«Си­ла раю»

Як Укра­ї­ні зна­йти своє мі­сце в азій­сько­му сто­річ­чі

Den (Ukrainian) - - Економіка - Во­ло­ди­мир ПАНЧЕНКО, На­та­ля РЕЗНІКОВА, CMD-Ukraine

УКи­є­ві не­що­дав­но по­бу­вав про­фе­сор між­на­ро­дної по­лі­ти­ки Віль­но­го уні­вер­си­те­ту Брюс­се­ля Йо­на­тан Гол­слах. Укра­їн­ським чи­та­чам він ві­до­мий за кни­гою «Си­ла раю. Як Єв­ро­па мо­же бу­ти по­пе­ре­ду в азій­сько­му сто­річ­чі». Втім, у сві­ті ще ра­ні­ше йо­го оста­н­ня пра­ця «На­пе­ре­до­дні вій­ни Ки­таю з Азі­єю» на­бу­ла чи­ма­ло­го ажі­о­та­жу, за­лу­чив­ши сві­то­ву спіль­но­ту до обго­во­ре­н­ня но­вих ви­кли­ків гло­баль­но­му спів­існу­ван­ню. Втім, про­бле­ма­ти­ка, що під­ні­ма­є­ться на сто­рін­ках йо­го книг, сто­су­є­ться не ли­ше транс­фор­ма­ції сві­то­во­го по­ряд­ку. У фо­ку­сі ува­ги — стру­ктур­ні еро­зії в еко­но­мі­ках кра­їн, що ви­зна­ча­ли гло­баль­ні трен­ди та не­від­во­ро­тність втра­ти лі­дер­ських по­зи­цій у ра­зі не­хту­ва­н­ня під­трим­кою ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки.

Мі­жна­ро­дна еко­но­мі­чна по­лі­ти­ка по­ста­ви­ла на по­ря­док ден­ний пи­та­н­ня так зва­но­го ста­ло­го роз­ви­тку. У ба­га­тьох він і до­сі асо­ці­ю­є­ться з по­ня­т­тям «ро­сту, що са­мо­під­три­му­є­ться». Тут слід акцен­ту­ва­ти, що «ста­лий» в ри­то­ри­ці чи­сель­них між­на­ро­дних ін­сти­ту­цій, які йо­го по­пу­ля­ри­зу­ва­ли, сто­су­є­ться зро­ста­ю­чо­го ін­но­ва­цій­но­го ін­тен­сив­но­го (а не екс­тен­сив­но­го) еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку кра­їн, в про­це­сі яко­го одно­ча­сно по­зи­тив­но ви­рі­шу­є­ться низ­ка про­блем що­до збе­ре­же­н­ня при­ро­ди, лі­кві­да­ції бі­дно­сті, дис­кри­мі­на­ції та екс­плу­а­та­ції як ко­жної окре­мо взя­тої лю­ди­ни, так і ці­лих на­ро­дів чи груп на­се­ле­н­ня, у то­му чи­слі за етні­чни­ми, ра­со­ви­ми, ста­те­ви­ми озна­ка­ми. В кон­текс­ті ре­а­лі­за­ції стра­те­гій ста­ло­го роз­ви­тку Єв­ро­па спо­ді­ва­лась очо­ли­ти но­ву зе­ле­ну про­ми­сло­ву ре­во­лю­цію. Зре­штою, са­ме во­на ви­су­ва­ла гло­баль­не по­те­плі­н­ня на мі­жна­ро­дний по­ря­док ден­ний. Це, за про­гно­за­ми, ма­ло б ство­ри­ти де­ся­тки ти­сяч ро­бо­чих місць для ви­ро­бни­цтва пе­ре­до­вих си­стем отри­ма­н­ня со­ня­чної, ві­тро­вої і чи­стої ву­гіль­ної енер­гії. За шість ро­ків спо­ді­ва­на істо­рія успі­ху обер­ну­лась роз­ча­ру­ва­н­ням.

