Гра в імі­та­цію,

Або Сі­зі­фо­ві зу­си­л­ля Держ­фін­мо­ні­то­рин­гу

Den (Ukrainian) - - Економіка -

Не­вдов­зі ( на­при­кін­ці бе­ре­зня — по­ча­тку кві­тня) в Укра­ї­ну при­бу­ває мі­сія Ко­мі­те­ту екс­пер­тів Ра­ди Єв­ро­пи MONEYVAL ( гру­па ство­ре­на та пра­цює за прин­ци­па­ми FATF), яка на мі­сці бу­де ре­тель­но пе­ре­ві­ря­ти та оці­ню­ва­ти ефе­ктив­ність на­ціо­наль­ної си­сте­ми бо­роть­би з від­ми­ва­н­ням бру­дних ко­штів. На­сам­пе­ред, це сто­су­є­ться ді­яль­но­сті Дер­жав­ної слу­жби фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу (так зва­на фі­нан­со­ва роз­від­ка). За­ко­но­дав­ство Укра­ї­ни по­бу­до­ва­но та­ким чи­ном, що клю­чо­ву роль в ко­ор­ди­на­ції ді­яль­но­сті дер­жав­них ор­га­нів у сфе­рі за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дії від­ми­ван­ню бру­дних ко­штів має ві­ді­гра­ва­ти са­ме ця слу­жба. Оста­н­ня діє як на­ціо­наль­ний центр із від­по­від­ни­ми (до­ста­тньо по­ту­жни­ми) пов­но­ва­же­н­ня­ми та є спо­лу­чною лан­кою у за­галь­но­дер­жав­ній си­сте­мі фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу. Да­на си­сте­ма пе­ред­ба­чає вза­є­мо­дію від­по­від­них фі­нан­со­вих уста­нов, кон­тро­лю­ю­чих дер­жав­них ор­га­нів та пра­во­охо­рон­них стру­ктур. Пер­ші ( пе­ред­усім бан­ки) ви­сту­па­ють як дже­ре­ла ін­фор­ма­ції, дру­гі здій­сню­ють ре­гу­лю­ва­н­ня і на­гляд, тре­ті пра­цю­ють над до­ку­мен­ту­ва­н­ням фа­ктів ви­яв­ле­них пра­во­по­ру­шень. При цьо­му Дер­жав­на слу­жба фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу ма­ла б по­сі­да­ти цен­траль­не мі­сце в на­ціо­наль­ній си­сте­мі про­ти­дії від­ми­ван­ню ко­штів та бо­роть­би з фі­нан­су­ва­н­ням те­ро­ри­зму. Са­ме то­му да­ний ор­ган ви­ко­нав­чої вла­ди є своє­рі­дним focal point для ро­бо­ти з Ко­мі­те­том екс­пер­тів Ра­ди Єв­ро­пи MONEYVAL.

Чо­му ми звер­та­є­мо ува­гу чи­та­ча на, зда­ва­ло­ся б, пе­ре­сі­чний ві­зит на ві­тчи­зня­ні те­ре­ни чер­го­вої гру­пи між­на­ро­дних екс­пер­тів? Го­лов­ним чи­ном це пов’яза­но з тим, що на фо­ні гу­чних ко­ру­пцій­них скан­да­лів, див­ної мі­гра­ції на­чеб­то за­бло­ко­ва­них та за­а­ре­што­ва­них ко­штів ко­ли­шніх ви­со­ко­по­са­дов­ців та за на­слід­ка­ми про­ве­де­ної оцін­ки Укра­ї­на ри­зи­кує зно­ву по­тра­пи­ти до так зва­но­го сі­ро­го спи­ску кра­їн, які по­стій­но де­мон­стру­ють хро­ні­чні й си­стем­ні не­до­лі­ки у сфе­рі бо­роть­би з від­ми­ва­н­ням бру­дних ка­пі­та­лів.

