НАТО: си­гна­ли для Укра­ї­ни

Єнс СТОЛТЕНБЕРГ: «Ми про­дов­жу­є­мо під­три­му­ва­ти укра­їн­ський су­ве­ре­ні­тет і те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність»

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Іван КАПСАМУН, «День»

31 бе­ре­зня в штаб-квар­ти­рі НАТО в рам­ках по­дій, які від­бу­ва­ю­ться в Брюс­се­лі ци­ми дня­ми, зу­стрі­ну­ться гла­ви МЗС кра­їн Альян­су та пар­тне­рів. Пла­ну­є­ться обго­во­ри­ти акту­аль­ні пи­та­н­ня ада­пта­ції вій­сько­во-по­лі­ти­чно­го бло­ку до но­вих ви­кли­ків та за­гроз, а та­кож під­го­тов­ку до са­мі­ту НАТО, який прой­де у Брюс­се­лі 25 трав­ня. І що ду­же ва­жли­во для на­шої кра­ї­ни — в рам­ках зу­стрі­чі глав МЗС прой­де за­сі­да­н­ня Ко­мі­сії Укра­ї­на—НАТО на рів­ні мі­ні­стрів за­кор­дон­них справ. Укра­їн­ську де­ле­га­цію очо­лю­ва­ти­ме го­ло­ва МЗС Укра­ї­ни Пав­ло Клім­кін.

Як ві­до­мо, зу­стріч мі­ні­стрів за­кор­дон­них справ кра­їн-чле­нів Альян­су до­ве­ло­ся пе­ре­не­сти (ма­ла від­бу­ти­ся 5— 6 кві­тня). При­чи­ни та­ко­го рі­ше­н­ня не роз­го­ло­шу­ва­ли­ся, про­те, як пи­са­ли ба­га­то сві­то­вих ЗМІ, це бу­ло зро­бле­но для то­го, щоб у за­сі­дан­ні мі­ні­стрів зміг взя­ти участь держ­се­кре­тар США Рекс Тіл­лер­сон. І в че­твер в НАТО під­твер­ди­ли, що в п’ятни­цю Тіл­лер­сон — то­чно бу­де (на­ра­зі він пе­ре­бу­ває з ві­зи­том в Ту­реч­чи­ні). Держ­се­кре­тар США не міг при­їха­ти на зу­стріч мі­ні­стрів у кві­тні, то­му що ра­зом з пре­зи­ден­том США До­наль­дом Трам­пом пла­нує зу­стрі­ти­ся у ці дні з лі­де­ром КНР Сі Цзі­ньпі­ном.

От­же, на­пе­ре­до­дні, 30 бе­ре­зня, від­бу­ли­ся низ­ка ін­ших по­дій. На­сам­пе­ред на спіль­но­му бри­фін­гу ген­се­ка НАТО Єн­са Стол­тен­бер­га та прем’єр-мі­ні­стра Ре­спу­блі­ки Мол­до­ви Павла Фі­лі­па бу­ло по­ві­дом­ле­но, що в Ки­ши­не­ві від­кри­є­ться Офіс зв’яз­ку НАТО в Мол­до­ві. «Ре­спу­блі­ка Мол­до­ва є близь­ким пар­тне­ром НАТО, — за­явив Єнс Столтенберг. — Ми від­да­ні не­за­ле­жно­сті, те­ри­то­рі­аль­ній ці­лі­сно­сті та су­ве­ре­ні­те­ту Мол­до­ви. Ба­га­то на­ших про­грам при­но­сять ко­ристь пе­ре­сі­чно­му мол­дов­сько­му на­ро­ду. Ми до­по­ма­га­є­мо зни­щи­ти не­без­пе­чні пе­сти­ци­ди, про­ти­пі­хо­тні мі­ни, на­дли­шки боє­при­па­сів і не­без­пе­чне ра­ке­тне па­ли­во. Ми до­по­ма­га­є­мо Мол­до­ві в на­вчан­ні з кі­бер­за­хи­сту. На­ше пар­тнер­ство та­кож під­три­мує Ре­спу­блі­ку Мол­до­ва в про­ве­ден­ні ре­форм для по­бу­до­ви ефе­ктив­но­го управ­лі­н­ня і силь­них ін­сти­ту­тів. За­раз ми пра­цю­є­мо над про­гра­мою змі­цне­н­ня обо­рон­но­го по­тен­ці­а­лу, щоб до­по­мог­ти зброй­ним си­лам Мол­до­ви ста­ти більш ефе­ктив­ни­ми. На про­ха­н­ня мол­дов­сько­го уря­ду ми ско­ро від­кри­є­мо Офіс зв’яз­ку НАТО в Ки­ши­не­ві. Це бу­де не­ве­ли­ка ди­пло­ма­ти­чна мі­сія, в якій пра­цю­ва­ти­муть тіль­ки ци­віль­ні спів­ро­бі­тни­ки».

