Бел­град – Ки­їв: змі­на фі­ло­со­фії

Оле­ксандр АЛЕКСАНДРОВИЧ: «Укра­їн­ський чин­ник теж був при­су­тнім на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах у Сер­бії»

Den (Ukrainian) - - Світові Дискусії - Ми­ко­ла СІРУК, «День»

Чин­ний прем’ єр- мі­ністр Сер­бії, лі­дер Серб­ської про­гре­сив­ної пар­тії, Але­ксан­дар Ву­чич до­сить не­спо­ді­ва­но здо­був пе­ре­мо­гу в пер­шо­му ту­рі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів, які від­бу­ли­ся ми­ну­лої не­ді­лі. Він на­би­рає 55,8% го­ло­сів ви­бор­ців, що дає під­ста­ви роз­ра­хо­ву­ва­ти на пе­ре­мо­гу вже в пер­шо­му ту­рі. Йо­го най­ближ­чий опо­нент, ко­ли­шній ом­буд­смен Са­ша Ян­ко­вич за­ру­чив­ся під­трим­кою май­же 15% ви­бор­ців.

«Це ва­жли­вий для нас день. Він по­ка­зує, в яко­му на­прям­ку ба­жає ру­ха­ти­ся Сер­бія. Для ме­не ва­жли­во, що­би ці ви­бо­ри за­свід­чи­ли, що пе­ре­ва­жна біль­шість серб­ських гро­ма­дян ви­сту­па­ють за про­дов­же­н­ня шля­ху з ЄС, при цьо­му під­три­му­ю­чи ті­сні зв’яз­ки з Ки­та­єм і Ро­сі­єю. Крім то­го, бу­ло ва­жли­во, щоб на­ша пе­ре­мо­га бу­ла аб­со­лю­тно не­за­пе­ре­чною, щоб не до­зво­ли­ти ні­ко­му рі­зним чи­ном ін­тер­пре­ту­ва­ти від­рив, яко­го бу­ло до­ся­гну­то. Я отри­мав на 12% біль­ше го­ло­сів, це при­бли­зно на 430 тис. біль­ше го­ло­сів, аніж в усіх ін­ших кан­ди­да­тів, ра­зом узя­тих», — за­явив Ву­чич у ви­сту­пі пе­ред сво­ї­ми при­хиль­ни­ка­ми в штаб-квар­ти­рі по­лі­ти­чної си­ли в Бел­гра­ді.

За сло­ва­ми Ву­чи­ча, він збе­ре­же за со­бою пост гла­ви уря­ду Сер­бії ще при­бли­зно на два мі­ся­ці, перш ніж офі­цій­но обійме по­са­ду гла­ви дер­жа­ви.

Згі­дно з да­ни­ми вла­ди, яв­ка ви­бор­ців скла­ла близь­ко 55%, що на два від­со­тки ниж­че, ніж 2012 ро­ку. За крі­сло гла­ви дер­жа­ви зма­га­ли­ся за­га­лом 11 кан­ди­да­тів. На тре­тьо­му мі­сці опи­нив­ся сту­дент Лю­ка Ма­кси­мо­вич, ко­трий ви­сту­пав як па­ро­дій­ний кан­ди­дат. Він здо­бу­ває близь­ко 9% го­ло­сів.

У Сер­бії пре­зи­дент має рад­ше пред­став­ни­цькі фун­кції. Утім, очі­ку­є­ться, що Ву­чич при­зна­чить сво­їм на­сту­пни­ком на прем’єр­ську по­са­ду одно­го з одно­дум­ців, що змі­цнить йо­го по­зи­ції як гла­ви дер­жа­ви.

«День» звер­нув­ся до по­сла Укра­ї­ни в Ре­спу­блі­ці Сер­бія Оле­ксан­дра АЛЕКСАНДРОВИЧА з про­ха­н­ням роз­по­ві­сти, чо­му Ву­чи­чу вда­ло­ся пе­ре­мог­ти уже в пер­шо­му ту­рі і чи впли­не на від­но­си­ни між Бел­гра­дом та Ки­є­вом на­мір но­во­обра­но­го пре­зи­ден­та бу­ду­ва­ти яко­мо­га ті­сні­ші від­но­си­ни Сер­бії та Ро­сії.

