Вра­жа­ю­че по­вер­не­н­ня Єв­ро­пи

Про іде­о­ло­гі­чні на­слід­ки мо­жли­вої пе­ре­мо­ги цен­трист­ських сил і при­ско­ре­н­ня тем­пів від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки цьо­го ро­ку

Den (Ukrainian) - - День Планети - Ана­то­льКАЛЕЦЬКИЙ Про­ект Син­ди­кат

Гол­ланд­ці зна­ме­ни­ті бу­дів­ни­цтвом гре­бель, які за­хи­ща­ють від бур­хли­вих мор­ських при­ли­вів і штор­мів в Атлан­ти­ці. Чи не зро­би­ли щось по­ді­бне гол­ланд­ці зно­ву, зу­пи­нив­ши хви­лю по­пу­ліст­ської по­лі­ти­ки, яка, як зда­ва­ло­ся, по­ча­ла за­гро­жу­ва­ти Єв­ро­пі пі­сля ре­фе­рен­ду­му про Брек­зит і пе­ре­мо­ги До­наль­да Трам­па в США то­рік?

Не­спо­ді­ва­но слаб­кі ре­зуль­та­ти Пар­тії сво­бо­ди Гер­та Віл­дер­са на ви­бо­рах у Ні­дер­лан­дах 15 бе­ре­зня, зда­є­ться, до­зво­ля­ють зро­би­ти та­кий ви­сно­вок. По­при про­гно­зи, які обі­ця­ли Віл­дер­су до 25% го­ло­сів, йо­го пар­тія отри­ма­ла ли­ше 13%. Якщо на май­бу­тніх пре­зи­дент­ських ви­бо­рах у Фран­ції ви­бор­ці ви­яв­ля­ться ближ­чи­ми до гол­ланд­ців, ніж до аме­ри­кан­ців і бри­тан­ців, у сво­їй го­тов­но­сті під­три­му­ва­ти ксе­но­фо­бію і про­те­кціо­нізм, їхнє рі­ше­н­ня сер­йо­зно впли­не на по­лі­ти­ку, еко­но­мі­ку й іде­о­ло­гію гло­баль­но­го ка­пі­та­лі­зму.

По­вер­не­н­ня до цен­три­зму в кра­ї­нах кон­ти­нен­таль­ної Єв­ро­пи озна­ча­ти­ме, що не­спо­ді­ва­ні пе­ре­мо­ги ру­хів по­пу­лі­стів і ан­ти­гло­ба­лі­зму в США і Бри­та­нії не бу­ли ре­а­кці­єю на­сам­пе­ред на без­ро­бі­т­тя, стан еко­но­мі­ки, що роз­ча­ро­вує, пі­сля фі­нан­со­вої кри­зи, ма­со­ву мі­гра­цію або за­гро­зу іслам­сько­го те­ро­ри­зму. Та­кий ви­сно­вок ви­пли­ва­ти­ме з то­го фа­кту, що у Фран­ції на­ба­га­то ви­щий рі­вень без­ро­бі­т­тя, а пос­ткри­зо­ва ре­це­сія за­тя­гну­ла­ся тут на дов­ший тер­мін, ніж у США або Бри­та­нії. Крім то­го, ця кра­ї­на пе­ре­жи­ває біль­ше про­блем із те­ро­ри­змом та іслам­ськи­ми бо­йо­ви­ка­ми.

Якщо во­се­ни ні­ме­цькі ви­бор­ці пі­дуть за фран­цу­за­ми і гол­ланд­ця­ми і ру­шать на­зад до по­лі­ти­чно­го цен­тру, то­ді й ім­мі­гра­цію до­ве­де­ться ви­клю­чи­ти зі спи­ску го­лов­них дже­рел по­пу­лі­зму. Адже при­плив іно­зем­ців у Ні­меч­чи­ні на­ба­га­то ви­щий, ніж у Бри­та­нії або США. В цьо­му ви­пад­ку по­пу­лізм по­чне ви­гля­да­ти, швид­ше, як та­кий со­бі ан­гло­са­ксон­ський фе­но­мен, ви­кли­ка­ний не стіль­ки про­бле­ма­ми ім­мі­гра­ції й еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, скіль­ки кон­се­рва­тив­ною куль­ту­рою ви­бор­ців, які про­го­ло­су­ва­ли за Трам­па і Брек­зит, а та­кож не­зви­чай­ни­ми де­мо­гра­фі­чни­ми альян­са­ми: ста­рі про­ти мо­ло­дих, се­ля­ни про­ти го­ро­дян, ви­пу­скни­ки уні­вер­си­те­тів про­ти менш осві­че­них ви­бор­ців США і Бри­та­нії.