На­га­да­є­мо, що Центр ін­фор­ма­ції та до­ку­мен­та­ції НАТО в Укра­ї­ні від­крив­ся ще 1997-го, а Офіс зв’яз­ку НАТО в Укра­ї­ні — в 1999-му (з 2015-го об’єд­на­ні в Пред­став­ни­цтво НАТО в Укра­ї­ні). Тоб­то в цьо­му ро­ці за­галь­не пред­став­ни­цтво НАТО в Укра­ї­ні від­зна­ча­ти­ме 20 ро­ків. Ви­ни­кає пи­та­н­ня — чо­му за цей час ба­га­тьом кра­ї­нам з ко­ли­шньо­го со­цта­бо­ру — та­ким як Поль­ща, Ру­му­нія, Бол­га­рія, кра­ї­нам Бал­тії, вда­ло­ся ста­ти чле­на­ми Альян­су, а нам ні? Зви­чай­но, це не ви­на Цен­тру чи Офі­су НАТО в Укра­ї­ні, це ви­на на­сам­пе­ред укра­їн­ської вла­ди, яка за всі ці ро­ки так і не спро­мо­гла­ся ре­а­лі­зу­ва­ти курс на НАТО. Хо­ча та­кі мо­жли­во­сті ми ма­ли. Який шлях вже про­йшла Укра­ї­на і які у нас бу­ли шан­си? Зро­би­мо не­ве­ли­чкий екс­курс в но­ві­тню істо­рію Укра­ї­ни.

Ще до 2000 ро­ку в Укра­ї­ни бу­ла до­ста­тньо по­слі­дов­на і змі­стов­на спів­пра­ця з Альян­сом. Зга­да­є­мо, що на­ша кра­ї­на з 1994 ро­ку бра­ла участь в про­гра­мі «Пар­тнер­ство за­ра­ди ми­ру» (ПЗМ), по­тім бу­ла «Хар­тія про осо­бли­ве пар­тнер­ство Укра­ї­на — НАТО 1997 ро­ку», ді­яв Ко­мі­тет Укра­ї­на — НАТО (КУН), та­кож від­бу­ва­ло­ся ба­га­то рі­зних зу­стрі­чей і ро­бо­чих кон­та­ктів. Фор­му­ва­лась атмосфера до­ві­ри між Укра­ї­ною і НАТО. Го­ло­вою Дер­жав­ної ко­мі­сії зі спів­пра­ці з НАТО в гру­дні 1999 ро­ку бу­ло при­зна­че­но се­кре­та­ря РНБО Євгена Мар­чу­ка. Да­лі від­бу­ла­ся кар­ди­наль­на ін­тен­си­фі­ка­ція від про­стої спів­пра­ці до уза­ко­не­н­ня кур­су на вступ Укра­ї­ни у май­бу­тньо­му до НАТО.

