Ці­на ве­ли­ких за­пі­знень...

«Мо­же не по­до­ба­ти­ся Пе­тро По­ро­шен­ко, але якщо куль­ти­ву­ва­ти анар­хію, мо­жна зне­сти не тіль­ки вла­ду, а й дер­жа­ву», — істо­рик

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

Проблема з так зва­но­ю­бло­ка­дою Дон­ба­су і всі­ма по­ді­я­ми нав­ко­ло має дві скла­до­ві. Пер­ша. Від­су­тність ви­зна­че­но­сті що­до вій­ни і чі­ткої по­лі­ти­ки що­до оку­по­ва­них те­ри­то­рій — є при­чи­но­ю­про­бле­ми. Це дає при­від як вну­трі­шнім, так і зов­ні­шнім си­лам ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти си­ту­а­ці­юв сво­їх ці­лях. «Бло­ка­ду» має іні­ці­ю­ва­ти дер­жа­ва і ро­би­ти це в за­ко­но­дав­чо­му по­лі за до­по­мо­го­ю­дер­жав­них стру­ктур і ме­ха­ні­змів, — вва­жає на­ро­дний де­пу­тат Дми­тро ТИМЧУК («День», від 15 бе­ре­зня, № 44). — Ко­ли на се­бе цю­фун­кцію бе­руть акти­ві­сти, то при на­віть бла­гих на­мі­рах це скла­дно ви­прав­до­ву­ва­ти, адже ми все ж та­ки бо­ре­мось за те, щоб на­ша дер­жа­ва бу­ла пра­во­вою. По­зи­тив від бло­ка­ди я вба­чаю в то­му, що бу­ла іні­ці­йо­ва­на дис­ку­сія нав­ко­ло ці­єї про­бле­ми і во­на має сти­му­лю­ва­ти вла­ду прийня­ти від­по­від­ні за­ко­но­дав­чі рі­ше­н­ня».

Дру­га. На­віть спра­ве­дли­ве ба­жа­н­ня гро­ма­дян до­мог­ти­ся від вла­ди чі­тко­сті, не дає пра­во пе­ре­тво­рю­ва­ти си­ту­а­цію на по­лі­ти­чне шоу і ха­ос. А по­дії бі­ля блок­по­стів бі­ля Слов’ян­ська і Кр­ама­тор­ська за уча­стю­на­ро­дно­го де­пу­та­та Во­ло­ди­ми­ра Па­ра­сю­ка, са­ме та­ки­ми і є. «Дії Па­ра­сю­ка що­до по­лі­ції не бу­ли аде­ква­тни­ми, і з ви­кла­де­но­го ві­део, я пов­ні­стю­на сто­ро­ні по­лі­ції, — пи­ше у се­бе в «Фейс­бу­ці» Ві­ктор АНДРУСІВ, екс-за­сту­пник го­ло­ви До­нобл ВЦА. — Той, хто їздив в Кр­ама­торськ, знає, що тре­ба про­їха­ти два блок­по­сти. Іно­ді на них тре­ба сто­я­ти го­ди­на­ми, по­ки пе­ре­ві­ря­ють ма­ши­ни. І за той час, що я їздив, мою ма­ши­ну і до­ку­мен­ти пе­ре­ві­ря­ли, як і у всіх. Хо­ча я знав па­роль, який дає без­пе­ре­шко­дний про­їзд. Я ста­вив­ся до цьо­го аб­со­лю­тно нор­маль­но, це ро­бо­та хло­пців. Не тре­ба лю­би­ти по­лі­цію, але вре­шті-решт во­на про­сто має ви­ко­ну­ва­ти свої зав­да­н­ня».

