«Одна з най­вда­лі­ших ре­форм»

Під­трим­ка ЗНО се­ред укра­їн­ців зро­сла, але сту­ден­ти-ба­ка­лав­ри про­ти за­про­ва­дже­н­ня­та­ко­го ек­за­ме­ну у ви­шах

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

До 17 бе­ре­зня в Укра­ї­ні три­ває ре­є­стра­ція уча­сни­ків зов­ні­шньо­го не­за­ле­жно­го оці­ню­ва­н­ня, а до 31 бе­ре­зня во­ни змо­жуть за по­тре­би вне­сти змі­ни в по­да­ну ін­фор­ма­цію. Укра­їн­ський центр оці­ню­ва­н­ня яко­сті осві­ти очі­кує, що 2017 ро­ку в ЗНО ві­зьме участь 250— 260 ти­сяч осіб. Осо­бли­ві­стюв­сту­пу цьо­го ро­ку є те, що се­ред ба­жа­ю­чих прой­ти те­сту­ва­н­ня чи­ма­ло ви­пу­скни­ків ми­ну­лих ро­ків.

«У 2016 ро­ці у нас бу­ло по­над 300 ти­сяч уча­сни­ків ЗНО, та­кож по­над 40 ти­сяч осіб ор­га­ні­зо­ву­ва­ли йо­го про­ве­де­н­ня. Рік був над­зви­чай­но скла­дним, але нам вда­ло­ся зро­би­ти це зав­дя­ки під­трим­ці су­спіль­ства. За­га­лом 69% всіх уча­сни­ків про­це­су ска­за­ли, що те­сту­ва­н­ня від­бу­ло­ся на на­ле­жно­му рів­ні. За­раз ми ви­вча­є­мо, що впли­ває на якість осві­ти. Цьо­го ро­ку пла­ну­є­мо збіль­ши­ти об­сяг та­кої ін­фор­ма­ції, по­ши­ри­ти її се­ред ке­рів­ни­ків на­вчаль­них за­кла­дів для глиб­шо­го ро­зу­мі­н­ня ни­ми про­це­сів, що від­бу­ва­ю­ться», — за­ува­жив ди­ре­ктор Укра­їн­сько­го цен­тру оці­ню­ва­н­ня яко­сті осві­ти Ва­дим КАРАНДІЙ.

За сло­ва­ми фа­хів­ців, у пла­нах Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки — за­про­ва­ди­ти обов’яз­ко­ве те­сту­ва­н­ня з ма­те­ма­ти­ки. Але на­ра­зі, за сло­ва­ми пер­шо­го за­сту­пни­ка мі­ні­стра Во­ло­ди­ми­ра Ков­тун­ця, «ситуація зі зна­н­ня­ми ма­те­ма­ти­ки у ви­пу­скни­ків шкіл на­стіль­ки жа­хли­ва, що ми бо­ї­мо­ся це ро­би­ти». У пла­нах мі­ні­стер­ства сьо­го­дні — за­про­по­ну­ва­ти се­ре­дній шко­лі но­ву ме­то­ди­ку ви­кла­да­н­ня ма­те­ма­ти­ки, щоб ді­ти не про­сто за­пам’ято­ву­ва­ли ін­фор­ма­цію, а вчи­ли­ся ба­чи­ти вза­є­мозв’яз­ки, і вже то­ді за­про­ва­джу­ва­ти те­сту­ва­н­ня.

« У жо­дній дер­жа­ві сві­ту якість осві­ти не­мо­жли­во за­без­пе­чи­ти, якщо не за­про­ва­ди­ти хо­ча б мі­ні­маль­ні за­хо­ди не­за­ле­жно­го оці­ню­ва­н­ня. За­раз ми пла­ну­є­мо екс­пе­ри­мент — зро­би­ти не­за­ле­жне оці­ню­ва­н­ня яко­сті знань у юри­стів- ба­ка­лав­рів і ме­ди­ків- ба­ка­лав­рів. Ми вва­жа­є­мо, що та­кий ек­за­мен спо­ну­ка­ти­ме сту­ден­тів кра­ще вчи­ти­ся. Тіль­ки це мо­же під­ви­щи­ти якість осві­ти, — пе­ре­ко­на­ний пер­ший за­сту­пник мі­ніс- тра осві­ти і на­у­ки Во­ло­ди­мир КОВТУНЕЦЬ. — Не­по­ко­їть те, що сту­ден­там-ви­пу­скни­кам це не по­до­ба­є­ться — зна­чно­ю­мі­рою сприйня­т­тя та­ко­го іспи­ту не­га­тив­не. Про­ве­сти йо­го у ви­шах на два по­ряд­ки скла­дні­ше, але якщо цьо­го не ро­би­ти, то ми не зру­ши­мо спра­ву, а сьо­го­дні якість ви­щої осві­ти — в кри­ти­чно­му ста­ні. Са­ме че­рез це ми ска­су­ва­ли піль­ги при всту­пі. Так, ми мо­же­мо на­да­ти ма­ло­за­без­пе­че­но­му сту­ден­ту чи сту­ден­ту з ін­ва­лі­дні­стю­піль­ги, але спо­ча­тку — ви­со­кі ба­ли ЗНО. Укра­ї­ні по­трі­бні хо­ро­ші фа­хів­ці, а ви­ща освіта — це не си­сте­ма со­ці­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня. Піль­ги мо­жуть бу­ти для тих, хто до­бре вчив­ся і за­слу­жив на них».