«НАСЕЛЕННЯСЕРБІЇ СПРИЙМАЄ ВУ­ЧИ­ЧА МАЙ­ЖЕ ЯК БРОЗА ТІТО...»

— Згі­дно з офі­цій­ни­ми да­ни­ми, справ­ді, ви­гля­дає так, що чин­ний прем’єр Але­ксандр Ву­чич ста­не на­сту­пним пре­зи­ден­том Сер­бії. Офі­цій­но змі­на пер­шої осо­би на чо­лі дер­жа­ві від­бу­де­ться пі­сля 31 трав­ня цьо­го ро­ку, оскіль­ки до цьо­го ча­су три­ває ман­дат чин­но­го пре­зи­ден­та То­мі­сла­ва Ні­ко­лі­ча. І пі­сля цьо­го від­бу­де­ться го­ло­су­ва­н­ня в пар­ла­мен­ті за кан­ди­да­ту­ру но­во­го гла­ви уря­ду, мі­сце яко­го звіль­ни­ться вна­слі­док обра­н­ня Ву­чи­ча пре­зи­ден­том.

— Чо­му, на ва­шу дум­ку, Ву­чи­чу вда­ло­ся пе­ре­мог­ти в пер­шо­му ту­рі?

— Справ­ді, го­лов­на ін­три­га цих ви­бо­рів по­ля­га­ла в то­му, чи здо­бу­де Ву­чич пе­ре­мо­гу за ре- зуль­та­та­ми одно­го чи двох ту­рів. Як­би був дру­гий тур, то бо­роть­ба бу­ла б більш на­пру­же­ною, оскіль­ки опо­зи­ція по­ча­ла би об’єд­ну­ва­тись. Тут тре­ба пам’ята­ти під­сум­ки остан­ніх пар­ла­мент­ських ви­бо­рів у 2014 і 2016 ро­ках, ко­ли ко­а­лі­ція на чо­лі з Ву­чи­чем два ра­зи пе­ре­ма­га­ла і отри­му­ва­ла фа­кти­чно по­ло­ви­ну го­ло­сів ви­бор­ців. Цьо­го ра­зу ви­гля­дає, що Ву­чич отри­мує ще біль­ше, оскіль­ки пре­зи­дент­ські ви­бо­ри більш пер­со­на­лі­зо­ва­ні, ніж пар­ла­мент­ські, так са­мо як в Укра­ї­ні.

На­се­ле­н­ня Сер­бії сприймає Ву­чи­ча май­же як Броза Тіто в ко­ли­шній Юго­сла­вії. Іна­кше ка­жу­чи, він уосо­блює то­го по­лі­ти­ка, який на­ма­га­є­ться ба­лан­су­ва­ти між рі­зни­ми цен­тра­ми сил. Ву­чич офі­цій­но про­го­ло­шує, ре­аль­но під­три­мує і про­во­дить курс на єв­ро­пей­ську ін­те­гра­цію Сер­бії, оста­то­чною ме­тою якої є член­ство в ЄС. З дру­го­го бо­ку, він на­ма­га­є­ться під­три­му­ва­ти якнай­кра­щі від­но­си­ни з Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю, але та­кож зі Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми, Ки­та­єм, Об’єд­на­ни­ми Араб­ськи­ми Емі­ра­та­ми та ін­ши­ми еко­но­мі­чни­ми і стра­те­гі­чни­ми пар­тне­ра­ми. Та­кож роз­ви­ва­є­ться пра­кти­чна спів­пра­ця з НАТО без член­ства в Альян­сі. І це від­бу­ва­є­ться по­при те, що у на­се­ле­н­ня сві­жі спо­га­ди про кам­па­нію 1999 ро­ку. А це, зві­сно, пев­ним чи­ном стри­мує глиб­шу єв­ро­а­тлан­ти­чну ін­те­гра­цію Сер­бії. Про­те від­но­си­ни між ці­єю ре­спу­блі­кою і НАТО пе­ре­бу­ва­ють на ста­дії ін­тен­си­фі­ко­ва­но­го діа­ло­гу, за один крок до Пла­ну дій що­до член­ства в НАТО.

