«Це акт за­ля­ку­ва­н­ня»

На фе­сти­ва­лі Docudays UA від­бу­ла­ся укра­їн­ська прем’єра філь­му ро­сі­я­ни­на Асколь­да Ку­ро­ва «Про­цес: дер­жа­ва Ро­сія про­ти Оле­га Сен­цо­ва» (Есто­нія — Поль­ща — Че­хія)

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Дми­тро ДЕСЯТЕРИК, «День»

Ку­ров сте­жив за про­це­сом від са­мо­го по­ча­тку. Ре­зуль­та­том ста­ла 75- хви­лин­на хро­ні­ка су­ду, зба­га­че­на ко­мен­та­ря­ми адво­ка­тів, по­лі­то­ло­гів і ро­ди­чів Сен­цо­ва, а та­кож но­вин­ни­ми сю­же­та­ми і ре­пор­та­жни­ми зйом­ка­ми, не пов’яза­ни­ми із су­дом без­по­се­ре­дньо. Ре­жи­сер опра­цю­вав чи­ма­ло ма­те­рі­а­лу, зро­бив­ши, по су­ті, пу­блі­ци­сти­чну про­гра­му. Тут май­же не­має вну­трі­шньо­го ри­тму, не­має сво­єї кі­не­ма­то­гра­фі­чної істо­рії, де­які ко­мен­та­то­ри пі­ді­бра­ні не­вда­ло. Але го­лов­не зав­да­н­ня фільм ви­ко­нав: на­га­дав гля­да­че­ві — зокре­ма за­ру­бі­жно­му — про зло­чи­ни пу­тін­ської Ро­сії, до­ка­зом чо­го є, зокре­ма, ре­цен­зії, що ви­йшли на­сту­пно­го дня пі­сля прем’ єри кар­ти­ни Ку­ро­ва на Бер­лін­сько­му кі­но­фе­сти­ва­лі у про­від­них кі­но­ви­да­н­нях Screen і Variety. Ре­цен­зен­ти обох жур­на­лів, не змов­ля­ю­чись, на­га­да­ли у зв’яз­ку з прем’єрою «Про­це­су» про ін­терв’ю Трам­па кон­се­рва­тив­но­му те­ле­ка­на­лу « Фокс » , де ни­ні­шній пре­зи­дент США вко­тре на­ма­гав­ся обі­ли­ти Пу­ті­на. Жур­на­лі­сти уто­чни­ли, що Трам­пу бу­ло б ко­ри­сно по­ди­ви­ти­ся цей фільм. Ін­ту­ї­ція це чи істо­ри­чний збіг, але ро­бо­та Ку­ро­ва сьо­го­дні вкрай акту­аль­на на тлі роз­мов про ймо­вір­не по­лег­ше­н­ня за­хі­дних сан­кцій про­ти Ро­сії; для нас же фільм ва­жли­вий то­му, що ми не ма­є­мо пра­ва за­бу­ва­ти про Оле­га й ін­ших ув’язне­них у спра­ві про «крим­ських те­ро­ри­стів».

Ми по­го­во­ри­ли з Асколь­дом Оле­го­ви­чем пі­сля прем’ єри « Про­це­су » в Ки­є­ві, на фе­сти­ва­лі Docudays UA.

— За яки­ми кри­те­рі­я­ми ви від­би­ра­ли ма­те­рі­ал?

— У ме­не бу­ло кіль­ка зав­дань. По- пер­ше, до­сту­пно і зро­зумі­ло роз­по­ві­сти про ту не­ймо­вір­но за­плу­та­ну спра­ву з без­ліч­чю ді­йо­вих осіб і об­ста­вин. На­віть ті лю­ди, які сте­жи­ли за про­це­сом, ду­же ча­сто, на­скіль­ки я знаю, плу­та­ли­ся: бу­ло ба­га­то не­зро­зумі­ло­го. По- дру­ге, роз­по­ві­сти про Оле­га і про той кон­текст сьо­го­дні­шньої Ро­сії, в яко­му всі ці по­дії від­бу­ва­ю­ться. Фільм мон­ту­вав­ся дов­го, біль­ше ро­ку, у нас змі­ни­ли­ся три ре­жи­се­ри мон- та­жу і бу­ло кіль­ка рі­зних вер­сій кар­ти­ни. Я ра­дий, що вда­ло­ся від­най­ти ба­ланс, ком­по­зи­цію, в якій усі ці зав­да­н­ня ви­рі­ши­ли­ся.

— А яку ме­ту ви по­ста­ви­ли пе­ред со­бою са­ме як кі­не­ма­то­гра­фіст?

— Для ме­не це фільм, перш за все, про ви­бір. Ми ча­сто жи­ве­мо в та­ких умо­вах, ко­ли нам не до­во­ди­ться ро­би­ти ви­бо­ру, який по­став пе­ред Оле­гом і ре­штою уча­сни­ків спра­ви. До­бре, ко­ли об­ста­ви­ни не зму­шу­ють лю­дей зне­лю­дню­ва­ти­ся, або ри­зи­ку­ва­ти жи­т­тям, або зра­джу­ва­ти. Але так бу­ває.

— По- ва­шо­му, чо­му Кремль ви­рі­шив ві­ді­гра­ти­ся са­ме на Сен­цо­ві? Чи не мо­гло ста­ти­ся тут екс­це­су ви­ко­нав­ця — йо­го в Кри­му за­а­ре­шту­ва­ли са­ме як укра­їн­сько­го акти­ві­ста, ні­чо­го не зна­ю­чи про кі­не­ма­то­гра­фі­чний бік йо­го біо­гра­фії, а по­тім уже пі­зно бу­ло від­сту­па­ти?

