ГУАМ: но­ве ди­ха­н­ня?

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, Ва­лен­тин ТОРБА, «День»

«Са­ма ідея об’єд­на­н­ня зу­силь кра­їн-уча­сниць має шан­си на вті­ле­н­ня. І го­лов­ним ру­ші­єм в ор­га­ні­за­ції має бу­ти Укра­ї­на як ре­гіо­наль­ний лі­дер», — екс­перт

«Са­ма ідея об’єд­на­н­ня зу­силь кра­їн-уча­сниць має шан­си на вті­ле­н­ня. І го­лов­ним ру­ші­єм в ор­га­ні­за­ції має бу­ти Укра­ї­на як ре­гіо­наль­ний лі­дер», — екс­перт

Упо­не­ді­лок укра­їн­ський прем’єр Во­ло­ди­мир Грой­сман при­ймав сво­їх ко­лег із Гру­зії Азер­бай­джа­ну та Мол­до­ви. За іні­ці­а­ти­вою Укра­ї­ни, у Ки­є­ві від­був­ся са­міт Ор­га­ні­за­ції за де­мо­кра­тію та еко­но­мі­чний роз­ви­ток — ГУАМ. Сим­во­лі­чно, що са­ме цьо­го ро­ку між­на­ро­дній ор­га­ні­за­ції, штаб-квар­ти­ра якої зна­хо­ди­ться в укра­їн­ській сто­ли­ці, ви­пов­ню­є­ться 20 ро­ків. За цей час у жит­ті ор­га­ні­за­ції бу­ли рі­зні пе­рі­о­ди — тем­пе­ра­ту­ра спів­пра­ці змі­ню­ва­ла­ся в за­ле­жно­сті від вну­трі­шньо­по­лі­ти­чної си­ту­а­ції в окре­мих кра­ї­нах-уча­сни­ках ГУАМ, а та­кож — від актив­но­сті Крем­ля на між­на­ро­дній аре­ні, зокре­ма що­до сво­їх су­сі­дів. Із са­мо­го по­ча­тку ГУАМ ство­рю­вав­ся як ін­стру­мент за­хи­сту спіль­них ін­те­ре­сів від агре­сив­ної по­лі­ти­ки Ро­сії. На сьо­го­дні­шній день Укра­ї­ну, Азер­бай­джан, Гру­зію та Мол­до­ву об’єд­нує те, що в ко­жній із цих кра­їн існує кон­флікт, ін­спі­ро­ва­ний і під­три­ма­ний Крем­лем — Крим і Дон­бас, На­гір­ний Ка­ра­бах, Аб­ха­зія і Пів­ден­на Осе­тія, При­дні­стров’я. Зви­чай­но, ще одним спіль­ним ін­те­ре­сом є роз­ви­ток еко­но­мі­чних зв’яз­ків.

■ «Про від­ро­дже­н­ня ГУАМ го­во­ри­ли остан­ній рік, при цьо­му роль дви­гу­на цьо­го про­це­су від­во­ди­ться са­ме Укра­ї­ні, — ко­мен­тує «Дню» ко­му­ні­ка­цій­ний ме­не­джер та ана­лі­тик Ін­сти­ту­ту сві­то­вої по- лі­ти­ки Да­рія ГАЙДАЙ. — На­ра­зі уча­сни­ки чі­тко да­ли зро­зу­мі­ти, що по­ря­док ден­ний фор­му­ва­ти­ме­ться ви­клю­чно нав­ко­ло еко­но­мі­чних та енер­ге­ти­чних пи­тань. Уря­до­вий рі­вень зу­стрі­чі це та­кож під­твер­джує. Ки­їв ці­ка­вить, пе­ред­усім, за­про­ва­дже­н­ня зо­ни віль­ної тор­гів­лі, до­го­вір про ство­ре­н­ня якої бу­ло під­пи­са­но ще 2002 ро­ку, та ефе­ктив­ні­ше ви­ко­ри­ста­н­ня тран­зи­тних ко­ри­до­рів для транс­пор­ту­ва­н­ня то­ва­рів та енер­го­но­сі­їв. Спо­ча­тку зу­стріч прем’єрів пла­ну­ва­ла­ся ще у ли­сто­па­ді ми­ну­ло­го ро­ку. Та­ка сут­тє­ва за­трим­ка, схо­же, пов’яза­на з пар­ла­мент­ськи­ми ви­бо­ра­ми у Гру­зії, а зго­дом — із пре­зи­дент­ськи­ми у Мол­до­ві».

