«Ди­пло­ма­ти­чний скан­дал»

Ек­спер­ти «Дня» — про при­чи­ни і на­слід­ки кон­флі­кту між Ту­реч­чи­ною та Ні­дер­лан­да­ми

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Що ближ­че до ту­ре­цько­го ре­фе­рен­ду­му з роз­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень гла­ви дер­жа­ви, який від­бу­де­ться 16 кві­тня, то скла­дні­ши­ми ста­ють від­но­си­ни між де­яки­ми кра­ї­на­ми ЄС та Ту­реч­чи­ною. Чер­го­вим свід­че­н­ням цьо­го ста­ло за­го­стре­н­ня від­но­син між Ні­дер­лан­да­ми та Ан­ка­рою. При­во­дом до чо­го ста­ла за­бо­ро­на на в’їзд двом ту­ре­цьким мі­ні­страм. Спо­ча­тку го­ло­ві МЗС Ту­реч­чи­ни Мев­лю­ті Ча­ву­шо­глу, а пі­зні­ше мі­ні­стру у спра­вах сім’ї та со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ту­реч­чи­ни Фа­ті­мі Бе­тюль Са­я­ма Кайї не до­зво­ли­ли зу­стрі­ти­ся зі спів­гро­ма­дя­на­ми у Рот­тер­да­мі.

Ту­ре­цькі по­лі­ти­ки зби­ра­ли­ся пе­ре­ко­на­ти ту­ре­цьких гро­ма­дян, які жи­вуть у Ні­дер­лан­дах, під­три­ма­ти змі­ни до кон­сти­ту­ції кра­ї­ни, що зна­чно роз­ши­рю­ють пов­но­ва­же­н­ня пре­зи­ден­та. У Ні­дер­лан­дах жи­ве май­же 400 ти­сяч ви­хід­ців із Ту­реч­чи­ни. Уряд Ні­дер­лан­дів зі сво­го бо­ку по­яснив за­бо­ро­ну на в’їзд тим, що по­бо­ю­є­ться на­слід­ків та­ких за­хо­дів.

Пре­зи­дент Ту­реч­чи­ни Ре­джеп Ер­до­ган за­явив, що Ні­дер­лан­ди за­пла­тять за те, що не пу­сти­ли двох ту­ре­цьких мі­ні­стрів у кра­ї­ну. Ер­до­ган зви­ну­ва­тив кра­ї­ни За­хо­ду в ісла­мо­фо­бії і за­жа­дав, аби між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції на­кла­ли на Ні­дер­лан­ди сан­кції. «Я го­во­рив, що з на­ци­змом по­кін­че­но, але я по­ми­ляв­ся, на­цизм жи­вий на За­хо­ді», — за­явив він. Гла­ва ту­ре­цько­го уря­ду Бі­на­лі Їл­ди­рим у ніч на не­ді­лю на­звав те, що від­бу­ло­ся, «ди­пло­ма­ти­чним скан­да­лом» і ого­ло­сив, що Ан­ка­ра рі­шу­че від­по­вість на «не­при­пу­сти­ме став­ле­н­ня» до сво­їх уря­дов­ців, пе­ре­дає dpa з по­си­ла­н­ням на ту­ре­цькі ЗМІ.

Вчо­ра Ан­ка­ра на­пра­ви­ла Ні­дер­лан­дам дві но­ти про­те­сту у зв’яз­ку обме­же­н­ням що­до ту­ре­цьких мі­ні­стрів, а та­кож не­про­пор­цій­ним за­сто­су­ва­н­ня си­ли що­до пред­став­ни­ків ту­ре­цької ді­а­спо­ри.

Тим ча­сом прем’єр-мі­ністр Ні­дер­лан­дів Марк Рют­те за­жа­дав, аби Ер­до­ган ви­ба­чив­ся за те, що по­рів­няв гол­ланд­ців із на­ци­ста­ми. Ви­слов­лю­ва­н­ня ту­ре­цько­го пре­зи­ден­та є не­прийня­тни­ми, за­явив прем’єр і до­дав, що йо­го кра­ї­на вжи­ва­ти­ме від­по­від­ні за­хо­ди, якщо Ту­реч­чи­на не змі­нить сво­єї по­ве­дін­ки.

