«Від спів­чу­т­тя до під­трим­ки»

По­сол Ан­дрій ОЛЕФІРОВ — про роль со­цме­реж у по­ши­рен­ні знань про Укра­ї­ну

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Хри­сти­на ПЕТРЕНКО

Кіль­ка днів то­му вже, до ре­чі, не впер­ше По­сол Укра­ї­ни у Фін­лян­дії Ан­дрій Олефіров від­ві­дав один із най­біль­ших уні­вер­си­те­тів Фін­лян­дії — Уні­вер­си­тет Тур­ку, де про­чи­тав пів­то­ра­го­дин­ну ле­кцію «Укра­їн­ська кри­за в єв­ро­пей­сько-ро­сій­сько­му кон­текс­ті» та від­по­вів на пи­та­н­ня сту­ден­тів і пра­ців­ни­ків уні­вер­си­те­ту. Най­ча­сті­ше в ау­ди­то­рії зву­ча­ли пи­та­н­ня про си­ту­а­цію на Дон­ба­сі та в Кри­му, зокре­ма кіль­ка ра­зів сту­ден­ти ці­ка­ви­лись ста­но­ви­щем пе­ре­се­лен­ців. Не обі­йшло­ся і без пи­та­н­ня про під­го­тов­ку до між­на­ро­дно­го пі­сен­но­го кон­кур­су Єв­ро­ба­че­н­ня, та­кож ці­ка­ви­лись, чи є за­гро­за про­во­ка­цій. На що Олефіров впев­не­но від­по­вів, що не ба­чить не­без­пе­ки для ба­жа­ю­чих від­ві­да­ти Ки­їв у трав­ні, адже сто­ли­ця роз­та­шо­ва­на до­во­лі да­ле­ко від лі­нії фрон­ту.

Укра­їн­ський по­сол є одним з най­актив­ні­ших ди­пло­ма­тів, що ве­дуть осо­би­сті сто­рін­ки в со­цме­ре­жах. А кіль­ка днів то­му на­віть став пер­шим за актив­ні­стю в Twitter ам­ба­са­до­ром. По­сол по­стій­но пу­блі­кує на сво­їх сто­рін­ках в Twitter та «Фейс­бу­ці» ці­ка­ву ін­фор­ма­цію про укра­їн­ських куль­тур­них ді­я­чів, за до­по­мо­гою чо­го роз­по­від­ає про Укра­ї­ну всьо­му сві­ту.

— Па­не по­сол, якою, на ваш по­гляд, є роль со­ці­аль­них ме­реж у про­су­ван­ні по­зи­тив­но­го імі­джу Укра­ї­ни за кор­до­ном?

— Одно­зна­чно ця роль є ду­же ве­ли­кою. Я не маю жо­дних сум­ні­вів у то­му, що це до­по­ма­гає по­кра­щи­ти імідж Укра­ї­ни у сві­ті. Біль­ше то­го, я пе­ре­ко­на­ний, що це до­по­ма­гає ме­ні ви­ко­ну­ва­ти свої слу­жбо­ві обов’яз­ки. Яким чи­ном? На­при­клад, я знаю ду­же ба­га­тьох жур­на­лі­стів пра­кти­чно в ко­жно­му ве­ли­ко­му мі­сті Фін­лян­дії. І з ни­ми я по­зна­йо­мив­ся че­рез Twitter. Ко­ли чи­та­єш лю­дей, які пи­шуть про Укра­ї­ну, ро­зу­мі­єш, що, оче­ви­дно, во­ни ці­кав­ля­ться Укра­ї­ною. От са­ме з ни­ми я зна­йо­мий. Та­кож це до­по­ма­гає ме­ні при­найм­ні раз на два ти­жні пу­блі­ку­ва­ти стат­ті, мої ко­мен­та­рі, ого­ло­ше­н­ня про пев­ні по­дії. Зокре­ма, зав­дя­ки та­ким ого­ло­ше­н­ням про за­хо­ди ді­зна­є­ться біль­ше лю­дей, от сьо­го­дні на ле­кції був при­су­тній пред­став­ник Turun Sanomat (одна з най­біль­ших га­зет Тур­ку і ре­гіо­ну Вар­сі­найс-Су­о­мі). І дру­ге — це мо­же до­по­мог­ти в ко­му­ні­ка­ці­ях і з по­лі­ти­ка­ми. Вре­шті-решт на­віть про зу­стріч так на­ба­га­то про­сті­ше до­мо­ви­ти­ся.

— На ва­шу дум­ку, ко­ли це ста­ло на­стіль­ки по­пу­ляр­ним?

— Два остан­ні ро­ки, ко­ли я пе­ре­бу­ваю тут, це акту­аль­но для ме­не. По­ки пра­цю­вав в Укра­ї­ні, я не ба­чив мо­жли­во­стей для по­ши­ре­н­ня яко­їсь ін­фор­ма­ції. За кор­до­ном ти пе­ре­бу­ва­єш в ін­шій си­ту­а­ції. А со­цме­ре­жі до­по­ма­га­ють по­ши­ри­ти зна­н­ня про Укра­ї­ну і на­віть ді­зна­ти­ся про ін­те­ре­си ін­ших. Зві­сно, є і кри­ти­ки. Про­сті­ше всьо­го ска­за­ти, що от дар­мо­їд, ні­чо­го не ро­бить, тіль­ки в Twitter си­дить. Тре­ба ро­зу­мі­ти, що ін­те­ле­кту­аль­на пра­ця — це не тіль­ки ди­пло­ма­тія. Со­ці­аль­ні ме­ре­жі — це дже­ре­ло ін­фор­ма­ції в пер­шу чер­гу, звід­ки мо­жна ді­зна­ти­ся про по­дії мо­мен­таль­но, перш ніж це бу­де опу­блі­ко­ва­но будь-де.

— Чи пи­шуть вам у со­ці­аль­них ме­ре­жах фі­ни і що са­ме за­пи­ту­ють?

— Так, зві­сно пи­шуть. Де­які за­пи­ту­ють ду­же від­вер­то, чи без­пе­чно їха­ти в Ки­їв у трав­ні на Єв­ро­ба­че­н­ня. Я — ки­я­нин, то­му ка­жу їм, що са­ме в трав­ні й тре­ба їха­ти, щоб по­ба­чи­ти, як цві­туть ка­шта­ни. Це жар­то­ма. А вза­га­лі спо­ча­тку ба­га­то ви­слов­лю­ва­ли спів­чу­т­тя, за­раз ба­га­то хто ба­чить, що ми ста­є­мо на но­ги все біль­ше, і ви­слов­лює свою під­трим­ку. Це ду­же при­єм­но, бо, зна­є­те, ін­ко­ли від спів­чу­т­тя до під­трим­ки — ду­же ве­ли­кий шлях.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.