На­та­лія По­клон­ська як за­сіб «гі­бри­дної вій­ни»

У Дер­жду­мі за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект, якій пе­ред­ба­чає спро­ще­ну про­це­ду­ру на­бу­т­тя ро­сій­сько­го гро­ма­дян­ства, — до­ста­тньо бу­де зна­ти ро­сій­ську мо­ву і ма­ти зв’язок із ко­ли­шні­ми те­ри­то­рі­я­ми Ра­дян­сько­го Со­ю­зу­та Ро­сій­ської ім­пе­рії

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Бо­рис СОКОЛОВ, про­фе­сор, Мо­сква

УДер­жду­мі за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект, що пе­ред­ба­чає спро­ще­ну про­це­ду­ру на­бу­т­тя ро­сій­сько­го гро­ма­дян­ства, — до­ста­тньо бу­де зна­ти ро­сій­ську мо­ву і ма­ти зв’ язок із ко­ли­шні­ми те­ри­то­рі­я­ми Ра­дян­сько­го Со­ю­зу та Ро­сій­ської ім­пе­рії.

Ко­ли­шня « про­ку­рор » оку­по­ва­но­го Кри­му, а ни­ні де­пу­тат Дер­жав­ної Ду­ми Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції На­та­лія По­клон­ська по­ра­ду­ва­ла сво­їх при­хиль­ни­ків но­вим шоу. В ефі­рі те­ле­пе­ре­да­чі « Про­же­ктор­пе­рі­схіл­тон » на Пер­шо­му ка­на­лі ро­сій­сько­го те­ле­ба­че­н­ня, при­свя­че­ної між­на­ро­дно­му жі­но­чо­му дню, на про­ха­н­ня одно­го з ве­ду­чих що- не­будь за­спі­ва­ти во­на під аком­па­не­мент ро­я­ля ви­ко­на­ла зна­ме­ни­ту «Мур­ку», чим від ду­ші по­ве­се­ли­ла пу­блі­ку.

Що ж, як ка­жуть, з ким по­ве­де­шся, від то­го й на­бе­ре­шся. Бу­ду­чи про­ку­ро­ром за основ­ною про­фе­сі­єю, По­клон­ській на­пев­но до­во­ди­ло­ся сти­ка­ти­ся з бла­тним сві­том, от і пе­ре­йня­ла бла­тну лі­ри­ку. Але, як ви­да­є­ться, тут має зна­че­н­ня ще й те, що На­та­лія Во­ло­ди­ми­рів­на не­бе­з­успі­шно грає роль бла­зня в ро­сій­ській по­лі­ти­ці ( хо­ча, зві­сно, до рів­ня Жи­ри­нов­сько­го їй ще ро­сти й ро­сти). Остан­ній ви­па­док у цьо­му ря­ду — істо­рія з ні­би­то ми­ро­то­че­н­ням брон­зо­во­го бю­сту остан­ньо­го ро­сій­сько­го ім­пе­ра­то­ра Ми­ко­ли II в Кри­му. Про це ди­во По­клон­ська за­яви­ла на по­ча­тку бе­ре­зня.

Але цьо­го ра­зу на­віть РПЦ не ри­зи­кну­ла під­твер­ди­ти ди­во. Все-та­ки чу­де­са — це єпар­хія цер­кви, а не дум­ців. Якщо за­раз слі­по слу­ха­ти­ме­шся де­пу­та­та, по­тім чу­дес не збу­де­шся від де­пу­та­тів і се­на­то­рів — адже це по­ту­жний за­сіб пе­ред­ви­бор­ної агі­та­ції. Хо­ча при цьо­му го­ло­ва си­н­одаль­но­го від­ді­лу зі зв’ яз­ків із су­спіль­ством і ЗМІ Во­ло­ди­мир Ле­гой­да по­про­сив не смі­я­ти­ся з про­сто­ду­шно­го де­пу­та­та: « Ви­снов­ки єпар­хі­аль­ної ко­мі­сії на по­то­чний мо­мент не під­твер­джу­ють фа­кту ми­ро­то­че­н­ня. Але це не при­від на­смі­ха­ти­ся з лю­дей, які по­ва­жа­ють жор­сто­ко вби­ту цар­ську сім’ ю » ( http:// politsovet. ru/54724-v-rpc-poprosili-ne-smeyatsya-nad-poklonskoy.html). Са­ме остан­ньо­го ро­сій­сько­го ца­ря і йо­го сім’ю екс-про­ку­рор Кри­му зро­би­ла го­лов­ною те­мою для са­мо­пі­а­ру.

