Ви­бу­хи в Ба­ла­клії: ску­пий пла­тить дві­чі

Чо му та­кі си­ту­а­ції тра­пля­ти­му­ться й на­да­лі — погляд уче­но­го Ле­о­ні­да Чор­но­го­ра

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Оле­на ЗЕЛЕНІНА, Хар­ків

Склад боє­при­па­сів у Ба­ла­клії (Хар­ків­ська область), де не­що­дав­но ста­ли­ся ви­бу­хи і по­же­жа, це най­біль­ший склад не ли­ше в Укра­ї­ні, ай у всій Єв­ро­пі.

Тут збе­рі­га­ло­ся 175 ти­сяч тонн боє­при­па­сів. Це при­бли­зно 90 ти­сяч тонн ви­бу­хо­вих ре­чо­вин. За енер­ге­ти­чним екві­ва­лен­том це до­рів­нює се­ми «хі­ро­сі­мам». «Хі­ро­сі­ма­ми» в на­у­ці за­ве­де­но ви­мі­рю­ва­ти енер­го­ви­ді­ле­н­ня одні­єї атом­ної бом­би.

За­га­лом на сьо­го­дні в Укра­ї­ні роз­та­шо­ва­но 180 скла­дів боє­при­па­сів, на яких зо­се­ре­дже­но по­над дві ме­га­тон­ни ви­бу­хо­вих ре­чо­вин. Не­пра­виль­на екс­плу­а­та­ція, збе­рі­га­н­ня в не­за­до­віль­но­му ста­ні ста­рі­ю­чих боє­при­па­сів та­кої ма­си ста­но­вить зна­чну за­гро­зу для жи­т­тя та здо­ров’я на­се­ле­н­ня і за­га­лом для на­ціо­наль­ної без­пе­ки кра­ї­ни.

Про це у сво­їх ста­т­тях у спе­ці­аль­них жур­на­лах ще по­над де­сять ро­ків то­му пи­сав за­слу­же­ний ді­яч на­у­ки і те­хні­ки Укра­ї­ни, ла­у­ре­ат Дер­жав­них пре­мій СРСР і Укра­ї­ни за ро­бо­ти в га­лу­зі обо­рон­ної те­ма­ти­ки, про­фе­сор ка­фе­дри ко­смі­чної ра­діо­фі­зи­ки Хар­ків­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні В.Н. Ка­ра­зі­на Ле­о­нід Чор­но­гор.

Про­фе­сор — ав­тор мо­но­гра­фії «Фі­зи­ка та еко­ло­гія ка­та­строф», де та­кі ли­ха де­таль­но опи­са­но, про­ра­хо­ва­но їх еко­ло­гі­чні та еко­но­мі­чні на­слід­ки.

На­га­да­є­мо, що най­пер­ше за­йма­н­ня ста­ло­ся 2003 ро­ку в Ар­те­мів­ську (те­пер це мі­сто Ба­хмут). На скла­дах зре­а­гу­ва­ли близь­ко 11 ти­сяч тонн боє­при­па­сів на пло­щі 100 ге­кта­рів. На­сту­пний — 2004 рік: 6 трав­ня ста­ла­ся бі­да в Но­во­бог­да­нів­ці. Го­рі­ли 92 ти­ся­чі тонн боє­при­па­сів на пло­щі 250 ге­кта­рів.

27 сер­пня 2008 ро­ку — за­йма­н­ня боє­при­па­сів у Ло­зо­вій. Зре­а­гу­ва­ли 95 ти­сяч тонн боє­при­па­сів і 60 тонн по­ро­ху на пло­щі при­бли­зно 280 ге­кта­рів. Ще один об’єкт — у Сва­то­ві 2015 ро­ку. Спа­ла­хну­ли «всьо­го ли­ше» — 40 ти­сяч тонн боє­при­па­сів.

І, на­ре­шті, най­біль­ша ка­та­стро­фа — в Ба­ла­клії. На пло­щі 400 ге­кта­рів збе­рі­га­ло­ся 175 ти­сяч тонн боє­при­па­сів. Оскол­ки та боє­при­па­си роз­ки­да­ло в ра­ді­у­сі до 10 км чи на пло­щі 300 кв. км.