Учо­ра Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко на­ре­шті пе­ре­рвав мов­чан­ку, яка за­тя­гну­ла­ся, і дав де­які чі­ткі від­по­віді що­до си­ту­а­ції нав­ко­ло «бло­ка­ди». На­га­да­є­мо, «бло­ка­да» по­ча­ла­ся 25 сі­чня 2017 р. Але з тих пір вла­да по­ді­бних ком­пле­ксних за­яв, які бу­ли зро­бле­ні в се­ре­ду гла­во­ю­дер­жа­ви на за­сі­дан­ні Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки і обо­ро­ни, не озву­чу­ва­ла. Да­лі. Се­ред тих, хто на­чеб­то очо­лив «бло­ка­ду», бу­ло чи­ма­ло на­ро­дних де­пу­та­тів. Але бу­ло б кра­ще, як­би во­ни ді­я­ли пар­ла­мент­ськи­ми ме­то­да­ми, на­при­клад, за­про­си­ли до Вер­хов­ної Ра­ди від­по­від­аль­них мі­ні­стрів чи прем’єр-мі­ні­стра, і там ви­рі­шу­ва­ли про­блем­ні пи­та­н­ня. Однак во­ни ви­рі­ши­ли ді­я­ти ву­ли­чни­ми ме­то­да­ми.

На­га­да­є­мо, щой­но по­ча­ла­ся так зва­на бло­ка­да, у «Дні» ви­йшло ін­терв’юз очіль­ни­ком ро­бо­чої гру­пи з пи­тань­без­пе­ки від Укра­ї­ни в Три­сто­рон­ній кон­та­ктній гру­пі Єв­ге­ном МАРЧУКОМ, в яко­му він за­явив: «Укра­ї­ні по­трі­бна Стра­те­гія. Пе­ре­мо­жна Стра­те­гія» (№ 13— 14 за 27 сі­чня 2017 р.). І хо­ча то­ді ми го­во­ри­ли про ре­ін­те­гра­ці­ю­Дон­ба­су, від­по­відь пе­ред­ба­чи­ла си­ту­а­ці­юі що­до так зва­ної бло­ка­ди. «Я про­по­ную, щоб укра­їн­ська вла­да роз­ро­би­ла і озву­чи­ла ши­ро­кий план мир­ної ре­ін­те­гра­ції Дон­ба­су, — за­явив Єв­ген Мар­чук. — Від­кла­де­мо во­єн­ний сце­на­рій з бо­ку Укра­ї­ни, при яко­му РФ обов’яз­ко­во пі­де в на­ступ, а за­хі­дні пар­тне­ри від нас від­вер­ну­ться, адже це озна­ча­ти­ме по­ру­ше­н­ня Мін­ських угод. При ре­ін­те­гра­ції ми ма­є­мо зня­ти фо­бії мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рій. Тре­ба чі­тко да­ти зро­зу­мі­ти, як ви­рі­шу­ва­ти­муть пи­та­н­ня із втра­че­но­ю­вла­сні­стюі втра­че­ним бі­зне­сом, хто бу­де до­по­ма­га­ти тим, хто за­знав втрат, і в яких об­ся­гах, які бу­дуть ін­ве­сти­цій­ні іні­ці­а­ти­ви для роз­бу­до­ви ін­фра­стру­кту­ри, від­нов­ле­н­ня під­при­ємств, ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць. Окрім то­го, за­ли­ша­є­ться пи­та­н­ня — що бу­де з ти­ми, хто по-рі­зно­му спів­пра­цю­вав з агре­со­ром та оку­па­цій­но­юм ісце- во­ю­вла­дою ? Що, ко­му і як Укра­ї­на має ви­ба­чи­ти, крім тих, у ко­го кров на ру­ках? Які га­ран­тії на­да­ва­ти­ме на цих те­ри­то­рі­ях ки­їв­ська вла­да? Одним сло­вом, по­трі­бен офі­цій­ний де­та­лі­зо­ва­ний план ре­ін­те­гра­ції Дон­ба­су, роз­пи­са­ний у ча­сі і з усіх про­блем, в то­му чи­слі за прин­ци­па­ми фі­нан­су­ва­н­ня цьо­го про­це­су. Це над­зви­чай­но важ­ка під­го­тов­ча ро­бо­та. Крім то­го, та­кий до­ку­мент має прой­ти че­рез Вер­хов­ну Ра­ду, що бу­де ду­же не­про­сто. Без цьо­го не обі­йде­ться. Все це тре­ба роз­ро­би­ти і до­не­сти до лю­дей».

