Опле­ски – істо­рії!

Му­зей­ни­ки і гро­мад­ські ді­я­чі ство­ри­ли осві­тній про­ект для ді­тей з Дон­ба­су

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ма­рія ПРО­КО­ПЕН­КО, «День»

Не­за­ба­ром від­бу­де­ться тре­тя ві­део­ле­кція у рам­ках про­е­кту «Істо­рія без меж». Щоп’ятни­ці спів­ро­бі­тни­ки На­ціо­наль­но­го му­зею істо­рії Укра­ї­ни че­рез Skype про­во­дять та­кі уро­ки для стар­шо­кла­сни­ків з До­не­цької і Лу­ган­ської обла­стей. Це іні­ці­а­ти­ва НМІУ (у му­зеї про­е­ктом опі­ку­ю­ться Те­тя­на Со­снов­ська, Сві­тла­на Яцен­ко, Ма­рія Кри­вен­ко) і го­ло­ви гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Куль­тур­но-осві­тня фун­да­ція «Лі­бе­рі Лі­бе­ра­ті» Ма­кси­ма По­та­пчу­ка. До про­е­кту вже до­лу­чи­ло­ся де­сять шкіл — при то­му, що ор­га­ні­за­то­ри пла­ну­ва­ли по­ча­ти з кіль­кох.

«НА ТА­КУ ІНІ­ЦІ­А­ТИ­ВУ ЧЕ­КА­ЛИ ДАВ­НО»

На пер­шо­му уро­ці спів­ро­бі­тни­ки НМІУ про ве ли вір ту аль ну ек - скур сію ви став кою до 100- річ чя Укра­їн­ської ре­во­лю­ції, що не­дав­но від кри ла ся в му зеї. По ка зу ва - ли вій­сько­вий одяг, гро­шо­ві оди­ни ці, зброю, ре чі ві до мих лю дей ті­єї до­би, жов­то-бла­ки­тні пра­по­ри 1917—1918 ро­ків.

«Ме­не вра­зи­ло, що пі­сля пер­шої ле­кції ав­ді­їв­ські шко­ля­рі по­ча­ли апло­ду­ва­ти. Ві­та­ли ле­кто­рів, а по­тім дру­жньо пі­шли і по­кла­ли квіти до пам’ятни­ка Та­ра­су Шев­чен­ку, — ді­ли­ться Ма­ксим По­та­пчук, ста­ни­чний кр­ама­тор­сько­го Пла­сту, го­ло­ва гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Куль­тур­но-осві­тня фун­да­ція «Лі­бе­рі Лі­бе­ра­ті». — Це свя­то для міст До­неч­чи­ни. Та­кий са­мий на­стрій був у шко­лах Кр­ама­тор­ська, Ко­стян­ти­нів­ки, Сє­ве­ро­до­не­цька. Пі­сля ко­жної ле­кції ба­чи­мо у Facebook ба­га­то ко­мен­та­рів від вчи­те­лів, ба­тьків, ді­тей. Пи­шуть, що на та­кий про­ект че­ка­ли дав­но».

Дру­гу ле­кцію теж при­свя­ти­ли Укра­їн­ській ре­во­лю­ції, а са­ме — до­бі Цен­траль­ної Ра­ди. «По­ра­ди­ли­ся з вчи­те­ля­ми на­сам­пе­ред на До­неч­чи­ні і по­го­ди­ли, що са­ме те­ми, пов’яза­ні зі 100-річ­чям Укра- їн­ської ре­во­лю­ції, бу­дуть ці­ка­ві, то­му і при­свя­чу­є­мо їм уро­ки, — по­яснює Ма­ксим По­та­пчук. — За­раз ді­ти про­хо­дять це за шкіль­ною про­гра­мою. Ще шко­ля­рам ці­ка­ві ге­рої УНР, які на­ро­ди­ли­ся на До­неч­чи­ні і Лу­ган­щи­ні: у Ба­хму­ті, По­кров­ську, ін­ших мі­стах і се­ли­щах цьо­го краю. А та­ких ба­га­то — со­тни­ків, пол­ков­ни­ків, уча­сни­ків Зи­мо­во­го по­хо­ду».

