До Єв­ро­пи – без ін­тер­на­тів

В укра­їн­ській стра­те­гії ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми дер­жав­но­го ви­хо­ва­н­ня від­обра­зять до­свід Че­хії, Бол­га­рії, Ру­му­нії та Мол­до­ви

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Окса­на МИКОЛЮК, «День»

ВЄС не­має жо­дної кра­ї­ни, яка б не прийня­ла стра­те­гі­чно­го рі­ше­н­ня від­мо­ви­ти­ся від ін­тер­на­тної си­сте­ми. У Ве­ли­ко­бри­та­нії, Шве­ції та Швей­ца­рії ді­ти пер­ших ро­ків жи­т­тя за жо­дних умов не мо­жуть по­тра­пи­ти до та­ко­го за­кла­ду. В Укра­ї­ні кіль­кість ді­тей, які за­раз там пе­ре­бу­ва­ють, ся­гну­ла май­же 108 ти­сяч. При цьо­му ли­ше ві­сім ти­сяч із них не ма­ють ба­тьків. Про­тя­гом остан­ньо­го ро­ку в дер­жа­ві, за спри­я­н­ня офі­су Упов­но­ва­же­но­го Пре­зи­ден­та з прав ди­ти­ни та під­трим­ки між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій та екс­пер­тів, ве­ла­ся ро­бо­та над ство­ре­н­ням на­ціо­наль­ної стра­те­гії ре­фор­му­ва­н­ня ін­сти­ту­ціо­наль­ної си­сте­ми. Очі­ку­є­ться, що не­за­ба­ром один із ва­рі­ан­тів до­ку­мен­ту роз­гля­да­ти­ме­ться на ра­ді за уча­сті Пре­зи­ден­та.

«ГРО­МА­ДИ МА­ЮТЬ ВІДПОВІДАТИ ЗА БЛАГОПОЛУЧЧЯ РО­ДИН»

«Сьо­го­дні ми ма­є­мо під­трим­ку Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни та йо­го дру­жи­ни Ма­ри­ни По­ро­шен­ко, яка зайня­ла­ся осо­бли­во ва­жли­вою ча­сти­ною ро­бо­ти — за­про­ва­дже­н­ням си­сте­ми ін­клю­зив­ної осві­ти, — за­ува­жує Пав­ло РОЗЕНКО, мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Укра­ї­ни. — На нас че­кає важ­ка ро­бо­та, але ре­це­пти, як це зро­би­ти є: всі кра­ї­ни Єв­ро­со­ю­зу, які по­ста­ви­ли за ме­ту ре­фор­му­ва­ти ін­тер­на­тну си­сте­му, до­ся­гли ре­аль­но­го ре­зуль­та­ту. Ми мо­же­мо по­ча­ти робити це зі змі­ни мо­де­лі фі­нан­су­ва­н­ня ін­тер­на­тів і со­ці­аль­них по­слуг, із вве­де­н­ням обме­жень для за­ра­ху­ва­н­ня ді­тей у та­кі за­кла­ди за за­ява­ми ба­тьків, за­без­пе­чив­ши пра­ва ди­ти­ни на осві­ту у за­галь­но­осві­тній шко­лі, на­віть якщо во­на пе­ре­бу­ває в ін­тер­на­ті. Та­кож — че­рез ство­ре­н­ня ін­клю­зив­них кла­сів і по­си­ле­н­ня від­по­від­аль­но­сті за по­ру­ше­н­ня прав ді­тей. Бе­зу­мов­но, це від­бу­ва­ти­ме­ться у рам­ках де­цен­тра­лі­за­ції. Іде­ться про отри­ма­н­ня гро­ма­да­ми пра­ва на­да­ва­ти со­ці­аль­ні по­слу­ги — тоб­то, на­бли­же­н­ня їх до ко­жної сім’ї. Я спо­ді­ва­ю­ся, що не­за­ба­ром ми ви­йде­мо на стра­те­гі­чний до­ку­мент».