Якщо цен­тризм всто­їть у Єв­ро­пі, еко­но­мі­чні на­слід­ки та­ко­го ви­бо­ру та­кож ви­яв­ля­ться до­во­лі да­ле­к­ося­жни­ми. Єв­ро­со­юз є біль­шим, ніж США, тор­го­вель­ним пар­тне­ром для біль­шо­сті кра­їн сві­ту, що роз­ви­ва­ю­ться. А єв­ро є єди­ною ре­аль­ною аль­тер­на­ти­вою до­ла­ру як між­на­ро­дна ва­лю­та. Мо­же ви­яви­ти­ся до­ста­тньо вір­но­сті Єв­ро­со­ю­зу прин­ци­пам від­кри­тої тор­гів­лі, гло­ба­лі­за­ції і бо­роть­би з гло­баль­ним по­те­плі­н­ням, щоб не допу­сти­ти зру­ше­н­ня сві­то­вої по­лі­ти­ки до про­те­кціо­ні­зму і за­пе­ре­че­н­ня змі­ни клі­ма­ту, що зда­ва­ло­ся май­же не­ми­ну­чим пі­сля обра­н­ня Трам­па.

По­ді­бна змі­на в гло­баль­но­му лі­дер­стві ви­ма­гає ра­ди­каль­но­го по­лі­пше­н­ня еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків Єв­ро­пи. На ща­стя, це бу­де мо­жли­во, якщо ви­бор­ці у Фран­ції і Ні­меч­чи­ні від- ки­нуть по­пу­ліст­ську по­лі­ти­ку. ЄС по­стра­ждав від за­тя­жно­го еко­но­мі­чно­го спа­ду пі­сля фі­нан­со­вої кри­зи 2008 ро­ку, ви­кли­ка­но­го, го­лов­ним чи­ном, тим, що уряд Ні­меч­чи­ни за­бло­ку­вав за­сто­су­ва­н­ня тих мо­не­тар­них і фі­скаль­них сти­му­лів, які 2010 ро­ку до­по­мо­гли ви­тя­гну­ти з ре­це­сії США. Ні­ме­цьке ве­то на про­гра­му кіль­кі­сно­го пом’ якше­н­ня в аме­ри­кан­сько­му сти­лі ста­ло го­лов­ною при­чи­ною то­го, що 2012 ро­ку ма­ло не на­став ко­лапс єди­ної ва­лю­ти.

Але в бе­ре­зні 2015 ро­ку ста­ла­ся ра­ди­каль­на змі­на в єв­ро­пей­сько­му по­лі­ти­чно­му й еко­но­мі­чно­му клі­ма­ті. Єв­ро­пей­ський цен­траль­ний банк, не­хай і з за­пі­зне­н­ням, за­пу­стив про­гра­му ку­пів­лі облі­га­цій, яка бу­ла схо­жа на аме­ри­кан­ську, але ма­ла на­ба­га­то зна­чні­ші мас­шта­би. Об­сяг по­ку­пок утри­чі пе­ре­ви­щив чи­стий об­сяг ви­пу­ску но­вих облі­га­цій. Тим са­мим ЄЦБ фа­кти­чно обі­йшов пра­ви­ла єв­ро­зо­ни і по­чав мо­не­ти­зу­ва­ти де­фі­цит бю­дже­ту єв­ро­пей­ських кра­їн, ство­рив­ши си­сте­му вза­єм­ної під­трим­ки між кра­ї­на­ми із силь­ною еко­но­мі­кою (як Ні­меч­чи­на) й еко­но­мі­кою слаб­шою (як Іта­лія й Іспа­нія).

Дії ЄЦБ швид­ко по­вер­ну­ли на­зад про­цес фра­гмен­та­ції єв­ро­пей­ської бан­ків­ської си­сте­ми, а та­кож по­га­си­ли стра­хи пе­ред мо­жли­вим роз­па­дом єв­ро­зо­ни. Мит­тє­вим ре­зуль­та­том цьо­го став сплеск ді­ло­вої і спо­жи­ва­цької впев­не­но­сті.

До лі­та ми­ну­ло­го ро­ку в біль­шо­сті кра­їн Єв­ро­пи вже по- ча­ло­ся від­чу­тне від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки, як ра­птом стра­хи що­до де­зін­те­гра­ції по­вер­ну­ли­ся, ігно­ру­ю­чи по­лі­пше­н­ня ста­ну еко­но­мі­ки. Цьо­го ра­зу їх при­чи­ною ста­ла по­лі­ти­ка, а не фі­нан­си. Брек­зит і Трамп ви­кли­ка­ли очі­ку­ва­н­ня, що Єв­ро­па ста­не на­сту­пною в цьо­му лан­цюж­ку до­мі­но, впав­ши в ру­ки по­пу­лі­стів на май­бу­тніх ви­бо­рах у Ні­дер­лан­дах, Фран­ції та Ні­меч­чи­ні.