Про це го­во­рить і Йо­на­тан Гол­слах, 2013 ро­ку ви­ро­бник со­ня­чних па­не­лей «Q-Cell» звіль­нив 1400 ро­бі­тни­ків, «Westas» — 2336 ро­бі­тни­ків, «Gamesa» — 1000 ро­бі­тни­ків, «Photovoltech» — 270 ро­бі­тни­ків. Ба­га­то пра­ців­ни­ків втра­ти­ло ро­бо­ту і на дрі­бних фір­мах. Хо­ча Єв­ро­па за­без­пе­чи­ла ба­га­то знань, умінь і фі­нан­со­вих сти­му­лів, зе­ле­на про­ми­сло­ва ре­во­лю­ція зре­штою від­бу­лась в Азії. Ки­тай, Пів­ден­на Ко­рея й Япо­нія спро­мо­гли­ся пе­ре­тво­ри­ти но­ві те­хно­ло­гії на мас­шта­бний ви­ро­бни­чий бум. До 2013 ро­ку єв­ро­пей­ський екс­порт чи­стих те­хно­ло­гі­чних про­ду­ктів зріс до 26 млрд дол. США, азій­ський — до 77 млрд дол. США. Ре­во­лю­ція чи­стих те­хно­ло­гій де­мон­струє, як агре­сив­на по­лі­ти­ка дає Азії змо­гу швид­ко пе­ре­тво­рю­ва­ти зна­н­ня та вмі­н­ня на ви­ро­бни­цтво і від­су­ва­ти Єв­ро­пу вбік, на­віть якщо во­на бу­ла ав­то­ром біль­шо­сті те­хно­ло­гій. А крім то­го, роз­кри­ває, що та­ка по­лі­ти­ка ді­ста­є­ться пев­ною ці­ною. Спро­мо­жність за­во­йо­ву­ва­ти ри­нок на­пря­му за­ле­жить від по­лі­ти­чної во­лі здій­сню­ва­ти від­по­від­ну під­трим­ку стра­те­гі­чних га­лу­зей еко­но­мі­ки.

ЗАМАЛЬОВКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ РЕ­А­ЛІЙ

Спо­ді­ва­н­ня на си­лу рин­ку при­зве­ло до то­го, що пе­ре­ва­ги Єв­ро­пи ско­ро­ти­ли­ся до трьох се­кто­рів: ав­то­мо­бі­лів, лі­та­ків і ме­ди­ци­ни. І ни­ні їй ду­же ва­жли­во збе­рег­ти свої по­зи­ції в цих трьох се­кто­рах. Це бу­де важ­ко. Се­ред де­ся­тьох най­кра­щих ав­то­мо­біль­них гі­бри­дів 2013 ро­ку був тіль­ки один єв­ро­пей­ський по­ряд із ші­стьма азій­ськи­ми і трьо­ма аме­ри­кан­ськи­ми. В ае­ро­ко­смі­чно­му се­кто­рі на­ро­джу­ва­ні рин­ки все ближ­че під­сту­па­ють з ма­ли­ми лі­та­ка­ми, по­стій­но про­гре­су­ють у ко­смо­сі й ви­тра­ча­ють ве­ли­че­зні су­ми на но­ві по­ко­лі­н­ня ве­ли­ких ци­віль­них лі­та­ків і вій­сько­ву авіа­цію. Пе­ре­роз­по­діл ре­сур­сів до рин­ків, що зро­ста­ють швид­ше, уря­до­ві сти­му­ли і кі­нець тер­мі­ну дії па­тен­тів став­лять під тиск фар­ма­цев­ти­чний се­ктор Єв­ро­пи.

Кон’юн­ктур­ні до­слі­дже­н­ня під­твер­джу­ють, що об­сяг ви­ро­бни­цтва сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції має зро­сти в усьо­му на 60%, щоб за­до­воль­ни­ти чи­слен­ні­ше, більш зо­се­ре­дже­не в мі­стах і ба­га­тше на­се­ле­н­ня. Це ви­ма­га­ти­ме аде­ква­тно­го транс­пор­ту­ва­н­ня та збе­рі­га­н­ня хар­чів. Де­я­кі кра­ї­ни ще до­сі ма­ють мо­жли­вість збіль­шу­ва­ти екс­порт, на­то­мість ін­ші зму­ше­ні по­кла­да­ти­ся на ім­порт. Япо­нія та Пів­ден­на Ко­рея вже ім­пор­ту­ють від 60% до 70% сво­їх хар­чо­вих про­дук- тів. Ки­тай ім­пор­тує 3% сво­їх хар­чів про­ти 1% 2001 ро­ку. В ре­зуль­та­ті Єв­ро­па мо­же бу­ти одним із ре­гіо­нів, який ви­грає від кру­то­го зро­ста­н­ня по­пи­ту в Азії. Уя­віть ли­ше со­бі: екс­порт сіль­сько­го­спо­дар­ських і лі­со­вих про­ду­ктів збіль­шив­ся від 72 млрд дол. США 2000 ро­ку до 172 млрд дол. США 2013 ро­ку. І все б ні­чо­го, аби в той са­мий час, ска­жі­мо, екс­порт європейських ав­то­мо­бі­лів не ста­но­вив би 2013 ро­ку 143 млрд дол. США, тоб­то мен­ше сіль­сько­го­спо­дар­сько­го.

