сить на сай­ті ка­на­лу. Ха­ра­ктер­ною оцін­кою си­ту­а­ції в ро­сій­ській ме­ді­а­сфе­рі є га­не­бний лист Ко­стян­ти­на Ерн­ста, який до­лу­че­но до на­шої спра­ви. Він за­кін­чу­вав­ся фра­зою про те, що жо­дним су­дам не­має до­ціль­но­сті бо­ро­ти­ся з най- біль­шим ро­сій­сько­мов­ним ка­на­лом у сві­ті. І та­ка по­зи­ція на­сто­ро­жує.

Ми по­вин­ні ро­зу­мі­ти, що сьо­го­дні ма­ло не по­ло­ви­на Хер­сон­ської обла­сті — це зо­на пря­мо­го си­гна­лу «Пер­во­го ка­на­ла» РФ. В оку­по­ва­но­му Кр­ама­тор­ську ве­де мов­ле­н­ня ве­ли­че­зний пе­ре­да­вач на ко­ли­шній укра­їн­ській те­ле­ве­жі. Сьо­го­дні йо­го си­гнал — це транс­ля­ція про­па­ган­ди.

Вза­га­лі, згі­дно з чин­ним за­ко­но­дав­ством Укра­ї­ни, роз­гляд спра­ви та­ко­го ро­ду мав би від­бу­ти­ся упро­довж трьох мі­ся­ців. А він у нас три­ває три ро­ки. Остан­ньо­го ра­зу роз­гляд бу­ло пе­ре­не­се­но з 20 сі­чня 2017 ро­ку на... нев­ста­нов­ле­ний чі­тко тер­мін. На­віть на­ші апе­ля­цій­ні скар­ги роз­гля­да­ю­ться з по­ру­ше­н­ням чин­но­го за­ко­но­дав­ства. То­му ми обов’яз­ко­во бу­де­мо про­дов­жу­ва­ти бо­роть­бу в єв­ро­пей­ських ін­стан­ці­ях. Нам ва­жли­во не про­сто по­чу­ти ви­ба­че­н­ня чи до­мог­ти­ся спро­сту­ва­н­ня ін­фор­ма­ції — ми у та­кий спо­сіб бу­де­мо до­во­ди­ти за­хі­дним пар­тне­рам, що, з то­чки зо­ру ор­га­ні­за­ції те­ле­мов­ле­н­ня, ТБ Ро­сії по­ру­шує пра­ва лю­ди­ни на гі­дність. Во­ни го­во­рять про будь-ко­го, будь-що і не не­суть від­по­від­аль­но­сті. Так три­ва­ти не мо­же.

— Ці­ка­во, що та­кий сер­йо­зний про­цес іні­ці­ю­ва­ло мі­сце­ве те­ле­ба­че­н­ня Ми­ко­ла­є­ва, що вко­тре до­во­дить — мі­сце мов­ле­н­ня для які­сних ка­на­лів — не клю­чо­вий фа­ктор. Го­лов­не — про­фе­сіо­на­лізм і прин­ци­по­вість. Цьо­го ти­жня, до ре­чі, те­ле­ка­нал «ТАК-ТV» від­зна­чив 11-ту рі­чни­цю сво­го існу­ва­н­ня. В ефі­рі був ці­ка­вий те­ле­ма­ра­фон з акту­аль­ної те­ми «Роль та мі­сце гро­мад­сько­го мов­ле­н­ня те­ле­ка­на­ла «ТАК-ТV» на Ми­ко­ла­їв­щи­ні». А якою ви ба­чи­те роль мі­сце­вих ка­на­лів у гро­мад­сько­му мов­лен­ні кра­ї­ни?

— При­єм­но кон­ста­ту­ва­ти, що в день на­ро­дже­н­ня ка­на­лу ми успі­шно про­ве­ли 15- го­дин­ний ма­ра­фон за уча­стю ве­ли­кої кіль­ко­сті по­лі­ти­ків, зі­рок шоу-бі­зне­су, екс­пер­тів, на­ших те­ле­гля­да­чів та кра­щих сту­ден­тів-ви­пу­скни­ків Ми­ко­ла­їв­сько­го ко­ле­джу пре­си та те­ле­ба­че­н­ня. Сьо­го­дні акту­аль­ним є ви­ро­бле­н­ня окре­мо­го по­ряд- ку ден­но­го гро­мад­сько­го мов­ле­н­ня в ре­гіо­нах, осо­бли­во в епо­ху ци­фро­во­го мов­ле­н­ня. Укра­ї­на сво­го ча­су як член Ра­ди Єв­ро­пи взя­ла на се­бе зо­бов’яза­н­ня з впро­ва­дже­н­ня са­ме то­го ти­пу мов­ле­н­ня, про який ми у Ми­ко­ла­є­ві го­во­ри­мо. На, зда­ва­ло­ся б, на­вчаль­но­му сту­дент­сько­му ка­на­лі «ТАК-ТV» ми до­бре від­пра­цю­ва­ли цю мо­дель. Ни­ні на­вчаль­ну фун­кцію наш ка­нал ви­ко­нує не ли­ше для сту­ден­тів, а й для до­ро­слих те­ле­ві­зій­ни­ків, зокре­ма що­до про­па­гу­ва­н­ня цін­но­стей, про­фе­сій­них стан­дар­тів і вмі­н­ня від­сто­ю­ва­ти свою по­зи­цію з то­чки зо­ру ети­чно­го ко­де­ксу укра­їн­ської жур­на­лі­сти­ки.