ХРОНІКА РОЗВИТКУ КОН­ФЛІ­КТУ

Ра­ні­ше вла­да Ав­стрії, Ні­меч­чи­ни та Швей­ца­рії та­кож за­бо­ро­ни­ли ви­сту­пи ту­ре­цьких офі­цій­них осіб пе­ред ту­ре­цьки­ми гро­ма­дя­на­ми, які жи­вуть у цих кра­ї­нах. Пі­сля цьо­го Ер­до­ган зви­ну­ва­тив Ні­меч­чи­ну в ви­ко­ри­стан­ні на­цист­ських ме­то­дів. А ту­ре­цький мі­ністр Ча­ву­шо­глу пі­сля від­мо­ви гол­ланд­ської вла­ди на­звав Ні­дер­лан­ди « сто­ли­цею фа­ши­зму » . Прем’єр Да­нії Ларс Лек­ке Ра­смус­сен від­клав ра­ні­ше за­пла­но­ва­ну зу­стріч з прем’єром Ту­реч­чи­ни. Він за­явив, що на де­мо­кра­ти­чні прин­ци­пи в Ту­реч­чи­ні ти­снуть.

А от вла­да фран­цузь­ко­го мі­ста Мец до­зво­ли­ли про­ве­сти ту­ре­цький мі­тинг. Мі­ністр за­кор­дон­них справ Фран­ції при цьо­му по­про­сив Ту­реч­чи­ну уни­ка­ти про­во­ка­цій. У Шве­ції, де мі­тинг при­бі­чни­ків па­на Ер­до­га­на при­зна­чи­ли на не­ді­лю, мав та­кож ви­сту­пи­ти ту­ре­цький мі­ністр, але пі­зні­ше йо­го ска­су­ва­ли з мір­ку­вань без­пе­ки. Однак швед­ське мі­ні­стер­ство за­кор­дон­них справ за­яви­ло, що рі­ше­н­ня про це ухва­лю­вав го­спо­дар ста­діо­ну, на яко­му мав прой­ти мі­тинг, але він мо­же від­бу­ти­ся на ін­шо­му май­дан­чи­ку.

16 кві­тня у Ту­реч­чи­ні пла­ну­ва­ли ре­фе­рен­дум що­до по­пра­вок до кон­сти­ту­ції, яка пе­ре­тво­рить Ту­реч­чи­ну з пар­ла­мент­ської на пре­зи­дент­ську ре­спу­блі­ку. Якщо ці по­прав­ки схва­лять, то во­ни на­да­дуть пре­зи­ден­ту но­ві пов­но­ва­же­н­ня: фор­му­ва­ти ка­бі­нет мі­ні­стрів, го­ту­ва­ти бю­джет, ви­би­ра­ти біль­шу ча­сти­ну суд­дів і ухва­лю­ва­ти за­ко­ни. Пре­зи­дент та­кож змо­же ого­ло­шу­ва­ти над­зви­чай­ний стан і роз­пу­ска­ти ме­джліс.

«НА ДАНОМУ ЕТАПІ ФАЙЛ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ТУ­РЕЧ­ЧИ­НИ ЗАКРИТИЙ»

Ви­мо­ги ту­ре­цької сто­ро­ни до Ні­дер­лан­дів є більш ніж див­ни­ми.

По-пер­ше, як будь-яка кра­ї­на мо­же ви­рі­шу­ва­ти, що про­во­ди­ти на те­ри­то­рії ін­шої дер­жа­ви. Як по­яснив «Дню» укра­їн­ський ди­пло­мат на умо­вах off the records, по­ді­бна си­ту­а­ція бу­ла що­до на­шої кра­ї­ни, ко­ли у Ні­дер­лан­дах про­во­див­ся ре­фе­рен­дум по уго­ді про асо­ці­а­цію між ЄС та Укра­ї­ною. «То­ді нам пря­мим текс­том ска­за­ли: ви­ба­чте, будь ла­ска, але це на­ша вну­трі­шня спра­ва про­во­ди­ти ре­фе­рен­дум, і офі­цій­них укра­їн­ських ор­га­нів тут не по­вин­но бу­ти», — ска­зав спів­ро­змов­ник.