ЕКО­ЛО­ГІ­ЧНІ НА­СЛІД­КИ

— За та­ких ка­та­стро­фви­ни­ка­ють за­гро­зи всьо­му жи­во­му, — ка­же Ле­о­нід Фе­о­кти­сто­вич. — Пе­ред­усім — це удар­на хви­ля. Во­на зда­тна впли­ва­ти на пре­дме­ти і лю­ди­ну на від­ста­ні від епі­цен­тру: від со­тень ме­трів до кі­ло­ме­тра. Во­гонь як чин­ник по­раз­ки: займи­стих ма­те­рі­а­лів у Ба­ла­клії бу­ло близь­ко 10 ти­сяч тонн. Не­без­пе­чна для всьо­го жи­во­го зо­на — в ра­ді­у­сі від де­ся­тків до со­тень ме­трів. Ви­со­та фа­ке­ла ся­га­ла со­тень ме­трів за ді­а­ме­тра со­тні ме­трів. Дим здійняв­ся на ви­со­ту 300—500 ме­трів, а га­ря­чі про­ду­кти ви­бу­хів, так зва­ний «тер­мик», здійня­ли­ся на ви­со­ту 1—3 км. Остан­ній при­го­лом­шли­вий чин­ник — зем­ле­трус. У на­шо­му ви­пад­ку він був від­но­сно слаб­ким, ма­гні­ту­да всьо­го ли­ше 1—2.

Але най­го­лов­ні­ші на­слід­ки — еко­ло­гі­чні. Пе­ред­усім слід звер­ну­ти ува­гу на пе­ре­мі­ще­н­ня ґрун­ту. Ви­бу­хи під­ні­ма­ли зем­лю в об­ся­зі від 100 до 200 ти­сяч тонн.

Дру­гий чин­ник — за­смі­че­н­ня те­ри­то­рії оскол­ка­ми та боє­при­па­са­ми, що не ро­зір­ва­ли­ся. На­при­клад, в ящи­ку один сна­ряд ви­бу­хає, а ре­шта роз­ки­да­ю­ться на від­стань 10 км. Це озна­чає, що нав­ко­ли­шньою те­ри­то­рі­єю, пло­щею 300 кв. км ма­ють прой­ти са­пе­ри. Для цьо­го бу­де по­трі­бен не один ти­ждень. Пі­сля ви­бу­хів у Но­во­бог­да­нів­ці, де бу­ла над­зви­чай­на ситуація, яку мо­жна по­рів­ня­ти з ба­ла­клій­ською, са­пе­ри пра­цю­ва­ли кіль­ка мі­ся­ців. І там до­сі є окре­мі ви­бу­хо­не­без­пе­чні пре­дме­ти.

Слід та­кож на­го­ло­си­ти на ви­ки­дах шкі­дли­вих ре­чо­вин в атмо­сфе­ру під час по­же­жі в Ба­ла­клії: ву­гле­ки­сло­ти — 220 кі­ло­тонн; ча­дно­го га­зу — 2-3 кі­ло­тон­ни; са­жі — 200-300 тонн; ди­му — близь­ко 1000 тонн.

До то­го ж від­бу­ло­ся збу­ре­н­ня всіх гео­фі­зи­чних по­лів. Пе­ред­усім — еле­ктри­чно­го по­ля, яке збіль­ши­ло­ся на ве­ли­ких пло­щах від 2 до 10 ра­зів. Аку­сти­чні по­ля збіль­ши­ли­ся від кіль­кох ти­сяч до міль­йо­нів ра­зів (за­ле­жно від від­ста­ні від епі­цен­тра). І це ре­є­стру­ва­ли за­мі­ські об­сер­ва­то­рії Хар­ків­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні В. Н. Ка­ра­зі­на, які роз­та­шо­ва­ні одна — на від­ста­ні близь­ко 20 км, а дру­га — близь­ко 40 км від епі­цен­тру.

І на­ре­шті — це вто­рин­ні про­це­си, які сти­му­лю­ва­ли без­по­се­ре­дньо ви­бу­ха­ми і по­же­жа­ми. І ма­ло хто знає, що ці на­слід­ки ся­га­ють на­віть ви­сот ко­смо­су, тоб­то со­тень кі­ло­ме­трів від по­верх­ні зем­лі. І в ти­ся­чу ра­зів силь­ні­ші, ніж пер­вин­ні по­же­жі чи ви­бу­хи. Це хви­лі щіль­но­сті та еле­ктро­ма­гні­тні збу­ре­н­ня. Зна­йо­мі нам зву­ко­ві хви­лі, на­при­клад, це теж хви­лі щіль­но­сті. Про­те зви­чні нам зву­ки та­ких ви­сот не до­ся­га­ють, а ось «зву­ки» ниж­чої ча­сто­ти мо­жуть до­ся­га­ти від­ста­ней 300-400 км у нав­ко­ло­зем­но­му про­сто­рі.