От­же, під час за­сі­да­н­ня РНБО гла­ва дер­жа­ви за­явив: «Про­по­ну­ю­РНБО ухва­ли­ти рі­ше­н­ня про тим­ча­со­ву пов­ну зу­пин­ку транс­порт­но­го — і не ли­ше за­лі­зни­чно­го — спо­лу­че­н­ня з оку­по­ва­но­ю­те­ри­то­рі­єю. Во­но ді­я­ти­ме до­ти, по­ки оку­пан­ти не по­вер­нуть на­зад під юрис­ди­кці­ю­Укра­ї­ни вкра­де­ні укра­їн­ські ви­ро­бни­цтва». РНБО рі­ше­н­ня під­три­ма­ло — то­му всі ав­то­мо­біль­ні та за­лі­зни­чні шля­хи, які ве­дуть до лі­нії роз­ме­жу­ва­н­ня, учо­ра бу­ли пе­ре­кри­ті си­ла­ми На­цпо­лі­ції та Нац­гвар­дії. Ви­ня­ток бу­де зро­бле­ний для пе­ре­мі­ще­н­ня гу­ма­ні­тар­них ван­та­жів — укра­їн­ських та між­на­ро­дних гу­ма­ні­тар­них ор­га­ні­за­цій.

Кремль одра­зу від­ре­а­гу­вав. Пред­став­ник Ро­сії в Три­сто­рон­ній кон­та­ктній гру­пі Бо­рис Гри­злов за­явив, що Київ та­ким чи­ном по­ру­шує Мін­ські уго­ди. Хо­ча в то­му ж ви­сту­пі Пе­тро По­ро­шен­ко під­кре­слив: «Все­ре­ди­ні Укра­ї­ни низ­ка по­лі­ти­чних сил по­ста­ви­ла со­бі за ме­ту по­збу­ти­ся ча­сти­ни Дон­ба­су та ви­пха­ти до Ро­сії кіль­ка міль­йо­нів укра­їн­ців. Юри­ди­чно ле­га­лі­зу­ва­ти це про­по­ну­є­ться за­ко­ном про оку­по­ва­ні те­ри­то­рії. Ли­ше уявіть со­бі ін­ші на­слід­ки та­кої за­ко­но­дав­чої іні­ці­а­ти­ви! По­ді­бний за­кон зруй­нує Мін­ський про­цес. По­хо­ває між­на­ро­дні сан­кції про­ти РФ, оскіль­ки во­ни прив’яза­ні до Мін­ська. Мі­сія ОБСЄ пі­де з Дон­ба­су. Ми за­ли­ши­мо- ся сам на сам з агре­со­ром на фо­ні не­ми­ну­чої еска­ла­ції во­єн­них дій. То­му ми бу­де­мо про­по­ну­ва­ти ін­ший за­кон, який від­по­від­ає на­ціо­наль­ним ін­те­ре­сам Укра­ї­ни — За­кон про від­нов­ле­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті на­шої дер­жа­ви».

Та­кож за ре­зуль­та­та­ми за­сі­да­н­ня РНБО, Нац­бан­ку та СБУ «до­ру­че­но про­ве­сти ана­ліз ді­яль­но­сті бан­ків­ських уста­нов Укра­ї­ни, в ка­пі­та­лі яких є час­тка дер­жав­них бан­ків РФ, і про­тя­гом до­би вне­сти від­по­від­ні про­по­зи­ції, в то­му чи­слі про вве­де­н­ня про­ти них сан­кцій».

От­же, пев­не своє ба­че­н­ня вла­да окре­сли­ла. Що це озна­чає? «Я ду­маю, що Пре­зи­дент на­ма­га­є­ться пе­ре­хо­пи­ти іні­ці­а­ти­ву пі­сля то­го, як су­спіль­ство вже бу­ло до­сить на­еле­ктри­зо­ва­но, і то­му ви­сту­пив з низ­ко­ю­про­по­зи­цій, які по су­ті все одно не бу­дуть ре­а­лі­зо­ва­ні так як во­ни де­кла­ру­ю­ться, — ко­мен­тує «Дню» во­лон­тер Юрій КАСЬЯНОВ. — Не ви­клю­чно, що че­рез де­який час тор­гів­ля бу­де від­нов­ле­на, хо­ча за­раз Пре­зи­дент ви­дає, що вла­да теж за­не­по­ко­є­на ро­бо­то­ю­ро­сій­ських бан­ків в Укра­ї­ні та тор­гів­ле­юз оку­пан­том. Чо­му ми один ро­сій­ський ка­пі­тал про­га­ня­є­мо, а ін­шо­му да­є­мо пре­фе­рен­ції? Стра­те­гія по при­пи­нен­ню­тор­гів­лі з оку­пан­том не є стра­те­гі­є­ю­вла­ди і кар­ди­наль­но не змі­ни­ться. В са­мій си­ту­а­ції з «бло­ка­дою» ду­же ба­га­то під­во­дно­го ка­мі­н­ня, яке ні­хто не по­ка­зує су­спіль­ству. В цій істо­рії є вну­трі­шні роз­бор­ки між олі­гар­ха­ми, є ба­жа­н­ня одним «віджа­ти» бі­знес у ін­ших, пе­ре­ве­сти гро­шо­ві по­то­ки з одних бан­ків на ін­ші, а ко­гось про­сто по­ка­ра­ти за «нє­по­слу­ша­ніє».

