«Тре­ба, щоб укра­їн­ці біль­ше го­во­ри­ли рі­дною мо­вою»

28 бе­ре­зня від­зна­чив 85-річ­чя Ро­ланд Фран­ко, онук кла­си­ка

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

Ро­ланд Та­ра­со­вич — укра­їн­ський уче­ний-ін­же­нер, кан­ди­дат те­хні­чних на­ук, ди­пло­мат і гро­мад­ський ді­яч. Ни­ні він є єди­ним із на­щад­ків Іва­на Яко­ви­ча, який має прі­зви­ще Фран­ко і зов­ні­шньо ду­же схо­жий на сво­го ле­ген­дар­но­го ді­да; ба­га­то сил від­дає для то­го, щоб не за­бу­ва­ли про кла­си­ка.

За іні­ці­а­ти­вою Ро­лан­да Та­ра­со­ви­ча у червні 2015 р. був ство­ре­ний Між­на­ро­дний фонд іме­ні Іва­на Фран­ка, до яко­го вві­йшли як укра­їн­ські, так і за­кор­дон­ні вче­ні.

— Ми ство­ри­ли між­на­ро­дний фонд для по­пу­ля­ри­за­ції Іва­на Фран­ка не тіль­ки в Укра­ї­ні, а й у сві­ті. Фонд спри­я­ти­ме все­о­хо­плю­ю­чо­му ви­вчен­ню твор­чої, на­у­ко­вої, гро­мад­ської ді­яль­но­сті Іва­на Фран­ка, спо­ну­ка­ти­ме вче­них із рі­зних кра­їн сві­ту до про­ве­де­н­ня актив­них гу­ма­ні­тар­них до­слі­джень у га­лу­зі су­спіль­них на­ук та укра­ї­ні­сти­ки, — ци­тує lnu.edu.ua сло­ва Ро­лан­да ФРАН­КА.

На­га­да­є­мо, у 2016 ро­ці Бла­жен­ній­ший Лю­бо­мир Гу­зар за свою Мо­но­гра­фію став пер­шим ла­у­ре­а­том Між­на­ро­дної пре­мії ім. Іва­на Фран­ка. За сло­ва­ми Ро­лан­да Та­ра­со­ви­ча, ця від­зна­ка бу­де що­рі­чною, а це­ре­мо­нія на­го­ро­дже­н­ня від­бу­ва­ти­ме­ться 27 сер­пня — у день на­ро­дже­н­ня кла­си­ка на Ба­тьків­щи­ні Іва­на Яко­ви­ча у мі­сті Дро­го­бич (Львів­ська область).

До ре­чі, у кін­ці ли­сто­па­да у Ки­є­ві від­кри­ли Квар­ти­ру-му­зей ро­ди­ни пи­сьмен­ни­ка-кла­си­ка, по­е­та й гро­мад­сько­го ді­я­ча Іва­на Фран­ка. Цей но­вий ту­ри­сти­чний об’єкт ство­ре­но теж за іні­ці­а­ти­ви ону­ка пи­сьмен­ни­ка у квар­ти­рі (вул. Во­ло­ди­мир­ська, 48А, кв. 15), ку­ди 1949 р. ра­дян­ська вла­да на­силь­но пе­ре­се­ли­ла ро­ди­ну йо­го ба­тька Та­ра­са Фран­ка зі Льво­ва.

— Ми з Мі­жна­ро­дним фон­дом Іва­на Фран­ка ро­би­мо все для то­го, щоб Іва­на Яко­ви­ча не тіль­ки укра­їн­ці, ай в ін­ших кра­ї­нах пам’ята­ли і зна­ли, якою мо­гу­тньою він був осо­би­сті­стю, по­ка­за­ти сві­ту справ­жньо­го Іва­на Яко­ви­ча, — на­го­ло­сив Р.Т. Фран­ко на від­крит­ті квар­ти­ри-му­зею. — В ін­ших дер­жа­вах пам’ята­ють та роз­по­від­а­ють про сво­їх пи­сьмен­ни­ків, по­е­тів, і наш має за­сві­ти­ти­ся. Крім то­го, ді­яль­ність на­ша спря­мо­ва­на на те, щоб укра­їн­ці біль­ше го­во­ри­ли рі­дною мо­вою. Ми ма­є­мо бу­ти, як усі єв­ро­пей­ські дер­жа­ви, адже нам є чим пи­ша­ти­ся!

