Не­за­ле­жний ау­дит чи за­ле­жний «ін­стру­мент»?

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

Схо­же, в Укра­ї­ні на­зрі­ває ще один скан­дал з від­по­від­ни­ми імі­дже­ви­ми втра­та­ми. У вів­то­рок Вер­хов­на Ра­да не змо­гла ви­зна­чи­ти пред­став­ни­ка пар­ла­мен­ту до скла­ду ко­мі­сії зов­ні­шньо­го кон­тро­лю з про­ве­де­н­ня не­за­ле­жної оцін­ки (ау­ди­ту) ефе­ктив­но­сті ді­яль­но­сті На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро Укра­ї­ни. Перш ні­жго­ло­су­ва­ти за кан­ди­да­та, го­ло­ва ВР Ан­дрій Па­ру­бій про­вів рей­тин­го­ве го­ло­су­ва­н­ня се­ред двох пре­тен­ден­тів: Ро­бер­та Стор­ча під­три­ма­ли 178 де­пу­та­тів, Най­дже­ла Бра­у­на — 202 на­ро­дних обран­ців. Да­лі спі­кер по­ста­вив на го­ло­су­ва­н­ня при­зна­че­н­ня Бра­у­на ау­ди­то­ром НАБУ, але в ре­зуль­та­ті йо­го кан­ди­да­ту­ру під­три­ма­ли ли­ше 200 на­ро­дних де­пу­та­тів. Па­ру­бій дав до­ру­че­н­ня Ан­ти­ко­ру­пцій­но­му ко­мі­те­ту до­о­пра­цю­ва­ти це пи­та­н­ня для подаль­шо­го роз­гля­ду у пар­ла­мен­ті.

Спра­ва в то­му, що згі­дно з за­ко­ном про НАБУ, «що­ро­ку про­во­ди­ться не­за­ле­жна оцін­ка (ау­дит) ефе­ктив­но­сті ді­яль­но­сті» цьо­го ор­га­ну. Цю оцін­ку про­во­дить ко­мі­сія зов­ні­шньо­го кон­тро­лю у скла­ді трьох чле­нів, яких по­да­ють — «Пре­зи­дент, Вер­хов­на Ра­да та Ка­бі­нет Мі­ні­стрів що­ро­ку ви­зна­ча­ють по одно­му чле­ну ко­мі­сії з чи­сла осіб, які ма­ють зна­чний до­свід ро­бо­ти в ор­га­нах до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня, про­ку­ра­ту­ри, су­дах за кор­до­ном чи між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях...». Скан­дал по­ки ви­ник са­ме нав­ко­ло кан­ди­да­ту­ри від пар­ла­мен­ту. Ще вкін­ці ми­ну­ло­го ро­ку кон­курс, який про­во­див Ко­мі­тет Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дії ко­ру­пції, ви­грав Ро­берт Сторч (за­сту­пник ге­не­раль­но­го ін­спе­кто­ра Мін’юсту США). Са­ме йо­го кан­ди­да­ту­ру і за­твер­див ко­мі­тет на сво­є­му за­сі­дан­ні.

Але да­лі, ко­ли від­бу­ва­ло­ся пред­став­ле­н­ня Стор­ча в се­сій­ній за­лі, гла­ва фра­кції БПП Ігор Гри­нів не­спо­ді­ва­но вніс кан­ди­да­ту­ру Бра­у­на, який участь в кон­кур­сі не брав (чле­ни пре­зи­дент­ської фра­кції пред­ста­ви­ли йо­го як при­ва­тно­го де­те­кти­ва з Ве­ли­ко­бри­та­нії, в яко­го є гар­ний до­свід ро­бо­ти). В ре­зуль­та­ті жо­ден з кан­ди­да­тів під­трим­ки в Ра­ді не здо­був, і рі­ше­н­ня по­вер­ну­ли в ко­мі­тет. Да­лі бу­ло про­ти­сто­я­н­ня в са­мо­му ко­мі­те­ті, яке по су­ті про­дов­жи­ло­ся і в се­сій­ній за­лі.

