«Нам по­трі­бна мо­ва»

У На­ціо­наль­но­му пе­да­го­гі­чно­му уні­вер­си­те­ті ім. М. Дра­го­ма­но­ва від­кри­ли но­вий на­вчаль­ний рік для укра­їн­ської ді­а­спо­ри

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ма­рія ЧАДЮК

Мо­ва змі­цнює на­ше єд­на­н­ня», — ствер­джує ре­ктор НПУ ім. М. Дра­го­ма­но­ва Ві­ктор АНДРУЩЕНКО. Під цим га­слом 18 бе­ре­зня від­бу­ло­ся уро­чи­сте від­кри­т­тя но­во­го на­вчаль­но­го ро­ку для пред­став­ни­ків укра­їн­ської ді­а­спо­ри.

Уні­вер­си­тет уже п’ятий рік ре­а­лі­зує про­ект «Укра­їн­ську мо­ву у світ!». Упро­довж 2012 — 2017 ро­ків бу­ло від­кри­то ві­сім ло­каль­ни­хцен­трів ди­стан­цій­но­го на­вча­н­ня НПУ ім. М. Дра­го­ма­но­ва у Бра­зи­лії. Цен­три за­без­пе­чу­ють під­го­тов­ку за ди­стан­цій­ною фор­мою на­вча­н­ня ба­ка­лав­рів і ма­гі­стрів на­прям­ку «Укра­їн­ська мо­ва».

■ За сло­ва­ми про­ре­кто­ра з ди­стан­цій­но­ї­о­сві­ти та ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій Ана­то­лія КУДІНА, ідея та­кої спів­пра­ці бе­ре по­ча­ток 2012 ро­ку. То­ді під ча­су ві­зи­ту Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча до Бра­зи­лії Віт­то­ріо Си­ро­тюк звер­нув­ся до ньо­го з про­ха­н­ням зна­йти виш в Укра­ї­ні, щоб ор­га­ні­зу­ва­ти ви­вче­н­ня укра­їн­ської мо­ви.

Зго­дом мі­ністр осві­ти ого­ло­сив кон­курс се­ред ви­щи­хна­вчаль­ни­хза­кла­дів. Оскіль­ки НПУ ім. М. Дра­го­ма­но­ва уже до­сить три­ва­лий час успі­шно за­сто­со­вує ди­стан­цій­не на­вча­н­ня на те­ре­на­хУкра­ї­ни, са­ме він і здо­був пе­ре­мо­гу в кон­кур­сі.

■ « Кон­цер­тна про­гра­ма, куль­тур­ний обмін та ін­ші за­хо­ди та­ко­го рів­ня ва­жли­во­сті не є для ни­х­про­бле­мою, — ді­ли­ться спо­га­да­ми від по­їзд­ки до Бра­зи­лії Ана­то­лій Ку­дін. — Пред­став­ни­ки укра­їн­ської цер­кви одра­зу по­ста­ви­ли пи­та­н­ня: «Нам по­трі­бна мо­ва. Ми в пор­ту­га­ло­мов­но­му се­ре­до­ви­щі втра­ча­є­мо ко­рі­н­ня». По­при це, за сло­ва­ми про­ре­кто­ра з ди­стан­цій­ної осві­ти та ін­но­ва­цій­ни­хтех но­ло­гій, ді­а­спо­ра зу­стрі­ла пред­став­ни­ків укра­їн­сько­го ви­шу на­сто­ро­же­но.

Це спри­чи­не­но тим, що НПУ ім. М. Дра­го­ма­но­ва — не пер­ші, хто при­їжджав до ді­а­спо­ри. Однак по­пе­ре­дні спро­би ви­яви­ли­ся, м’яко ка­жу­чи, не­вда­ли­ми. «Во­ни (укра­їн­ці бра­зиль­ської ді­а­спо­ри. — М. Ч.) пі­сля цьо­го ска­за­ли: «Все, ми не хо­че­мо ма­ти з Укра­ї­ною справ». А тут, уявіть, при­їжджає уні­вер­си­тет іме­ні М.П. Дра­го­ма­но­ва. Ми роз­то­плю­ва­ли та­ку кри­гу... » — зга­дує Ана­то­лій Ку­дін.

■ Однак її та­ки вда­ло­ся роз­то­пи­ти. До­ка­зом цьо­го є не тіль­ки ві­сім цен­трів, які бу­ло від­кри­то у Бра­зи­лії, а й пра­гне­н­ня укра­їн­ців із ді­а­спо­ри фор­му­ва­ти но­ві гру­пи. Про це во­ни зга­ду­ва­ли на уро­чи­сто­му від­крит­ті, під час яко­го бу­ло ор­га­ні­зо­ва­но скайп-вклю­че­н­ня з міст Ка­ска­вель та Ріо-Азул. По­над те, в Рі­о­Азул укра­їн­ський центр від­ві­дав мер мі­ста Ро­дрі­го Сол­да і кіль­ка йо­го за­сту­пни­ків. От­же, про­ект ва­жли­вий не тіль­ки для укра­їн­ської ді­а­спо­ри, а й для мі­сце­ви­хор­га­нів вла­ди.

