БЕЗ ВИБОРУ...

Лю­ди­на в си­сте­мі ки­їв­ських бю­дже­тних ко­ор­ди­нат

Den (Ukrainian) - - Суспільство - Ла­ри­са САМСОНОВА, го­ло­ва прав­лі­н­ня ГОІ «Ро­ди­на», ек­сперт ОБСЄ

На­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку Ки­їв­ра­да за­твер­ди­ла Про­гра­му со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку м. Ки­є­ва на 2017 рік. Осо­бли­вий «по­да­ру­нок» отри­ма­ли ки­я­ни, які по­тра­пи­ли в скла­дні жит­тє­ві об­ста­ви­ни. Для них ство­ре­но ці­льо­ву про­гра­му «Тур­бо­та», й до 1,1 млрд грн до­да­лось ще 5 млн гри­вень. А не­що­дав­но Ки­їв­ра­да збіль­ши­ла фі­нан­су­ва­н­ня за ці­єю про­гра­мою ще на 50%.

ЧЕР­ГО­ВА ПОПУЛІСТСЬКА ІНІ­ЦІ­А­ТИ­ВА?

Як за­зна­чив ди­ре­ктор Де­пар­та­мен­ту со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки ви­ко­нав­чо­го ор­га­ну Ки­їв­ра­ди Юрій Кри­ку­нов, рі­ше­н­ня про збіль­ше­н­ня ко­штів зу­мов­ле­но зро­ста­н­ням кіль­ко­сті звер­нень про до­по­мо­гу. Ко­шти спря­мо­ву­ва­ти­му­ться на:

збіль­ше­н­ня роз­мі­ру ма­те­рі­аль­ної до­по­мо­ги уча­сни­кам АТО — із 2,5 тис. грн до 5,0 тис. грн, чле­нам сі­мей за­ги­блих уча­сни­ків АТО. Уча­сни­кам Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті ма­те­рі­аль­ну до­по­мо­гу збіль­ше­но у 10 ра­зів;

збіль­ше­н­ня за­ку­пів­лі за­со­бів гі­гі­є­ни (під­гуз­ки, пе­лю­шки, уро­ло­гі­чні про­клад­ки). Впер­ше за­со­ба­ми гі­гі­є­ни за­без­пе­чу­ва­ти­ме­ться та­ка ка­те­го­рія, як ді­ти з ін­ва­лі­дні­стю;

за­ку­пів­лю ди­тя­чих ор­те­зів на сто­пу (по­над 18,4 тис. оди­ниць);

збіль­ше­н­ня роз­мі­ру на­да­н­ня ма­те­рі­аль­ної до­по­мо­ги на час­тко­ву ком­пен­са­цію чле­нам сі­мей за­ги­блих уча­сни­ків АТО на ви­го­тов­ле­н­ня та вста­нов­ле­н­ня на­д­гроб­ків до 50,0 тис. грн.;

без­опла­тне по­хо­ва­н­ня ки­ян-уча­сни­ків АТО;

збіль­ше­н­ня май­же втри­чі кіль­ко­сті пу­ті­вок для ре­а­бі­лі­та­ції ді­тей, хво­рих на ДЦП. Усьо­го цьо­го ро­ку пла­ну­є­ться оздо­ро­ви­ти 328 ді­тей (2016 ро­ку бу­ло оздо­ров­ле­но 113 ді­тей із су­про­во­дом);

збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті пу­ті­вок на оздо­ров­ле­н­ня ді­тей ки­ян-уча­сни­ків АТО ві­ком до се­ми ро­ків;

вста­нов­ле­н­ня окре­мим піль­го­вим ка­те­го­рі­ям на­се­ле­н­ня лі­чиль­ни­ків хо­ло­дно­го та га­ря­чо­го во­до­по­ста­ча­н­ня то­що.

Крім цих за­хо­дів, мі­ську про­гра­му «Тур­бо­та. На­зу­стріч ки­я­нам» бу­де до­пов­не­но но­ви­ми. На­при­клад, за­без­пе­че­н­ня ін­фра­стру­кту­ри мі­ста за­со­ба­ми без­пе­ре­шко­дно­го до­сту­пу на су­му 25,0 млн грн; за­без­пе­че­н­ня за­ку­пів­лі до­да­тко­вих со­ці­аль­них по­слуг то­що.

