Му­зей під ви­ві­скою... «Ял­тин­ської стра­те­гії»

«Ки­їв має за­по­біг­ти то­му, щоб ро­сій­ські гро­ші ви­зна­ча­ли зміст то­го, як бу­де ви­сві­тлю­ва­тись істо­рія Ба­би­но­го Яру», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Ки­їв має за­по­біг­ти то­му, щоб ро­сій­ські гро­ші ви­зна­ча­ли зміст то­го, як бу­де ви­сві­тлю­ва­тись істо­рія Ба­би­но­го Яру, — екс­перт

По­за­вчо­ра у Ки­є­ві від­бу­ло­ся пер­ше за­сі­да­н­ня на­гля­до­вої ра­ди про­е­кту зі ство­ре­н­ня Ме­мо­рі­аль­но­го цен­тру пам’яті жертв Го­ло­ко­сту «Ба­бин Яр», який пла­ну­є­ться збу­ду­ва­ти до 2021 ро­ку — 80- х ро­ко­вин ці­єї тра­ге­дії. Зда­ва­лось, нор­маль­на ініціатива з ре­а­лі­за­ції Де­кла­ра­ції про бу­дів­ни­цтво та­ко­го про­е­кту, як за­зна­чив на пре­скон­фе­рен­ції мер Ки­є­ва Ві­та­лій Кли­чко, яку під­пи­са­ли у ми­ну­ло­му ро­ці укра­їн­ські та між­на­ро­дні бла­го­дій­ни­ки, істо­ри­ки, пе­да­го­ги та му­зей­ні пра­ців­ни­ки, лі­де­ри гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства та іно­зем­ні пар­тне­ри.

Мо­жна ли­ше ві­та­ти та­ку бла­го­ро­дну іні­ці­а­ти­ву, зва­жа­ю­чи на те, як ска­зав го­ло­ва ви­ко­нав­чої ра­ди « Со­хнут » На­тан Ща­ран­ський, що на те­ри­то­рії ко­ли­шньо­го СРСР за­ги­ну­ло 2,5 млн єв­ре­їв і до­сі тут не­має жо­дно­го му­зею, при­свя­че­но­го Го­ло­ко­сту. «Укра­ї­на мо­же зро­би­ти уні­каль­ний, ва­жли­вий гро­ма­дян­ський крок, по­бу­ду­вав­ши та­кий ме­мо­рі­ал у Ба­би­но­му Яру, і цим са­мим за­твер­ди­ти своє мі­сце в Єв­ро­пі», — на­го­ло­сив Ща­ран­ський.

Мен­ше всьо­го хо­ті­лось всту­па­ти в дис­ку­сію із ша­нов­ним па­ном Ща­ран­ським, але хо­че­ться на­га­да­ти, що у ве­ре­сні 1991 ро­ку до 50- х ро­ко­вин тра­ге­дії пер­ший пре­зи­дент Укра­ї­ни Ле­о­нід Крав­чук по­про­сив ви­ба­че­н­ня у спів­гро­ма­дян- єв­ре­їв за те, що тра­ге­дія в Ба­би­но­му Яру тра­пи­ла­ся на зем­лі Укра­ї­ни, і за­кли­кав до ме­мо­рі­а­лі­за­ції по всій Укра­ї­ні, на мі­сцях ма­со­во­го роз­стрі­лу єв­ре­їв під час оку­па­ції.

Не ви­кли­кає за­пе­ре­чень не­об­хі­дність ство­ре­н­ня ме­мо­рі­а­лу з осві­тньої то­чки зо­ру, щоб­по­діб ні зло­чи­ни не по­вто­рю­ва­ли­ся у май­бу­тньо­му. Зокре­ма, Ща­ран­ський, який у ми­ну­ло­му був ди­си­ден­том, на­го­ло­сив, що у ча­си Ра­дян­сько­го Со­ю­зу вла­да ро­би­ла все, що­бне бу­ла ві­до­ма прав­да про Го­ло­кост єв­ре­їв. Тре­ба зга­да­ти, що ба­га­то укра­їн­ських ін­те­лі­ген­тів, зокре­ма, Ві­ктор Не­кра­сов, Іван Дзю­ба по­ру­шу­ва­ли те­му Го­ло­ко­сту в ра­дян­ські ча­си, на­ма­га­ю­чись до­не­сти прав­ду про цю тра­ге­дію.