Що ж, ко­жно­му своє. Ось і за фільм Оле­ксія Учи­те­ля « Ма­тіль­да», який ще не ви­йшов на екра­ни, По­клон­ська взя­ла­ся зі справ­жньою не­са­мо­ви­ті­стю ми­ну­лої осе­ні. Хо­ча мо­жна не сум­ні­ва­ти­ся, що у ме­тра в біо­гра­фі­чно­му філь­мі про ко­ха­н­ня це­са­ре­ви­ча і зна­ме­ни­тої ба­ле­ри­ни жо­дної кра­мо­ли не­має, все зро­бле­но у ду­сі про­го­ло­ше­но­го Пу­ті­ним на­ціо­наль­но­го при­ми­ре­н­ня, а еро­ти­чні сце­ни зня­то ціл­ком цно­тли­во. Про­те свя­тен­ни­цю По­клон­ську обу­рює, що до пу­блі­ки з екра­на до­не­се­но той факт, що в остан­ньо­го ро­сій­сько­го ца­ря, ого­ло­ше­но­го свя­тим, ви­яв­ля­є­ться, був адюль­тер. То­чні­ше, не адюль­тер, а до­шлю­бний секс, оскіль­ки під час ро­ма­ну з Ма­тіль­дою Кше­син­ською Ми­ко­ла ще не був одру­же­ний.

Не те що­бПо­клон­ська ри­зи­кує за­пе­ре­чу­ва­ти цей факт: зв’ язок це­са­ре­ви­ча з ба­ле­ри­ною ду­же до­бре ві­до­мий і з її вла­сних ме­му­а­рів, і з ін­ших дже­рел. Ні­чо­го не­зви­чай­но­го й осо­бли­во не­го­жо­го на­віть на ті ча­си в цьо­му фа­кті не бу­ло. Але на екра­ні про те, що ім­пе­ра­тор Ми­ко­ла II ви­сту­пає в ро­лі ко­хан­ця — да­руй­те! Не мо­жна руй­ну­ва­ти обра­зи свя­тих. І ось По­клон­ська, хо­ча й зі­зна­є­ться, що фільм не ди­ви­ла­ся, звер­ну­ла­ся до про­ку­ра­ту­ри. Зро­би­ти це її зму­си­ли звер­не­н­ня со­тні ві­рян. Як во­на са­ма ствер­джує, « фільм « Ма­тіль­да» Оле­ксія Учи­те­ля осквер­няє по­чу­т­тя пра­во­слав­них і мі­стить не­до­сто­вір­ні, фаль­ши­ві ві­до­мо­сті про на­шо­го го­су­да­ря, який Ро­сій­ською пра­во­слав­ною цер­квою ка­но­ні­зо­ва­ний, є на­шим свя­тим, му­че­ни­ком. То­му лю­ди звер­ну­ли­ся, щоб про­ве­сти від­по­від­ну пе­ре­вір­ку».

Але ж ті, хто звер­нув­ся до По­клон­ської, філь­му теж не ба­чи­ли. То звід­ки во­ни мо­жуть зна­ти, що там є якісь «фаль­ши­ві ві­до­мо­сті»? Про­те вла­да на де­мар­ші дов­ко­ла «Ма­тіль­ди» ні­як не від­ре­а­гу­ва­ла. За сло­ва­ми Учи­те­ля, про­ку­ра­ту­ра кар­ти­ну пе­ре­ві­ря­ла, і не раз, але жо­дної кра­мо­ли не зна­йшла. Що­прав­да, прем’ єру філь­му, що пла­ну­ва­ла­ся спо­ча­тку на бе­ре­зень, пе­ре­не­сли на жов­тень. Але це рі­ше­н­ня, швид­ше, впи­су­є­ться в за­галь­ну стра­те­гію, згі­дно з якою куль­мі­на­ція юві­лею по­вин­на при­па­сти са­ме на рі­чни­цю Жов­тне­вої ре­во­лю­ції. І прем’єра прой­де не де­не­будь, а в Ма­рі­їн­сько­му те­а­трі, де Кше­син­ська ко­лись тан­цю­ва­ла.

Оче­ви­дно, фільм Учи­те­ля тим хо­ро­ший для ро­сій­ської вла­ди, що зав­дя­ки сво­їм го­лов­ним ге­ро­ям на­чеб­то має сто­су­нок до ре­во­лю­ції 1917 ро­ку — Ми­ко­лу во­на по­зба­ви­ла спо­ча­тку тро­ну, а по­тім і жи­т­тя, а в осо­бня­ку Ма­тіль­ди в пе­рі­од ре­во­лю­ції роз­та­шо­ву­вав­ся штабб іль­шо­ви­ків, і з йо­го бал­ко­на ви­сту­пав Ле­нін. Але сам ро­ман Ми­ко­ли і Ма­тіль­ди роз­гор­тав­ся за­дов­го на­віть до пер­шої ро­сій­ської ре­во­лю­ції 1905 ро­ку. Отож те­ма вла­сне 1917 ро­ку, що­до якої вла­да якраз не має пев­ної по­зи­ції, на­пев­но прой­де у філь­мі ли­ше по до­ти­чній.