У не ду­же по­ін­фор­мо­ва­них що­до осо­бли­во­стей си­сте­ми со­ці­аль­но­го за­хи­сту осіб мо­же скла­сти­ся вра­же­н­ня, на­че все до­бре. Про­те на­справ­ді ми зно­ву єсвід­ка­ми по­пу­ліст­ської пра­кти­ки, від якої сві­до­мі гро­ма­дя­ни ре­ко­мен­ду­ють від­хо­ди­ти. Зва­жа­ю­чи на тяж­ку си­ту­а­цію на пе­рі­од во­єн­них дій та збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті во­ї­нів, які по­вер­ну­ли­ся із зо­ни АТО, на­да­н­ня їм одно­ра­зо­вих ма­те­рі­аль­них ви­плат не озна­ча­є­си­стем­но­го ви­рі­ше­н­ня про­блем лю­дей. Адже та­кий під­хід спря­мо­ва­но не на ви­рі­ше­н­ня про­блем ці­єї гру­пи гро­ма­дян, а на їхній під­куп за їхні ж гро­ші. Во­ни отри­ма­ють гре­чку, й усім зда­ва­ти­ме­ться, що вла­да тур­бу­є­ться про лю­дей.

ЗА­КО­НИ Є, ПРА­КТИ­КА — ВІДСУТНЯ

До­во­лі ча­сто ви­ни­ка­ють си­ту­а­ції, ко­ли лю­ди­на по­тра­пля­єв скла­дні жит­тє­ві об­ста­ви­ни. У ві­тчи­зня­но­му за­ко­но­дав­стві єтлу­ма­че­н­ня, що це та­ке (За­ко­ни «Про со­ці­аль­ні по­слу­ги» та «Про со­ці­аль­ну ро­бо­ту»). Йде­ться про си­ту­а­цію, ко­ли по­трі­бно тер­мі­но­во втру­ти­ти­ся, на­да­ти со­ці­аль­ну до­по­мо­гу у ви­гля­ді ті­єї чи ін­шої по­слу­ги, щоб лю­ди­на яко­мо­га швид­ше ста­ла на но­ги.

Се­ред усіх ви­трат сфе­ра со­ці­аль­них по­слуг в Укра­ї­ні, як пра­ви­ло, ви­па­да­єіз за­галь­ної си­сте­ми ви­да­тків як пер­шо­чер­го­ва. Не мо­жна ска­за­ти, що та­ких ви­трат вза­га­лі не­має. Во­ни є, але за­хо­ва­ні у фі­нан­су­ва­н­ня дер­жав­них ста­ціо­нар­них за­кла­дів, та­ких як ди­тя­чі бу­дин­ки-ін­тер­на­ти, пси­хо­нев­ро­ло­гі­чні ди­спан­се­ри, те­ри­то­рі­аль­ні цен­три со­ці­аль­но­го об­слу­го­ву­ва­н­ня на­се­ле­н­ня то­що. І, до сло­ва, ли­ше 15% ви­трат у та­ких за­кла­дах над­хо­дить до лю­дей, а ре­шта 85% йде на утри­ма­н­ня за­кла­ду та зар­пла­ти пра­ців­ни­кам.

Сьо­го­дні в Укра­ї­ні фі­нан­су­ва­н­ня со­ці­аль­них по­слуг здій­сню­є­ться мі­сце­ви­ми бю­дже­та­ми. Са­ме на мі­сце­ву вла­ду по­кла­де­но від­по­від­аль­ність за ви­рі­ше­н­ня про­блем лю­дей. Але ча­сто роз­по­ря­дни­ки мі­сце­вих бю­дже­тів не зна­ють, як ра­ціо­наль­но й спра­ве­дли­во роз­по­ді­ля­ти ко­шти між ну­жден­ни­ми. Во­ни роз­би­ра­ю­ться з во­до­го­на­ми, до­ро­га­ми, транс­пор­том та ін­ши­ми жит­тє­во не­об­хі­дни­ми ре­ча­ми. Але до­зволь­те за­пи­та­ти, де в цій си­сте­мі ко­ор­ди­нат лю­ди­на? Лю­ди­на з ін­ва­лі­дні­стю, лю­ди­на без мі­сця про­жи­ва­н­ня, пен­сіо­нер, ди­ти­на-си­ро­та, хво­ра чи не­мі­чна лю­ди­на, що по­тре­бує па­лі­а­тив­ної до­по­мо­ги або ж ден­но­го до­гля­ду?