«Як­би Пре­зи­дент дій­сно прийняв рі­ше­н­ня що­до бло­ка­ди, то перш за все він би пе­ре­крив сто­сун­ки з Ро­сі­єю, — про­дов­жує Касьянов. — Зви­чай­но, це ви­кли­ка­ло б ба­га­то про­блем. Але вій­на — це зав­жди втра­ти і цей етап ми ма­є­мо прой- ти. На­ро­ду це по­трі­бно по­ясню­ва­ти. Тре­ба по­ясни­ти, що бу­дуть про­бле­ми з па­ли­вом, із ці­на­ми на па­ли­во, із га­зом, із до­хо­да­ми, але по­трі­бна аку­му­ля­ція зу­силь, вза­єм­на до­по­мо­га, дер­жав­ні про­гра­ми в то­му чи­слі для пе­ре­се­лен­ців із оку­по­ва­них те­ри­то­рій. Тре­ба го­ту­ва­тись до вій­ни з ве­ли­ки­ми жер­тва­ми, адже пе­ред на­ми по­ту­жний во­рог, який не по­ли­шав і не по­ли­шить пла­ни оку­па­ції всі­єї Укра­ї­ни. Ми ж всі ці три ро­ки спо­сте­рі­га­є­мо по­двій­ну гру і ін­фор­ма­цій­ні спе­ку­ля­ції, яки­ми ко­ри­сту­є­ться як вла­да так і ті, хто на­зи­ває се­бе опо­зи­ціо­не­ра­ми».

Ра­зом з тим наш спів­бе­сі­дник про­ти «За­ко­ну про оку­по­ва­ні те­ри­то­рії». «Ме­ні не зро­зумі­ла ло­гі­ка Са­до­во­го, який ствер­джує, що «бло­ка­да» має за­кін­чи­тись прийня­т­тям са­ме та­ко­го за­ко­ну, — ка­же він. — Тоб­то во­ни бло­ку­ють тор­гів­лю і при цьо­му пла­ну­ють прийня­ти за­кон, який та­ку тор­гів­лю­під­по­ряд­кує. Вва­жаю, що та­кий за­кон бу­кваль­но від­рі­зає на­ші ж те­ри­то­рії, які ми ма­є­мо по­вер­ну­ти. В ни­ні­шній си­ту­а­ції прийня­т­тя цьо­го за­ко­ну озна­ча­ти­ме під­ве­де­н­ня жир­ної ри­ски на три­ва­лі ро­ки по оку­па­ції ча­сти­ни Дон­ба­су. І при цьо­му во­ни ж ні­чо­го не го­во­рять про те, що йо­го тре­ба звіль­ня­ти і яким чи­ном. Тоб­то іні­ці­а­то­ри та­ко­го за­ко­но­про­е­кту при­му­шу­ють укра­їн­ців зми­ри­ти­ся з тим, що ми втра­ти­ли ці те­ри­то­рії де-фа­кто. Та­ким чи­ном бу­де уза­ко­не­ний плац­дарм ро­сій­сько­го впли­ву на Укра­ї­ну. Ми ж ма­є­мо про­дов­жи­ти той про­цес звіль­не­н­ня сво­їх зе­мель, який був по­ча­тий в 2014 ро­ці».