«ДЛЯ НА­У­КОВ­ЦІВ ЦЕ ВЕ­ЛИ­КЕ ЗА­ДО­ВО­ЛЕ­Н­НЯ»

За сло ва ми Мак си ма, він дав - но мрі яв об’ єд на ти ки ївсь ких на­у­ков ців і ді тей з при фрон то вих міст для спіл­ку­ва­н­ня. Вла­сне, ко­му­ні­ка­ція істо­ри­ків і шко­ля­рів — основ на ме та про ек ту. Ді ти мо - жуть спіл­ку­ва­ти­ся з му­зей­ни­ка­ми на­пря­му, над­си­ла­ти їм за­пи­та­н­ня на еле­ктрон­ну по­шту або у со­цме­ре­жах (до ре­чі, актив­ні обго­во­ре­н­ня ле­кцій від­бу­ва­ю­ться на сто­рін­ці про­е­кту в Facebook).

« Най ак тив ні шим до пи су ва - чам, ав­то­рам най­ці­ка­ві­ших за­пи­тань бу де мо да ру ва ти книж ки. А ав­ді­їв­ські пла­сту­ни ого­ло­си­ли, що п’ятьох най­актив­ні­ших шко­ля­рів від­зна­чать по­їзд­ка­ми до Хо­ло­дно­го Яру», — роз­по­від­ає Ма­ксим По­та­пчук. Між ін­шим, осві­тній про­ект є пов­ні­стю во­лон­тер­ським.

Ле­кто­ри до та­ких за­нять став­ля­ться з тре­пе­том. «Ко­ли на­у­ко­ві спів ро біт ни ки му зею ді зна ли ся, що спіл­ку­ва­ти­му­ться з ді­то­чка­ми зі схо­ду Укра­ї­ни, хви­лю­ва­ли­ся, бо та­кий до­свід ма­ють впер­ше, — ко­мен­тує Ма­ксим. — Ба­чу, що во­ни під­хо­дять до ле­кцій з ду­шею. На­віть від­чу­ваю іно­ді у тем­брі го­ло­су ле­кто­ра хви­лю­ва­н­ня. Для на­у­ков­ців це ве­ли­ке за­до­во­ле­н­ня».

КАНІКУЛИ ТЕЖ БУ­ДУТЬ

До про ек ту « Істо рія без меж » охо че до лу ча ють ся при фрон то ві мі­ста. Се­ред йо­го уча­сни­ків — на­вчаль ні за кла ди Крас но го рів ки, Ав­ді їв ки, Кос тян ти нів ки, По - кров­ська, Кр­ама­тор­ська, Слов’ян­ська, Сє­ве­ро­до­не­цька. «Ви­рі­ши­ли по­ча­ти з кіль­кох, але за­мість двох взя­ли участь ві­сім, дев’ять, по­тім де­сять шкіл. Те­ле­фо­ну ють і за­пи­ту ють: « Чо му по чи на єш та кий про­ект без нас?», — смі­є­ться Ма­ксим По­та­пчук. — А да­лі — хто по­го дить ся, той і бра ти ме участь. Шу­ка­ти­ме­мо шко­ли, які за­хо­чуть з на­ми спів­пра­цю­ва­ти».

Щоб на вчаль ний за клад зміг взя­ти участь у ві­део­у­ро­ці, по­трі­бні до­ступ до ін­тер­не­ту і про­е­ктор. Де­які ще не змо­гли до­лу­чи­ти ся до іні ці а ти ви че рез проб ле ми зі зв’ яз ком. Мак сим По тап чук за - ува­жує, що це пи­та­н­ня по­сту­по­во ви­рі­шу­ва­ти­муть, шу­ка­ти­муть ме­це на тів, щоб за без пе чи ти шко ли не­об­хі­дним.

По­ки є пла­ни до кін­ця ро­ку — ле­кції про­во­ди­ти­муть що­ти­жня, з пе­ре­р­вою на лі­тні канікули. Уро­ки роз­ра­хо­ва­ні на стар­шо­клас ни­ків, але іні ці а то ри вже за мис лю - ються над тим, щоб ро­би­ти ле­кції і для учнів се­ре­дньої шко­ли — та­кий по­пит є.

Вза­га­лі ор­га­ні­за­то­рам про­е­кту те ле фо ну ють з різ них ку точ ків Укра­ї­ни і ка­жуть, що теж хо­чуть взя­ти участь у по­ді­бних ві­део­у­ро­ках. Тож ле­кції по­ча­ли ви­кла­да­ти у від­кри­тий ін­тер­нет-до­ступ. Ма­ксим По тап чук кон с та тує: « Ці ві - део пе ре гля дає ба га то ук ра їнсь - ких на вчаль них за кла дів. За ці - кав­ле­ність у та­ких уро­ках спо­сте­рі­га­є­мо на­жи­во».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.