Тут до­ре­чно на­га­да­ти, що з 2002 по 2004 ро­ки Укра­ї­на вже пе­ре­бу­ва­ла у так зва­но­му чор­но­му спи­ску FATF, а у пе­рі­од з 2009 по гру­день 2013 — у сі­ро­му спи­ску. Та­ке «ви­зна­н­ня», крім ре­пу­та­цій­них втрат Укра­ї­ни, при­зво­ди­ло до від­чу­тних фі­нан­со­во-еко­но­мі­чних обме­жень у зов­ні­шніх від­но­си­нах. Адже окрім по­си­ле­них про­це­дур скру­пу­льо­зно­го (а не імі­та­ції, як в на­ціо­наль­них ре­а­лі­ях) мо­ні­то­рин­гу з бо­ку іно­зем­них ком­пе­тен­тних ор­га­нів усіх зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних угод і тран­за­кцій ді­ло­ві ко­ла да­ле­ко­го за­ру­біж­жя пра­кти­чно уни­ка­ють спів­пра­ці з фі­нан­со­вою си­сте­мою та­кої кра­ї­ни.

Де­фор­мо­ва­ні ті­ньо­ви­ми та ко­ру­пцій­ни­ми схе­ма­ми фі­нан­со­во- еко­но­мі­чні від­но­си­ни — най­більш сер­йо­зна проблема ві­тчи­зня­но­го сьо­го­де­н­ня. Тре­ба вра­хо­ву­ва­ти, що між­на­ро­дне оці­ню­ва­н­ня бу­де про­хо­ди­ти за но­вою ме­то­до­ло­гі­єю, яка вра­хо­ву­ва­ти­ме не стіль­ки те­хні­чну від­по­від­ність (ма­є­ться на ува­зі на­яв­ність від­по­від­ної за­ко­но­дав­чої ба­зи та актів ре­гу­лю­ва­н­ня, що від­по­від­а­ють мі­жна­ро­дним стан­дар­там), скіль­ки на­сам­пе­ред ефе­ктив­ність за­хо­дів у сфе­рі про­ти­дії від­ми­ван­ню ко­штів та фі­нан­су­ван­ню те­ро­ри­зму, а та­ко­жме­ха­ні­змам ви­ве­де­н­ня фі­нан­со­вих акти­вів в офшо­ри. На жаль, на­віть да­ні з від­кри­тих дже­рел го­во­рять про до­ста­тньо ком­фор­тні умо­ви існу­ва­н­ня та­ких кри­мі­наль­них явищ в Укра­ї­ні.

До­сить го­стрим і, як на ме­не, юри­ди­чно і кри­те­рі­аль­но не­впо­ряд­ко­ва­ним є за­про­ва­дже­ний ме­ха­нізм по­ві­дом­ле­н­ня суб’ єкта­ми пер­вин­но­го фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу про пі­до­зрі­лі фі­нан­со­ві опе­ра­ції. Пе­ре­ко­на­ний, по­при те, що Дер­жав­на слу­жба фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу що­ден­но отри­мує ти­ся­чі по­ві­дом­лень про пі­до­зрі­лі фі­нан­со­ві опе­ра­ції суб’ єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня та гро­ма­дян ( 97% — це ін­фор­ма­ція з бан­ків­ських уста­нов), во­на фа­кти­чно отри­мує одно­по­лю­сний її зріз. За ро­ки сво­го існу­ва­н­ня Держ­фін­мо­ні­то­ринг так і не спро­міг­ся акти­ві­зу­ва­ти ін­фор­ма­цій­ні по­си­ли від еквай­рін­го­вих та клі­рин­го­вих уста­нов, ком­па­ній з управ­лі­н­ня акти­ва­ми, від­су­тній зв’ язок із по­се­ре­дни­ка- ми на рин­ку не­ру­хо­мо­сті то­що. Во­дно­час не спра­цьо­вує прин­цип вза­є­мо­дії з суб’ єкта­ми пер­вин­но­го та дер­жав­но­го фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу.