Зро­зумі­ло, та­кої мо­жли­во­сті, як і ра­ні­ше, не мо­жна ви­клю­ча­ти. Са­ме то­му між­на­ро­дні ін­ве­сто­ри збе­рі­га­ють на­сто­ро­же­ність що­до Єв­ро­пи. Але якщо пе­ре­мо­ги по­пу­лі­стів, які так не­по­ко­ять ін­ве­сто­рів, в ре­аль­но­сті не від­бу­ду­ться, то­ді сплеск ді­ло­вої і спо­жив­чої впев­не­но­сті під­ні­має хви­лю ін­ве­сти­цій, які по­те­чуть у єв­ро­зо­ну.

Клю­чо­вою по­ді­єю ста­не фі­наль­ний ра­унд фран­цузь­ких ви­бо­рів 7 трав­ня. Якщо пе­ре­мо­же Ем­ма­ну­ель Ма­крон, цен­трист, який лі­ди­рує в опи­ту­ва­н­нях, то­ді Фран­ція ста­не на шлях еко­но­мі­чних ре­форм, не­хай на­віть і по­мір­них.

Це у свою чер­гу спри­я­ти­ме на­ла­го­джен­ню ті­сні­шої спів­пра­ці між Фран­ці­єю і Ні­меч­чи­ною. Два основ­ні кан­ди­да­ти на пост ні­ме­цько­го кан­цле­ра хо­чуть від­бу­ду­ва­ти Єв­ро­пу пі­сля Брек­зи­ту шля­хом змі­цне­н­ня фран­ко- ні­ме­цької осі. У цьо­му сен­сі по­ча­ток про­це­су ре­форм у Фран­ції до­по­мо­же їм пе­ре­ко­на­ти ні­ме­цьких ви­бор­ців, що уряд, осла­бив­ши ре­жим бю­дже­тної еко­но­мії в ЄС, про­сто не ви­ки­да­ти­ме гро­ші в без­дон­ну яму.

І тут ми під­хо­ди­мо до іде­о­ло­гі­чних на­слід­ків мо­жли­вої пе­ре­мо­ги цен­трист­ських сил і при­ско­ре­н­ня тем­пів від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки в Єв­ро­пі цьо­го ро­ку. Одра­зу пі­сля сві­то­вої фі­нан­со­вої кри­зи єв­ро­пей­ська мо­дель со­ці­аль­но- рин­ко­во­го ка­пі­та­лі­зму ви­гля­да­ла ло­гі­чною аль­тер­на­ти­вою то­му рин­ко­во­му фун­да­мен­та­лі­зму в ду­сі Те­тчер і Рей­га­на, який при­звів до кра­ху пі­сля 30 ро­ків гло­баль­но­го до­мі­ну­ва­н­ня. І справ­ді, пре­зи­дент Ба­рак Оба­ма по­чав про­во­ди­ти в США по­лі­ти­ку актив­ні­шої уча­сті дер­жа­ви в управ­лін­ні ма­кро­еко­но­мі­кою, фі­нан­со­во­му ре­гу­лю­ван­ні, еко­ло­гі­чній по­лі­ти­ці й охо­ро­ні здо­ров’ я.

Па­ра­до­ксаль­но, але Єв­ро­па ру­ши­ла у зво­ро­тно­му на­пря­мі. Під ти­ском Ні­меч­чи­ни ЄС пе­ре­тво­рив­ся на остан­ній ба­стіон мо­не­та­ри­зму, по­лі­ти­ки ско­ро­че­н­ня дер­жви­трат, а та­кож ідей про « ди­сци­плі­ну­ю­чу » роль фі­нан­со­вих рин­ків. Ре­зуль­та­том цьо­го ста­ла май­же фа­таль­на кри­за єв­ро в 2010—2012 ро­ках.

Якщо за під­сум­ка­ми ви­бо­рів цьо­го ро­ку у Фран­ції з’яви­ться пре­зи­дент-цен­трист, а фран­ко- ні­ме­цька спів­пра­ця по­жва­ви­ться, то­ді з ра­пто­вим за­хо­пле­н­ням Єв­ро­со­ю­зу рин­ко­вим фун­да­мен­та­лі­змом бу­де, ма­буть, по­кін­че­но. У Єв­ро­пі роз­по­чне­ться більш які­сне, стій­ке і со­ці­аль­но ін­клю­зив­не від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки, ніж у США під ке­рів­ни­цтвом Трам­па. І якщо це ста­не­ться, то­ді ре­шта сві­ту, мо­жли­во, зно­ву по­чне ба­чи­ти в ЄС дже­ре­ло на­тхне­н­ня і мо­дель для на­слі­ду­ва­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.