Мо­жна по­го­ди­тись зі сло­ва­ми го­лов­но­го ра­ви­на Укра­ї­ни Яко­ва Дов Блай­ха, що бу­дів­ни­цтво та­ко­го ме­мо­рі­а­лу бу­де зна­ком вша­ну­ва­н­ня за­ги­блих з бо­ку Ки­є­ва і що по­трі­бно вчи­ти вла­сну істо­рію, зва­жа­ю­чи на остан­ні да­ні, що біль­шість шко­ля­рів не знає, хто та­кий Ста­лін та Гі­тлер.

Однак тут ви­ни­кає ба­га­то за­пи­тань. По-пер­ше, чо­му цей «не­про­стий про­ект сві­то­во­го зна­че­н­ня», який, за сло­ва­ми ме­ра, «бу­де ва­жли­вим не ли­ше для Ки­є­ва, а й для Укра­ї­ни » , є не­дер­жав­ним, чо­му до йо­го ре­а­лі­за­ції не за­лу­че­но Укра­їн­ську дер­жа­ву. Адже Ба­бин Яр це — істо­рія не ли­ше Го­ло­ко­сту. Там по­хо­ва­но ба­га­то укра­їн­ців, ро­мів, лю­дей ін­ших на­ціо­наль­но­стей, які ста­ли жер­тва­ми фа­ши­зму.

Го­ло­ва Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’ яті Во­ло­ди­мир В’ЯТРОВИЧ вва­жає, що Ба­бин Яр по­трі­бно роз­гля­да­ти як ча­сти­ну укра­їн­ської істо­рії. « Ціл­ком оче­ви­дно, що цей ком­плекс має бу­ду­ва­тись за уча­стю Укра­ї­ни, і це має бу­ти дер­жав­ний про­ект. Тим біль­ше, що та­ка обі­цян­ка бу­ла озву­че­на Пре­зи­ден­том у ве­ре­сні ми­ну­ло­го ро­ку » , — ска­зав він « Дню » , ко­мен­ту­ю­чи пер­ше за­сі­да­н­ня на­гля­до­вої ра­ди про­е­кту і від­су­тність у йо­го скла­ді пред­став­ни­ків укра­їн­ської вла­ди.

На дум­ку В’ятро­ви­ча, яко­го, на жаль, не вва­жа­ли за по­трі­бне за­про­си­ти на та­кий ва­жли­вий за­хід, по­зи­ція укра­їн­ської сто­ро­ни має бу­ти вра­хо­ва­на під час гро­мад­ських слу­хань та обго­во­ре­н­ня істо­ри­чно­го, му­зей­но­го та осві­тньо­го змі­сту цьо­го ме­мо­рі­а­лу. « У нас є дер­жав­ний на­ціо­наль­ний за­по­від­ник, який на­зи­ва­є­ться «Ба­бин Яр», який на­да­лі має бу­ду­ва­тись за уча­стю дер­жа­ви, яка ми­ну­ло­го ро­ку упо­ряд­ку­ва­ла цей парк. То­ді ж бу­ло вста­нов­ле­но ін­фор­ма­цій­ні стен­ди, і у та­ко­му на­прям­ку по­вин­ні пра­цю­ва­ти і да­лі, мо­жли­во, за­лу­ча­ю­чи якісь до­да­тко­ві при­ва­тні ко­шти зі всьо­го сві­ту», — вва­жає го­ло­ва Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті.