Про на­мір Укра­ї­ни при­єд­на­ти­ся до Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го альян­су впер­ше на офі­цій­но­му рів­ні бу­ло за­яв­ле­но 23 трав­ня 2002 ро­ку на за­сі­дан­ні РНБО. «У зв’яз­ку зі змі­на­ми си­ту­а­ції в Єв­ро­пі подаль­ше до­три­ма­н­ня Укра­ї­ною по­лі­ти­ки по­за­бло­ко­во­сті без­пер­спе­ктив­не. А в окре­мих ви­пад­ках і шкі­дли­ве», — за­явив то­ді Єв­ген Мар­чук. Ну і ду­же ва­жли­во на­го­ло­си­ти на по­зи­ції то­ді­шньо­го пре­зи­ден­та Ле­о­ні­да Ку­чми, бо че­рез де­який час во­на змі­ни­ться: «Ми зна­є­мо, що все­ре­ди­ні НАТО ні­хто ні­ко­ли не во­ю­вав. І я хо­чу, щоб ми ні­ко­ли не во­ю­ва­ли, — ось го­лов­на ме­та на­шої по­лі­ти­ки».

Вже у жов­тні 2002 ро­ку у Вер­хов­ній Ра­ді від­бу­ли­ся пар­ла­мент­ські слу­ха­н­ня що­до НАТО. Вре­зуль­та­ті ве­ли­ких дис­ку­сій бу­ло ухва­ле­но рі­ше­н­ня: «Ви­зна­чаль­ним чин­ни­ком успі­шно­го про­су­ва­н­ня Укра­ї­ни цим кур­сом є під­го­тов­ка Укра­ї­ни до член­ства в НАТО...»

На­мі­ри Укра­ї­ни що­до ін­те­гра­ції в стру­кту­ри Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го альян­су під­твер­див За­кон Укра­ї­ни «Про осно­ви на­ціо­наль­ної без­пе­ки Укра­ї­ни» від 19 черв­ня 2003 ро­ку, який бу­ло ухва­ле­но кон­сти­ту­цій­ною біль­ші­стю. Про­го­ло­су­ва­ла то­ді на­віть фра­кція Пар­тії ре­гіо­нів. У стат­ті 8 Основ­них на­пря­мів дер­жав­ної по­лі­ти­ки з пи­тань на­ціо­наль­ної без­пе­ки бу­ло про­го­ло­ше­но, що у зов­ні­шньо­по­лі­ти­чній сфе­рі Укра­ї­на про­ва­дить актив­ну між­на­ро­дну по­лі­ти­ку з ме­тою «...на­бу­т­тя член­ства у Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі та Ор­га­ні­за­ції Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го до­го­во­ру при збе­ре­жен­ні до­бро­су­сід­ських від­но­син і стра­те­гі­чно­го пар­тнер­ства з Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю, ін­ши­ми кра­ї­на­ми СНД, а та­кож ін­ши­ми дер­жа­ва­ми сві­ту».

Ство­рю­вав осно­ву, пред­став­ляв, до­по­від­ав і від­по­від­ав на за­пи­та­н­ня на всіх ета­пах цьо­го про­це­су Єв­ген Мар­чук. До лі­та 2003 ро­ку вже бу­ла ство­ре­на вся не­об­хі­дна пра­во­ва ба­за для ре­а­лі­за­ції цьо­го кур­су. Але і це ще не все. Більш кон­кре­тно на­мі­ри Укра­ї­ни що­до при­єд­на­н­ня до НАТО бу­ло ви­кла­де­но у но­вій ре­да­кції «Во­єн­ної до­ктри­ни Укра­ї­ни», яка бу­ла схва­ле­на РНБО. По­тім во­на на­бу­ла чин­но­сті Ука­зом Пре­зи­ден­та 15 черв­ня 2004 ро­ку.

Сер­йо­зна на­ла­што­ва­ність Укра­ї­ни на член­ство в Альян­сі змі­ни­ло став­ле­н­ня са­мо­го НАТО до на­шої кра­ї­ни. На Празь­ко­му са­мі­ті ор­га­ні­за­ції бу­ло вве­де­но но­вий, більш ви­со­кий ре­жим від­но­син Укра­ї­ни з НАТО — «План дій».

