«Ста­лін­ські на­ста­но­ви» та їхнє від­лу­н­ня

Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко під­пи­сав указ «Про за­хо­ди у зв’яз­ку з 80-ми ро­ко­ви­на­ми Ве­ли­ко­го Те­ро­ру — ма­со­вих по­лі­ти­чних ре­пре­сій 1937 — 1938 ро­ків»

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Сер­гій ГРАБОВСЬКИЙ

До­ві­ря­ти не мо­жна ні­ко­му. Ні бли­жньо­му, ні даль­ньо­му. Всю­ди во­ро­ги та зра­дни­ки. Не має зна­че­н­ня, що та чи ін­ша лю­ди­на — до­брий пра­ців­ник і на­дій­ний то­ва­риш, во­на мо­же в будь-який мо­мент ски­ну­ти ма­ску. А геть усі іно­зем­ці, хоч яки­ми до­бро­зи­чли­ви­ми во­ни б при­ки­да­ли­ся та звід­кі­ля во­ни б бу­ли, на­справ­ді мрі­ють, що­би по­ста­ви­ти те­бе та твою кра­ї­ну на ко­лі­на...

По­годь­те­ся, та­кі со­ці­аль­но­пси­хо­ло­гі­чні на­ста­но­ви, уна­о­чне­ні у більш чи менш ви­зна­че­них фор­мах, по­бу­ту­ють у су­спіль­стві. Во­ни, ви­да­є­ться, є одним із не на­йостан­ні­ших « ка­ме­нів на шиї » , які за­ва­жа­ють укра­їн­цям упро­довж остан­ніх де­ся­ти­літь бу­ду­ва­ти дер­жа­ву та від­би­ва­ти на­тиск ре­аль­них во­ро­гів. А сфор­мо­ва­ні ці на­ста­но­ви — ясна річ, на під­ґрун­ті пле­бей­ських за­бо­бо­нів і пе­ре­су­дів, як і будь-які ін­ші со­ці­аль­но де­стру­ктив­ні пси­хо­ло­гі­чні ком­пле­кси, — пар­ті­єю біль­шо­ви­ків й осо­би­сто то­ва­ри­шем Ста­лі­ним у ча­си так зва­но­го Ве­ли­ко­го Те­ро­ру, старт яко­му якраз 80 ро­ків то­му дав лю­тне­во- бе­ре­зне­вий пле­нум ЦК ВКП(б).

Спе­ци­фі­ка «Ве­ли­ко­го Те­ро­ру» 1937—1938 ро­ків по­ля­га­ла в то­му, що ре­пре­сії бу­ли спря­мо­ва­ні вже не на «чу­жих» або «по­пу­тни­ків», як ра­ні­ше, тоб­то на пред­став­ни­ків не­пар­тій­ної ін­те­лі­ген­ції, ко­ли­шніх офі­це­рів цар­ської ар­мії, чле­нів за­бо­ро­не­них і роз­гром­ле­них со­ці­а­лі­сти­чних пар­тій, за­мо­жних се­лян, ба­га­тих не­пма­нів, не­роз­ка­я­них уча­сни­ків опо­зи­цій­них груп у ВКП(б), не на се­лян­ство як та­ке чи на ві­ру­ю­чих, а на « сво­їх » , тоб­то тих, хто ло­яль­но ста­вив­ся до со­вєт­ської вла­ди, а не­рід­ко — був її опо­рою.

Ішло­ся про «тру­до­ву ін­те­лі­ген­цію» (за ста­лін­ською ло­гі­кою, існу­ва­ла й « не­тру­до­ва » ) , про пар­тій­ну но­мен­кла­ту­ру всіх рів­нів і рі­зно­ви­дів — аж до чле­нів по­літ­бю­ро ЦК ВКП(б), про вій­сько­ви­ків, та­кож усіх рів­нів, — аж до мар­ша­лів (бу­ло зни­ще­но трьох із п’ яти на­яв­них), про « на­ціо­на­лів » як та­ких ( за « на­ціо­наль­ни­ми» спра­ва­ми за пів­то­ра ро­ку бу­ло роз­стрі­ля­но 247157 осіб), про ко­му­ні­стів- іно­зем­ців, які з дур­но­го ро­зу­му пе­ре­їха­ли до СССР ( ре­пре­су­ва­ли 80% по­лі­т­емі­гран­тів), і, на­ре­шті, про са­мих « сла­ве­тних че­кі­стів » . А ра­зом із ни­ми ре­пре­сії бу­ли — про­ти чле­нів їхніх сі­мей, близь­ких і да­ле­ких ро­ди­чів, із ді­тьми вклю­чно, бо ж тіль­ки за не­пов­ні пів­то­ра ро­ку бу­ло « ви­лу­че­но » ( тер­мін НКВД) 25342 ді­тей « во­ро­гів на­ро­ду » ві­ком до 15 ро­ків...