За сло­ва­ми екс­пер­тів, на­ціо­наль­на стра­те­гія ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми ін­сти­ту­ціо­наль­но­го до­гля­ду має між­се­кто­раль­ний ха­ра­ктер: уча­сни­ка­ми ре­фор­ми ста­нуть низ­ка мі­ні­стерств і ві­домств. Ство­рю­ю­чи її, фа­хів­ці спи­ра­ли­ся на до­свід кра­їн Схі­дної Єв­ро­пи, зокре­ма, Че­хії, Бол­га­рії, Ру­му­нії, Мол­до­ви. Клю­чо­ве пи­та­н­ня — не про­сто за­кри­ти ін­тер­на­ти, а ство­ри­ти при цьо­му си­сте­му під­трим­ки сі­мей, до­по­мог­ти пе­ре­ква­лі­фі­ку­ва­ти­ся і пра­це­вла­шту­ва­ти­ся ко­ли­шнім пра­ців­ни­кам ін­тер­на­тів.

«Кра­ї­ни, які гар­но ре­фор­му­ва­ли свої си­сте­ми ін­сти­ту­цій­но­го до­гля­ду, за­про­ва­ди­ли й ін­клю­зив­ну осві­ту, і пре­вен­тив­ну ро­бо­ту з ро­ди­на­ми: роз­ви­ва­ли со­ці­аль­ні по­слу­ги, щоб збе­рег­ти сім’ї для ді­тей. Не­без­пе­ка ре­фор­ми ін­тер­на­тів мо­же з’яви­ти­ся то­ді, ко­ли про­сто за­кри­ва­ти­ме­мо ін­тер­на­ти. Бо 94% ді­тей, які ни­ні там пе­ре­бу­ва­ють, на ка­ні­ку­ли по­вер­та­ю­ться до­до­му. А якщо це не­бла­го­по­лу­чна ро­ди­на, нам по­трі­бно впев­ни­ти­ся, що ди­ти­ні є ку­ди по­вер­та­ти­ся: чи­ма­ло ді­тей скар­жи­ться не тіль­ки на на­силь­ство в ін­тер­на­тно­му за­кла­ді, а й на на­силь­ство в ро­ди­ні, — акцен­тує Ми­ко­ла КУЛЕБА, упов­но­ва­же­ний Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни з прав ди­ти­ни. — Ми ма­є­мо зро­зу­мі­ти одне: ані ін­тер­нат, ані не­бла­го­по­лу­чна сім’я не є без­пе­чним мі­сцем для ди­ти­ни. Іна­шу ува­гу слід зо­се­ре­ди­ти на то­му, щоб до­по­мог­ти сім’ї. На си­сте­му пре­вен­тив­них за­хо­дів тре­ба ви­тра­ча­ти біль­ше, ніж на ін­тер­на­ти. Про­бле­ма ще й в то­му, що 80% ін­тер­на­тів існу­ють на обла­сно­му рів­ні. Але сьо­го­дні ми фор­му­є­мо від­по­від­аль­ні гро­ма­ди, які ма­ють взя­ти на се­бе від­по­від­аль­ність за без­пе­ку і благополуччя ко­жної ро­ди­ни. Суть ре­фор­ми — «спу­сти­ти» її з обла­сно­го рів­ня на рі­вень гро­мад».

МОЛДОВСЬКА РЕ­ВО­ЛЮ­ЦІЯ У ЗАХИСТІ ПРАВ ДИ­ТИ­НИ

Сво­їм до­сві­дом по­ді­ли­ли­ся екс­пер­ти в га­лу­зі де­ін­сти­ту­а­лі­за­ції з Мол­до­ви. Там ре­фор­ма роз­по­ча­ла­ся у 2007 ро­ці, ко­ли на ви­що­му рів­ні ухва­ли­ли від­по­від­ну стра­те­гію. До 2015 ро­ку кіль­кість ді­тей в ін­тер­на­тах Мол­до­ви змен­ши­ла­ся вде­ся­те­ро. При цьо­му фа­хів­ці на­го­ло­шу­ють: без по­пе­ре­дже­н­ня кри­зи у ро­ди­нах де­ін­сти­ту­а­лі­за­ція не­мо­жли­ва.

