ПРО ПОСИЛЕННЯ то­та­лі­тар­них ре­жи­мів

«По­дії в Ро­сії та Бі­ло­ру­сі за­гро­жу­ють не ли­ше без­по­се­ре­дньо Укра­ї­ні», — екс­перт

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Ми­ну­ли­ми ви­хі­дни­ми в ба­га­тьох мі­стах Ро­сії та Бі­ло­ру­сі від­бу­ли­ся ма­со­ві про­те­сти. Якщо кіль­ка де­ся­тків ти­сяч ро­сі­ян ви­йшли ви­сло­ви­ти свій про­тест про­ти ко­ру­пції, то бі­ло­ру­си бра­ли участь у двох акці­ях — про­ти за­ко­ну про дар­мо­їдів і з на­го­ди Дня Во­лі.

ЗМІ пе­ре­ва­жно акцен­ту­ва­ли ува­гу на чи­сель­но­сті акції в Ро­сії, на­звав­ши її на­йма­со­ві­шою пі­сля про­те­стів на Бо­ло­тній пло­щі у гру­дні 2011 ро­ку, а та­кож по­ві­дом­ля­ли про жор­сто­кість, з якою в обох кра­ї­нах си­ло­ві стру­кту­ри за­три­му­ва­ли де­мон­стран­тів. Де­хто на­віть на­звав пе­ре­мож­цем ор­га­ні­за­то­ра ро­сій­ської акції «Про­те­стна про­гу­лян­ка» Оле­ксія На­валь­но­го. Тим ча­сом ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту Ро­сії при Лон­дон­сько­му ко­ро­лів­сько­му ко­ле­джі Сем Грін у сво­є­му бло­зі на сай­ті ро­сій­ської слу­жби Бі-Бі-Сі на­пи­сав, що ро­сій­ські де­мон­стран­ти «в ре­аль­но­сті ви­йшли ого­ло­си­ти, як во­ни го­ло­су­ва­ти­муть — не за Пу­ті­на».

«День» звер­нув­ся до ке­рів­ни­ка Цен­тру до­слі­джень про­блем Ро­сії Во­ло­ди­ми­ра ОГРИЗКА з про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти ма­со­ві про­те­сти в Ро­сії та Бі­ло­ру­сі й роз­по­ві­сти про мо­жли­ві на­слід­ки для Укра­ї­ни, і як на ці по­дії мав би ре­а­гу­ва­ти офі­цій­ний Ки­їв.

«ПЕРЕБІЛЬШЕНИМИ Є ОЦІНКИ, ЩО В РОСІЙСЬКОМУ ОПОЗИЦІЙНОМУ РУСІ РОЗПОЧАЛАСЬ НОВА ІСТОРІЯ»

— Вчо­ра бу­ло ба­га­то оці­нок про­те­стам, які від­бу­ли­ся ми­ну­ли­ми ви­хі­дни­ми в Ро­сії. На мою дум­ку, перебільшеними є оцінки, що в російському опозиційному русі розпочалась нова історія. Як у нас в Укра­ї­ні ко­лись бу­ли ре­є­стро­ві ко­за­ки, при­крі­пле­ні до сво­їх па­нів, яким за це пла­ти­ли, так по­ді­бне від­бу­ва­є­ться за­раз в Ро­сії сто­сов­но опо­зи­ції, яку та­кож мо­жна на­зва­ти ре­є­стро­вою. На­при­клад, хі­ба мо­жна вва­жа­ти Зю­га­но­ва та Жи­ри­нов­сько­го опо­зи­ціо­не­ра­ми, які рад­ше є дав­но ві­ді­гра­ни­ми ге­ро­я­ми... Оскіль­ки лю­ди вже зви­кли до зга­да­них цих двох пер­со­на­лій, то ви­ни­кла по­тре­ба ви­ве­сти на сце­ну ко­гось но­во­го.

І ось за­раз з’яв­ля­є­ться На­валь­ний, який по­во­ди­ться впев­не­но, спо­кій­но. Одра­зу ви­ни­кає від­чу­т­тя, що все це дав­но бу­ло спла­но­ва­но. Але не­спо­ді­ва­но для ор­га­ні­за­то­рів ви­яви­ло­ся, що зов­сім по-ін­шо­му по­ве­ла се­бе мо­лодь, яка ста­ла но­вим еле­мен­том на цих ма­со­вих акці­ях. А це озна­чає, що її ду­же швид­ко бу­де по­став­ле­но на мі­сце. І від­так ми зно­ву по­ба­чи­мо штиль у чер­го­вий до­сить три­ва­лий пе­рі­од, аж до­ки цей еле­мент не ви­ко­ри­ста­но, щоб зі­гра­ти чер­го­вий акт у цій істо­рії. Ме­та Пу­ті­на оче­ви­дна — він хо­че по­ка­за­ти се­бе на ви­бо­рах ма­чо-ге­ро­єм, який про­ти­сто­їть яки­мось аб­со­лю­тно не­аде­ква­тним і де­стру­ктив­ним си­лам, що він і бу­де де­мон­стру­ва­ти упро­довж на­сту­пних мі­ся­ців.