— У про­це­сі зйо­мок це пи­та­н­ня пе­ре­ді мною сто­я­ло по­стій­но. І вер­сії теж мі­ня­ли­ся. Спо­ча­тку справ­ді зда­ва­ло­ся, що це якась по­мил­ка, що во­ни дій­сно схо­пи­ли Оле­га як акти­ві­ста, не пе­ред­ба­ча­ю­чи, що роз­по­чне­ться та­кий га­лас, що бу­дуть про­те­сти сві­то­вої кі­но­гро­мад­сько­сті, а зро­зу­мів­ши, що це по­мил­ка, про­сто не змо­гли да­ти зво­ро­тний хід, то­му що ця си­сте­ма не дає йо­го ні­ко­ли. Але по­тім я ді­йшов ви­снов­ку, що во­ни пре­кра­сно зна­ли, хто та­кий Олег, то­му що в кри­мі­наль­ній спра­ві є свід­че­н­ня йо­го зя­тя, який був спо­ча­тку пол­ков­ни­ком СБУ, по­тім пе­ре­йшов у ФСБ, і, зві­сно, во­ни від ньо­го мо­гли отри­ма­ти всю ін­фор­ма­цію про Сен­цо­ва. Мо­жли­во, во­ни справ­ді не очі­ку­ва­ли та­ко­го рів­ня ре­зо­нан­су, а мо­жли­во, як го­во­рить один із на­ших екс­пер­тів, це бу­ло зро­бле­но са­ме з роз­ра­хун­ком на по­ка­зо­вість спра­ви, щоб, як і з Хо­дор­ков­ським, да­ти зро­зу­мі­ти, що ні гро­ші, ні вла­да, ні по­пу­ляр­ність, ні со­ці­аль­ний ста­тус за­хи­сти­ти те­бе не мо­жуть. Та­кий акт за­ля­ку­ва­н­ня. І дій­сно, пі­сля спра­ви Сен­цо­ва, на­скіль­ки я знаю, про­те­сти в Кри­му при­пи­ни­ли­ся, і чи­ма­ло не­зго­дних ви­їха­ло, а хто залишився — за­мов­чав.

— Ка­фкі­ан­ська алю­зія в на­зві — це нав­ми­сно?

— Так, зві­сно. Ціл­ком сві­до­мо. Адже від­чу­т­тя, що я, при­йшов­ши на за­сі­да­н­ня, опи­нив­ся все­ре­ди­ні яко­гось ро­ма­ну Ка­фки, ви­ни­кло одра­зу. Але це ще й про­цес, який від­бу­ва­є­ться з лю­ди­ною, з кра­ї­ною. А в ан­глій­сько­му ва­рі­ан­ті сло­во «про­цес», the trial, ще озна­чає й ви­про­бу­ва­н­ня.

— Так, до ре­чі, обви­ну­ва­че­н­ня анар­хі­ста Коль­чен­ка у цій спра­ві як чле­на «Пра­во­го се­кто­ру» — аб­сурд, біль­ший за ка­фкі­ан­ський, вра­хо­ву­ю­чи вза­єм­ну не­на­висть анар­хі­стів і «пра­во­сє­ків» як но­сі­їв ді­а­ме­траль­но про­ти­ле­жних іде­о­ло­гій.

— Я вам на­віть біль­ше ска­жу: цей епі­зод не уві­йшов до філь­му — се­стра Оле­га, На­та­ля Ка­план, спе­ці­аль­но їзди­ла до Укра­ї­ни, щоб узя­ти у « Пра­во­го се­кто­ра » до­від­ку, що Сен­цов і Коль­чен­ко в ньо­му не пе­ре­бу­ва­ють. І ко­ли во­ни ді­зна­ли­ся, що Коль­чен­ко — анар­хіст, то ду­же дов­го смі­я­ли­ся.

— Що да­лі бу­де з ці­єю спра­вою, на ваш погляд?

— Це ли­ше, зві­сно, при­пу­ще­н­ня, то­му що ні­яка ло­гі­ка тут не пра­цює. Мо­жу при­пу­сти­ти, що Оле­гна­ра­зі є за­ру­чни­ком, яко­го спро­бу­ють про­да­ти за ма­кси­маль­ною ці­ною. Що це бу­де — не зро­зумі­ло. Мо­жли­во, чем­піо­нат сві­ту з фут­бо­лу на­сту­пно­го ро­ку, мо­жли­во, пре­зи­дент­ські ви­бо­ри або пе­ре­го­во­ри що­до сан­кцій. Але во­ни не­ми­ну­че цей фонд ви­ко­ри­ста­ють. Ду­же спо­ді­ва­ю­ся, що це ста­не­ться до­во­лі ско­ро.

— Чи зні­ма­ти­ме­те ви да­лі на цю те­му?

— Зні­ма­ти да­лі не зби­ра­ю­ся. Але ду­же ба­га­то ма­те­рі­а­лу не уві­йшло, і при­кро, що не уві­йшло. Бу­ла ідея йо­го якось ви­ко­ри­ста­ти як крос-ме­ді­а­пла­тфор­му — ін­тер­нет-ре­сурс, де мо­жна бу­ло б озна­йо­ми­ти­ся з ма­те­рі­а­ла­ми спра­ви для тих, хто хо­че ро­зі­бра­ти­ся в яки­хось де­та­лях. Спра­ва по­ка­зо­ва, яскра­ва і за­слу­го­вує на те, щоб її ви­вча­ти.

*** Фільм «Про­цес: дер­жа­ва Ро­сія про­ти Оле­га Сен­цо­ва » ви­хо­дить в укра­їн­ський про­кат із 6 кві­тня.

ФО­ТО РЕЙ­ТЕР

ФО­ТО РЕЙ­ТЕР

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.