«СЕРБИ ДУ­ЖЕ ПРИХИЛЬНО І З СИМПАТІЄЮ СТАВЛЯТЬСЯ ДО УКРА­Ї­НИ»

— Чи ві­ді­гра­вав роль на цих ви­бо­рах ро­сій­ський­чин­ник, зва­жа­ю­чи на по­ві­дом­ле­н­ня про те, що Ро­сія на­ма­га­лась вла­шту­ва­ти за­мах на чор­но­гор­сько­го прем’єра і тим са­мим за­ва­ди­ти Чор­но­го­рії ста­ти чле­ном НАТО?

— Ро­сій­ський чин­ник зав­жди при­су­тній у Сер­бії. Справ­ді, тут бу­ли пу­блі­ка­ції на чор­но­гор­ську те­му. Важ­ко оці­ни­ти, на­скіль­ки лю­ди ві­рять у ро­сій­ський слід у Чор­но­го­рії чи не ві­рять. Якщо по­ди­ви­тись на пе­ред­ви­бор­чі про­гра­ми усіх 11 кан­ди­да­тів, що бра­ли участь у ви­бо­рах, то ли­ше троє з них ма­ли до­сить ре­а­лі­сти­чну, тве­ре­зу по­зи­цію що­до Ро­сії з по­гля­ду укра­їн­ських ін­те­ре­сів. На жаль, жо­ден з них не пе­ре­міг на ви­бо­рах.

Во­дно­час мо­жна від­зна­чи­ти, що у серб­сько­го ке­рів­ни­цтва та по­лі­ти­ку­му не­має сер­йо­зних ілюзій що­до Ро­сії. Во­ни чу­до­во ро­зу­мі­ють, що від­бу­ва­є­ться в Кри­му та на Дон­ба­сі і що во­ни мо­жуть зро­би­ти чи не мо­жуть. До ре­чі, існує ве­ли­ка рі­зни­ця між тим, що в Сер­бії го­во­ри­ли пів­то­ра ро­ку, і що го­во­рять сьо­го­дні про по­дії в Укра­ї­ні. Пів­то­ра ро­ку то­му пе­ре­ва­жна дум­ка се­ред на­се­ле­н­ня по­ля­га­ла в то­му, що серби по­вто­рю­ва­ли ро­сій­ські про­па­ган­дист­ські клі­ше, що в Укра­ї­ні від­бу­ва­є­ться гро­ма­дян­ська вій­на. Сьо­го­дні у Сер­бії зов­сім ін­ше від­чу­т­тя, зов­сім ін­ше ро­зу­мі­н­ня си­ту­а­ції. Во­ни вва­жа­ють, що три­ває ве­ли­ка гео­по­лі­ти­чна бо­роть­ба між Ро­сі­єю і США, а, умов­но ка­жу­чи, ма­лень­ка Укра­ї­на і Сер­бія від цьо­го стра­жда­ють. Ві­дбув­ся та­кий ці­ка­вий по­во­рот. І якщо го­во­ри­ти про на­се­ле­н­ня, то серби ду­же прихильно і з симпатією ставляться до Укра­ї­ни, крім пев­них ра­ди­каль­них екс­тре­міст­ських мар­гі­наль­них по­лі­ти­чних угру­по­вань. Серб­ське на­се­ле­н­ня ба­жає, щоб ця вій­на швид­ше за­кін­чи­лась, і ро­зу­міє, що без втру­ча­н­ня Ро­сії тут аж ні­як не обі­йшло­ся. То­му у пе­ре­ва­жній сво­їй біль­шо­сті серби на­ма­га­ю­ться за­йма­ти се­ре­дин­ну по­зи­цію. Мо­жли­во, як­би не бу­ло 1999 ро­ку бом­бар­ду­ва­н­ня з бо­ку НАТО, то серб­сько­му на­се­лен­ню бу­ло б на­ба­га­то лег­ше за­бу­ти про ро­сій­ський чин­ник і спо­кій­но ін­те­гру­ва­тись у НАТО.