«Нам хо­ті­ло­ся б, щоб ан­ти­ко­ру­пцій­ні ін­сти­ту­ції, які ми ство­рю­ва­ли три ро­ки пі­сля Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, бу­ли про­фе­сій­ні, по­лі­ти­чно не­за­ан­га­жо­ва­ні, фі­нан­со­во за­без­пе­че­ні і щоб над ни­ми був пев­ний кон­троль, зокре­ма за до­по­мо­гою зга­да­но­го ау­ди­ту, — ко­мен­тує «Дню» го­ло­ва Ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди у за­кор­дон­них спра­ва Ган­на ГОПКО. — То­му за­раз за­мість то­го, щоб Пре­зи­дент і прем’єр-мі­ністр, по­ка­за­ли свою дер­жав­ни­цьку по­зи­цію і за­про­по­ну­ва­ли сво­їх кан­ди­да­тів, ми ба­чи­мо спро­би про­пре­зи­дент­ської фра­кції БПП дис­кре­ди­ту­ва­ти пар­ла­мент. Є по­ру­ше­н­ня про­це­дур — в об­хід ре­гла­мен­ту, пі­сля то­го як за­вер­шив­ся офі­цій­ний кон­курс, ко­ли в ан­ти­ко­ру­пцій­ний ко­мі­тет мо­жна бу­ло по­да­ва­ти скіль­ки зав­го­дно кан­ди­да­тів, з’яв­ля­є­ться ні­ко­му не ві­до­мий Най­джел Бра­ун, як кон­ку­рент пе­ре­мож­цю кон­кур­су Ро­бер­ту Стор­чу. У ньо­го 30-рі­чний до­свід ро­бо­ти про­ку­ро­ра, до­свід пе­ре­ві­рок ЦРУ, ФБР, аме­ри­кан­сько­го від­ді­ле­н­ня Ін­тер­по­лу».

«Ко­ли нам го­во­рять штам­пи, що мов­ляв на­ми бу­дуть ке­ру­ва­ти аме­ри­кан­ці, хо­чу одра­зу ска­за­ти, що ми не оби­ра­є­мо ке­рів­ни­ка НАБУ, адже цим ор­га­ном і так ке­рує укра­ї­нець, — про­дов­жує Ган­на Гопко. — Всі ін­ші ар­гу­мен­ти про­тив­ни­ків аме­ри­кан­сько­го ау­ди­то­ра є від лу­ка­во­го. Ми оби­ра­є­мо най­кра­щих кан­ди­да­тів, які змо­жуть зро­би­ти не­за­ан­га­жо­ва­ний, про­фе­сій­ний пер­ший в істо­рії НАБУ зов­ні­шній ау­дит. Для на­сту­пних ау­ди­тів бу­де­мо під­би­ра­ти ін­ших кан­ди­да­тів. Цей ау­дит не має бу­ти ін­стру­мен­том ти­ску на НАБУ. Ко­ли про­тив­ни­ки Стор­ча про­по­ну­ють Бра­у­на, во­ни на­віть не мо­жуть ска­за­ти хто йо­го при­вів в за­лу пар­ла­мен­ту, хто за­про­сив в Укра­ї­ну і на чиї ко­шти він при­їхав. Го­ло­су­ва­н­ня у вів­то­рок по­ка­за­ло, що спро­би «на­ги­на­ти» пар­ла­мент не вда­ли­ся. То­му за­клик ду­же про­стий: по­вер­ну­ти­ся до рі­ше­н­ня ко­мі­те­ту, яке вже бу­ло ухва­ле­не що­до про­е­кту по­ста­но­ви про Ро­бер­та Стор­ча. Ми ма­є­мо по­ка­за­ти, що пар­ла­мент ді­є­вий в за­без­пе­чен­ні фун­кціо­ну­ва­н­ня ан­ти­ко­ру­пцій­них ін­сти­ту­цій».