Під час фі­нан­со­вої кри­зи Гре­ція, Іспа­нія та Пор­ту­га­лія май­же від­чай­ду­шно на­ма­га­ли­ся пе­ре­тво­ри­ти Азію на го­лов­ний екс­порт­ний ри­нок для олив­ко­вої олії та фру­ктів. Се­ред азій­ських ди­пло­ма­тів бель­гій­сько­го прем’єр-мі­ні­стра на­віть про­зва­ли Мі­стер Ка­бан­чик, бо він мав зви­чай до­кла­дно роз­по­від­а­ти про якість цих бель­гій­ських чо­ти­ри­но­гих, ко­ли зу­стрі­чав­ся з ко­ле­га­ми з Ки­таю, Ін­дії та Япо­нії. По­чав­ши екс­пор­ту­ва­ти до Ки­таю, бель­гій­ські ви­ро­бни­ки фру­ктів бу­кваль­но ви­кор­чу­ва­ли жи­во­пло­ти нав­ко­ло сво­їх са­дів, бо ки­тай­ський уряд вва­жав, що во­ни мо­жуть по­ши­рю­ва­ти якусь хво­ро­бу. Іспан­ських пер­си­ко­во­дів по­про­си­ли ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти агре­сив­ні­ші ін­се­кти­ци­ди.

Ці при­кла­ди, на пер­ший по­гляд, не біль­ше, ніж та­кі со­бі кей­си з між­на­ро­дно­го бі­зне­су. Мов­ляв, кон’юн­кту­ра рин­ків са­ма ви­зна­чає пе­ре­мож­ців та бо­ля­че ка­рає тих, хто втра­чає зда­тність пе­ред­ба­чи­ти її мін­ли­ві трен­ди. Втім, за­зна­че­ні Йо­на­та­ном Гол­сла­хом замальовки європейських ре­а­лій за­свід­чу­ють сум­ну пе­ре­орі­єн­та­цію Єв­ро­пи на за­до­во­ле­н­ня по­треб рин­ку, а не про­ду­ку­ва­н­ня ін­но­ва­цій, які ці са­мі по­тре­би ви­зна­ча­ти­муть на ро­ки на­пе­ред. Тоб­то, за бі­знес-тер­мі­но­ло­гі­єю, змі­на лі­дер­ської по­зи­ції на ре­актив­ну (тоб­то від­по­від­а­ю­чу) за­мість лі­дер­ської. Як на­слі­док, стру­кту­ра європейських еко­но­мік де­фор­му­ва­ти­ме­ться у від­по­відь на за­пи­ти зро­ста­ю­чих еко­но­мік кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, а це по­зна­чи­ться на змен­шен­ні про­ду­ктив­но­сті її пра­ці, від­по­від­но­му пе­ре­мі­щен­ні ро­бо­чої си­ли в менш при­бу­тко­ві се­кто­ри, ско­ро­чен­ні до­хо­дів та но­вих ви­кли­ках бю­дже­тній кон­со­лі­да­ції.

Хо­ча не один Ки­тай, на дум­ку Гол­сла­ха, де­фор­мує єв­ро­пей­ський «ор­га­нізм». Пі­сля то­го як зна­йшли ве­ли­кі за­па­си слан­це­во­го га­зу, США пе­рейш- ли до енер­ге­ти­чно­го про­те­кціо­ні­зму. Ці від­кри­т­тя за­без­пе­чи­ли ве­ли­ку ці­но­ву пе­ре­ва­гу для аме­ри­кан­ських ком­па­ній. 2000 ро­ку ці­ни на газ у Єв­ро­пі бу­ли тіль­ки не­зна­чно ниж­чі, ніж у США, а от 2013 ро­ку єв­ро­пей­ські ці­ни бу­ли май­же вче­тве­ро ви­щі. Ні­ме­цькі га­лу­зі за­сте­ре­гли про пе­ре­дис­ло­ка­цію. Адже, як спра­ве­дли­во за­зна­чав один пред­став­ник най­біль­шої хі­мі­чної ком­па­нії Єв­ро­пи, якщо зна­чна час­тка ва­ших ви­трат пов’яза­на з енер­гі­єю, ви не ма­є­те ін­шо­го ви­бо­ру. І якщо Єв­ро­па не дасть со­бі ра­ди в цьо­му пи­тан­ні, її по­ки­не ще біль­ше ви­ро­бництв.