За­сту­пник мі­ні­стра до­дав, що то­рік МОН впер­ше при­пи­ни­ло ді­ли­ти дер­жав­не за­мов­ле­н­ня в ру­чно­му ре­жи­мі: за­про­ва­ди­ли прин­цип: «гро­ші ідуть за сту­ден­том». Тоб­то ко­шти на­прав­ля­ли­ся в той уні­вер­си­тет, який ви­брав сту­дент з кра­щим ре­зуль­та­том. Цьо­го ро­ку та­кий прин­цип за­ли­ши­ться: як ска­зав Во­ло­ди­мир Ковтунець, та­ка пра­кти­ка спо­до­ба­лась мі­сце­вим гро­ма­дам. «Ми по­ба­чи­ли, що ТОП-30 ви­шів, які ма­ли най­біль­ше дер­жав­не за­мов­ле­н­ня, і ТОП-30 ви­шів, у яких є най­кра­щі пу­блі­ка­ції, на 80% збі­га­ю­ться. Хто пра­цює над які­стю­о­сві­ти, той отри­мує ви­пу­скни­ків», — уто­чнив Во­ло­ди­мир Ковтунець.

Со­ці­о­ло­ги роз­по­ві­ли, що у 2008 ро­ці — ко­ли в Укра­ї­ні вве­ли зов­ні­шнє не­за­ле­жне оці­ню­ва­н­ня — став­ле­н­ня на­се­ле­н­ня до ці­єї ре­фор­ми бу­ло до­во­лі ске­пти­чним: гро­ма­дя­ни не ві­ри­ли, що во­на ста­не ін­стру­мен­том де­мо­кра­тії при всту­пі до ви­шів. За май­же де­сять ро­ків став­ле­н­ня лю­дей різ­ко змі­ни­ло­ся: біль­шість гро­ма­дян вва­жа­ють ЗНО кро­ком до спра­ве­дли­во­сті у дер­жа­ві.

«ЗНО — одна з двох най­більш успі­шних ре­форм в Укра­ї­ні, за­раз біль­шість на­се­ле­н­ня ста­ви­ться до ньо­го по­зи­тив­но, — за­зна­чає ди­ре­ктор фон­ду «Де­мо­кра­ти­чні іні­ці­а­ти­ви» іме­ні Іль­ка Ку­че­рі­ва Іри­на БЕКЕШКІНА. — Біль­шість вва­жає, що ЗНО ста­вить всіх у рів­ні умо­ви, сти­му­лює вчи­ти­ся, дає змо­гу всту­пи­ти до пре­сти­жно­го за­кла­ду обда­ро­ва­ним ді­тям, що во­но змен­ши­ло рі­вень ко­ру­пції у дер­жа­ві. На­віть то­рік, ко­ли був скан­дал сто­сов­но то­го, що ке­рів­ни­цтво Укра­їн­сько­го цен­тру оці­ню­ва­н­ня яко­сті осві­ти ма­ло до­ступ до ре­зуль­та­тів, і що бу­ли ви­прав­ле­н­ня в те­стах, а це дій­сно бу­ло, ви­ни­кла не­без­пе­ка, що ці ви­пад­ки зруй­ну­ють до­ві­ру до ЗНО. На ща­стя, цьо­го не ста­ло­ся».

За да­ни­ми со­ціо­ло­гів, українці не­га­тив­но по­ста­ви­ли­ся до ідеї ска­су­ва­н­ня за­о­чно­го на­вча­н­ня у ви­шах: зна­чна ча­сти­на укра­їн­ців зби­ра­є­ться отри­му­ва­ти дру­гу ви­щу осві­ту за­о­чно. Крім цьо­го у су­спіль­стві не­має під­трим­ки Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки у рі­шен­ні обме­жи­ти піль­ги для ді­тей уча­сни­ків АТО, а та­кож для пе­ре­се­лен­ців і со­ці­аль­но не­за­хи­ще­них гро­ма­дян. Біль­шість — за збе­ре­же­н­ня пільг для них.

ФОТО АНДРІЯ КРИМСЬКОГО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.