Ни­ні­шні по­дії нав­ко­ло «бло­ка­ди» і вза­га­лі в по­лі­ти­ці ма­ють пев­ні па­ра­ле­лі з по­ді­я­ми сто­рі­чної дав­ни­ни. Во­ни сто­су­ю­ться як по­ве­дін­ки ни­ні­шніх по­лі­ти­чних кіл в Укра­ї­ні, так і по­ве­дін­ки Мо­скви сто­сов­но Укра­ї­ни. По­мил­ки, які ро­би­ли­ся про­від­ни­ка­ми укра­їн­ської ре­во­лю­ції 100 ро­ків то­му, за­над­то ча­сто на­га­ду­ють нам про­ра­хун­ки й нев­да­чі су­ча­сних ке­рів­ни­ків дер­жа­ви. Це, зокре­ма, сто­су­є­ться і став­ле­н­ня до «гі­бри­дної» ін­тер­вен­ції 1918-го, і ба­га­тьох ін­ших пи­тань. «(Ду­же) ко­ро­ткі уро­ки істо­рії. 1918 рік: не ді­йшли вза­єм­ної зго­ди. 1921 рік Гру­шев­ський зу­стрі­чав у Пра­зі, Пе­тлю­ра — у Вар­ша­ві, Ско­ро­пад­ський та Вин­ни­чен­ко — у Бер­лі­ні, Ма­хно — у Бу­ха­ре­сті. Укра­ї­на — під біль­шо­ви­цько­ю­о­ку­па­ці­єю », — на­пи­сав в «ФБ» ра­дник го­ло­ви УІНП Оле­ксандр Зін­чен­ко.

Зі слів пред­став­ни­ків вла­ди, ро­зу­мі­н­ня про­бле­ми на­чеб­то існує. Із зга­да­но­го ви­сту­пу Пе­тра ПОРОШЕНКА на за­сі­дан­ні РНБО: «В за­хі­дних ЗМІ, див­ля­чись на бло­ка­дних ота­ма­нів, де­да­лі ча­сті­ше опи­су­ють Укра­ї­ну як кра­ї­ну, якій за­гро­жує хви­ля не­ке­ро­ва­но­сті та анар­хії. Це ціл­ком впи­су­є­ться в ро­сій­ську стра­те­гі­ю­дис­кре­ди­та­ції на­шої дер­жа­ви... Пі­сля­зав­тра ви­пов­ню­є­ться сто ро­ків по­ча­тку Укра­їн­ської на­ціо­наль­ної ре­во­лю­ції 1917—1920 ро­ків. За ті чо­ти­ри ро­ки вла­да в Укра­ї­ні мі­ня­ла­ся як мі­ні­мум 14 ра­зів — по­ки не ді­ста­ла­ся Крем­лю­на ці­лих сім­де­сят один рік. На­ші опо­нен­ти про­по­ну­ють по­вто­ри­ти той сум­ний екс­пе­ри­мент. Я ж не хо­чу, щоб Укра­ї­на ще раз на­сту­пи­ла на по­ді­бні гра­блі. Ми му­си­мо зу­пи­ни­ти сце­на­рій де­ста­бі­лі­за­ції си­ту­а­ції в Укра­ї­ні і пе­ре­гра­ти ті по­лі­ти­чні си­ли, які сві­до­мо чи вслі­пу за тим сце­на­рі­єм ді­ють».