МІ­СЦЕ УКРА­Ї­НИ У НОВІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ РЕАЛЬНОСТІ

У новій тор­го­вель­ній та ін­ве­сти­цій­ній стра­те­гії ЄС від 14 жов­тня 2015 ро­ку, за­фі­ксо­ва­ній в Ко­мю­ні­ке Єв­ро­пей­ської Ко­мі­сії ЄС під на­звою «Trade for all», бу­ло ви­зна­но, що 90% гло­баль­но­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня у най­ближ­чі 10—15 ро­ків від­бу­ва­ти­ме­ться по­за ме­жа­ми ЄС. Но­ві цен­три зро­ста­н­ня — це да­ність дня сьо­го­дні­шньо­го, яка зму­шує єв­ро­пей­ців ви­зна­ти про­грашв кон­ку­рен­тній бо­роть­бі в тра­ди­цій­них се­кто­рах еко­но­мі­ки. Ма­кро­еко­но­мі­чні ва­же­лі вза­є­мо­впли­ву ( саль­до тор­го­во­го ба­лан­су, ба­ланс за­оща­джень та ін­ве­сти­цій, осо­бли­во­сті фі­скаль­ної по­лі­ти­ки й по­лі­ти­ки кур­со­утво­ре­н­ня) за­кла­да­ють під­ва­ли­ни стру­ктур­них змін в гло­баль­ній еко­но­мі­ці й фор­му­ва­н­ня но­вої гео­гра­фії гло­баль­них по­то­ків ка­пі­та­лу та по­лю­сів зро­ста­н­ня. Про­я­вом не­о­за­ле­жно­сті ста­ла по­сту­по­ва транс­фор­ма­ція сприйня­т­тя ро­сту кра­їн ще вчо­ра­шньої пе­ри­фе­рії ( Ки­таю, Ін­дії, Бра­зи­лії, ПАР) не як ре­зуль­та­ту під­по­ряд­ко­ва­но­сті ін­те­ре­сам кра­їн цен­тру. Це ре­а­кція на фун­да­мен­таль­ні зру­ше­н­ня в роз­ста­нов­ці сил і акцен­ту на вну­трі­шні дже­ре­ла ро­сту.

Чи вар­то за цих об­ста­вин Укра­ї­ні ки­ну­ти всі си­ли на під­ле­щу­ва­н­ня єв­ро­пей­ським уря­дов­цям та оста­то­чно за­фі­ксу­ва­ти свою істо­ри­чну мі­сію «аграр­ної жи­тни­ці», або як не жар­ту­ю­чи го­во­рять де­я­кі — «аграр­ної над­дер­жа­ви». Над­дер­жа­ва має в сво­є­му ар­се­на­лі та­кий ін­стру­мен­та­рій, який до­зво­ляє ре­а­лі­зо­ву­ва­ти її екс­пан­сій­ну фун­кцію, фор­му­ю­чи по­ря­док ден­ний для се­бе і для ін­ших. Чи мо­жна, збіль­шу­ю­чи по­сів­ні пло­щі рі­па­ка чи сої, або со­ня­шни­ка та екс­пор­ту­ю­чи ліс- кру­гляк, спо­ді­ва­тись на за­во­ю­ва­н­ня мі­сця в Єв­ро­пі, що вже сьо­го­дні втра­чає зда­тність за­без­пе­чу­ва­ти кон­вер­ген­цію (пе­ре­ті­ка­н­ня че­рез ви­рів­ню­ва­н­ня) до­хо­дів між кра­ї­на­ми- чле­на­ми? На­вряд чи зро­ста­н­ня по­ка­зни­ків екс­пор­ту во­ло­ських го­рі­хів, що є без­умов­но при­бу­тко­ві­шим від зер­но­во­го бі­зне­су, спро­мо­жне за­без­пе­чи­ти ди­на­мі­чний роз­ви­ток еко­но­мі­ки.

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.