Тож я не ба­чу жо­дних на­тя­ків на те, що в Ро­сії фор­му­є­ться опо­зи­ція, а тим па­че, що во­на по­чи­нає си­стем­но пра­цю­ва­ти. Якщо на го­ри­зон­ті з’яв­ля­є­ться по­лі­ти­чна фі­гу­ра, яка мо­же ста­но­ви­ти пев­ну за­гро­зу Крем­лю, то ми зна­є­мо з істо­рії: та­ку осо­бу швид­ко зни­щу­ють або, в кра­що­му ра­зі, на ба­га­то ро­ків від­прав­ля­ють «ди­ха­ти сві­жим си­бір­ським по­ві­трям». То­му я не ба­чу під­став для ей­фо­рії, що ро­сій­ська опо­зи­ція щось удіє. Її не­має.

— Але вже де­хто пи­ше, що На­валь­но­му за­гро­жує по­вто­ре­н­ня тра­гі­чно­го сце­на­рію до­лі Нєм­цо­ва...

— Якщо по­слу­ха­ти те, що На­валь­ний го­во­рив про Укра­ї­ну і про Крим, то це — чер­го­ве під­твер­дже­н­ня ві­до­мої фра­зи, що ро­сій­ська де­мо­кра­тія за­кін­чу­є­ться там, де по­чи­на­є­ться укра­їн­ське пи­та­н­ня. То­му йо­го не мо­жна по­рів­ню­ва­ти з Нєм­цо­вим, який справ­ді був одно­зна­чно про­гре­сив­ні­шим у сво­їй по­зи­ції що­до Укра­ї­ни та ін­ших ко­ли­шніх пост­ра­дян­ських ре­спу­блік. У На­валь­но­го ве­ли­ко­ро­сій­ський шо­ві­нізм про­сту­пає по всіх па­ра­ме­трах. Я тут мо­жу ли­ше на­го­ло­си­ти, що су­ча­сна так зва­на ро­сій­ська опо­зи­ція ма­ло чим від­рі­зня­є­ться від по­пе­ре­дньої, ко­ли йде­ться про Укра­ї­ну.

«ПОЧАТОК ВНУТРІШНЬОВИДОВОЇ БО­РОТЬ­БИ ЗА ТЕ, ХТО В НАСТУПНИЙ ПЕ­РІ­ОД ЦАРЮВАННЯ БУ­ДЕ БЛИЖЧИМ ДО ЦАРЯ»

— А чи по­ді­ля­є­те ви дум­ку ана­лі­ти­ків, що Кремль дав мо­жли­вість ви­пу­сти­ти пар, до­зво­лив­ши ці про­те­стні акції?

— На­пев­но, тут іде­ться рад­ше про те, що окре­мі кла­ни все­ре­ди­ні ре­жи­му на­справ­ді по­чи­на­ють зма­га­тись за ближ­че мі­сце до па­тро­на. Нав­ряд чи хтось по­ві­рить, що На­валь­но­му до­зво­ли­ли про­сто так зні­ма­ти фільм і роз­по­всю­джу­ва­ти де зав­го­дно. Це або на­їв­ність, або про­сто не­ком­пе­тен­тність. Во­че­видь, це про­сто початок внутрішньовидової бо­роть­би за те, хто в наступний пе­рі­од царювання бу­де ближчим до царя, хто ма­ти­ме біль­ше впли­ву. Чи це бу­де клан Ме­две­дє­ва, чи клан ко­гось ін­шо­го — осо­бли­во­го зна­че­н­ня не має. Це, вла­сне, для Укра­ї­ни — одне й те са­ме. На мою дум­ку, для се- бе ми по­вин­ні зро­би­ти єди­ний ви­сно­вок: ми по­вин­ні ста­ва­ти силь­ні­ши­ми, бу­ти зда­тни­ми до опо­ру агре­сії з будь-яко­го бо­ку. Це для ме­не є клю­чо­вим ви­снов­ком пі­сля то­го, що від­бу­ло­ся. Ро­сія жи­ла і жи­ти­ме за сво­ї­ми аб­со­лю­тно да­ле­ки­ми від єв­ро­пей­ської ци­ві­лі­за­ції за­ко­на­ми, і ми по­вин­ні до цьо­го про­сто зви­кну­ти і не ро­би­ти з тих по­дій, які там від­бу­ва­ю­ться, да­ле­к­ося­жних і ду­же по­вер­хо­вих ви­снов­ків.

«БІ­ЛО­РУ­СИ ДО ПЕВНОЇ МІРИ ПОВТОРЮВАТИМУТЬ ПРОЙДЕНИЙ УКРАЇНОЮШЛЯХ»

— Чим, на ва­шу дум­ку, від­рі­зня­ли­ся про­те­стні акції в Бі­ло­ру­сі?