Хо­ча за фор­маль­ни­ми озна­ка­ми пев­ні по­зи­ти­ви в ро­бо­ті слу­жби є. Ми мо­же­мо чу­ти про со­тні уза­галь­не­них ма­те­рі­а­лів, які по су­ті є по­ві­дом­ле­н­ня­ми що­до вчи­не­н­ня кри­мі­наль­но­го пра­во­по­ру­ше­н­ня, які на­ді­сла­ні до рі­зних пра­во­охо­рон­них ор­га­нів. Так, за 2015 рік слу­жбою під­го­тов­ле­но та на­прав­ле­но 686 ма­те­рі­а­лів, у 2016 ро­ці — 591 ма­те­рі­ал. Су­ми фі­нан­со­вих опе­ра­цій слу­жбов­ців, які пі­до­зрю­ю­ться де­пар­та­мен­том фі­нан­со­вих роз­слі­ду­вань слу­жби у від­ми­ван­ні ко­штів або пов’ яза­ні з учи­не­н­ням ін­шо­го зло­чи­ну, вра­жа­ють. Ли­ше за ча­сти­ною ма­те­рі­а­лів, на­прав­ле­них Слу­жбою до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів (що­до ко­ли­шніх ви­со­ко­по­са­дов­ців уря­ду Яну­ко­ви­ча) у 2015 ро­ці, — це по­над 179 млрд грн, у 2016 ро­ці, за всі­ма ма­те­рі­а­ла­ми, — май­же 450 млрд грн. Однак зна­чи­мість та­кої ста­ти­сти­ки одра­зу жні­ве­лю­є­ться, якщо ми про­ана­лі­зу­є­мо, які жсу­ми ко­штів ( акти­вів) у кін­це­во­му під­сум­ку офі­цій­но ви­зна­ні су­да­ми кри­мі­наль­ни­ми, а от­же — під­ля­га­ють по­вер­нен­ню у бю­джет. А йде­ться про при­го­лом­шли­во мі­зер­ну су­му — всьо­го 41 млн грн (26 млн — у 2014 ро­ці та 15 млн — у 2015- му). Якщо до­да­ти сю­ди кіль­кість за­бло­ко­ва­них за рі­ше­н­ня­ми або до­ру­че­н­ня­ми Дер­жав­ної слу­жби фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу ко­штів ( по­над 26 млрд грн за 2014 — 2016 ро­ки), то одра­зу ви­ни­кає ло­гі­чне за­пи­та­н­ня, а чим зу­мов­лю­ю­ться да­ні про­ти­річ­чя? Для від­по­віді по­трі­бно зро­зу­мі­ти, чи на­ле­жни­ми є якість, гли­би­на ана­лі­зу і своє­ча­сність уза­галь­не­них ма­те­рі­а­лів, що по­да­ю­ться Дер­жав­ною слу­жбою фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів. Ро­з­гля­не­мо, яка жча­сти­на уза­галь­не­них ма­те­рі­а­лів слу­жби бе­ре­ться пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми в ро­бо­ту, а яка час­тка ін­фор­ма­ції слу­жби не зна­хо­дить сво­го під­твер­дже­н­ня. Да­ні Зві­ту що­до про­ве­де­н­ня на­ціо­наль­ної оцін­ки ри­зи­ків у сфе­рі за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дії від­ми­ван­ню ко­штів го­во­рять, що час­тка від­мов у по­ру­шен­ні кри­мі­наль­них про­ва­джень (справ) у 2014 ро­ці скла­да­ла більш ніж66% (!) а у 2015 ро­ці — по­над 78% (!). Ці­ка­вим є те, що по­ка­зник 2015 ро­ку є аб­со­лю­тним не­га­тив­ним ма­кси­му­мом за всю істо­рію ді­яль­но­сті слу­жби. Тоб­то 78% основ­но­го ро­бо­чо­го ма­те­рі­а­лу Дер­жав­ної слу­жби фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу не зна­хо­дять сво­го під­твер­дже­н­ня. Та­ка оче­ви­дність є над­зви­чай­но сер­йо­зним свід­че­н­ням си­стем­них упу­щень у си­сте­мі ана­лі­зу та ро­бо­ти з від­по­від­ни­ми уза­галь­не­н­ня­ми. Ви­кли­кає по­див та­кож­те, що тре­тій рік по­спіль пі­сля змі­ни вла­ди від­по­від­ні слу­жби про­дов­жу­ють зна­хо­ди­ти не аре­што­ва­ні акти­ви ко­ли­шніх топ-чи­нов­ни­ків. Як на­слі­док — укра­їн­ська гро­мад­ськість із гір­ко­тою ( м’ яко ка­жу­чи) спо­сте­рі­гає і бу­де спо­сте­рі­га­ти в подаль­шо­му за роз­бло­ку­ва­н­ням та ви­ве­де­н­ням із на­ціо­наль­ної фі­нан­со­вої си­сте­ми мі­льяр­дних сум фі­нан­со­вих ко­штів. Укра­їн­ська сто­ро­на, як пра­ви­ло, своє­ча­сно не на­дає ар­гу­мен­то­ва­них до­ка­зів зло­чин­но­го по­хо­дже­н­ня цих акти­вів. Одна з при­чин — у то­му, що Дер­жав­на слу­жба фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу не зда­тна фі­зи­чно си­стем­но опра­цю­ва­ти 4 млн по­ві­дом­лень на рік. Ін­ша при­чи­на по­ля­гає в то­му, що га­му­зом зі­бра­ні й на­ді­сла­ні до пра­во­охо­рон­ної си­сте­ми уза­галь­не­н­ня не да­ють мо­жли­во­сті ( а ду­же ча­сто не­має і ба­жа­н­ня) зі­бра­ти до­ка­зи та під­твер­дже­н­ня ці­єї ін­фор­ма­ції.