Вла­сне, ми на ка­на­лі ще раз акту­а­лі­зу­ва­ли пи­та­н­ня ро­лі мі­сце­во­го ТБ, йо­го пер­спе­ктив як на­ціо­наль­но­го ко­му­ні­ка­то­ра. Не так дав­но цю те­му по­ру­шу­вав «День».

— Так, у «Дні» ми­ну­ло­го ти­жня ви­йшло ін­терв’ю з ці­ка­вою ве­ду­чою він­ни­цько­го ка­на­лу «ВІТА» Іри­ною Крав­чен­ко — про сми­сло­ві орі­єн­ти­ри та прі­о­ри­те­ти мі­сце­во­го те­ле­ба­че­н­ня.

— Са­ме цю роз­мо­ву маю на ува­зі. Пи­та­н­ня са­ме в то­му, як мі­сце­ве ТБ мо­жна актив­ні­ше до­лу­чи­ли до за­галь­но­укра­їн­ських сми­сло­утво­рю­ю­чих про­це­сів. І тут ду­же пра­виль­ну по­зи­цію зайня­ла га­зе­та «День». Пе­ре­дов­сім то­му, що по­ча­ла акту­аль­ну дис­ку­сію про цін­но­сті в ме­діа під час вій­ни. Без цін­но­стей, спіль­них сми­сло­вих орі­єн­ти­рів ми не пе­ре­мо­же­мо. І то­му вва­жаю, що іні­ці­а­ти­ву «Українська жур­на­ліст­ська пла­тфор­ма» тре­ба про­дов­жу­ва­ти і роз­ви­ва­ти.

Ва­ша ре­да­кція че­рез ін­стру­мент ва­жли­вих гро­мад­ських акцій під за­галь­ною на­звою Дні «Дня» в ре­гіо­нах про­по­нує за­галь­но­на­ціо­наль­ний діа­лог, фа­кти­чно ви вже да­ли йо­му старт, і це ду­же ва­жли­во. Сьо­го­дні не­до­ста­тньо по­кри­ва­ти кра­ї­ну ли­ше си­гна­ла­ми за­галь­но­на­ціо­наль­них ка­на­лів з їхнім «по­ряд­ком ден­ним», стан­дар­та­ми та орі­єн­ти­ра­ми на роз­ва­жаль­ні «сі­тки мов­ле­н­ня». Тре­ба кра­ще чу­ти і від­чу­ва­ти ре­гіо­ни. Тоб­то, з одно­го бо­ку, мі­сце­ве ТБ, на­при­клад, спів­пра­цю­ю­чи з «Днем», мо­же по­ка­зу­ва­ти сво­їй ау­ди­то­рії які­сно ін­ший кон­тент. З дру­го­го — са­ме щось спро­бу­ва­ти за­про­по­ну­ва­ти для спів­пра­ці сто­ли­чним жур­на­лі­стам, ко­ле­гам з «Дня».

Сьо­го­дні та­кий час, ко­ли в ре­гіо­нах на­справ­ді є на­тхне­н­ня актив­ні­ше вклю­ча­ти­ся в за­галь­но­укра­їн­ські про­це­си. Взя­ти хо­ча б при­клад спів­пра­ці «ТАК-ТV» і «Дня». Ми на сво­є­му ка­на­лі да­ли пря­му транс­ля­цію вже зга­да­но­го кру­гло­го сто­лу «Дня» що­до про­е­кту «Українська жур­на­ліст­ська пла­тфор­ма». Тут, в на­шо­му, зда­ва­ло­ся б, ре­гіо­наль­но­му те­ле­ві­зій­но­му про­сто­рі, це ви­кли­ка­ло чи­ма­лий резонанс. Від гля­да­чів над­хо­ди­ло ба­га­то схваль­них від­гу­ків що­до транс­ля­цій та­ких дис­ку­сій. Крім то­го, на­ші гля­да­чі вже зви­кли, що «ТАК-ТV» тра­ди­цій­но транс­лює від­кри­т­тя фо­то­ви­ста­вок «Дня», ін­ших ва­ших іні­ці­а­тив в рам­ках про­е­кту «Са­мо­осві­та он­лайн». Та­ким чи­ном ми по­ка­зу­є­мо, що мо­жна тво­ри­ти спіль­не і здо­ро­ве ін­фор­ма­цій­не ко­ло. Ми сво­їм при­кла­дом де­мон­стру­є­мо ко­ле­гам з ін­ших ре­гіо­нів, що по­дії, які від­бу­ва­ю­ться в Ки­є­ві, це не десь да­ле­ко і не­д­ося­жно. Нав­па­ки — це тут, зов­сім по­руч, ми мо­же­мо і по­вин­ні тво­ри­ти спіль­но які­сний кон­тент. Та­ка спів­пра­ця мо­же по­вер­ну­ти до­ві­ру до ме­діа вза­га­лі і під­ня­ти план­ку рів­ня дис­ку­сій в ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі. Я з ра­ді­стю спо­сте­рі­гаю все но­ві фор­ми спів­пра­ці цен­траль­них і ре­гіо­наль­них ка­на­лів з га­зе­тою «День» і за­кли­каю ін­ших актив­ні­ше при­єд­ну­ва­ти­ся до спіль­но­го по­ши­ре­н­ня «те­ри­то­рії ро­зу­му».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.