Дід був зро­стом метр сім­де­сят чо­ти­ри сан­ти­ме­три, мав ру­ду­ва­те во­лос­ся, зав­жди но­сив ву­са, — роз­ка­зу­вав «Дню» Ро­ланд Та­ра­со­вич. — Ду­же лю­бив ри­бо­лов­лю, сам на­віть умів пле­сти сі­тку, за­люб­ки зби­рав гри­би. Гар­но спів­ав. Де­які на­ро­дні пі­сні з йо­го го­ло­сом за­пи­сав ком­по­зи­тор Ми­ко­ла Ли­сен­ко. Но­сив ви­ши­ван­ку. На­віть ко­ли тре­ба бу­ло одяг­ти­ся у фрак, під ним бу­ла ви­ши­та со­ро­чка. Іван Яко­вич не па­лив, не злов­жи­вав спир­тним. Без­пе­ре­чним ав­то­ри­те­том для ньо­го був Та­рас Гри­го­ро­вич Шев­чен­ко, де­які най­ві­до­мі­ші тво­ри яко­го він сам пе­ре­клав ні­ме­цькою. Ду­же бід­кав­ся, що укра­їн­ський на­род ні­як не мо­же ви­бо­ро­ти гі­дно­го для се­бе мі­сця. Але твер­до ві­рив у си­лу й ща­сли­ву до­лю укра­їн­ців...

Ме­не ча­сто за­пи­ту­ють, чо­му на­зва­ли та­ким рід­кі­сним ім’ям — Ро­ланд? Так за­хо­тів ба­тько Та­рас Іва­но­вич. У фран­ко-іспан­сько­му епо­сі є «Пі­сня про Ро­лан­да». Іме­нем цьо­го ле­ген­дар­но­го ли­ца­ря й ме­не на­ре­кли, але під час хре­ще­н­ня да­ли ще одне ім’я — Оле­ксандр....

Так скла­ло­ся, що я за­кін­чив по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут і все жи­т­тя пра­цю­вав на­у­ков­цем. Ще ко­ли оби­рав, ким ста­ти, ма­ма ска­за­ла: «У лі­те­ра­ту­рі Іван Фран­ко по­пра­цю­вав за вас усіх, то­му про пи­сьмен­ство й не ду­май! Ста­вай ін­же­не­ром, нор­маль­ним чо­ло­ві­ком»... Я за­кін­чив КПІ, про­пра­цю­вав в Ін­сти­ту­ті ав­то­ма­ти­ки. По­тім на чо­ти­ри ро­ки ме­не за­про­си­ли на ди­пло­ма­ти­чну пра­цю в Лон­дон, де був ра­дни­ком по­сла з пи­тань на­у­ки... До ре­чі, зав­дя­ки мо­їм ста­ра­н­ням 1996-го Бри­та­нія без­ко­штов­но (хо­ча зби­ра­ла­ся про­да­ва­ти) пе­ре­да­ла Укра­ї­ні Ан­тар­кти­чну стан­цію Фа­ра­дея, яку пе­ре­йме­ну­ва­ли на Ака­де­мі­ка Вер­над­сько­го...

Я пи­ша­ю­ся сво­їм ді­дом і на­шою ро­ди­ною. За 60 ро­ків на­пи­са­ти по­над шість ти­сяч тво­рів — на по­над сто то­мів! Біль­ше за Іва­на Яко­ви­ча ні­хто не на­пи­сав!

Ни­ні ди­ре­кція Між­на­ро­дно­го фон­ду Іва­на Фран­ка пе­ре­бу­ває з ро­бо­чим ві­зи­том у Ка­на­ді, по­ві­дом­ляє на Facebook Ро­ланд Фран­ко, де ра­зом із ди­ре­кто­ром фон­ду Іго­рем Ку­ру­сом пла­ну­ють зу­стрі­чі: 1 кві­тня у То­рон­то, 2 кві­тня у Га­міль­то­ні, а 4 кві­тня в От­та­ві.

«День» ба­жає Ро­лан­ду Та­ра­со­ви­чу сил і здо­ров’я! Про­дов­жуй­те ве­ли­чну спра­ву по­пу­ля­ри­за­ції спад­щи­ни кла­си­ка.

ФО­ТО ОЛЕ­КСІЯ ІВАНОВА

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.