Ста­лін сфор­му­лю­вав, а «ор­га­ни » та пар­т­апа­рат за на­сту­пні ро­ки бу­кваль­но вга­ти­ли у сві­до­мість і під­сві­до­мість де­ся­тків міль­йо­нів лю­дей ці на­ста­но­ви, і так успі­шно, що во­ни про­дов­жу­ють і про­дов­жу­ють ре­про­ду­ку­ва­ти­ся че­рез де­кіль­ка по­ко­лінь. Утім, що тут див­но­го — адже гли­бин­на де­ко­му­ні­за­ція в Укра­ї­ні роз­по­ча­ла­ся тіль­ки в остан­ні ро­ки і ру­ха­є­ться над­то по­віль­но. От, за кла­си­чним ви­ра­зом, і ма­є­мо те, що ма­є­мо.

Які ж на­ста­но­ви да­вав Ста­лін у про­мо­ві на то­му пле­ну­мі? По- пер­ше, що слід бу­ти пиль­ни­ми, бо нав­ко­ло пов­но шкі­дни­ків і во­ро­жих аген­тів. «Пом­нить и ни­ко­гда не за­бывать, что по­ка есть к а пи­та­ли с ти че с к о е о к р уже­ни е— бу­дут и вре­ди­те­ли, ди­вер­сан­ты, шпи­о­ны, тер­ро­ри­сты, за­сыла­е­мые в тылы Со­вет­ско­го Со­ю­за р а зве д ы ват ель н ы ми ор­га­на­ми ино­стран­ных го­су­дарств, п ом­нить обэто­ми­ве­сти­бо­рьбу­сте­ми­то­ва­ри­ща­ми,ко­то­рые­не­до­о­це­ни­ва­ют­зна­че­ни­я­фа­кта­ка­пи­та­ли­сти­че­ско­го­окру­же­ния,ко­то­рые­не­до­о­це­ни­ва­ю­тси­лыи­зна­че- ния вре­ди­тель­ства. Ра­зъя­снять на­шим пар­тий­ным то­ва­ри­щам, что ни­ка­кие хо­зяй­ствен­ные успе­хи, как бы они ни были ве­ли­ки, не мо­гут ан­ну­ли­ро­вать фа к та­ка­пи­та­ли­сти­че­ско­го окру­же­ния и выте­ка­ю­щих из это­го фа­кта ре­зуль­та­тов». «Ка­пі­та­лі­сти­чне ото­че­н­ня» змі­ни­ло­ся на «кля­тий За­хід», а ло­гі­ка ми­сле­н­ня у пев­но­го чи­сла укра­їн­ців, схо­же, та ж са­ма. Зві­сно, в Ро­сії та­ких «бор­ців з аген­та­ми За­хо­ду » не­зрів­нян­но біль­ше, але ви­ста­чає і в нас...

Дру­га на­ста­но­ва — що сво­їм ко­ле­гам і со­ра­тни­кам до­ві­ри бу­ти не мо­же, адже « сов­ре­мен­ные вре­ди­те­ли, обла­да­ю­щие пар­тий­ным би­ле­том, обма­ныва­ют на­ших лю­дей на по­ли­ти­че­ском до­ве­рии к ним как к чле­нам пар­тии, исполь­зуя по­ли­ти­че­скую бе­спе­чность на­ших лю­дей... Сла­бость на­ших лю­дей со­став­ля­ет не те­хни­че­ская от­ста­лость, а по­ли­ти­че­ская бе­спе­чность, сле­пое до­ве­рие к лю­дям, слу­чай­но по­лу­чив­шим пар­тий­ный би­лет, отсут­ствие про­вер­ки лю­дей не по их по­ли­ти­че­ским де­кла­ра­ци­ям, а по ре­зуль­та­там их ра­бо­ты. Те­перь узло­вым во­про­сом для нас яв­ля­е­тся... ли­кви­да­ция по­ли­ти­че­ской бе­спе­чно­сти и по­ли­ти­че­ской до­вер­чи­во­сти к вре­ди­те­лям, слу­чай­но за­по­лу­чив­шим пар­тий­ный би­лет».