Про що свід­чить цей скан­дал? За­мість то­го, щоб сер­йо­зно ви­рі­шу­ва­ти пи­та­н­ня на ко­ристь дер­жа­ви, ми спо­сте­рі­га­є­мо за чер­го­вою імі­та­ці­єю. Акти­ві­сти і ча­сти­на на­ро­дних де­пу­та­тів зви­ну­ва­чу­ють вла­ду у то­му, що во­ни хо­чуть по­ста­ви­ти під­кон­троль­ну со­бі лю­ди­ну в ко­мі­сію зов­ні­шньо­го кон­тро­лю для то­го, щоб три­ма­ти на га­чку го­ло­ву НАБУ Артема Си­тни­ка. Або вза­га­лі че­рез «ру­чну» ко­мі­сію (ма­ю­чи дві ло­яль­ні лю­ди­ни в її скла­ді) за ре­зуль­та­та­ми пе­ре­вір­ки ви­зна­ти йо­го ро­бо­ту не­за­до­віль­ною, а от­же отри­ма­ти під­ста­ви для йо­го звіль­не­н­ня.

З ін­шо­го бо­ку, в умо­вах то­таль­ної не­до­ві­ри до по­лі­ти­ків, на­віть якщо йде­ться про так зва­них єв­ро­опти­мі­стів, які за­хи­ща­ють Стор­ча, пі­до­зри все одно за­ли­ша­ю­ться. До ре­чі, за­кон не зо­бов’язує, що в ко­мі­сії обов’яз­ко­во ма­ють бу­ти іно­зем­ці, в ній мо­жуть бу­ти і укра­їн­ці із за­кор­дон­ним до­сві­дом ро­бо­ти. Про­те на­віть якщо взя­ти кво­ту уря­ду, то пред­став­ни­ки гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій — Transparency International Укра­ї­на, «Ре­а­ні­ма­цій­ний па­кет ре­форм» та «Центр про­ти­дії ко­ру­пції» — про­по­ну­ють йо­му на ви­бір для за­твер­дже­н­ня три кан­ди­да­ту­ри іно­зем­ців: аме­ри­кан­ки Мар­ти Борщ, іспан­ця Кар­ло­са Ка­стре­са­на та іта­лій­ця Джо­ван­ні Кес­сле­ра. Їх ар­гу­мент — має бу­ти не­за­ле­жним ау­дит, тоб­то не­за­ле­жний від укра­їн­ської по­лі­ти­ки член ко­мі­сії.

«Дій­сно, кан­ди­да­ту­рою на пост зов­ні­шньо­го ау­ди­то­ра мо­же бу­ти і укра­ї­нець, — ко­мен­тує «Дню» кан­ди­дат юри­ди­чних на­ук, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва ім. В.М. Ко­ре­цько­го НАН Укра­ї­ни Ми­ко­ла СІРИЙ, який пре­тен­ду­вав на по­са­ду го­ло­ви НАБУ ра­зом із Си­тни­ком. — В юри­ди­чних пи­та­н­нях всі кра­ї­ни, які се­бе по­ва­жа­ють, став­ля­ться ду­же обе­ре­жно до мо­жли­во­сті за­про­ше­н­ня іно­зем­ців на по­ді­бні по­са­ди. Во­ни мо­жуть бу­ти за­про­ше­ні в роз­гля­ді обго­во­рень еко­но­мі­чних, со­ці­аль­них пи­тань. Але все що сто­су­є­ться юри­спру­ден­ції — це сфе­ра вну­трі­шньо­го су­ве­ре­ні­те­ту. Кра­ї­на, яка лег­ко­ва­жно ста­ви­ться до цьо­го, не ви­кли­кає по­ва­ги і до­ві­ри в сві­ті. Це не є хо­ро­шим при­кла­дом, ко­ли ми свою юри­ди­чну си­сте­му ста­ви­мо в за­ле­жність від будь-яких зов­ні­шніх осіб не­за­ле­жно від то­го, яким є їхній рі­вень ква­лі­фі­ка­ції і по­ря­дно­сті».