Від­по­відь Крем­ля не за­ба­ри­ла­ся. Вже влі­тку 2004 ро­ку — пі­сля Стам­буль­сько­го са­мі­ту НАТО — Ле­о­нід Ку­чма ро­бить роз­во­рот на 180 гра­ду­сів від Альян­су. Ко­ли ста­ло зро­зумі­ло, що Укра­ї­на ду­же близь­ка до під­пи­са­н­ня ПДЧ (Пла­ну дій з член­ства в НАТО), і са­ме в цей час Ле­о­нід Ку­чма на один­два дні ра­зом із Во­ло­ди­ми­ром Пу­ті­ним зни­кли з по­ля зору пре­си десь на Азов­сько­му мо­рі. По­вер­нув­шись, Ку­чма дає ко­ман­ду не­гай­но ви­клю­чи­ти з во­єн­ної до­ктри­ни зга­да­ну фор­му­лу про спів­пра­цю з НАТО... Да­лі, при­йшов­ши до вла­ди, ко­ман­да Яну­ко­ви­ча ви­лу­чи­ла цю фор­му­лу че­рез пар­ла­мент і зі зга­да­но­го За­ко­ну «Про осно­ви на­ціо­наль­ної без­пе­ки Укра­ї­ни».

Та­кож тре­ба зга­да­ти істо­рію про Бу­ха­рест­ський са­міт 2008 ро­ку, ко­ли ні­ме­цький кан­цлер Ан­ге­ла Мер­кель та то­ді­шній пре­зи­дент Фран­ції Ні­ко­ля Сар­ко­зі за­бло­ку­ва­ли на­да­н­ня Укра­ї­ні та Гру­зії ПДЧ. І, як ре­зуль­тат, у сер­пні то­го ж ро­ку Ро­сія на­па­ла на Гру­зію і не­за­кон­но оку­пу­ва­ла 20 від­со­тків те­ри­то­рії ці­єї кра­ї­ни. А 2014-го Мо­сква, оче­ви­дно, ро­зу­мі­ю­чи, що НАТО не бу­де ре­а­гу­ва­ти, як у ви­пад­ку із Гру­зі­єю, не­за­кон­но ане­ксу­ва­ла Крим і те­пер про­дов­жує агре­сію на схо­ді Укра­ї­ни. Так са­мо тре­ба на­го­ло­си­ти, як­би сво­го ча­су дру­гий пре­зи­дент Ку­чма не грав­ся із зов­ні­шнім кур­сом, як і Ві­ктор Яну­ко­вич, на­вряд чи Ро­сія на­ва­жи­ла­ся б на від­кри­ту агре­сію. Укра­ї­на ма­ла б зов­сім ін­ший ста­тус і від­но­си­ни з Альян­сом.

Має зро­би­ти ви­снов­ки і ни­ні­шня вла­да. По-пер­ше, про­ана­лі­зу­ва­ти но­ві­тню істо­рію Укра­ї­ни і шлях, який вже про­йшла на­ша кра­ї­на. А по-дру­ге, по­трі­бно ви­зна­чи­ти­ся і чі­тко го­во­ри­ти про наш на­мір і ба­жа­н­ня ма­кси­маль­но швид­ко прой­ти цей шлях і на­до­лу­жи­ти втра­че­не. Адже на сьо­го­дні­шній день зву­чать до­сить не­о­дно­зна­чні за­яви. На­при­клад, дня­ми го­ло­ва По­стій­ної де­ле­га­ції Укра­ї­ни у Пар­ла­мент­ській асам­блеї НАТО Іри­на Фріз за­яви­ла: «Є ам­бі­тна ме­та — ухва­ли­ти ще один за­кон, який бу­де чі­тко за­свід­чу­ва­ти єв­ро­а­тлан­ти­чну ін­те­гра­цію, де бу­дуть чі­тко окре­сле­ні на­прям­ки ін­те­гра­ції Укра­ї­ни в НАТО». Але на­ві­що ухва­лю­ва­ти ще один за­кон, якщо та­ка мо­жли­вість бу­ла при прийнят­ті За­ко­ну «Про за­са­ди вну­трі­шньої і зов­ні­шньої по­лі­ти­ки» (2014 р.)? Вньо­му, на­га­да­є­мо, ска­за­но: «По­гли­бле­н­ня спів­пра­ці з Ор­га­ні­за­ці­єю Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го до­го­во­ру з ме­тою до­ся­гне­н­ня кри­те­рі­їв, не­об­хі­дних для на­бу­т­тя член­ства у цій ор­га­ні­за­ції». До­ся­гне­н­ня кри­те­рі­їв — це до­бре (те­хно­ло­гі­чна

