Мі­сія по­ря­тун­ку ру­ко­кри­лих

На Хор ти ці во­лон­те ри ви пу­сти ли на во­лю 400 ка­жа­нів, ре абі­лі­то­ва­них зоо­за­хи­сни­ка­ми

Den (Ukrainian) - - Тайм-аут - Яна МІЛАНОВА, За­по­ріж­жя

Істо­рія цих ру­ко­кри­лих ма­лю­ків на­бу­ла ве­ли­ко­го роз­го­ло­су. На­га­да­є­мо, в сі­чні цьо­го ро­ку одна за­по­різь­ка ро­ди­на ро­би­ла ре­монт у сво­їй квар­ти­рі. Ро­збив­ши бе­тон, ро­бі­тни­ки зна­йшли ко­ло­нію з 600 ка­жа­нів. Не ма­ю­чи змо­ги про­сто ви­ки­ну­ти ма­ле­чу, лю­ди за­те­ле­фо­ну­ва­ли ві­до­мо­му зоо­за­хи­сни­ку Оле­сі Ку­лик і по­про­си­ли за­бра­ти ка­жа­нів в не­об­хі­дні для них умо­ви.

«Бу­ло зро­зумі­ло, що все тре­ба ро­би­ти ду­же швид­ко, — зга­дує той день Оле­ся КУ­ЛИК. На до­по­мо­гу ка­жа­нам дів­чи­на мча­ла на та­ксі че­рез усе мі­сто. — На жаль, ко­ли я при­їха­ла, вже бу­ло ба­га­то мер­твих ка­жан­чи­ків. Ми по­шту­чно ді­ста­ва­ли жи­вих та мер­твих. Па­ку­ва­ли в ко­роб­ки та кле­ї­ли їх ско­тчем. Пі­сля па­ку­ва­н­ня ста­ло зро­зумі­ло, що ви­жи­ло всьо­го близь­ко 400 ру­ко­кри­лих. Ін­ші тва­ри­ни по­мер­ли від пе­ре­па­ду тем­пе­ра­ту­ри».

Ка­жа­нів дів­чи­на при­ве­зла до се­бе до­до­му і по­ча­ла лі­ку­ва­н­ня. Пі­зні­ше ко­ло­нію уша­нів во­на пе­ре­да­ла в єди­ний в Укра­ї­ні центр ре­а­бі­лі­та­ції ру­ко­кри­лих у Хар­ко­ві. Пі­сля кіль­кох мі­ся­ців лі­ку­ва­н­ня та ви­го­до­ву­ва­н­ня ма­ле­чу зно­ву при­ве­зли до За­по­ріж­жя, аби ви­пу­сти­ти у при­ро­дну сфе­ру про­жи­ва­н­ня.

Аби по­ба­чи­ти цю не­зви­чну по­дію на вла­сні очі та взя­ти в ній участь, на Хор­ти­цю з’їха­лись со­тні за­по­ріж­ців. Лю­ди при­хо­ди­ли ці­ли­ми ро­ди­на­ми. Під’їзди до остро­ва бу­ли за­став­ле­ні при­пар- ко­ва­ни­ми ав­то­мо­бі­ля­ми. По­ки во­ни че­ка­ли на­ста­н­ня тем­ря­ви, ко­ли і ма­ли ви­пу­сти­ти на во­лю ка­жа­нів, ко­жен охо­чий міг по­ди­ви­тись на зграю зблизь­ка, по­го­ду­ва­ти їх ли­чин­ка­ми та про­гу­ля­тись по Хор­ти­ці.

Тим ча­сом зо­о­за­хи­сни­ки роз­по­від­а­ли про осо­бли­во­сті ка­жа­нів, що во­ни лю­блять, як жи­вуть, чим ко­ри­сні для при­ро­ди. «Для по­ря­тун­ку цих ка­жа­нів бу­ли ви­тра­че­ні ти­ся­чі гри­вень, — роз­по­вів ке­рів­ник цен­тру ре­а­бі­лі­та­ції ру­ко­кри­лих Ан­тон ВЛАЩЕНКО. — Однак ці ко­шти ви­тра­че­ні не дар­ма. Адже тіль­ки за лі­то 400 за- по­різь­ких ка­жа­нів зни­щать 400 кі­ло­гра­мів шкі­дли­вих ко­мах. Цим са­мим во­ни під­три­му­ють при­ро­дний ба­ланс». Та­кож Ан­тон Влащенко по­ві­до­мив, що най­ближ­чим ча­сом ка­жа­ни мі­гру­ють із За­по­ріж­жя на пів­ніч та здо­ла­ють від 350 до 500 кі­ло­ме­трів. Адже во­ни лю­блять біль­шпо­мір­ну тем­пе­ра­ту­ру по­ві­тря. Але вже во­се­ни зно­ву по­вер­ну­ться на Дні­пров­ські по­ро­ги.

О сьо­мій го­ди­ні ве­чо­ра на­став уро­чи­стий мо­мент — дов­го­ж­да­ний ви­пуск на во­лю. Пе­ред во­лон­те­ра­ми на­віть ви­ши­ку­ва­лась чи­ма­ла чер­га. Та­му­ю­чи по­дих та з над­зви­чай­ною обе­ре­жні­стю ма­лень­ких пу­хна­стих тва­ри­нок взя­ли на ру­ки всі охо­чі. Від­кри­ва­ю­чи до­ло­ні, ка­жа­нів ви­пу­ска­ли у по­кра­пле­не пер­ши­ми зір­ка­ми не­бо. На се­кун­ду за­три­мав­шись в люд­ських ру­ках та вди­ха­ю­чи те­пле ве­сня­не по­ві­тря, уша­ни роз­прав­ля­ли свої ши­ро­кі криль­ця за злі­та­ли в не­бо.

Пі­сля за­вер­ше­н­ня це­ре­мо­нії ви­пу­ску за­по­ріж­ці дя­ку­ва­ли зоо­за­хи­сни­кам за їхню не­лег­ку пра­цю та жер­тву­ва­ли гро­ші на до­по­мо­гу ін­шим тва­ри­нам.

Всьо­го в цей день бу­ло зі­бра­но орі­єн­тов­но ти­ся­чу гри­вень, які бу­де ви­ко­ри­ста­но на сте­ри­лі­за­цію без­дом­них тва­рин.

ФОТО НАДАНО АВ­ТО­РОМ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.