За йо­го сло­ва­ми, ні­дер­ланд­ська вла­да зокре­ма вва­жає не­при­пу­сти­мо про­во­ди­ти ре­фе­рен­ду­му се­ред тур­ків, якщо це гро­ма­дя­ни Ні­дер­лан­дів, які ма­ють ні­дер­ланд­ські па­спор­ти. У Ні­дер­лан­дах по­двій­не гро­ма­дян­ство юри­ди­чно не існує. При отри­ман­ні ні­дер­ланд­сько­го па­спор­та лю­ди­на має зда­ти до­від­ку про ви­хід з по­пе­ре­дньо­го гро­ма­дян­ства.

По-дру­ге, за­зна­чив спів­ро­змов­ник, у Ні­дер­лан­дах усі по­лі­ти­чні пар­тії єди­ні у став­лен­ні до ре­фе­рен­ду­му в Ту­реч­чи­ні. Во­ни вва­жа­ють, що це на­ма­га­н­ня за­крі­пи­ти при вла­ді ни­ні­шньо­го пре­зи­ден­та. Єди­на пар­тія, яка не по­го­джу­є­ться з цим, це пар­тія ні­дер­ланд­ських тур­ків Денк.

По-тре­тє, пра­кти­чно всі пар­тії за­су­ди­ли дії Ту­реч­чи­ни. У зв’яз­ку з ци­ми не­що­дав­ні­ми по­ді­я­ми, біль- шість го­ло­сів тур­ків на ви­бо­рах 15 бе­ре­зня отри­має пар­тія Денк.

Ра­зом з тим, вва­жає ди­пло­мат, ці по­дії до­да­дуть не­ви­зна­че­но­сті що­до ре­зуль­та­тів пар­ла­мент­ських ви­бо­рів. З ін­шо­го бо­ку, мо­жна з пев­ні­стю ска­за­ти, що дра­ма­ти­чних по­дій на цих ви­бо­рах не бу­де. Тур­ки ні­ко­ли не бу­ли при­хиль­ни­ка­ми Віль­дер­са, який вів кам­па­нію зан ти іслам­ськи­ми та ан­ти­му­суль-ман­ськи­ми га­сла­ми.

За сло­ва­ми спів­ро­змов­ни­ка, у прем’єра Рют­те твер­да по­зи­ція на цих ви­бо­рах. Він зокре­ма за­явив, що Ні­дер­лан­ди за­ці­кав­ле­ні у цьо­му спо­рі з Ту­реч­чи­ною бу­ти більш ро­зум­ною сто­ро­ною і ви­рі­ши­ти цю про­бле­му у хо­ді пе­ре­го­во­рів. І при цьо­му ек­спер­ти за­зна­ча­ють, що на даному етапі файл європейської інтеграції Ту­реч­чи­ни закритий.

Ні­дер­ланд­ці нор­маль­но став­ля­ться до мен­шин, во­ни є то­ле­ран­тни­ми, за­зна­чив спів­ро­змов­ник. За йо­го сло­ва­ми, прем’єр Рют­те чі­тко ви­сло­вив­ся з цьо­го пи­та­н­ня у не­що­дав­ній стат­ті, на­пи­сав­ши: «тим хто не хо­че жи­ти за нор­маль­ни­ми стан­дар­та­ми, по­ру­шує на­ші за­ко­ни, будь ла­ска, ви­їжджай­те з кра­ї­ни, ми не бу­де­мо вас за­три­му­ва­ти. І це сто­су­є­ться не мен­шин, а осіб, які не мо­жуть цьо­го зро­зу­мі­ти».

Ці­ка­вим мо­мен­том, від­зна­чив спів­ро­змов­ник, є те, що мер Рот­тер­да­му, де від­бу­ли­ся су­ти­чки тур­ків з по­лі­ці­єю, за по­хо­дже­н­ням з Ма­рок­ко, му­суль­ман. Однак він зайняв рі­шу­чу по­зи­цію, по­ря­док є по­ря­док і ми бу­де­мо ро­би­ти те, що вва­жа­є­мо за по­трі­бне.