Але яко­ює ре­аль­на ситуація? «Зви­чай­но, ми ма­є­мо за­раз істо­ри­чні па­ра­ле­лі сьо­го­де­н­ня із по­ді­я­ми сто­рі­чної дав­но­сті, — ко­мен­тує «Дню» до­ктор істо­ри­чних на­ук Вла­ди­слав ВЕРСТЮК. —І я б го­во­рив не ли­ше про то­по­вих ді­я­чів, а й про осо­би­сто­стей дру­го­го пла­ну, які і то­ді, і за­раз вно­сять де­кон­стру­ктив­ні тен­ден­ції, що при­зво­дить до де­ста­бі­лі­за­ції си­ту­а­ції. Це за­ва­жа­ло по­бу­ду­ва­ти дер­жа­ву то­ді, це за­ва­жає від­бу­ду­ва­ти її за­раз. Адже без­умов­но во­ро­гу ви­гі­дно, щоб Укра­ї­на то­ну­ла в ота­ман­щи­ні. В той час, як Ро­сія на­ма­га­є­ться змі­цню­ва­ти дер­жав­ні вер­ти­ка­лі, в Укра­ї­ні пев­ні си­ли на­ма­га­ю­ться нав­па­ки їх роз­гой­да­ти. Сьо­го­дні­шні дії з бло­ку­ва­н­ня оку­по­ва­них те­ри­то­рій, ні­чо­го до­бро­го Укра­ї­ні не не­суть. В та­кі ча­си, ко­ли три­ває вій­на, на­ція має бу­ти кон­со­лі­до­ва­на, а тут нав­па­ки зна­хо­дя­ться псев­до­ге­рої, які за­ро­бля­ють по­лі­ти­чні ди­ві­ден­ди і став­лять вла­сний імідж ви­ще за­галь­ної ме­ти. Ра­дує те, що ор­га­ні­зо­ва­ні пі­ке­ти не зна­хо­дять ши­ро­кої під­трим­ки се­ред лю­дей. За ці три ро­ки ми на­вчи­лись ба­га­то чо­го від­рі­зня­ти. То­му є ве­ли­ка на­дія, що лю­ди зре­штою не ку­пля­ться на псев­до­па­трі­о­ти­чні за­кли­ки. Тут по­трі­бне ши­ро­ке ми­сле­н­ня із вра­ху­ва­н­ням всіх де­та­лей. На­при­клад, ми не мо­же­мо за­раз пов­ні­стю­ві­дмо­ви­тись від тор­гів­лі з Ро­сі­єю, хоч як би цьо­го нам хо­ті­лось. Але ми мо­же­мо ви­гра­ти час. Який сенс в цій «бло­ка­ді», якщо від неї зу­пи­ня­ться за­во­ди на на­шій те­ри­то­рії та за­во­ди, які хоч і зна­хо­дя­ться на те­ри­то­рії оку­по­ва­ній, але да­ють укра­їн­ським гро­ма­дя­нам ро­бо­чі мі­сця та пла­тять по­да­тки в укра­їн­ський бю­джет? Для то­го, щоб про­сто оста­то­чно від­да­ти на­шу ж про­ми­сло­вість оку­пан­ту та пе­ре­ко­на­ти всіх, що ми від­мо­ви­лись від сво­єї зем­лі? Так ми ні­ко­ли не по­вер­не­мо свої зем­лі і не ви­зво­ли­мо сво­їх лю­дей. Це або зра­да, або ду­рість. Во­ни бо­рю­ться не з си­сте­мою, яка дій­сно по­ро­чна і бу­ду­ва­лась остан­ні 20 ро­ків, а з дер­жав­ні­стю. Тоб­то нам мо­же не по­до­ба­ти­ся Пе­тро По­ро­шен­ко, але якщо куль­ти­ву­ва­ти анар­хію, мо­жна зне­сти не тіль­ки вла­ду, а і дер­жа­ву».

Дій­сно, перш ніж «ма­ха­ти ша­шкою», по­трі­бно кра­ще зна­ти но­ві­тню­і­сто­рі­юі ро­би­ти ви­снов­ки. Двох май­да­нів, жертв і вій­ни мо­жна бу­ло вза­га­лі уни­кну­ти. Як­би ще в 90-х ро­ках бу­ла обра­на ін­ша стра­те­гія роз­ви­тку. То­ді сьо­го­дні ми ма­ли б зов­сім ін­шу кра­ї­ну. А так ма­є­мо при­мно­же­н­ня ста­рих і но­вих про­блем. Як пра­виль­но за­ува­жив Вла­ди­слав Верстюк, «за­яви, які сьо­го­дні про­лу­на­ли на за­сі­дан­ні РНБО, ма­ють чі­ткі си­гна­ли, але во­ни зно­ву не­суть не­опе­ра­тив­ний ха­ра­ктер». От­же, ни­ні­шній вла­ді по­трі­бно гра­ти на ви­пе­ре­дже­н­ня. А го­лов­не — не по­вто­рю­ва­ти по­ми­лок ми­ну­ло­го.

ФОТО МИХАЙЛА ПАЛІНЧАКА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.