— У Бі­ло­ру­сі, як в Укра­ї­ні, є чі­тко ви­ра­же­ний еле­мент бо­роть­би за на­ціо­наль­ну, де­мо­кра­ти­чну дер­жа­ву. Як і в нас, у бі­ло­ру­сів — єв­ро­пей­ське істо­ри­чне ко­рі­н­ня, і оби­два на­ші на­ро­ди на­ле­жать до єв­ро­пей­ської ци­ві­лі­за­ції. Та­ким чи­ном, бі­ло­ру­си до певної міри повторюватимуть пройдений Укра­ї­ною шлях, мо­жли­во, не та­кий жа­хли­вий, як ми це пе­ре­жи­ва­є­мо за­раз. То­му я ба­чу в цих про­те­стах за­галь­не пра­гне­н­ня до де­мо­кра­ти­чних змін та роз­бу­до­ви не­за­ле­жної бі­ло­ру­ської дер­жа­ви. Це по­єд­на­н­ня є над­зви­чай­но ва­жли­вим. І ми, укра­їн­ці, ма­є­мо са­ме з та­ко­го бо­ку ди­ви­ти­ся на те, що там від­бу­ва­є­ться, й до­по­ма­га­ти де­мо­кра­ти­чним і на­ціо­наль­ним си­лам ста­ва­ти на но­ги, бо зре­штою в стра­те­гі­чних ін­те­ре­сах Укра­ї­ни — щоб Бі­ло­русь бу­ла на­шим про­єв­ро­пей­ськи на­ла­што­ва­ним та аде­ква­тним пар­тне­ром і со­ю­зни­ком. Та­кий шанс є, а що­до Ро­сії — йо­го не­має.

— А де­які екс­пер­ти ствер­джу­ють, що про­те­сти в Бі­ло­ру­сі від­бу­ли­ся не без до­по­мо­ги Мо­скви і ма­ють на ме­ті по­сла­бле­н­ня Лу­ка­шен­ка. Що ви ска­же­те на це?

— Бі­ло­русь сьо­го­дні на­стіль­ки слаб­ка, що не мо­же гра­ти са­мо­стій­ної ро­лі, і якщо Пу­ті­ну зда­є­ться, що мо­жна щось ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти, то в Бі­ло­ру­сі він це ор­га­ні­зує швид­ше, ніж ми мо­же­мо со­бі уяви­ти. То­му це пев­не пе­ре­біль­ше­н­ня. Але за­галь­на тен­ден­ція по­зи­тив­них змін у бі­ло­ру­сько­му су­спіль­стві та­ки має мі­сце, що ми мо­же­мо ли­ше ві­та­ти.

«МОВЧАННЯ КИ­Є­ВА — ЦЕ НЕ АДЕКВАТНА РЕАКЦІЯ»

— Ми по­чу­ли за­яви США і ЄС із за­су­дже­н­ням дій ро­сій­ської та бі­ло­ру­ської вла­ди про­ти де­мон­стран­тів. Але ми не ба­чи­мо офі­цій­ної ре­а­кції Ки­є­ва на те, що від­бу­ва­ло­ся в су­сі­дніх кра­ї­нах. Як це мо­жна роз­ці­ню­ва­ти, зва­жа­ю­чи на те, що ра­ні­ше Укра­ї­на за­зви­чай при­єд­ну­ва­ла­ся май­же до всіх за­яв Єв­ро­со­ю­зу?

— На мою дум­ку, не зов­сім аде­ква­тною бу­ла реакція за­хі­дних пар­тне­рів. Адже йде­ться про чер­го­ву спро­бу Крем­ля по­ста­ви­ти на мі­сце всіх не­уго­дних, які не впи­су­ва­лись у сце­на­рій і ви­йшли на справ­жній про­тест. І це бу­ло зро­бле­но да­ле­ки­ми від де­мо­кра­ти­чних форм за­со­ба­ми. То­му реакція ма­ла б бу­ти жорс­ткі­шою і на­віть мі­сти­ти по­гро­зу за­про­ва­дже­н­ня жорс­ткі­ших сан­кцій.

Мовчання Ки­є­ва, як на ме­не, це не адекватна реакція. То­му що в тій си­ту­а­ції ми ма­є­мо го­ло­сно, чі­тко і зро­зумі­ло роз’ясню­ва­ти, в то­му чи­слі на­шим гро­ма­дя­нам, а та­кож на­шим за­ру­бі­жним пар­тне­рам: по­дії в Ро­сії та Бі­ло­ру­сі за­гро­жу­ють не ли­ше без­по­се­ре­дньо Укра­ї­ні.

Посилення то­та­лі­тар­них ре­жи­мів ста­но­вить за­гро­зу і без­пе­ці Єв­ро­пи. То­му в ін­те­ре­сах Укра­ї­ни і За­хо­ду — зро­би­ти так, щоб та­кі ре­жи­ми яко­мо­га швид­ше пе­ре­йшли в ка­те­го­рію істо­ри­чних. За на­яв­них об­ста­вин чі­ткість у на­ших за­явах має бу­ти по­при ба­жа­н­ня не обра­зи­ти бі­ло­ру­сів. Але якщо там від­бу­ва­ю­ться не­при­пу­сти­мі ре­чі, ми не мо­же­мо так са­мо мов­ча­ти. Іна­кше на­ше мовчання бу­де сприйня­то як фа­кти­чну під­трим­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.