Ін­ше, не менш ва­жли­ве, пи­та­н­ня, яку жкіль­кість зу­пи­не­них ( за­бло­ко­ва­них) Дер­жав­ною слу­жбою фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу опе­ра­цій про­дов­же­но в су­дах і яку кіль­кість на­кла­де­них аре­штів на та­кі ко­шти ска­со­ва­но су­да­ми? За ви­снов­ка­ми між­на­ро­дних екс­пер­тів, у пе­ре­ва­жній біль­шо­сті ви­пад­ків рі­ше­н­ня Дер­жав­ної слу­жби фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу ска­со­ву­ють, а ко­шти по­вер­та­ють у роз­по­ря­дже­н­ня клі­єн­та. На мою дум­ку, по­трі­бно до­слі­ди­ти ( да­ле­ко не на­у­ко­во) при­чин­но- на­слід­ко­ві зв’яз­ки та­ких рі­шень і мо­ти­ви їх де­за­ву­ю­ва­н­ня, що за­кін­чи­ло­ся роз­бло­ку­ва­н­ням ко­штів. Хто і в яких мас­шта­бах уре­шті-решт є бе­не­фі­ці­а­ром по­мил­ко­во­го пре­це­ден­ту. Крім то­го, пе­ре­ко­на­ний, та­кі рі­ше­н­ня про зу­пи­не­н­ня, якщо во­ни сто­су­ю­ться справ­жніх пі­до­зрю­ва­них, ли­ше при­вер­та­ють ува­гу цих еле­мен­тів до ро­бо­ти пра­во­охо­рон­них ор­га­нів та зу­мов­лю­ють ви­со­ку за­гро­зу зри­ву та­ких роз­слі­ду­вань. Ро­зу­мі­н­ня мною та­кої оче­ви­дно­сті ста­ло одним із мо­ти­вів на­пи­са­ти і опу­блі­ку­ва­ти книж­ку, озна­йом­ле­н­ня з якою при­не­се для фа­хів­ців хо­ча б ін­фор­ма­цій­ну ко­ристь.

При цьо­му ві­тчи­зня­ні бор­ці з від­ми­ва­н­ням та ле­га­лі­за­ці­єю бру­дних ко­штів, як пра­ви­ло, ду­же да­ле­кі від пра­кти­чно­го ро­зу­мі­н­ня і осво­є­н­ня фі­нан­со­вих ін­но­ва­цій, що без­упин­но з’яв­ля­ю­ться під впли­вом роз­ви­тку НТР та ін­тер­не­ту. Де­ри­ва­ти­ви, по­хі­дні фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти, опціон­ні та

ф’ючер­сні кон­тра­кти для біль­шо­сті чи­нов­ни­ків аб­со­лю­тно не ві­до­мі яви­ща. Не­ви­пад­ко­во мі­ністр фі­нан­сів Оле­ксандр Да­ни­люк в одно­му з ін­терв’ ю пря­мо ви­знав, що ни­ні­шні чи­нов­ни­ки, зокре­ма фі­скаль­ної слу­жби, «не зна­ють еле­мен­тар­них ре­чей, на­при­клад, що та­ке фон­до­вий ри­нок, як за до­по­мо­гою акцій ви­во­дя­ться гро­ші за кор­дон. Для них це ко­смос».

На на­ше пе­ре­ко­на­н­ня, та­ка оцін­ка є гір­кою оче­ви­дні­стю і для ви­щих ке­рів­ни­ків Держ­фін­мо­ні­то­рин­гу. У ре­зуль­та­ті спо­сте­рі­га­є­ться де­стру­ктив­на кон­ку­рен­ція, й як ре­зуль­тат — це за­кін­чу­є­ться вла­дни­ми сі­зі­фо­ви­ми зу­си­л­ля­ми що­до про­ти­дії хро­ні­чно зло­ві­сним яви­щам і про­це­сам.

