Кра­ще пі­зно

Den (Ukrainian) - - Культура - Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День» Чер­ні­гів — Ки­їв

Моя історія з Чер­ні­гів­ським мо­ло­ді­жним те­а­тром де­що сен­ти­мен­таль­на; та­кі со­бі мі­ні­а­тюр­ні по­шу­ки втра­че­но­го ча­су.

Їхню ви­ста­ву «Ло­лі­та» я по­ба­чив, бу­ду­чи ще абі­ту­рі­єн­том Те­а­траль­но­го, і на­пи­сав більш-менш при­стой­ної яко­сті ре­цен­зію, при­кра­ше­ну не­ти­по­ви­ми для кри­ти­ка ме­та­фо­ра­ми. Го­лов­но­му ре­жи­се­ру те­а­тру, Ген­на­дію Ка­сья­но­ву, та ста­т­тя на­стіль­ки спо­до­ба­ла­ся, що він за­про­сив ме­не в го­сті. Я, зві­сно, з ра­ді­стю по­го­див­ся, бо лю­блю по­до­ро­жу­ва­ти, а Чер­ні­гів усьо­го ли­ше в па­рі го­дин ав­то­бу­сом від Ки­є­ва.

Але — я то­ді був по­вен юна­цько­го ша­лу, су­пе­ре­чли­вих ба­жань і не­о­бов’яз­ко­во­сті, що ви­пли­ва­ла з двох ви­ще­за­зна­че­них фа­кто­рів. І та­ки не по­їхав.

І ось ми­нає 23 ро­ки. Сі­да­є­мо у мар­шру­тку ра­зом з чу­до­вим ки­їв­ським ху­до­жни­ком і сце­но­гра­фом Бо­ри­сом Фір­ца­ком. Їде­мо на прем’єру «Сте­по­во­го вов­ка» за ро­ма­ном Гер­ма­на Гес­се.

Ба­чу Де­сну з лі­си­сти­ми бе­ре­га­ми, бі­лі ко­за­цькі цер­кви, ста­ро­вин­ні гар­ма­ти на ди­тин­ці. Ба­чу цей не­ймо­вір­но за­ти­шний, не­ве­ли­чкий те­атр, схо­жий на шка­тул­ку з ди­тя­чи­ми ко­штов­но­стя­ми. Ту ре­цен­зію там до­сі пам’ята­ють і збе­рі­га­ють в ар­хі­ві. Ба­чу «Сте­по­во­го вов­ка», до­ре­чно пе­ре­тво­ре­но­го на чор­ну ко­ме­дію. Ро­зу­мію, на­скіль­ки тут до­бре.

І ще ро­зу­мію, що тре­ба бу­ло при­їзди­ти 23 ро­ки то­му.

Не жал­кую, втім.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.