СТОЛИЧНИЙ СО­ЦІ­АЛЬ­НИЙ «БЮ­ДЖЕТ»

За ба­га­то ро­ків ро­бо­ти у сфе­рі со­ці­аль­ної до­по­мо­ги ме­ні до­ве­ло­ся не­о­дно­ра­зо­во сти­ка­ти­ся з від­вер­ти­ми си­стем­ни­ми ва­да­ми та про­ра­хун­ка­ми. Мі­сце­ві бю­дже­ти на «со­ці­ал­ку» пла­ну­ю­ться ча­сто без на­ле­жно­го об­ґрун­ту­ва­н­ня ви­трат. І при­кла­дом цьо­го єПро­гра­ма со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку м. Ки­є­ва на 2017 р. (на осно­ві над­хо­джень та ви­трат 2016 р.), про яку вже зга­ду­ва­ло­ся.

Над­хо­дже­н­ня до за­галь­но­го фон­ду сто­ли­чно­го бю­дже­ту ста­ном на 1 жов­тня 2016 р. скла­ли 17 млрд грн, а основ­ні над­хо­дже­н­ня до спе­ці­аль­но­го фон­ду Ки­є­ва — 3 млрд грн.

На со­ці­аль­ний за­хист і за­без­пе­че­н­ня мі­сто ви­ді­ли­ло торік 3,3 млрд грн. Крім то­го, окре­мо від­бу­ва­ло­ся фі­нан­су­ва­н­ня в рам­ках мі­ських ці­льо­вих про­грам «Тур­бо­та. На­зу­стріч ки­я­нам» (1,1 млрд грн).

От­же, Ки­їв — не бі­дне мі­сто. Ті ме­шкан­ці, ко­трі цьо­го по­тре­бу­ють, за ло­гі­кою, мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на со­ці­аль­ну за­хи­ще­ність. Про­те на­справ­ді ма­ло хто це від­чу­ває. Біль­шість тих, хто отри­му­є­со­ці­аль­ну до­по­мо­гу від сто­ли­чної вла­ди, від­чу­ва­ють на­то­мість не­ви­зна­че­ність, не­пев­ність, три­во­гу. І ми зно­ву зга­ду­є­мо ві­до­му істи­ну, що по­ки ти пра­цю­єш, з то­бою все га­разд — ти сам со­бі го­спо­дар і мо­жеш не зва­жа­ти на со­ці­аль­ну сфе­ру вза­га­лі. Але якщо щось тра­пи­ться, то в кра­що­му ви­пад­ку мо­жна роз­ра­хо­ву­ва­ти ли­ше на ма­те­рі­аль­ну до­по­мо­гу. Са­ме це — основ­ний вид со­ці­аль­ної до­по­мо­ги, при­чо­му одно­ра­зо­вої, і са­ме це за­кла­да­є­ться в бю­джет со­ці­аль­ної сфе­ри.

ЦИФРИ Є. ДЕ РОЗРАХУНКИ?

Вар­то нав­чи­ти­ся роз­гля­да­ти витрати на со­ці­аль­ну сфе­ру як про­ект, у яко­му го­лов­не — ви­зна­че­н­ня про­бле­ми, а вже по­тім вар­то про­по­ну­ва­ти шля­хи її ви­рі­ше­н­ня. Адже від то­го, пра­виль­но ми ви­зна­чи­ли проблему чи ні, за­ле­жить, скіль­ки нам це ко­шту­ва­ти­ме.

Сьо­го­дні го­лов­ною про­бле­мою со­ці­аль­ної сфе­ри мі­ста єте, що по­тре­би лю­дей не ви­зна­че­но. Не існу­єє ди­ної ана­лі­ти­чної си­сте­ми облі­ку гро­ма­дян із за­зна­че­н­ням їхньої скла­дної си­ту­а­ції, з осо­би­стим еле­ктрон­ним ка­бі­не­том, де фі­ксу­ю­ться: до­по­мо­га, на­да­ні по­слу­ги, отри­ма­ний ре­зуль­тат, де за­ван­та­же­но від­по­від­ні до­від­ки та під­ста­ви для до­по­мо­ги. І це — в той час, ко­ли еле­ктрон­ни­ми кар­тка­ми успі­шно ко­ри­сту­ю­ться всі пен­сіо­не­ри, ко­ли май­же у всіх піль­го­ви­ків є кар­тка ки­я­ни­на...

Мі­сто ма­ло зна­є­про сво­їх ме­шкан­ців. Мо­жна озву­чи­ти тіль­ки за­галь­ні цифри: лю­дей з ін­ва­лі­дні­стю, на­при­клад, в сто­ли­ці на­ра­хо­ву­є­ться 156 000. Ді­тей з осо­бли­ви­ми по­тре­ба­ми — близь­ко 11 000.