«На по­ча­тку ро­бо­ти ми про­ве­ли ком­пле­ксну оцін­ку по­треб ді­тей що­до за­хи­сту їхніх прав, бу­ла роз­ро­бле­на со­ці­аль­на кар­та на­яв­них со­ці­аль­них служб, ство­ре­но ре­гіо­наль­ні пла­ни ро­бо­ти. Ро­бо­ту ко­ор­ди­ну­ва­ли на мі­сце­во­му та цен­траль­но­му рів­нях, а та­кож — се­кто­раль­но­му, — роз­по­від­ає Ве­рі­ка ДУМБРАВЕАНУ, за­сту­пник мі­ні­стра за­хи­сту пра­ці, со­ці­у­му та сім’ї Мол­до­ви. — У Мол­до­ві ство­ри­ли ко­мі­сії, роль яких по­ля­га­ла у ви­яв­лен­ні не­бла­го­по­лу­чних ро­дин і ро­бо­ті з ни­ми. Ко­мі­сії ви­зна­ча­ли, як по­трі­бно та­кій ро­ди­ні до­по­мог­ти, оці­ню­ва­ли ро­бо­ту служб, які пра­цю­ва­ли з нею... Все це, зві­сно, три­ває й за­раз: на­ші со­ці­аль­ні слу­жби до­по­ма­га­ють ро­ди­нам у скла­дних об­ста­ви­нах у фор­мі на­да­н­ня ін­фор­ма­ції, кон­суль­ту­ва­н­ня. Та­кож є гро­шо­ва під­трим­ка — на кон­кре­тні по­тре­би і на пев­ний пе­рі­од. У Мол­до­ві існу­ють і ди­тя­чі бу­дин­ки сі­мей­но­го ти­пу на трьох-сі­мох ді­тей, при цьо­му ді­ти мо­жуть по­вер­ну­ти­ся до­до­му, якщо з їхні­ми біо­ло­гі­чни­ми ба­тька­ми вста­нов­лять контакт. На ре­гіо­наль­но­му рів­ні роз­ви­ну­ті ма­те­рин­ські цен­три, які при­йма­ли ма­те­рів із ді­тьми на пев­ний тер­мін, є ін­тер­на­ти для ді­тей з ін­те­ле­кту­аль­ни­ми по­ру­ше­н­ня­ми. По­слу­ги для цих ді­тей — до­ро­гі, їхній роз­ви­ток ви­ма­гає ко­штів та яко­сті. Іцей про­цес не є лег­ким. Та­кож роз­ви­ну­ті спе­ці­а­лі­зо­ва­ні слу­жби для ді­тей з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми — па­тро­на­тні, сі­мей­на під­трим­ка, ден­ні цен­три. Ді­ють мо­біль­ні бри­га­ди, що на­да­ють по­слу­ги на до­му — для осіб з обме­же­ни­ми мо­жли­во­стя­ми, як до­ро­слих, так і ді­тей».

За сло­ва­ми Ве­рі­ки Думбравеану, гро­ма­ди в Мол­до­ві спо­ча­тку ста­ви­ли­ся до ці­єї ре­фор­ми з не­до­ві­рою, про­бле­ми з цим є і за­раз. Але ди­на­мі­ка ро­бо­ти го­во­рить са­ма за се­бе: у 2007 ро­ці в кра­ї­ні бу­ло 11,5 ти­ся­чі ді­тей в ін­тер­на­тах, у 2015 — 1,6 ти­ся­чі (11 ти­сяч — удо­ма під па­тро­на­том). Мол­дав­ські ко­ле­ги на­зи­ва­ють це ре­во­лю­ці­єю в си­сте­мі за­хи­сту прав ди­ти­ни і сьо­го­дні про­дов­жу­ють роз­ви­ва­ти со­ці­аль­ні по­слу­ги у гро­ма­дах.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.