Мі­жна­ро­дна пра­кти­ка і стан­дар­ти за­свід­чу­ють оче­ви­дність: від­по­від­ні під­роз­ді­ли ство­рю­ва­ли з ме­тою не­д­опу­ще­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня на­ціо­наль­них фі­нан­со­вих си­стем у від­ми­ван­ні зло­чин­них до­хо­дів. І за­ра­ди цьо­го від­по­від­ні слу­жби на­ді­ле­ні не про­сто ве­ли­че­зни­ми пов­но­ва­же­н­ня­ми і мо­жли­во­стя­ми, а й ре­гу­ля­тор­но зін­те­гро­ва­ні у сво­їй пра­кти­чній ро­бо­ті. Са­ме та­кої мо­де­лі ті­сної ор­га­ні­чної спів­пра­ці з ан­ти­ко­ру­пцій­ни­ми ор­га­на­ми та Дер­жав­ною слу­жбою фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу не ви­ста­чає на ві­тчи­зня­них те­ре­нах. Пе­ре­ко­на­ний, що по­ява в на­зві одно­го з під­роз­ді­лів слу­жби на­тя­ку на осо­бли­ве спів­ро­бі­тни­цтво з На­ціо­наль­ним ан­ти­ко­ру­пцій­ним бю­ро не до­ста­тньо для успі­шної між­ві­дом­чої спів­пра­ці. Вва­жаю, що на ча­сі де­те­кти­вам НАБУ отри­ма­ти по­стій­ний он­лайн- до­ступ до ба­зи да­них про фі­нан­со­ві опе­ра­ції, що адмі­ні­стру­є­ться Дер­жав­ною слу­жбою фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу. Це мо­жна зро­би­ти на рів­ні рі­шень двох ін­сти­ту­цій, оскіль­ки в НАБУ пра­цю­ють фа­хів­ці, які пра­цю­ва­ли в слу­жбі і ма­ють усі від­по­від­ні до­пу­ски. Тим біль­ше укра­їн­ська фі­нан­со­ва роз­від­ка за мо­де­л­лю адмі­ні­стра­тив­но­го під­по­ряд­ку­ва­н­ня ду­же схо­жа на FinCEN ( Financial Crimes Enforcement Network) Спо­лу­че­них Шта­тів, де пред­став­ни­ки пра­во­охо­рон­ної си­сте­ми ма­ють по­стій­ний до­ступ до ре­сур­сів сво­єї фі­нан­со­вої роз­від­ки. Як екс­перт від­зна­чу, що мо­жли­вість НАБУ са­мо­стій­но здій­сню­ва­ти ана­ліз фі­нан­со­вих опе­ра­цій сут­тє­во при­швид­шить ре­зуль­та­тив­ність бо­роть­би з топ-ко­ру­пці­єю.

І на за­вер­ше­н­ня. В Укра­ї­ні є пев­на ча­сти­на по­са­до­вих осіб дер­жав­ної вла­ди, яка має за­фі­ксо­ва­ний іму­ні­тет про­ти при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті за по­ру­ше­н­ня за­ко­нів. У свою чер­гу існу­ва­н­ня та­ко­го пре­це­ден­ту ви­прав­до­вує спро­би шту­чно отри­ма­ти по­ді­бний іму­ні­тет й ін­шим по­са­дов­цям, які мо­жуть за­пла­ти­ти за без­кар­ність гро­ши­ма чи пев­ни­ми по­слу­га­ми. Зро­зумі­ло, що все це — озна­ка не­за­вер­ше­но­сті де­мо­кра­ти­чних пе­ре­тво­рень; во­но істо­ри­чно при­ре­че­но і не­ми­ну­че зни­кне в май­бу­тньо­му. Во­дно­час зро­зумі­ло й те, що осо­би, які ма­ють пря­му ко­ристь у по­ді­бній не­за­вер­ше­но­сті, пра­гнуть від­кла­сти це май­бу­тнє якнай­да­лі. Не­зро­зумі­ло ли­ше, чо­му збе­ре­же­н­ня ці­єї фе­одаль­ної не­рів­но­сті під­три­му­ють ті, хто не має жо­дних при­ві­ле­їв пе­ред за­ко­ном, за­те вла­сним га­ман­цем чи сво­бо­дою і на­віть жи­т­тям їх опла­чу­ють.

Ан­дрій КОВАЛЬЧУК, до­ктор юри­ди­чних на­ук, про­фе­сор, спе­ці­аль­но для «Дня»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.