Із яких ви­да­тків пе­ре­ва­жно складається со­ці­аль­ний бю­джет мі­ста? Мо­жна по­ра­ху­ва­ти по ді­тях. У Ки­є­ві фун­кціо­ну­ють 28 ін­тер- на­тних за­кла­дів. На­вча­н­ня в одно­му з них, об­хо­ди­ться мі­сту на одну ди­ти­ну в 45 000 грн на рік. Є ще шко­ла на­дом­но­го на­вча­н­ня, роз­ра­хо­ва­на на тих, хто ма­є­скла­дні по­ру­ше­н­ня роз­ви­тку. До та­ких ді­тей до­до­му дві­чі на ти­ждень хо­дить вчи­тель, за ди­ти­ною до­гля­да­є­хтось із рі­дних, а от­же, ця лю­ди­на пра­це­зда­тно­го ві­ку, най­ві­ро­гі­дні­ше, не пра­цює. У та­кій шко­лі в 2015 — 2016 на­вчаль­но­му ро­ці ви­тра­ча­ло­ся 75 000 грн на ди­ти­ну.

Див­ля­чись на ці цифри, не мо­жна на­справ­ді ска­за­ти — до­ро­го це чи ні, оскіль­ки ще тре­ба про­ра­ху­ва­ти ті мо­раль­ні та люд­ські зу­си­л­ля, що ви­тра­ча­ю­ться на «блу­ка­н­ня в ту­ма­ні». Адже про­сто­го, зро­зумі­ло­го по­ряд­ку — ку­ди звер­та­ти­ся, за яки­ми по­слу­га­ми, до яких ін­сти­ту­цій — не­має. Чи є план ви­рі­ше­н­ня про­блем ди­ти­ни з ін­ва­лі­дні­стю та ро­ди­ни, яка її ви­хо­вує? Хто йо­го скла­дає? Яка по­слі­дов­ність про­по­ну­є­ться для сім’ї на пер­спе­кти­ву? Ко­ли ди­ти­на ви­ро­сте, ку­ди їй іти? Мо­же, в неї єшан­си пра­це­вла­шту­ва­ти­ся? Самостійно жи­ти? Жи­ти окре­мо від ба­тьків? Хто га­ран­тує без­пе­ку жи­т­тя та­кій ди­ти­ні? Та ні­хто...

Про­е­ктний під­хід до си­сте­ми со­ці­аль­но­го за­хи­сту, який не пра­кти­ку­є­ться в Ки­є­ві, вра­хо­ву­є­осо­бли­во­сті на­да­н­ня со­ці­аль­ної під­трим­ки гро­ма­дя­нам. Адже це зав­да­н­ня по­ля­га­єв то­му, щоб на­да­ти людині та­ку до­по­мо­гу, зав­дя­ки якій во­на змо­же яко­мо­га швид­ше по­до­ла­ти скла­дні жит­тє­ві об­ста­ви­ни й за­жи­ти актив­ним со­ці­аль­ним жи­т­тям. Лю­дям по­трі­бні «ву­до­чки, а не ри­ба». «Ри­бу» во­ни впі­йма­ють са­мі...

В ОЧІКУВАННІ НО­ВО­ГО ФОРМАТУ РО­БО­ТИ

Со­ці­аль­на до­по­мо­га лю­дям у скла­дних жит­тє­вих об­ста­ви­нах мо­же на­да­ва­ти­ся у ви­гля­ді пільг, ви­плат і по­слуг. Якщо із ви­пла­та­ми все зро­зумі­ло, з піль­га­ми роз­би­ра­ю­ться на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні, то со­ці­аль­ні по­слу­ги якраз і по­кли­ка­ні на­да­ва­ти адре­сну, кон­кре­тну до­по­мо­гу кон­кре­тній людині. По­слу­га ма­є­вар­тість і стан­дарт. Пе­ре­лік со­ці­аль­них по­слуг, до ре­чі, за­твер­дже­но на дер­жав­но­му рів­ні На­ка­зом від 03.09.2012 №537 «Про за­твер­дже­н­ня Пе­ре­лі­ку со­ці­аль­них по­слуг, що на­да­ю­ться осо­бам, які пе­ре­бу­ва­ють у скла­дних жит­тє­вих об­ста­ви­нах і не мо­жуть самостійно їх по­до­ла­ти». За­твер­дже­но та­кож ме­то­ди­ку обра­хун­ку вар­то­сті со­ці­аль­них по­слуг. Адже будь-яка до­по­мо­га ма­є­тим­ча­со­вий ха­ра­ктер, во­на по­трі­бна до то­го моменту, по­ки лю­ди­на не ви­йде із скла­дних жит­тє­вих об­ста­вин. Са­ме на мі­сце­ві бю­дже­ти і на

мі­сце­ву вла­ду дер­жа­ва по­кла­ла по­да­тко­ву та мо­раль­ну від­по­від­аль­ність за на­да­н­ня со­ці­аль­них по­слуг.