ПРО­ГНОЗ

— Ви­бу­хи на скла­дах боє­при­па­сів, на жаль, тра­пля­ти­му­ться й на­да­лі, — та­ко­го ви­снов­ку ді­йшов Ле­о­нід Чор­но­гор, ґрун­ту­ю­чись на ба­га­то­рі­чних до­слі­дже­н­нях.

Ми роз­див­ля­є­мо­ся кар­ту, яку вче­ний опу­блі­ку­вав в кни­зі «Фі­зи­ка й еко­ло­гія ка­та­строф». Ви­ра­зно ви­дно, на­скіль­ки ура­зли­вою є те­ри­то­рія Укра­ї­ни, адже пра­кти­чно вся кра­ї­на (За­хі­дна, Цен­траль­на, Схі­дна Укра­ї­на і час­тко­во Пів­ден­на) вкри­та ме­ре­жею скла­дів з боє­при­па­са­ми. Ви­хо­дить, що впли­ву удар­них хвиль в ра­зі ви­ни­кне­н­ня по­жеж і де­то­на­ції боє­при­па­сів на цих скла­дах за­знає пра­кти­чно ко­жен ме­шка­нець Укра­ї­ни. У зо­ні пер­вин­них і вто­рин­них по­жеж мо­же опи­ни­ти­ся пло­ща при­бли­зно 400 кв. км. Час­тко­во від ймо­вір­них ка­та­строф мо­жуть по­тер­пі­ти і су­мі­жні дер­жа­ви (Мол­до­ва, Бі­ло­русь та Ро­сія).

Чо­му вче­ний вва­жає ка­та­стро­фи не­ми­ну­чи­ми?

— То­му що дві тре­ти­ни боє­при­па­сів збе­рі­га­ю­ться пря­мо на... по­верх­ні зем­лі, у тра­ві, під пе­ку­чим сонцем і ці­лий рік за­зна­ють пе­ре­па­ду тем­пе­ра­тур і не­спри­я­тли­вих клі­ма­ти­чних дій. Най­на­дій­ні­ші, до ре­чі, схо­ви­ща — в Ба­ла­клії, то­му що там є ще й під­зем­на ча­сти­на. На ре­шті скла­дів ча­сти­на боє­при­па­сів та­кож ле­жить на по­верх­ні. Во­ни ір­жа­ві­ють. А ір­жа­вий сна­ряд мо­же ви­бу­ха­ти сам по со­бі. Для цьо­го до­сить лі­тньої спе­ки з тем­пе­ра­ту­рою на сон­ці +35—45 гра­ду­сів.

Річ у тім, що біль­шість сна­ря­дів — ду­же ста­рі: ча­сів Дру­гої сві­то­вої вій­ни, а та­кож 50-х і 60-х рр. ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Їх не тре­ба збе­рі­га­ти, їх слід ути­лі­зу­ва­ти, на що по­трі­бно ви­тра­ча­ти ко­шти. Але це не­зрів­нян­но мен­ше, ніж по­тре­бу­ють еко­но­мі­чні на­слід­ки ви­бу­хів у Ба­ла­клії.

За сло­ва­ми Ле­о­ні­да Чор­но­го­ра, вар­тість втра­че­них боє­при­па­сів — близь­ко 8 млрд грн. На усу­не­н­ня на­слід­ків ли­ше на цьо­му об’єкті по­трі­бно ще 1 млрд грн. На від­нов­ле­н­ня втра­че­ної ін­фра­стру­кту­ри, ви­тра­ти на ева­ку­а­цію та ком­пен­са­ції зби­тків ме­шкан­цям на­віть важ­ко ска­за­ти, скіль­ки ще по­трі­бно ко­штів.

А щоб га­ран­ту­ва­ти без­пе­ку на всіх на­яв­них 180 скла­дах боє­при­па­сів, бу­де по­трі­бно 3—4 млрд грн. Як­би при­слу­ха­ли­ся до про­гно­зів уче­но­го і ви­тра­ти­ли ще 10 ро­ків то­му ці 3—4 млрд грн (втім, то­ді, вра­хо­ву­ю­чи ін­фля­цію, це бу­ла б мен­ша су­ма) на ути­лі­за­цію за­ста­рі­ло­го «до­бра» і за­без­пе­че­н­ня еле­ктрон­ної охо­ро­ни боє­при­па­сів, що за­ли­ши­ли­ся, то розв’яза­ли б цю про­бле­му раз і на­зав­жди.

ФОТО РЕЙТЕР

ФОТО ЄВ­ГЕ­НА МА­ЛО­ЛЄ­ТКИ

ФОТО ЄВ­ГЕ­НА МА­ЛО­ЛЄ­ТКИ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.