— А пра­гне­н­ня Сер­бії ма­ти яко­мо­га кра­щі від­но­си­ни з Ро­сі­єю на­кла­дає від­би­ток на сто­сун­ки Бел­гра­да з Ки­є­вом?

— Зов­ні­шня по­лі­ти­ка Сер­бії пі­сля пе­ре­мо­ги Ву­чи­ча не змі­ни­ться, від­бу­ва­ти­ме­ться ба­лан­су­ва­н­ня, хо­ча стра­те­гі­чний на­пря­мок за­ли­ша­є­ться не­змін­ним: член­ство в ЄС. І це чи­мось на­га­дує си­ту­а­цію в се­ре­ди­ні 2013 ро­ку в Укра­ї­ні, ко­ли вла­да три­ма­ла курс на ін­те­гра­цію в ЄС, збе­рі­га­ю­чи до­брі від­но­си­ни з Ро­сі­єю.

Що­до Укра­ї­ни. Прем’єр-мі­ністр Але­ксан­дер Ву­чич не­о­дно­ра­зо­во ме­ні осо­би­сто го­во­рив, під­твер­джу­ю­чи це сво­єю по­лі­ти­кою, що він пра­гне ма­ти якнай­лі­пші від­но­си­ни з Укра­ї­ною; во­дно­час, з огля­ду на пев­ні істо­ри­чні об­ста­ви­ни та по­зи­цію ча­сти­ни на­се­ле­н­ня Сер­бії, не мо­же пов­ні­стю обру­ба­ти всі сто­сун­ки з Ро­сі­єю. Та­ким чи­ном, якщо го­во­ри­ти про від­но­си­ни між Укра­ї­ною та Сер­бі­єю у будь-якій сфе­рі, та, пе­ред­усім, у по­лі­ти­чній, еко­но­мі­чній та куль­тур­ній, — тут не­має жо­дних обме­жень, якщо це тіль­ки яки­мось ду­же сер­йо­зним чи­ном не за­чі­пає від­но­си­ни Сер­бії з Ро­сі­єю. Зно­ву ж та­ки, мо­жна вва­жа­ти, що ця по­лі­ти­ка пі­сля ви­бо­рів не змі­ни­ться.

Зі сво­го бо­ку, як по­сол Укра­ї­ни, мо­жу під­твер­ди­ти, що за остан­ні пів­то­ра-два ро­ки по­соль­ство до­кла­дає ба­га­тьох зу­силь, щоб акти­ві­зу­ва­ти, в пер­шу чер­гу, еко­но­мі­чну та куль­тур­ну спів­пра­цю з Ре­спу­блі­кою Сер­бія. Оскіль­ки з 2013-го по 2015 рік з об’єктив­них при­чи­ни бу­ла пев­на па­у­за в на­ших від­но­си­нах. Ми­ну­лої осе­ні в Ки­є­ві ми про­ве­ли ве­ли­кий бі­знес-фо­рум, а в трав­ні цьо­го ро­ку від­бу­де­ться дві ва­жли­ві по­дії Сер­бії: ще один бі­знес-фо­рум і ве­ли­кий куль­тур­ний фе­сти­валь Укра­ї­ни у Но­во­му Са­ді. Тут не­має жо­дних про­блем що­до еко­но­мі­чної спів­пра­ці, ін­ве­сти­цій, тор­гів­лі, куль­ту­ри, під­трим­ки укра­їн­ської ді­а­спо­ри.

ВУ­ЧИЧ: СЕРБІЯЦІЛКОВИТО ПІД­ТРИ­МУЄ СУ­ВЕ­РЕ­НІ­ТЕТ І ТЕ­РИ­ТО­РІ­АЛЬ­НУ ЦІ­ЛІ­СНІСТЬ УКРА­Ї­НИ

— Чи це озна­чає, що ро­сій­ський чин­ник зов­сім не впли­ває на укра­їн­сько-серб­ські від­но­си­ни?