І По­клон­ська, вло­вив­ши на­стрій у вер­хах, пе­ре­ла­шту­ва­ла­ся і вже ви­ма­гає пе­ре­ві­ри­ти на екс­тре­мізм чле­нів ру­ху «Хри­сти­ян­ська дер­жа­ва — Свя­та Русь» у зв’яз­ку з їхні­ми по­гро­за­ми під­па­ли­ти кі­но­те­а­три в ра­зі де­мон­стра­ції «Ма­тіль­ди». Мов­ляв, «за фа­кта­ми ви­слов­лю­вань будь- яких по­гроз екс­тре­міст­сько­го ха­ра­кте­ру я вже ви­слов­лю­ва­ла­ся ра­ні­ше — це не­д­опу­сти­мо, і в будь- яко­му ра­зі має бу­ти жорс­тка ре­а­кція з бо­ку пра­во­охо­рон­них ор­га­нів » . Ре­зуль­тат скан­да­лу — до­да­тко­ва ре­кла­ма філь­му Учи­те­ля, що спри­я­тли­во по­зна­чи­ться на йо­го про­ка­тній до­лі.

По­клон­ська в Ду­мі грає при­бли­зно ту са­му роль, яку ра­ні­ше гра­ла Оле­на Мі­зу­лі­на, ви­су­ва­ю­чи най­скан­даль­ні­ші за­ко­но­про­е­кти, а во­се­ни 2015 ро­ку її бла­го­по­лу­чно пе­ре­мі­ще­но в ціл­ком де­ко­ра­тив­ну Ра­ду Фе­де­ра­ції на по­лі­ти­чну пен­сію. Ймо­вір­но, у май­бу­тньо­му та­ка са­ма до­ля че­кає й на На­та­лію По­клон­ську. Але по­ки що во­на спіль­но з не менш скан­даль­но ві­до­мим Ко­стян­ти­ном За­ту­лі­ним вне­сла до Ду­ми за­ко­но­про­ект, що про­по­нує да­ва­ти ро­сій­ське гро­ма­дян­ство за «пра­вом по­чвы».

Що при­мі­тно, йо­го вже схва­лив про­філь­ний Ко­мі­тет у спра­вах на­ціо­наль­но­стей. Цей не­обра­зли­вий на ви­гляд за­ко­но­про­ект у ра­зі прийня­т­тя мо­же ста­ти чу­до­вим при­кри­т­тям для ро­сій­ської «гі­бри­дної агре­сії». То­ді отри­ма­ти гро­ма­дян­ство Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції мо­жна бу­де не ли­ше за прин­ци­пом кро­ві, спо­рі­дне­но­сті, але й за прин­ци­пом «по­чвы». Для здо­бу­т­тя пра­ва на спро­ще­ну про­це­ду­ру на­бу­т­тя ро­сій­сько­го гро­ма­дян­ства до­ста­тньо бу­де ли­ше зна­ти ро­сій­ську мо­ву, а та­кож ма­ти зв’язок із те­ри­то­рі­я­ми Ра­дян­сько­го Со­ю­зу і Ро­сій­ської ім­пе­рії. За не­об­хі­дно­сті Мо­сква змо­же пло­ди­ти со­тні ти­сяч і міль­йо­ни ро­сій­ських гро­ма­дян не ли­ше в Кри­му, Аб­ха­зії, Пів­ден­ній Осе­тії і При­дні­стров’ї, але й на всьо­му пост­ра­дян­сько­му про­сто­рі, а та­кож у Поль­щі, що мо­же ста­ти пер­шим кро­ком до ане­ксії від­по­від­них те­ри­то­рій.

А пер­шим і без­по­се­ре­днім ви­снов­ком із цьо­го за­ко­но­про­е­кту, за умо­ви йо­го пе­ре­тво­ре­н­ня на за­кон, мо­же ста­ти ма­со­ве на­да­н­ня гро­ма­дян­ства жи­те­лям т. з. ДНР і ЛНР, що ясно вка­зу­ва­ти­ме на на­мір Крем­ля ане­ксу­ва­ти оку­по­ва­ну ча­сти­ну Дон­ба­су. Однак, ймо­вір­но, Пу­тін ще не ви­рі­шив, чи йти на та­кий ра­ди­каль­ний крок. Ось і ви­бра­ли По­клон­ську на роль іні­ці­а­то­ра, щоб­по­ди­ви­тись, як світ від­ре­а­гує. І якщо ре­а­кція бу­де за­над­то го­строю, зав­жди мо­жна бу­де пред­ста­ви­ти за­ко­но­про­ект іні­ці­а­ти­вою екс­тра­ва­ган­тно­го де­пу­та­та.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.