«ДУ­ЖЕ ВЕЛИКИМ БУВ РИЗИК ЗРОСТАННЯ НАПРУЖЕНОСТІ»

Сей­брен де ЙОНГ, стра­те­гі­чний ана­лі­тик, Га­азь­кий центр стра­те­гі­чних до­слі­джень:

— На­ші по­лі­ти­ки ма­ли ра­цію, не до­зво­лив­ши мі­ні­стру про­ве­сти кам­па­нію по вну­трі­шньо­му пи­тан­ню Ту­реч­чи­ни. Ту­ре­цькі мі­ні­стри і не ма­ли жо­дно­го на­мі­ру пе­ре­бу­ва­ти в Ні­дер­лан­дах у яко­сті ту­ре­цьких уря­дов­ців. Мі­гра­ція, етні­чна при­на­ле­жність, гол­ланд­ська іден­ти­чність і т. д., є спір­ним пи­та­н­ням на на­ших ви­бо- рах. Ду­же великим був ризик зростання напруженості. Та­ким чи­ном, ні­дер­ланд­ська вла­да бу­ла пра­вою у сво­є­му на­ма­ган­ні не допу­сти­ти, щоб це ста­ло­ся. Тур­ків бу­ло за­кли­ка­но при­йти на ці зу­стрі­чі че­рез со­ці­аль­ні ме­діа. Ту­ре­цький уряд був на­ла­што­ва­ний на кон­фрон­та­цію і по­гро­жу­вав на­шо­му уря­ду різ­ки­ми по­лі­ти­чни­ми і еко­но­мі­чни­ми сан­кці­я­ми, якщо йо­го пред­став­ни­кам бу­де за­бо­ро­не­но в’їзд. Та­ким чи­ном не ви­рі­шу­є­ться су­пе­ре­чка. У на­шо­го уря­ду не бу­ло ви­бо­ру, окрім як ді­я­ти так, як во­ни це ро­би­ли. Крім то­го, як­би ту­ре­цько­му уря­ду до­зво­ли­ли ро­би­ти те, що він за­пла­ну­вав, то це да­ло би пла­тфор­му для пар­тії Віл­дер­са (PVV), щоб зви­ну­ва­ти­ти наш уряд у без­ді­яль­но­сті і на­справ­ді роз­па­ли­ти си­ту­а­цію.

А те, що уряд ді­яв рі­шу­че не до­зво­лить по­жа­ти пло­ди Віл­дер­су з ці­єї си­ту­а­ції. Біль­ше то­го, гро­мад­ськість го­лов­ним чи­ном під­три­ма­ла дії уря­ду.

«ЕР­ДО­ГАН НАМАГАЄТЬСЯ ПРЕДСТАВИТИ СЕБЕ ЯК СИЛЬНОГО ЛІДЕРА»

Оле­ксандр БОГОМОЛОВ, пре­зи­дент Цен­тру близь­ко­схі­дних до­слі­джень:

— За­раз три­ває під­го­тов­ка до ре­фе­рен­ду­му, і це ча­сти­на кам­па­нії з під­го­тов­ки до цьо­го пле­бі­сци­ту. Ер­до­ган намагається представити себе як сильного лідера. Єди­не, що мо­же зро­би­ти Ту­реч­чи­на, щоб пом­сти­ти­ся Ні­дер­лан­дам і від­шко­ду­ва­ти мо­раль­ні зби­тки, які ні­би за­зна­ла Ан­ка­ра, це ство­ри­ти біль­ші про­бле­ми для Єв­ро­пи у ви­рі­шен­ні кри­зи бі­жен­ців. І це пи­та­н­ня є клю­чо­вим ва­же­лем Ту­реч­чи­ни у від­но­си­нах з ЄС. Тур­ки хо­чуть отри­ма­ти від Єв­ро­со­ю­зу сут­тє­ву по­сту­пку в отри­ман­ні без­ві­зо­во­го ре­жи­му. Зві­сно, пов­ні­стю псу­ва­ти від­но­си­ни з ЄС во­ни не бу­дуть. Ін­ши­ми сло­ва­ми, дії Ту­реч­чи­ни мо­жна роз­гля­да­ти в кон­текс­ті агі­та­ції за ре­фе­рен­дум. За­раз йде­ться про на­ма­га­н­ня ту­ре­цької вла­ди впли­ну­ти на пе­ре­бігг оло­су­ва­н­ня що­до ре­фе­рен­ду­му. З ін­шо­го бо­ку це зі­грає на ко­ристь пра­во­ра­ди­каль­них пар­тій у са­мих Ні­дер­лан­дах.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.