Дру­ге пи­та­н­ня сто­су­є­ться скла­ду на­гля­до­вої ра­ди ме­мо­рі­аль­но­го цен­тру. Одра­зу впа­дає у ві­чі, що біль­шу ча­сти­ну йо­го ста­нов­лять чле­ни прав­лі­н­ня Ял­тин­ської Єв­ро­пей­ської Стра­те­гії (YES), ді­ти­ща олі­гар­ха Ві­кто­ра Пін­чу­ка, за­снов­ни­ка Фон­ду Ві­кто­ра Пін­чу­ка та EastOne Group. Слід на­га­да­ти, що сам укра­їн­ський фі­лан­троп, а са­ме так се­бе по­зи­ціо­нує Пін­чук, зба­га­тив­ся за ча­си пре­зи­дент­ства Ле­о­ні­да Ку­чми. І ча­сто йо­го бі­знес­ді­яль­ність су­про­во­джу­ва­лась скан­да­ла­ми. Тож ви­ни­кає пи­та­н­ня, на­скіль­ки ети­чно без­до­ган­ною є ре­пу­та­ція Пін­чу­ка, щоб бра­тись за та­кий ва­жли­вий для істо­рії Укра­ї­ни му­зей, ко­ли він сам, ор­га­ні­зо­ву­ю­чи у Ял­ті кон­фе­рен­ції YES на­стіл­ки зо­се­ре­див­ся на від­бі­лен­ні ре­пу­та­ції сво­го те­стя, що « про­га­вив » ра­зом з іно­зем­ни­ми ви­со­ко­по­став­ле­ни­ми чле­на­ми прав­лі­н­ня ане­ксію Кри­му і втор­гне­н­ня Ро­сії на Дон­бас. А якщо ще зга­да­ти не­що­дав­но опу­блі­ко­ва­ну олі­гар­хом ста­т­тю у Wall Street Journal, яка ви­кли­ка- ла ве­ли­кий ре­зо­нанс і у якій він за­кли­кав пі­ти на ком­про­міс із Ро­сі­єю, за­про­по­ну­вав­ши Укра­ї­ні по­сту­пи­ти­ся Кри­мом і сво­ї­ми ба­жа­н­ня­ми всту­пу в ЄС і НАТО за­для за­ла­го­дже­н­ня кон­флі­кту на Дон­ба­сі, то вся ця бла­го­ро­дна за­дум­ка з му­зе­єм « Ба­бин Яр » ви­кли­кає пі­до­зру, чи не сто­ять за ці­єю, мо­жна ска­за­ти, свя­тою ме­тою – якісь по­літ­те­хно­ло­гії. Пов­то­рюю — ли­ше пі­до­зри. Які ні в якій мі­рі сто­су­ю­ться тих, хто вва­жає спра­вою че­сті бра­ти участь в про­е­кті.

Екс- мі­ністр за­кор­дон­них справ Ні­меч­чи­ни Йо­шка Фі­шер так по­яснив « Дню » свою участь у на­гля­до­вій ра­ді: « Я вва­жаю, що це чу­до­ва ініціатива. Ду­маю, ду­же ва­жли­во, що­бні­ме­цький гро­ма­дя­нин до­лу­чив­ся до цьо­го про­е­кту. Адже цей жа­хли­вий зло­чин бу­ло ско­є­но у Ба­би­но­му Яру ні­ме­цьки­ми ко­ман­ду­ва­н­ням. А де­мо­кра­ти­чна Ні­меч­чи­на від­чу­ває від­по­від­аль­ність за зло­чи­ни у ми­ну­ло­му. І це ва­жли­ва ча­сти­на на­шої де­мо­кра­ти­чної іден­ти­чно­сті. То­му Ні­меч­чи­на та­кож при­єд­на­є­ться до та­кої іні­ці­а­ти­ви » .

Але ще біль­ше пи­тань ви­кли­кає при­су­тність у на­гля­до­вій ра­ді Ме­мо­рі­аль­но­го цен­тру Го­ло­кост «Ба­бин Яр» аж трьох ро­сій­ських олі­гар­хів. Йде­ться про го­ло­ву фон­ду Ме­мо­рі­аль­но­го цен­тру « Ба­бин Яр » Пав­ла Фу­кса, спів­за­снов­ни­ка і гла­ви на­гля­до­вої ра­ди кон­сор­ці­у­му Аль­фа-Груп Ми­хай­ла Фрі­дма­на, спів­за­снов­ни­ка і чле­на на­гля­до­вої ра­ди кон­сор­ці­у­му Аль­фа- Груп Гер­ма­на Ха­на. Ро­сія є агре­со­ром що­до на­шої кра­ї­ни, і про­ти ба­га­тьох ро­сій­ських ком­па­ній та фі­зи­чних осіб за­про­ва­дже­но сан­кції, а тут ве­ли­кі ро­сій­ські гро­ші йти­муть на бу­дів­ни­цтво ме­мо­рі­а­лу в Укра­ї­ні.