ме­та), але в за­ко­ні не про­пи­са­на кін­це­ва ме­та — са­ме вступ до НАТО. Окре­мий га­не­бний факт — від­су­тність гла­ви Мі­сії Укра­ї­ни при НАТО (є ви­ко­ну­ю­чий обов’яз­ки Єгор Бо­жок). По­при не­о­дно­ра­зо­ві за­яви пред­став­ни­ків укра­їн­сько­го МЗС, що це пи­та­н­ня ви­рі­ши­ться най­ближ­чим ча­сом, аб­со­лю­тно не­прийня­тно те, що во­но не ви­рі­шу­є­ться про­тя­гом остан­ніх май­же двох ро­ків.

Ми, тим ча­сом, ма­ли ці­ка­ву роз­мо­ву з ви­со­ко­по­са­дов­цем з НАТО. Те­ма — бо­роть­ба зі сві­то­вим те­ро­ри­змом. Під час спіл­ку­ва­н­ня «День», зокре­ма, по­ці­ка­вив­ся у на­шо­го спів­ро­змов­ни­ка став­ле­н­ням НАТО до Ро­сії як дер­жа­ви не про­сто агре­со­ра, а дер­жа­ви-те­ро­ри­ста. На­га­да­є­мо, що укра­їн­ський пар­ла­мент прийняв за­кон, яким ви­знав ство­ре­них Крем­лем ма­ріо­не­тко­вих «ЛНР/ДНР» — те­ро­ри­сти­чни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми, не ка­жу­чи вже про те, що са­ма Ро­сія ве­де про­ти Укра­ї­ни вій­ну, по­стій­но вчи­ня­ю­чи те­ро­ри­сти­чні акти. Укра­їн­ські ви­со­ко­по­са­дов­ці та­кож не­о­дно­ра­зо­во на­зи­ва­ли зло­чи­ни Ро­сії — дер­жав­ним те­ро­ри­змом. «Хо­чу на­го­ло­си­ти, що вся спів­пра­ця, яка бу­ла у нас з Ро­сі­єю, три­ва­ла до 2014 р. Пі­сля цьо­го ми при­зу­пи­ни­ли спіль­ні про­гра­ми, — від­по­вів ви­со­ко­по­са­до­вець з НАТО. — Ми аб­со­лю­тно то­чно за­су­джу­є­мо Ро­сію — її аб­со­лю­тно не­за­кон­ну ане­ксію Кри­му, де­ста­бі­лі­за­цію схо­ду Укра­ї­ни, за­су­джу­є­мо і за те, що Ро­сія до­кла­дає не­до­ста­тньо зу­силь з ви­ко­на­н­ня Мін­ських угод, та­кож за­су­джу­є­мо про­во­ка­тив­ні дії Ро­сії в пла­ні вій­сько­вої роз­бу­до­ви по­бли­зу кор­до­нів кра­їн НАТО. І са­ме про це ми бу­де­мо го­во­ри­ти на за­сі­дан­ні Ра­ди Ро­сія—НАТО на рів­ні по­слів в че­твер (зу­стріч від­бу­ла­ся до цьо­го. — Авт.). Ми бу­де­мо за­кли­ка­ти Ро­сію на­да­ва­ти нам пов­ну ін­фор­ма­цію про свої дії, по­вер­ну­ти про­зо­рість і до­ві­ру в на­ших сто­сун- ках, зокре­ма що сто­су­є­ться пев­них ви­пад­ків в по­ві­трі і на во­ді. Тоб­то на­ша по­зи­ція що­до Ро­сії за остан­ні ро­ки є чі­ткою. Ра­зом з тим, ми до­по­ма­га­є­мо Укра­ї­ні роз­бу­до­ву­ва­ти ар­мію, про­во­ди­ти ін­ші ре­фор­ми, до­по­ма­га­ти в рам­ках тра­сто­вих фон­дів, зокре­ма що­до кі­бер­за­гроз. Чим кра­щи­ми бу­дуть Зброй­ні Си­ли Укра­ї­ни, тим кра­ще во­ни бо­ро­ти­му­ться з те­ро­ри­сти­чни­ми про­я­ва­ми, про які ви го­во­ри­ли, з бо­ку Ро­сії».