■ Мо­ти­ви ви­вчи­ти укра­їн­ську мо­ву рі­зні. «У де­ко­го був ді­дусь із Укра­ї­ни у тре­тьо­му, п’ято­му чи де­ся­то­му по­ко­лін­ні, і во­ни ма­ють мо­ти­ва­цію — «я по­ви­нен, ме­ні хо­че­ться». Це ко­ло­саль­на енер­ге­ти­ка», — роз­по­від­ає ме­то­дист під­го­тов­чо­го від­ді­ле­н­ня для іно­зем­них гро­ма­дян Ві­та МАРКІТАН.

На­вча­н­ня укра­їн­ської мо­ви три­ває пів­то­ра ро­ку в он­лайн— та офлайн-ре­жи­мах, а по за­кін­чен­ні сту­ден­ти отри­му­ють ди­плом. Он­лайн-ча­сти­на, за сло­ва­ми Ві­ти Маркітан, вклю­чає жи­ве спіл­ку­ва­н­ня з ви­кла­да­чем із ви­ко­ри­ста­н­ням ві­део­ін­тер­нет-зв’яз­ку. То­ді як офлайн ґрун­ту­є­ться на пла­тфор­мі Moodle, де ви­кла­да­ю­ться ві­део­у­ро­ки, ін­ші на­вчаль­ні ма­те­рі­а­ли, до­да­тко­ві зав­да­н­ня.

■ Ва­жли­вість про­е­кту від­зна­чив і на­чаль­ник від­ді­лу кра­їн Пів­ден­но­ї­Аме­ри­ки де­пар­та­мен­ту Аме­ри­ки МЗС Укра­ї­ни Ігор ТУМАСОВ, який та­кож був при­су­тній на уро­чи­сто­му від­крит­ті: «Ва­ші кур­си ду­же під­три­ма­ли бра­зиль­ську ді­а­спо­ру, то­му що 2014 ро­ку за­кри­ли кон­суль­ство, яке бу­ло в шта­ті Па­ра­на (у цьо­му шта­ті про­жи­ває най­біль­ша укра­їн­ська ді­а­спо­ра в Ла­тин­ській Аме­ри­ці, 500 тис. етні­чни­хукра­їн­ців. — М. Ч.) за­для еко­но­мії ко­штів». Це бу­ло бо­лі­сним рі­ше­н­ням для укра­їн­ців ді­а­спо­ри, бо най­ближ­че пред­став­ни­цтво на­шої дер­жа­ви бу­ло май­же за ти­ся­чу кі­ло­ме­трів. До ре­чі, свої при­ві­та­н­ня уні­вер­си­те­ту пе­ре­дав і По­че­сний кон­сул Укра­ї­ни в Бра­зи­лії, на­ді­слав­ши ли­ста.

Ре­ктор уні­вер­си­те­ту Ві­ктор Андрущенко не зби­ра­є­ться зу­пи­ня­ти­ся на до­ся­гну­то­му. У пер­спе­кти­ві — спів­пра­ця з ді­а­спо­рою Ав­стра­лії, Ка­на­ди, Єв­ро­пи.

При­кме­тно, що ко­ли важ­ко до­мо­ви­ти­ся на рів­ні дер­жав ( бо ін­те­рес до укра­їн­ської мо­ви — «вузь­ка за­ці­кав­ле­ність»), си­ту­а­цію ви­рі­шу­ють ло­каль­ні іні­ці­а­ти­ви.

■ Про­ект «Укра­їн­ську мо­ву у світ!» не тіль­ки під­твер­джує, що укра­їн­ську мо­ву мо­жна вчи­ти че­рез ін­тер­нет, а й тво­рить зра­зок по­тен­цій­ної пла­тфор­ми, яка мо­гла б об’єд­на­ти укра­їн­ців усе­ре­ди­ні й по­за ме­жа­ми дер­жа­ви. При­чо­му здій­сне­но це в одно­му з най­ефе­ктив­ні­ши­хни­ні фор­ма­тів. Ясна річ, що не всі укра­їн­ці ді­а­спо­ри мо­жуть вчи­ти­ся в уні­вер­си­те­тах, де ви­кла­да­є­ться укра­ї­ні­сти­ка. А он­лайн-осві­та дає змо­гу всім охо­чим ви­вчи­ти на­шу мо­ву, до­лу­чи­ти­ся до куль­ту­ри.

А ще про­ект по­ка­зує ді­а­спо­рі, що во­ни не за­бу­ті Укра­ї­ною. До­ка­зом то­го, на­скіль­ки це ва­жли­во для укра­їн­ців Бра­зи­лії, є при­ві­та­н­ня від пред­став­ни­ків цен­тру в мі­сті Ріо-Азул. Во­ни в ре­жи­мі скайп-кон­фе­рен­ції ор­га­ні­зу­ва­ли зу­стріч із хлі­бом та сі­л­лю, що по­да­ру­ва­ло не­ймо­вір­ну атмо­сфе­ру. У та­кі мо­мен­ти бу­ло на­віть важ­ко по­ві­ри­ти, що на екра­ні — укра­їн­ці з Бра­зи­лії.

■ Справ­ді, як слу­шно на­го­ло­шує Ана­то­лій Ку­дін, на­зва про­е­кту ду­же то­чно ви­зна­чає йо­го суть. Не «Укра­їн­ська мо­ва і світ», що ні­би ви­пи­нає окре­мі­шність по­нять, а са­ме — «Укра­їн­ську мо­ву у світ».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.