Пан В’ ятрович зі­знав­ся, що йо­го бен­те­жить той факт, що за цим про­е­ктом сто­ять ве­ли­кі ро­сій­ські гро­ші. « Ві­ри­ти у не­за­ле­жність ве­ли­ко­го ка­пі­та­лу в Ро­сій­ській Фе­де­ра­ції не до­во­ди­ться. І на це тре­ба зва­жа­ти. Спо­ді­ва­юсь, що кіль­кість лю­дей, які пред­став­ля­ють Укра­ї­ну в цій іні­ці­а­ти­ві, бу­де до­ста­тньою, щоб від­сто­я­ти зва­же­ний і пра­виль­ний під­хід до ви­сві­тле­н­ня ці­єї тра­ге­дії, як одно­го з еле­мен­тів укра­їн­ської істо­рії. Я спо­ді­ва­юсь, що ро­сій­ські гро­ші не бу­дуть ви­зна­ча­ти змі­сту то­го, як бу­де ви­сві­тлю­ва­тись істо­рія Ба­би­но­го Яру», — під­кре­слив він.

До ре­чі, най­біль­ше пи­тань мо­же ви­кли­ка­ти як ви­гляд ме­мо­рі­а­лу, так і йо­го змі­стов­не на­пов­не­н­ня. І тут якраз схо­же на те, що най­біль­шу скри­пку гра­ють са­ме ро­сій­ські гро­ші. На пре­скон­фе­рен­ції Пав­ло Фукс за­зна­чив, що про­ект бу­де обра­но за ре­зуль­та­та­ми кон­кур­су. Він по­ра­див пе­ре­мож­цю ми­ну­ло­рі­чно­го кон­кур­су на ство­ре­н­ня пар­ку « Ба­бин Яр — До­ро­го­жи­цький не­кро­поль» скуль­пто­ру Ми­хай­лу Ре­ві взя­ти участь ще раз, але ра­зом з іно­зем­ни­ми ми­тця­ми.

Тре­ба за­зна­чи­ти, що на­ра­зі не ухва­ле­но рі­ше­н­ня, де са­ме бу­де зна­хо­ди­ться цей му­зей. Але під­кре­слив пан Ща­ран­ський, ор­га­ні­за­то­ри бхо­ті­ли, що­бму­зей зна­хо­див­ся са­ме в ра­йо­ні Ба­би­но­го Яру, але з до­три­ма­н­ням як єв­рей­ських за­ко­нів, згі­дно із яки­ми бу­ду­ва­ти на кла­до­ви­щах не мо­жна, так і юри­ди­чних і ар­хе­о­ло­гі­чних ви­мог, та від­по­від­ним узго­дже­н­ня із мі­сце­вим са­мов­ря­ду­ва­н­ням.

Ща­ран­ський по­ві­до­мив, що на­сту­пно­го за­сі­да­н­ня на­гля­до­вої ра­ди че­рез пів­ро­ку бу­де ухва­ле­но рі­ше­н­ня що­до мі­сця бу­дів­ни­цтва му­зею, а тим ча­сом па­ра­лель­но упро­довж цьо­го тер­мі­ну в про­фе­сій­но­му се­ре­до­ви­щі і се­ред ки­їв­ської гро­мад­сько­сті пла­ну­є­ться ши­ро­ко обго­во­рю­ва­ти му­зей­ну, до­слі­дни­цьку, осві­тню скла­до­ву ме­мо­рі­а­лу.

За­ли­ша­є­ться спо­ді­ва­тись, що за цей час укра­їн­ська вла­да зро­зу­міє, що Ба­бин Яр це — ча­сти­на укра­їн­ської істо­рії, яку не мо­жна від­да­ва­ти на від­куп бу­дья­ким ме­це­на­там, і не допу­стить ство­ре­н­ня ме­мо­рі­а­лу фа­кти­чно під ви­ві­скою Ял­тин­ської стра­те­гії за гро­ші ро­сій­сько­го ка­пі­та­лу, а ві­зьме це у свої ру­ки. По­годь­тесь, ре­а­лі­за­ція цьо­го про­е­кту має бу­ти ети­чно без­до­ган­ною

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.