— Ро­сій­ський чин­ник впли­ває у то­му сен­сі, що Сер­бія яв­но не мо­же при­єд­на­тись до за­яв ЄС, сан­кцій ЄС про­ти РФ і за­су­ди­ти агре­сію Ро­сії в Кри­му чи на Дон­ба­сі. З ін­шо­го бо­ку, бу­кваль­но за ти­ждень до ви­бо­рів на одній із прес-кон­фе­рен­цій прем’єр Ву­чич ще раз на за­пи­та­н­ня жур­на­лі­стів під­твер­див, що Сер­бія ціл­ко­ви­то під­три­мує су­ве­ре­ні­тет і те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни так са­мо, як Ки­їв під­три­мує су­ве­ре­ні­тет і те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Сер­бії, адже ми не ви­зна­є­мо не­за­ле­жність Ко­со­во. З по­гля­ду мі­жна­ро­дно­го пра­ва, ми пе­ре­бу­ва­є­мо в по­ді­бній си­ту­а­ції.

— Па­не По­сол, на ва­шу дум­ку, що по­трі­бно ще ро­би­ти Укра­ї­ні, що­би по­да­ва­ти біль­ше ін­фор­ма­ції про по­дії у нас на Дон­ба­сі, щоб серби кра­ще зро­зумі­ли — в Укра­ї­ні Ро­сія ве­де се­бе як дер­жа­ва-агре­сор і спон­сор те­ро­ри­зму?

— Я ду­же вдя­чний, що «День» ці­ка­ви­ться ці­єю те­мою. За ці два ро­ки я по­стій­но дру­кую свої стат­ті та ін­терв’ю у мі­сце­вих ЗМІ, ба­га­то ви­сту­паю на те­ле­ба­чен­ні. Мо­жу ска­за­ти, що за­раз від­бу­ва­є­ться пев­на змі­на фі­ло­со­фії. І, на мою дум­ку, ру­со­філь­ство сер­бів трі­шки на­тя­гну­те. Зві­сно, є пра­во­слав­ний і слов’ян­ський чин­ник, але це — не за­слі­пле­н­ня, і це не озна­чає, що лю­ди не ро­зу­мі­ють, що від­бу­ва­є­ться. А в дис­ку­сі­ях, зокре­ма із пред­став­ни­ка­ми ра­ди­каль­ної серб­ської пар­тії, які не­що­дав­но від­ві­да­ли Крим, я на­га­дав про си­ту­а­цію в Укра­ї­ні. Це по­стій­но обго­во­рю­ва­лось у ЗМІ й ста­ло ва­жли­вим ін­фор­ма­цій­ним при­во­дом. Лю­ди ба­чи­ли і слу­ха­ли дум­ку по­сла Укра­ї­ни, слу­ха­ли дум­ку по­лі­ти­ків, які на­ма­га­лись ви­прав­да­ти се­бе, то­му пев­ною мі­рою укра­їн­ський чин­ник теж був при­су­тнім на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах у Сер­бії.

— А ко­ли мо­жна очі­ку­ва­ти ві­зит но­во­обра­но­го пре­зи­ден­та Сер­бії в Укра­ї­ну?

— Го­лов­ним кри­те­рі­єм здій­сне­н­ня ві­зи­тів ви­со­ко­го рів­ня до Ки­є­ва чи Бел­гра­да має бу­ти нор­маль­на під­го­тов­ка мо­їм по­соль­ством, а та­кож — по­соль­ством Сер­бії в Укра­ї­ні, еко­но­мі­чної спів­пра­ці. І ми по­ба­чи­мо пі­сля зга­да­но­го дру­го­го бі­знес-фо­ру­му, на які ци­фри ми ви­хо­ди­мо. За­раз то­ва­ро­обіг ста­но­вить 280 — 300 млн до­ла­рів. Це та­кож за­ле­жить від під­го­тов­ки до­ку­мен­тів до під­пи­са­н­ня. Ни­ні їх май­же де­сять. Пі­сля на­яв­но­сті цих двох чин­ни­ків мо­жна бу­де го­во­ри­ти про ві­зит.

ФОТО МАРКО ТОДОРОВИЧ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.