А да­лі Ста­лін, усу­пе­реч цій на­ста­но­ві, на­го­ло­шує: жо­дні пра­кти­чні успі­хи не є га­ран­том по­лі­ти­чної бла­го­на­дій­но­сті. Це тре­тя на­ста­но­ва: « Не­об­хо­ди­мо ра­збить и от­бро­сить про­чь... гни­лую те­о­рию, го­во­ря­щую о том, что не мо­жет быть буд­то бы вре­ди­те­лем тот, кто не все­гда вре­дит и кто хоть ино­гда по­ка­зыва­ет успе­хи в сво­ей ра­бо­те. Эта стран­ная те­о­рия изо­бли­ча­ет наив­ность ее ав­то­ров. Ни один вре­ди­тель не бу­дет все вре­мя вре­дить, если он не хо­чет быть ра­зо­бла­чен­ным в са­мый ко­ро­ткий срок. На­о­бо­рот, на­сто­я­щий вре­ди­тель дол­жен вре­мя от вре­ме­ни по­ка­зывать успе­хи в сво­ей ра­бо­те, ибо это — един­ствен­ное сред­ство со­хра­ни­ться ему как вре­ди­те­лю, вте­ре­ться в до­ве­рие и про­дол­жать свою вре­ди­тель­скую ра­бо­ту... Не­об­хо­ди­мо ра­збить и от­бро­сить про­чь... гни­лую те­о­рию, го­во­ря­щую о том, что си­сте­ма­ти­че­ское выпол­не­ние хо­зяй­ствен­ных пла­нов сво­дит буд­то бы на нет вре­ди­тель­ство и ре­зуль­та­ты вре­ди­тель­ства... До­ка­за­но, что все на­ши хо­зяй­ствен­ные пла­ны яв­ля­ю­тся за­ни­жен­ными, ибо они не учи­тыва­ют огром­ных ре­зер­вов и во­змо­жно­стей, та­я­щи­хся в не­драх на­ше­го на­ро­дно­го хо­зяй­ства... Сум­мар­ное выпол­не­ние хо­зяй­ствен­ных пла­нов по нар­ко­ма­там в це­лом еще не зна­чит, что по не­ко­то­рым очень ва­жным отра­слям так же выпол­ня­ю­тся пла­ны».

За­галь­ний ви­сно­вок Ста­лі­на — в мі­ру на­бли­же­н­ня до «сві­тло­го май­бу­тньо­го » си­ла опо­ру «шкі­дни­ків», «аген­тів» і «во­ро­гів на­ро­ду » по­стій­но зро­ста­ти­ме, тоб­то по­пе­ре­ду — мо­ря кро­ві та сліз, по­пе­ре­ду пе­ре­тво­ре­н­ня не­до­ві­ри всіх до всіх і по­шу­ку «при­хо­ва­них во­ро­гів» на ма­кси­ми су­спіль­но­го жи­т­тя, по­пе­ре­ду «за­чис­тки » не ли­ше за­пі­до­зре­них у во­ро­жій ді­яль­но­сті, а й чле­нів їхніх сі­мей.

На­га­даю ще раз — ці на­ста­но­ви сто­су­ва­ли­ся і сто­су­ю­ться не « чу­жих » , не опо­нен­тів вла­ди чи апо­лі­ти­чних фа­хів­ців, а «сво­їх», ло­яль­них і від­да­них лю­дей. Ясна річ, се­ред та­ких справ­ді мо­же тра­пи­ти­ся за­ма­ско­ва­ний во­рог чи про­сто під­лий пер­со­наж. Але ж ішло­ся про «зро­ста­н­ня чи­сла во­ро­гів на­ро­ду» — і про зро­ста­н­ня з дня у день, із ро­ку в рік. Со­ці­аль­на па­ра­ноя, одним сло­вом. Яка ся­гну­ла сво­ї­ми ме­та­ста­за­ми днів ни­ні­шніх, ко­ли «сво­їм», які до­ве­ли свої пе­ре­ко­на­н­ня ді­я­ми, не­рід­ко не до­ві­ря­ють біль­ше, ніж від­вер­то «чу­жим».

25 бе­ре­зня Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко під­пи­сав указ №75/2017 «Про за­хо­ди у зв’яз­ку з 80- ми ро­ко­ви­на­ми Ве­ли­ко­го Те­ро­ру — ма­со­вих по­лі­ти­чних ре­пре­сій 1937— 1938 ро­ків » . У ньо­му на­кре­сле­но чи­ма­ло за­хо­дів що­до вша­ну­ва­н­ня пам’ яті жертв «зло­чи­нів, вчи­не­них ко­му­ні­сти­чним то­та­лі­тар­ним ре­жи­мом про­ти укра­їн­сько­го на­ро­ду», але, на жаль, не йде­ться про ко­не­чну по­тре­бу у мас­шта­бній де­ста­лі­ні­за­ції су­спіль­ної сві­до­мо­сті та під­сві­до­мо­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.