«Не­по­ро­зу­мі­н­ня в да­но­му ви­пад­ку по­чи­на­є­ться з пи­та­н­ня, а чи вза­га­лі по­трі­бен та­кий ау­ди­тор над НАБУ, — акцен­тує Ми­ко­ла Сірий. — Якщо взя­ти, на­при­клад, аме­ри­кан­ську пра­кти­ку, то в ній підзві­тним є пи­та­н­ня не тіль­ки не­об­хі­дно­сті і яко­сті роз­слі­ду­вань тих чи ін­ших кри­мі­наль­них справ, а й пи­та­н­ня ви­тра­ча­н­ня бю­дже­тних ко­штів на це. Му­шу звер­ну­ти ува­гу на те, що в укра­їн­ській пра­кти­ці укра­їн­ська пра­во­охо­рон­на си­сте­ма ви­тра­чає стіль­ки ко­штів на роз­слі­ду­ва­н­ня, скіль­ки вва­жає за по­трі­бне, і це пе­ре­бу­ває по­за будь-яким кон­тро­лем. Від­по­від­но по­стає про­сте за­пи­та­н­ня — а що са­ме бу­де кон­тро­лю­ва­ти зов­ні­шній ау­ди­тор? З то­чки зо­ру ви­тра­ча­н­ня ко­штів, ще раз пов­то­рюю, це пи­та­н­ня в Укра­ї­ні по­за вре­гу­лю­ва­н­ням. З то­чки зо­ру не­об­хі­дно­сті роз­слі­ду­ва­н­ня тих чи ін­ших фа­ктів, це вза­га­лі пи­та­н­ня не ау­ди­ту, а це пи­та­н­ня, з одно­го бо­ку, су­до­вої, а з ін­шо­го бо­ку по­лі­ти­чної оцін­ки».

«Тоб­то я пе­ре­ко­на­ний, що нам по­трі­бно бу­де ста­ви­ти пи­та­н­ня про зві­тність пра­во­охо­рон­них си­стем що­до ко­штів на роз­слі­ду­ва­н­ня, то­ді ау­ди­то­ри до­ціль­ні, або від­мов­ля­тись від цьо­го ін­сти­ту­ту як аб­со­лю­тно не­по­трі­бно­го, — на­го­ло­шує Ми­ко­ла Сірий. — Але якщо йо­го вже за­про­ва­ди­ли, то я зві­сно по­го­джу­юсь, що це пи­та­н­ня ма­ло бу­ти ви­рі­ше­но як най­швид­ше. Тим біль­ше, що во­но не має прин­ци­по­во­го зна­че­н­ня, окрім одно­го по­лі­ти­чно­го пи­та­н­ня — за­ли­ше­н­ня на по­са­ді ке­рів­ни­ка НАБУ або йо­го звіль­не­н­ня в ра­зі не­га­тив­но­го ау­ди­ту. То­му вся скла­дність пов’яза­на ви­клю­чно з по­лі­ти­чним ви­бо­ром і, на жаль, ко­ли­ва­н­ня в пар­ла­мен­ті свід­чать про йо­го про­блем­ність. По­лі­ти­чна вла­да хо­ті­ла би ма­ти в сво­їх ру­ках на­дій­ний, пе­ре­кон­ли­вий, ле­галь­ний ін­стру­мент ке­ру­ва­н­ня НАБУ. Са­ме та­ким ін­стру­мен­том на сьо­го­дні, згі­дно із за­ко­ном, мо­же бу­ти ви­сно­вок зов­ні­шньо­го ау­ди­то­ра. Якщо ау­ди­тор бу­де за­ле­жною осо­бою, то це дасть мо­жли­вість ке­ру­ва­ти НАБУ на­пря­му».

«У на­шо­му ви­пад­ку зов­ні­шня оцін­ка ді­яль­но­сті НАБУ не має прин­ци­по­во­го зна­че­н­ня, окрім по­лі­ти­чно­го пи­та­н­ня — за­ли­ши­ться на по­са­ді ке­рів­ник бю­ро чи ні», — екс­перт

Де­пу­та­ти так і не ви­зна­чи­ли­ся з ау­ди­то­ром для НАБУ

Сім’я...

«Ши­ро­ка ко­а­лі­ція» чи «ши­ро­ка опо­зи­ція»?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.