І тут ви­ни­кає ін­ша про­бле­ма: тре­ба на­да­ва­ти по­слу­гу, але хто, які уста­но­ви це ро­би­ти­муть? У ко­жно­му ра­йо­ні Ки­є­ва пра­цю­ють те­ри­то­рі­аль­ні цен­три со­ці­аль­но­го об­слу­го­ву­ва­н­ня на­се­ле­н­ня. Во­ни час­тко­во ви­ко­ну­ють фун­кцію з на­да­н­ня со­ці­аль­них по­слуг. Але це — як кра­пля в мо­рі, оскіль­ки ці цен­три на­да­ють по­слу­ги ін­шо­го ха­ра­кте­ру — ви­клю­чно са­мо­тнім лю­дям на до­му.

Зро­ста­н­ня по­пи­ту на со­ці­аль­ні по­слу­ги від­зна­ча­ють і сто­ли­чні чи­нов­ни­ки. Але мо­но­по­лія дер­жа­ви на со­ці­аль­ні по­слу­ги по­збав­ляє лю­ди­ну вибору. У від­по­від­но­сті до ді­ю­чих на дер­жав­но­му рів­ні за­ко­но­дав­чих актів цю проблему мо­гли б ви­рі­ши­ти не­дер­жав­ні ор­га­ні­за­ції. Що тут скла­дно­го: є по­пит — є про­по­зи­ція, тіль­ки по­трі­бні пра­ви­ла. І ці пра­ви­ла є, тре­ба тіль­ки вла­ді за­хо­ті­ти їх ви­ко­ну­ва­ти.

Ще 2013 ро­ку По­ста­но­вою №324 від 29 кві­тня про за­про­ва­дже­н­ня ме­ха­ні­зму со­ці­аль­но­го за­мов­ле­н­ня дер­жа­ва до­зво­ли­ла мі­сце­вим ор­га­нам ви­ко­нав­чої вла­ди за­мов­ля­ти по­слу­ги для на­се­ле­н­ня у ор­га­ні­за­цій рі­зних форм вла­сно­сті. Тре­ба ви­зна­чи­ти го­стрі про­бле­ми, по­тре­би у по­слу­гах і на від­кри­то­му кон­кур­сі за­мо­ви­ти їх для на­се­ле­н­ня... Але ж на це тре­ба гро­ші в бю­дже­ті пе­ред­ба­чи­ти! І цьо­го в про­гра­мі со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку ми не по­мі­ти­ли. На­то­мість мі­сце­ва вла­да мно­жить дер­жав­ні ко­му­наль­ні за­кла­ди за на­ші з ва­ми ко­шти і пла­нує ро­би­ти це да­лі, без актив­но­го обго­во­ре­н­ня з жи­те­ля­ми мі­ста.

Під ти­ском гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій ко­шта­ми між­на­ро­дних до­но­рів ки­їв­ська вла­да та­ки має 2017 ро­ку зро­би­ти пер­ший крок і че­рез со­ці­аль­не за­мов­ле­н­ня при­дба­ти по­слу­ги у не­дер­жав­них ор­га­ні­за­цій. Що­прав­да, від­по­від­но до пла­нів про­гра­ми «Тур­бо­та. На­зу­стріч ки­я­нам», іде­ться про за­ку­пів­лю до­да­тко­вих со­ці­аль­них по­слуг на су­му ли­ше на 2 млн грн, а це тіль­ки 0,14% ви­трат усі­єї про­гра­ми. По­ба­чи­мо, що з цьо­го ви­йде...

А тим часом лю­ди пе­ре­ва­жно са­мо­туж­ки ви­му­ше­ні ви­рі­шу­ва­ти свої про­бле­ми. І ро­блять це во­ни не зав­жди на ко­ристь ди­ти­ни з ін­ва­лі­дні­стю, її ро­ди­ни, чи лю­ди­ни по­хи­ло­го ві­ку, чи во­ї­на АТО... Тож що, й на­да­лі сі­я­ти­ме­мо гре­чку та оці­ню­ва­ти­ме­мо ефект від на­да­них одно­ра­зо­вих со­ці­аль­них ви­плат по їхньо­му збіль­шен­ню? Чи все-та­ки бу­де­мо ви­рі­шу­ва­ти ре­аль­ні про­бле­ми лю­дей?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.