Сво­є­рі­дною під­го­тов­кою до зав­тра­шньої зу­стрі­чі ста­ла прес-кон­фе­рен­ція ген­се­ка НАТО Єн­са Стол­тен­бер­га. Що сто­су­є­ться Укра­ї­ни та ро­сій­ської агре­сії, він фа­кти­чно по­вто­рив те, що ска­зав по­пе­ре­дній спів­ро­змов­ник, але з де­яки­ми ню­ан­са­ми. «На зав­тра­шньо­му за­сі­дан­ні Ко­мі­сії Укра­ї­на—НАТО ми да­мо чі­ткий си­гнал під­трим­ки Укра­ї­ни, — за­явив Єнс Столтенберг під час ви­сту­пу. — Ми, зокре­ма, до­по­мо­же­мо з обла­дна­н­ням з роз­мі­ну­ва­н­ня в Ба­ла­клії, пер­со­наль­но­го за­хи­сту то­що. Си­ту­а­ція з без­пе­кою на схо­ді Укра­ї­ні ви­кли­кає стур­бо­ва­ність, по­ру­ше­н­ня при­пи­не­н­ня во­гню ду­же ча­сті, не­від­ве­де­на важ­ка ар­ти­ле­рія, ви­ко­ри­сто­ву­є­ться за­бо­ро­не­на зброя. Мін­ські уго­ди не впро­ва­джу­ю­ться в жи­т­тя — ми за­кли­ка­є­мо всіх під­пи­сан­тів до­три­му­ва­ти­ся сво­їх зо­бов’язань. У нас ви­кли­кає стур­бо­ва­ність ви­зна­н­ня Ро­сі­єю па­спор­тів, які ви­да­ні те­ро­ри­ста­ми, нав’язу­ва­н­ня ро­сій­сько­го ру­бля і за­хо­пле­н­ня під­при­ємств. Ми про­дов­жу­є­мо під­три­му­ва­ти укра­їн­ський су­ве­ре­ні­тет і те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність».

Як ба­чи­мо, тра­ди­цій­ні за­галь­ні фра­зи стур­бо­ва­но­сті і за­клик фа­кти­чно до обох сто­рін ви­ко­ну­ва­ти свої зо­бов’яза­н­ня. Тоб­то існує про­бле­ма не тіль­ки збо­ку Укра­ї­ни, я ку­ми опи­са­ли ви­ще, а із бо­ку Альян­су( хо­ча, зви­чай­но, ми вдя­чні за ту до­по­мо­гу, яку на­дає НАТО на­шій кра­ї­ні), який не­до­оці­нює за­гро­зу з бо­ку Ро­сії.

ФО­ТО РЕЙ­ТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.