■ От­же, за ре­зуль­та­та­ми са­мі­ту ГУАМ, уря­ди кра­їн під­пи­са­ли Про­то­кол про за­твер­дже­н­ня По­ряд­ку ство­ре­н­ня та ді­яль­но­сті Ро­бо­чо­го Ор­га­ну, який ко­ор­ди­нує дії До­го­вір­них сто­рін уго­ди про ство­ре­н­ня Зо­ни віль­ної тор­гів­лі між дер­жа­ва­ми- уча­сни­ка­ми ГУАМ від 20 ли­пня 2002 ро­ку, та Про­то­кол між ми­тни­ми адмі­ні­стра­ці­я­ми дер­жав — чле­нів ГУАМ про вза­єм­не ви­зна­н­ня окре­мих ре­зуль­та­тів ми­тних про­це­дур що­до то­ва­рів та транс­порт­них за­со­бів, які пе­ре­мі­щу­ю­ться че­рез дер­жав­ні кор­до­ни кра­їн­чле­нів ГУАМ. Під­пи­са­н­ня до­ку­мен­тів від­бу­ло­ся у при­су­тно­сті прем’ єр- мі­ні­стра Укра­ї­ни Во­ло­ди­ми­ра Грой­сма­на, прем’ єр­мі­ні­стра Гру­зії Ге­ор­гія Кві­рі­ка­шві­лі, прем’ єр- мі­ні­стра Ре­спу­блі­ки Мол­до­ва Пав­ла Фі­лі­па та ві­це-прем’ єр- мі­ні­стра Азер­бай­джан­ської Ре­спу­блі­ки Ісме­та Дур­сун огли Аба­со­ва.

■ «Ва­жли­во, що ми сьо­го­дні під­пи­са­ли низ­ку до­ку­мен­тів, які до­зво­лять нам уже у 2017 ро­ці пов­но­цін­но за­про­ва­ди­ти зо­ну віль­ної тор­гів­лі у рам­ках на­ших дер­жав. Це спри­я­тли­во по­зна­чи­ться на роз­ви­тку на­ших на­ціо­наль­них еко­но­мік, по­гли­бить на­ше спів­ро­бі­тни­цтво. Ці до­ку­мен­ти — смі­ли­вий крок що­до по­кра­ще­н­ня на­шо­го еко­но­мі­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва. І про­то­кол, я вва­жаю, бу­де хо­ро­шим кро­ком, ко­ли ми у спів­ро­бі­тни­цтві бу­де­мо ви­зна­ва­ти усі ми­тні про­це­ду­ри на­ших кра­їн. Це по­кра­щить, при­ско­рить про­цес на­шої спів­пра­ці», — під­кре­слив Во­ло­ди­мир Грой­сман.

По­при опти­мізм укра­їн­сько­го прем’єра, ек­спер­ти стри­ма­ні­ші у сво­їх оцін­ках.

■ «За увесь час існу­ва­н­ня ГУАМ, ця стру­кту­ра не за­про­по­ну­ва­ла жо­дної чі­ткої іні­ці­а­ти­ви, — ко­мен­тує мол­дов­ський по­лі­то­лог, про­грам­ний ди­ре­ктор Ки­ши­нів­сько­го Ін­сти­ту­ту гро­мад­ської по­лі­ти­ки Оа­зу НАНТОЙ. — Це да­ло при­від ба­га­тьом екс­пер­там вва­жа­ти, що ГУАМ — це мер­тво­на­ро­дже­на ди­ти­на. В цю ор­га­ні­за­цію вхо­дять кра­ї­ни, у яких дій­сно є спіль­ні ін­те­ре­си. І го­лов­ний ін­те­рес — те­ри­то­рі­аль­на ці­лі­сність — не мо­же бу­ти про­і­гно­ро­ва­ний. Якщо бу­де по­лі­ти­чна во­ля лі­де­рів цих кра­їн, то ГУАМ має шан­си ожи­ти й за­хи­ща­ти свої ін­те­ре­си більш ефе­ктив­но. Пер­ше, що має ре­а­лі­зу­ва­ти ГУАМ, — це ко­ор­ди­но­ва­на по­зи­ція кра­їн уча­сни­ків у рі­зних між­на­ро­дних стру­кту­рах. Дру­ге — це по­слі­дов­не за­лу­че­н­ня ува­ги сві­то­вої спіль­но­ти до по­ру­шень прав лю­ди­ни з бо­ку РФ і про­ро­сій­ських ре­жи­мів у кон­флі­ктних зо­нах. По­трі­бен які­сний обмін до­сві­дом для то­го, щоб ви­рі­шу­ва­ти ці кон­флі­ктні си­ту­а­ції. На­при­клад, якщо взя­ти так зва­ний При­дні­стров­ський кон­флікт, то він дав­но вже пе­ре­тво­рив­ся на бі­знес-про­е­кти й не ви­рі­шу­є­ться, то­му що не­має по­лі­ти­чної во­лі для йо­го ви­рі­ше­н­ня. Так са­мо не­об­хі­дно роз­ро­бля­ти про­е­кти що­до впро­ва­дже­н­ня аль­тер­на­тив­них дже­рел енер­гії та роз­роб­ку енер­го­збе­рі­га­ю­чих те­хно­ло­гій».

■ «Звід­ки цей ін­те­рес до ГУАМ? — під­ні­має пи­та­н­ня Да­рія Гайдай. — І Тбі­лі­сі, й Ки­ши­нів не­о­дно­ра­зо­во да­ва­ли зро­зу­мі­ти Ки­є­ву про на­яв­ність ба­жа­н­ня акти­ві­зу­ва­ти спів­пра­цю між кра­ї­на­ми, які під­пи­са­ли Уго­ду про асо­ці­а­цію з ЄС. Зви­чай­но, Азер­бай­джан, який обрав ін­ший зов­ні­шній та вну­трі­шній по­лі­ти­чний курс, ви­па­дає із по­лі­ти­чно­го три­ку­тни­ка Укра­ї­ни, Гру­зії та Мол­до­ви, однак йо­го при­су­тність є за­по­ру­кою ре­а­лі­за­ції ва­жли­вих для трьох кра­їн еко­но­мі­чних та енер­ге­ти­чних про­е­ктів. Успі­шність іні­ці­а­ти­ви за­ле­жа­ти­ме від го­тов­но­сті кра­їн-уча­сниць ін­ве­сту­ва­ти свій час і ре­сур­си у ді­яль­ність ГУАМ, що, зва­жа­ю­чи на по­пе­ре­дній до­свід, ви­кли­кає сер­йо­зний сум­нів. Ба­зи­сом для об’єд­на­н­ня ма­ють ста­ти кон­кре­тні еко­но­мі­чні та ін­фра­стру­ктур­ні про­е­кти, в ін­шо­му ра­зі йде­ться ли­ше про чер­го­ву де­кла­ра­цію «дру­жби», яка мо­же при­не­сти біль­ше шко­ди, ніж ко­ри­сті».

■ «Са­ма ідея об’єд­на­н­ня зу­силь кра­їн ГУАМ — ду­же пер­спе­ктив­на і має шан­си на вті­ле­н­ня, але, на жаль, до цьо­го мо­мен­ту все це за­ли­ша­є­ться на рів­ні ідей, — ко­мен­тує «Дню» го­ло­ва Ко­мі­те­ту еко­но­мі­стів Укра­ї­ни Ан­дрій НОВАК. — Для то­го, щоб її ре­а­лі­зу­ва­ти, не­об­хі­дно в осно­ві цьо­го за­ду­му по­ста­ви­ти еко­но­мі­ку. Окрім еко­но­мі­ки, аб­со­лю­тно оче­ви­дним об’єд­ну­ю­чим фа­кто­ром є фа­ктор без­пе­ки. У нас є спіль­ний агре­сив­ний і ве­ли­кий су­сід, по­ве­дін­ка яко­го пря­мо та опо­се­ред­ко­ва­но тор­кну­лась су­ве­ре­ні­те­ту та на­ціо­наль­ної без­пе­ки всіх кра­їн уча­сни­ків ГУАМ. Що­до іні­ці­а­тив, то га­даю, що го­лов­ним ру­ші­єм в цьо­му пла­ні має бу­ти кра­ї­на ре­гіо­наль­ний лі­дер, тоб­то Укра­ї­на. Але ми ма­є­мо вра­хо­ву­ва­ти, що ни­ні в ко­жній із дер­жав при вла­ді є рі­зні си­ли. На­при­клад, у Мол­до­ві не­що­дав­но пе­ре­міг про­ро­сій­ськи на­ла­што­ва­ний пре­зи­дент. З Гру­зі­єю та­кож не все глад­ко. Най­ближ­чі то­чки до­ти­ку за­раз є в Укра­ї­ни й Азер­бай­джа­ну, хо­ча б у сфе­рі про­ти­сто­я­н­ня Ро­сії як агре­со­ру. Укра­їн­ська вла­да так са­мо, згі­дно з її ри­то­ри­кою, на­чеб­то усві­дом­лює не­об­хі­дність ство­ре­н­ня від­по­від­но­го по­ясу спро­ти­ву Крем­лю, але все тре­ба спів­від­но­си­ти із ре­аль­ни­ми ді­я­ми. Якщо Укра­ї­на не ві­зьме на се­бе роль іні­ці­а­то­ра ді­яль­но­сті ГУАМ, то ця стру­кту­ра пра­цю­ва­ти не бу­де».

ФОТО РЕЙТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.